У Мексиці масштабні заворушення після ліквідації наркобарона

Заворушення у мексиканському штаті Халіско, де у червні заплановані чотири матчі Чемпіонату світу з футболу 2026 року розпочалися після ліквідації силовиками наркоторговця під прізвиськом «Ель Менчо». Члени картелю почали підпалювати транспорт, блокувати магістралі і влаштовувати перестрілки з поліцейськими і військовими й у інших регіонах.

Як повідомляє The Guardian, міністерство оборони Мексики підтвердило, що одного з найбільш розшукуваних у світі наркоторговців, колишнього поліцейського та боса мексиканського картелю «Нове покоління Халіско», відомого як «Ель Менчо», було ліквідовано силами безпеки. Ця операція спровокувала хвилю насильства у півдюжині штатів.

Наркобарона, справжнє ім'я якого Немесіо Рубен Осегера Сервантес, було вбито в неділю в західному штаті Халіско разом із щонайменше шістьма ймовірними спільниками, йдеться у заяві міністерства.

59-річний чоловік був лідером банди, яка останніми роками стала найпотужнішою та найвідомішою злочинною організацією Мексики. 

Хоча вона й менш відома на міжнародному рівні, ніж картель Сіналоа нині ув'язненого Хоакіна «Ель Чапо» Гусмана, група Халіско в Мексиці сумнозвісна своїми проявами ультранасильства та великим арсеналом військового зразка.

Чотири члени картелю загинули на місці події, ще троє, серед яких був Ель Менчо, загинули під час перевезення літаком до Мехіко.

Двох ймовірних членів картелю заарештували зі зброєю, зокрема ракетними установками, здатними збивати літаки та знищувати бронетехніку. На відеозаписах, опублікованих в одній з регіональних газет, El Occidental, видно сцени, ймовірно, важких боїв у Тапальпі, що розташована в гірському хребті Сьєрра-Мадре в Мексиці.

Міністерство додало, що троє військовослужбовців отримали поранення під час операції та були доставлені до столиці для лікування. Посадовець штату Халіско, який побажав залишитися анонімним, пізніше повідомив Associated Press, що під час операції в Тапальпі загинув член Національної гвардії, ще шестеро членів Національної гвардії загинули в Сапопані, охоронець в'язниці був убитий у в'язниці в Пуерто-Вальярті під час заворушень ув'язнених, а агент прокуратури штату Халіско був убитий у Гвадалахарі.

Вбивство Ель Менчо спричинило негайний спалах заворушень у регіоні, яким він керував, продемонструвавши його величезний вплив на Мексику та інші частини Латинської Америки. Заворушення змусили американські та канадські авіакомпанії скасувати десятки рейсів. Air Canada оголосила про призупинення рейсів до Пуерто-Вальярти «через тривалу загрозу безпеці» та порадила пасажирам не їхати до їхнього аеропорту.

У неділю щонайменше у восьми мексиканських штатах: Халіско, Гуанахуато, Наяріт, Мічоакан, Коліма, Герреро, Тамауліпас і Сакатекас, можна було побачити «наркоблоки», зроблені з палаючих автомобілів, автобусів і вантажівок . На відеозаписах видно величезні хмари диму, що піднімаються в небо над Пуерто-Вальяртою, популярним туристичним містом на західному узбережжі Мексики, відомим своїми вражаючими пляжами Тихого океану.

У столиці Халіско, Гвадалахарі – одному з міст, що прийматимуть Чемпіонат світу з футболу 2026 року – панував хаос, коли пасажири аеропорту в паніці кинулися в укриття , очевидно, боячись нападів у відповідь з боку бойовиків Ель Менчо. Озброєних чоловіків бачили, як вони підпалювали автомобілі в центрі міста.

 

На одному відео, опублікованому в соціальних мережах, видно, як група озброєних чоловіків підпалила заправку в Гвадалахарі, під'їхавши на білому автомобілі.

До недільного вечора Гвадалахара перетворилася на місто-привид, оскільки там тулилися мирні жителі. У понеділок у кількох штатах було скасовано навчання.

Раніше США пропонували винагороду в розмірі 15 мільйонів доларів (11 мільйонів фунтів стерлінгів) за затримання Ель Менчо, якого звинувачували у контрабанді величезної кількості кокаїну, фентанілу та метамфетаміну через південний кордон. Картель Ель Менчо, який був заснований близько 16 років тому і став найвпливовішим злочинним угрупованням Мексики, також звинувачували у спробі вбивства мексиканських урядовців.

Високопосадовці США святкували вбивство Ель Менчо, яке сталося після місяців тиску з боку Дональда Трампа щодо напливу наркотиків та мігрантів через 3145-кілометровий (1954 милі) кордон між двома країнами. Президент США навіть погрожував військовими діями проти картелів, які, за його словами, «керують Мексикою». У дописі на X Крістофер Ландау, заступник державного секретаря, назвав Ель Менчо «одним із найкривавіших та найжорстокіших наркобаронів». Він також написав: «Це чудова подія для Мексики, США, Латинської Америки та світу».

Точні обставини вбивства Ель Менчо, яке аналітики назвали найбільшим ударом по мексиканських картелях за понад десять років, у неділю залишалися нез'ясованими. Міністерство оборони заявило, що спецпідрозділи армії та Національної гвардії розпочали операцію в Тапальпі, місті приблизно за 80 миль на південний захід від столиці штату Халіско, Гвадалахари, з метою захоплення наркобарона-втікача за підтримки військово-повітряних сил та військової розвідки. Однак під час цієї операції «військовослужбовці зазнали нападу» та чинили опір.

Посольство США в Мексиці заявило, що операцію провели мексиканські спецпідрозділи «в рамках двосторонньої співпраці, а влада США надала додаткові розвідувальні дані».

Спільна міжвідомча оперативна група з боротьби з картелем, яка спеціалізується на зборі розвідувальних даних про наркокартелі, відіграла певну роль у військовому рейді, повідомив Reuters представник Міністерства оборони США. За словами офіційних осіб США, оперативна група була непомітно створена наприкінці минулого року з метою виявлення мереж членів наркокартелів по обидва боки кордону між США та Мексикою.

Прес-секретарка Білого дому Кароліна Лівітт назвала «Ель Менчо» головним «торговцем фентанілом до нашої батьківщини», додавши, що він був головною мішенню для уряду США. Вона підтвердила, що США надали Мексиці «розвідувальну підтримку» для сприяння операції.

Зі зростанням заворушень губернатор штату Халіско Пабло Лемус Наварро закликав 8 мільйонів громадян залишатися вдома, «доки ситуацію не буде взято під контроль». Лемус заявив, що громадський транспорт призупинено, і що людям не слід подорожувати дорогами штату через «насильницькі події», які поширилися щонайменше на п’ять частин країни.

Посольство США в Мехіко також опублікувало попередження про безпеку, закликаючи громадян США в штатах Халіско, Тамауліпас, Мічоакан, Герреро та Нуево-Леон «залишатися в укриттях» у постраждалих регіонах внаслідок «операцій безпеки та пов’язаних з ними блокувань доріг і злочинної діяльності».

Уряд Канади заявив: «Злочинні групи встановили блокпости з підпалених автомобілів у кількох містах штату Халіско… Були перестрілки з силами безпеки та вибухи… Якщо ви [там], тримайтеся в тіні [та] слідкуйте за місцевими та міжнародними ЗМІ, щоб бути в курсі швидкого розвитку ситуації».

Реагуючи на напади після вбивства Ель Менчо, Ландау написав на X: «Я спостерігаю за сценами насильства з Мексики з великим сумом і занепокоєнням. Не дивно, що лиходії відповідають терором. Але ми ніколи не повинні втрачати самовладання».

Президент Мексики Клаудія Шейнбаум заявила: «Існує абсолютна координація з урядами всіх штатів; ми повинні залишатися поінформованими та спокійнимиАкаунти кабінету міністрів у соціальних мережах постійно оновлюють інформацію. Діяльність триває у звичайному режимі на більшій частині країни».

The Guardian

У найближчі тижні можливі спроби повторних диверсій у тилових містах, - ексзаступник голови СБУ

У ніч на 22 лютого у Львові стався класичний диверсійний теракт із застосуванням саморобних вибухових пристроїв. Вибухи пролунали після виклику поліції на повідомлення про нібито проникнення до магазину – тобто йдеться про заздалегідь сплановану «пастку» для правоохоронців. Загинула 23-річна патрульна поліцейська, понад два десятки людей поранені, подію офіційно кваліфіковано як теракт, розслідування ведуть СБУ, Нацполіція та прокуратура.

Кількома висновками з цього приводу поділився на своїй сторінці у FB ексзаступник голови СБУ, генерал-майор запасу СБ Віктор Ягун.

Перший висновок – це не випадковість і не кримінальна розбірка. Схема з подвійним вибухом після виклику поліції – класичний метод диверсійних груп, який використовується для максимізації втрат серед сил безпеки і створення психологічного ефекту. Так працювали ІДІЛ, фундаменталісти всіх напрямів, російські ГРУшні групи на Донбасі у 2014-2015 роках. Тобто ми бачимо технологію, яка має чітку, у тому числі, логіку спецслужб.

Другий висновок – ціль теракту була не Львів як місто, а Україна як тилова зона. Львів – символ безпеки для українського тилу і ключовий логістичний вузол між Україною та ЄС. Будь-який теракт там – це сигнал: «ми можемо дістати вас навіть у західній Україні». Це чиста стратегія терору, спрямована на деморалізацію суспільства, на тиск на політичне керівництво і на інформаційний ефект у Європі.

Третій висновок – це операція у синхроні з ракетно-дроновими атаками рф. Теракт стався на тлі комбінованих ударів по Україні тієї ж ночі, що говорить про координацію інформаційного та військового тиску. кремль давно працює за моделлю «удар по фронту + диверсія в тилу + інформаційна кампанія». Так було під час атак на Київ у 2023-2024 роках, так само у Польщі та країнах Балтії з диверсіями на логістиці.

Четвертий висновок – це частина системної кампанії російських спецслужб проти української інфраструктури безпеки. Останні місяці ми бачимо: вербування підлітків, підпали військкоматів, диверсії на залізниці, агентурні групи з Молдови і Придністров’я, які готували замовні вбивства. Це один ланцюг. Львівський теракт – його логічне продовження.

П’ятий висновок – інформаційна складова вже працює. Російські канали розганяють тези «в Україні хаос», «терористи всередині країни», «Західна Україна не безпечна», «держава не контролює ситуацію». Це стандартні ІПсО-індикатори. Завдання – посіяти страх, знизити довіру до сил безпеки і створити картинку нестабільності перед новими раундами переговорів.

Що важливо розуміти стратегічно. росія переходить до моделі війни на виснаження, де фронт – лише одна лінія. Друга лінія – диверсії в тилу. Третя – інформаційні операції. Четверта – політичний тиск на союзників України. Львівський теракт – елемент цієї багатошарової кампанії.

На мою думку, в найближчі 4-8 тижнів можливі повторні спроби диверсій у великих тилових містах. Особливо там, де є логістичні вузли, енергетика, навчальні центри, склади гуманітарної допомоги або міжнародні місії. Акцент робитимуть на дешеві інструменти: СВП, підпали, мінування, використання завербованих громадян або кримінальних елементів. Паралельно буде масована інформаційна кампанія про «хаос в Україні».

Що потрібно. Посилення контррозвідки у тилових регіонах, контроль за орендою приміщень, продажем вибухових компонентів, а також робота з населенням – пояснювати схеми вербування і провокацій. І головне – не панікувати. Мета терору – страх. Якщо суспільство не піддається страху, теракт не досягає своєї стратегічної мети.

Світла пам’ять загиблій поліцейській. Це війна, яка йде не лише на фронті. І ми повинні відповідати на неї як держава воюючого тилу – жорстко, системно і без ілюзій.

Злочинна організація у Фонді держмайна: НАБУ і САП оголосили нові підозри

Про це написали у Національному антикорупційному бюро України. 

Йдеться про чотирьох осіб, яких підозрюють у легалізації активів, отриманих злочинним шляхом. За версією правоохоронців, для відмивання коштів вони реєстрували іноземні компанії та оформлювали на них майно. Серед активів: земельні ділянки в Хорватії, елітні автомобілі та цілий поверх квартир у житловому будинку в Об’єднаних Арабських Еміратах. Загальна вартість легалізованого майна перевищує 300 млн грн.

Нових учасників схеми вдалося встановити завдяки співпраці в межах спільної слідчої групи з правоохоронними органами кількох європейських країн. За даними слідства, екскерівник ФДМУ разом зі спільниками призначив лояльних осіб на посади керівників АТ "Одеський припортовий завод" та АТ "Об’єднана гірничо-хімічна компанія". Надалі ті укладали контракти з наперед визначеними структурами та реалізовували продукцію за заниженими цінами. Різницю виводили та конвертували в інтересах організації.

Унаслідок таких дій держава, за оцінками слідства, зазнала збитків на понад 700 млн грн. Крім того, фігурантів підозрюють у легалізації майна на суму понад 10 млрд грн. Наразі у справі про діяльність злочинної організації статус підозрюваних мають 15 осіб.

У Чернівецькій області колишній військовий атакував гранатами поліцейських

У Чернівецькій області у місті Сторожинець чоловік кинув бойову гранату в бік службового автомобіля поліції, біля якого перебували двоє правоохоронців. Інцидент стався 19 лютого близько 22:50 під час реагування поліцейських на виклик.

Унаслідок вибуху поранення отримали двоє співробітників поліції. 23-річний поліцейський сектору реагування перебуває в лікарні у тяжкому стані — за його життя борються медики. 31-річний поліцейський-водій Управління поліції охорони зазнав легких тілесних ушкоджень, загрози його життю немає, - повідомили в поліції. 

Після нападу на території області негайно ввели спеціальну поліцейську операцію. До розшуку зловмисника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД.

Завдяки злагодженим діям правоохоронців особу нападника швидко встановили та затримали цієї ж ночі. Під час огляду його транспортного засобу поліцейські виявили інші небезпечні предмети.

Як повідомив начальник ГУНП в Чернівецькій області Віктор Нечитайло, під час затримання зловмисник чинив опір правоохоронцям, маючи при собі вибуховий предмет та кілька боєприпасів.

«Посягання на життя поліцейських — це особливо тяжкий злочин. Реакція буде жорсткою і принциповою. Жодна особа не уникне відповідальності», — наголосив Віктор Нечитайло.

Нападником виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За місцем проживання фігуранта провели невідкладний обшук, під час якого вилучили зброю та боєприпаси. Усі речові докази направили на експертні дослідження.

Досудове розслідування здійснюють за статтями 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) та 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Наразі вирішується питання про повідомлення затриманому про підозру та обрання запобіжного заходу.

Чи вийде Шуфрич, якого звинувачуюють у державній зраді, на волю під заставу

Призначення застави народному депутату Нестору Шуфричу, обвинуваченому в державній зраді, знову оголило правову колізію воєнного часу: формально КПК дозволяє тримання під вартою без альтернативи, але на практиці суди дедалі частіше посилаються на «розумні строки» та Конвенцію з прав людини. Чому одні фігуранти справ про держзраду роками залишаються за ґратами, а інші виходять під заставу — і чому прокурори не мають інструментів оскарження таких рішень?

Про це пише на ФБ журналістка Юлія Химерик:

"Цікаве рішення винесли минулого тижня - призначити обвинуваченому у держзраді нардепу Шуфричу заставу як альтернативу триманню під вартою. Дуже багато букв.

Шкода, ухвали досі немає і журналістів не було. А в матеріалах по факту ніхто не підняв головне питання з коментарем судді-спікера.

В 2022-му внесли зміни в КПК: під час воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються за злочини проти основ нацбезпеки і проти миру (воєнні, коротше кажучи) застосовується тримання під вартою без застави. Таке право надали суду, якщо прокурор довів ризики. Конституційний суд визнав цю норму.

Логіка проста. Обвинуваченні, яким загрожує довічне, навряд чи захочуть чекати на вирок. До того ж, такі злочини підривають обороноздатність. Тож внесли зміни в КПК, щоб їх тримали під вартою. Але не подумали над нюансами.

Захисники періодично просять застави, посилаючись на необгрутованність ризиків або порушення права на розумні строки розгляду справи. І судді інколи погоджуються, а найчастіше - ніт. Прокурорам тут складно щось робити, оскільки за КПК вони не можуть оскаржувати такі ухвали, тільки обвинувачений і його захисники. Виходять з прав людини, що саме його права порушуються.

Кілька прикладів. Один російський агент утримується в Одесі під вартою з 2022. Там справа дійсно затягується, я відходила півроку і до стадії по суті ми так і не дійшли. Але жодних альтернатив триманню під вартою. Та і якби таке зробили, російські спецслужби придумали б, як внести гроші. Там цінний кадр.

Якось відпустили у нас обвинуваченого в держзраді начальника Херсонського СІЗО. І більше так не роблять. Хоча сама справа - потенційна для ЄСПЛ. Докази під питанням. Майже всі свідки заперечують. Сидить він з кінця осені 2022-го без права внесення застави.

Ще приклад: літня жінка, хвора, ледь ходить. Сиділа з 2022 по 2025, поки не винесли вирок. (Зараз теж сидить). Жодних альтернатив.

Інші приклади, де, не дивлячись на КПК, призначали застави. Завжди це про порушення розумних строків розгляду або недоведення ризиків прокурором.

У Запоріжжі, після десь року тримання під вартою, випустили під заставу екссуддю, обвинувачену в державній зраді. Суддя пояснював, що зміни в КПК надають право суду не застосовувати заставу (а не зобов'язують). На його думку, тривале утримання під вартою обвинуваченої порушувало Конвенцію про права людини. Ризики, озвучені прокурором, доведені, але застава може бути призначена. Тож її призначили і екссуддя вийшла. Прокурор намагався оскаржити це рішення, але апеляційний суд розвернув скаргу, посилаючись на КПК: він не має права на оскаржування таких ухвал.

Харківщина. Жінку, обвинувачену у держзраді, відпустили під заставу теж десь після року тримання під вартою. Тут цікавіше, бо прокурор не зупинився на апеляційному суді, а пішов в Касаційний. Касаційний встав на його бік і зобов'язав розглянути апеляцію. Але справа в тому, що суди в нас настіки забиті, що касацію розглянути в квітні 25го, коли строки дії тої ухвали з заставою вже місяць як закінчились. Тож апеляція лише розвела руками - що відміняти, коли ухвала вже не діє.

І тут призначають заставу Шуфричу. Хочеться почитати рішення. Гадаю, мотивація суду теж приблизна така сама: порушується право на розгляд у розумні строки.

Почитала минулі рішення у справі Шуфрича. Адвокати неодноразово намагалися оскаржити тримання під вартою без застави.

Передостанній - наприкінці вересня. Вказували на незаконність ухвали, посилаючись на незаконний склад суду, який її постановив. Казали, Шуфрич не буде ухилятися від суду, бо немає знайомств в правоохоронних та кримінальних колах.

Шуфрич - нардеп, тому не зможе залишити Україну без дозволу Верховної Ради і голови СБУ. Дмитрук, привіт)

Адвокатам відмовили.

Є окрема думка судді Щевченківського райсуду на крайнє продовження строків тримання під вартою. Там він пише, шо Шуфрич має проблеми зі здоров'ям, йому робили операцію. Що кожна особа має право на розгляд провадження у розумні строки. Це дійсно прописано і в українському законодавсті, і в Конвеції з прав людини. Але все ж таки, мені не зрозуміло, що таке "розумні строки": одні сидять по 3-4 роки і це вважається розумними строками. Інші - виходять за рік-два. І прокурори на все це можуть лише споглядати. Чи не пора вже якось цей момент врегулювати.

Наступний суд по Шуфричу 13 січня. Будь я столичним журналістом або активістом, не пропустила б. Скільки в нас тих нардепів, яких очно судять за держзраду. Та і хочеться, щоб судова журналістика почала проявлятися. Це ж важливо. Але в нас навіть топові медіа плутаються в "підозрюваний" і "обвинувачений".

Нагадаємо, Київський апеляційний суд дозволив народному депутату (партія ОПЗЖ) Нестору Шуфричу вийти з-під варти під заставу у розмірі 33 млн 280 тис. грн. 

Йдеться про ухвалу суду від 6 січня, яка передбачає можливість внесення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На запитання журналістів, чи планує Шуфрич сплачувати ці гроші, його захисник відповів, що навіть попри публічність його клієнта і статус народного депутата, ця сума є для нього непомірна.

При цьому син нардепа Олександр Шуфрич, який зараз служить у ЗСУ в зоні бойових дій, повідомив, що не може відвідувати судові засідання батька. Проте він переконаний, що застава буде внесена, адже у політика достатньо прихильників та соратників, готових взяти його на поруки. За його словами, тримання батька у СІЗО протягом двох з половиною років є надто довгим і суперечить нормам права.

Додамо, що Нестора Шуфрича звинувачують у державній зраді, роботі на агентурну мережу ФСБ, веденні підривної діяльності в інформаційній сфері, а також у фінансуванні воєнізованих формувань рф на території Криму. 15 вересня 2023 року правоохоронці провели обшуки в Шуфрича і знайшли за місцем його проживання радянську символіку й плани автономії Донеччини й Луганщини. Того самого дня Шуфричу обрали запобіжний захід (який неодноразово продовжували) – він перебуває в СІЗО. Попри це політик зберігає свій мандат і може брати участь у засіданнях Верховної Ради у разі внесення застави.

У січні минулого року Шевченківський райсуд Києва не дозволив Шуфричу брати фізичну участь у засіданнях Верховної Ради, проте зобов'язав надати йому право виконувати депутатські повноваження навіть у слідчому ізоляторі.

Прикметно, що серед нардепів Ради ІХ скликання, яким повідомили про підозру у держзраді, вирок суду отримав лише Ілля Кива, вбитий у рф. Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Олександр Пономарьов, Євген Шевченко та інші поки що залишаються без судового рішення.

Президентка Молдови заявила, що проголосувала б за об’єднання з Румунією

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосувала б за об’єднання з Румунією, якби таке питання  коли-небудь винесли б на референдум. За її словами, Молдові дедалі складніше зберігати демократичний устрій і суверенітет на тлі російського тиску та гібридної війни.

 Про це пише Politico, з посиланням розмову із Маєю Санду в британському подкасті The Rest is Politics.

Вона зазначила, що країна з населенням близько 2,4 млн осіб регулярно зазнає втручання з боку Росії, зокрема через дезінформаційні кампанії та спроби впливу на виборчі процеси. Саме це, за словами Санду, створює серйозні виклики для стабільності та безпеки держави.

Водночас президентка підкреслила, що ідея об’єднання з Румунією наразі не має підтримки більшості громадян Молдови. Натомість вступ до Європейського Союзу, за який на референдумі у 2024 році висловилася незначна більшість виборців, вона назвала більш реалістичною стратегічною метою країни.

Нагадаємо, що Молдова була частиною Румунії з 1918-го до 1940 року, коли її анексував СРСР, але в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність.

На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4% — проголосували за членство в ЄС. Голосування було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 % голосів, перемігши свого проросійського опонента. 

Свириденко заявила про передачу одного з найбільших літієвих родовищ України друзям Трампа

Пілотний проєкт з розробки корисних копалин - літієве родовище “ділянка Добра” в Кіровоградській області. Родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища.

Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко на своєму каналі у Telegram.

Юлія Свириденко: "До конкурсного відбору за 100-бальною системою оцінки були запрошені українські та іноземні компанії й консорціуми, з наявними фінансовими ресурсами, технічними можливостями та досвідом у сфері надрокористування. Переможцем стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings. Вони мають значний досвід у сфері видобутку критично важливих корисних копалин. Компанія Techmet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в 10 активах на чотирьох континентах та має досвід реалізації складних проєктів з розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів.

Після інциденту на кордоні «Укрзалізниця» домовилася з поляками про умови для пасажирів

«Укрзалізниця» узгодила з поляками низку заходів для покращення умов очікування пасажирів у місті Хелм. Також є досягнуто домовленості, що Польща має забезпечити автобуси для «підстраховки» стикувань на міжнародних рейсах.

Про це голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський повідомив на своїй сторінці у Facebook.  

До цих кроків керівництво УЗ вдалося після гучного скандалу із затримкою міжнародного поїзда «Дніпро – Хелм» на українсько-польському кордоні та проблем із пересадками пасажирів. За повідомленнями пасажирів у соцмережах, 10 січня у поїзді №119 польські митники виявили у членів поїзної бригади контрабандну партію тютюнових виробів – орієнтовно 150 блоків цигарок.

Оформлення порушення та перевірки тривали близько трьох годин, що призвело до суттєвого збою в розкладі. Загалом потяг стояв у пункті пропуску «Ягодин» у Волинській області маже 9 годин. Через це частина пасажирів пропустила свою пересадку на поїзд до Варшави 0 18:28 і була вимушена чекати у Хелмі наступного (до 5:00). Ситуацію ускладнили як погодні умови, так і відсутність належної інфраструктури: у Хелмі немає повноцінного вокзального приміщення для очікування, а температура повітря вночі опустилася до –11 градусів.

«Мали суттєву проблему по Хелму. Потяг затримано було на кордоні і, на жаль, ми не мали ресурсу в Хелмі, де польська сторона проводить реконструкцію вокзалу, ані толком поінформувати, ані обігріти наших пасажирів, які очікували», - зазначив Перцовський.

Тож після переговорів із польськими залізничниками на хелмському вокзалі домовилися створити спеціальні зони для очікування, інформування та обігріву пасажирів. Також сторони узгодили використання автобусів для забезпечення міжнародних пересадок у випадку затримки поїздів.

Окрім того, Перцовський зазначив, що у випадках, коли поїзди прибувають після початку комендантської години, «Укрзалізниця» разом із місцевою владою працюватимуть над організацією автобусного перевезення пасажирів.

Голова компанії рекомендував пасажирам щонайменше до 22 січня планувати міжнародні стикування із запасом у три–чотири години. Після цього почне діяти оновлений графік руху поїздів, який враховує зміни маршрутів із міркувань безпеки.

Журналістські розслідування

Корупційні схеми в КЕВ Львова: як військові господарники опиняються на лаві підсудних

Корупційні схеми в КЕВ Львова: як військові господарники опиняються на лаві підсудних

У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...

Як чиновники місцевих рад на Львівщині зловживають на оборонних закупівлях

Як чиновники місцевих рад на Львівщині зловживають на оборонних закупівлях

Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали  притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...

Як розкрадають кошти на закупівлях для ЗСУ

Як розкрадають кошти на закупівлях для ЗСУ

    Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...

Корупція на дровах для ЗСУ: як діяла схема у Львові

Корупція на дровах для ЗСУ: як діяла схема у Львові

    Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...

ПРАВКОМНовини
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів