Привітання із Днем автомобіліста

 

     25 жовтня - День автомобіліста та дорожника України!

  Це світле свято присвячене всім тим, хто за кермом або трудиться у автодорожній службі, хто вдень і вночі сумлінно працює на автобусах, легковому та вантажному транспорті.

   Отож сердечно вітаю всіх водіїв, працівників та ветеранів автодорожнього господарства з професійним святом.

   Щиро бажаю Вам міцного здоров’я, нових здобутків,  продуктивної та безаварійної роботи,  а також миру, щастя, добробуту, впевненості у завтрашньому дні! 

   Нехай дорога буде легкою, а дома Вас завжди чекають рідні та близькі! І, як кажуть, "ні гвіздка, ні жезла"!

 

   З повагою голова молодіжного крила партії "Сила і честь" на Львівщині Любомир Сопільник.

РУСЛАН СКРИНЬКОВСЬКИЙ: ЛЬВІВ ПОВИНЕН СТАТИ ОДНИМ З НАЙКРАЩИХ МІСТ У ЄВРОПІ, А ЛЬВІВЩИНА – КУЛЬТУРНИМ І ПРОМИСЛОВИМ РЕГІОНОМ УКРАЇНИ

   Руслан Скриньковський – кандидат у депутати від партії «Сила і честь» до Львівської міської ради по Залізничному району, а також до Львівської облради (Личаківський, Сихівський та Франківський райони).

   Кандидат економічних наук, професор Львівського університету бізнесу та права, юрист, член-кореспондент Української академії наук, лауреат Премії Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради, лауреат Премії Української академії наук.

   Він є автором та співавтором понад 100 наукових праць, навчальних посібників та методичних рекомендацій у сфері економіки і менеджменту та права. Підготував 5 кандидатів наук. Нагороджений Грамотою Львівської обласної ради, Почесними грамотами Львівської обласної державної адміністрації, Грамотою Західного наукового центру НАН України і МОН України, відзначений багатьма іншими громадськими організаціями, установами та закладами вищої освіти.

   Політика для Руслана Скриньковського – це єдиний демократичний спосіб для використання здобутих знань та професійного досвіду, які можуть зробити наш Львів кращим, а життя львів’ян комфортнішим.   

 «Львів повинен стати одним з найкращих у Європі, а Львівщина – культурним і промисловим регіоном України», – переконаний він.

   Сьогодні Руслан працює над змінами і доповненнями до Стратегії розвитку Львівської області. В її основі закладені європейські цінності та висока якість життя, можливості для розвитку особистості та бізнесу.

МУЗИКАНТ - ЗАВЖДИ ТРОХИ ПОЛІТИК, - Любомир Сопільник, лірник фольк-рок гурту «Joryj Kłoc»

   Музика – це потужна зброя у боротьбі за свободу і права людей. І вона ж – хитрий інструмент рабства, якщо її використати проти них. Ось чому популярні виконавці, хочуть вони цього чи ні, так чи інакше є лідерами думок, особливо - иолоді. У цьому переконався Любомир Сопільник - музикант культового фольк-рок гурту «Joryj Kłoc».

- Музика, без перебільшення, може як підняти людей з колін, так і поставити їх на коліна, - каже Любомир Сопільник. – Вперше про це я замислився на одному з фестивалів у Німеччині, коли побачив сльози на очах у чоловіків поблизу сцени. Щойно ми грали «Коломийку» –  і це виносило публіці дах, вони так стрибали і викрикували, аж небо дрижало. А тут ми заграли «Ятрань» і – раптова тиша, людське море завмерло… Я тоді ще подумав: але ж вони не розуміють української! Проте музика – той ритм і мелодика – йде-проникає у кожну клітину. Музика змушує глядачів пережити ті емоції, які ти несеш зі сцени. Це було дуже сильним моїм враженням. До цього я іноді спостерігав, як наші тужливі етнічні пісні змушують плакати людей в Україні, Польщі. І це було природно, бо вони розуміють тексти. Але - німці?! Або ж китайці – бо в цій країні ми також виступали і був той самий ефект. Це ж, здавалося б, чужа для них етніка, цілком незрозуміла мова. Незбагненна до кінця сила музики і її впливу на людей. Тоді я найбільше зрозумів, як важливо те, що ми слухаємо, що нам транслюють з каналів і приймачів: легеньку попсу чи драйвовий рок, російський шансон чи народну пісню. І якщо комусь байдуже, під чию сопілку танцювати, то це дуже сумно.

- Тобто, музичний ефір – це ще один фронт?

- Безперечно. Колись дуже давно Платон зауважив,  що «музичні нововведення сповнені небезпеки для всієї держави і повинні бути заборонені». Тобто, він застерігав правителів, що коли в країні з’являється нова музика (а по-нашому виникають свіжі музичні стилі, жанри) – чекай неспокою в самій державі. Це було написано як попередження, але висновок простий: музика є чітким індикатором того, що відбувається в суспільстві. Змінюється музика – отже, люди потребують змін. Цим законом Платона вміло користувались різні можновладці у всі часи. Для прикладу, 70 років тому ЦРУ боролося проти комуністичних настроїв на Філіппінах і у В'єтнамі з допомогою народних пісень. Передвиборча кампанія лояльного до США президента супроводжувалась широкою розкруткою фолк-рімейків: було видано десятки платівок, ця музика постійно лунала в радіоефірі і під час його виступів. У підсумку цей "пісенний" кандидат переміг.

Тут можна згадати і про заборону джазу в нацистській Німеччині, а в СРСР – бітлів і Елвіса Преслі. І збереження музики радянського гімну в сучасній Росії. Дуже хитрий кремлівський хід, як на мене: співайте який завгодно текст, а у вухах звучить «союз нєрушимий» –  і ритміка сталінських часів.  Тобто, прикладів того, як політики використовували і використовують музику - чи в консервативних, чи в радикальних цілях – багато.

- А на яку музику є найбільший попит нині в Україні?

- Без сумніву –  фольк. Я думаю, цьому є логічне пояснення: в часи нестабільності, політичного хаосу і війни завжди зростає інтерес до народного жанру в музиці і мистецтві. Згадаймо хоча би навалу фолк-гуртів, які, мов гриби, проростали наприкінці XX століття в Угорщині, Румунії і тодішніх Чехословаччині та Югославії. Зрештою, й Україну це не оминуло. В переламні моменти люди відчувають потребу визначити свою національну ідентичність. Вони замислюються: хто я? звідки я? де моя земля? хто - брат, а хто – ворог? А всі ці відповіді, я не сумніваюсь, містить наша генетична пам’ять. І передається вона якраз через народні пісні – від маминої колискової до пісень історичних лірників та кобзарів. Це все - наше, справжнє.    

- Покласти лірницько-кобзарські мотиви на електроннодіджейські ритми, як це робить ватага «Joryj Kłoc» - смілива ідея. Ще й при цьому не використовуючи суперсучасну електроніку, а бухало, ліру, контрагуслі…

- Світ змінюється, мотиви залишаються. Але чому б у третьому тисячолітті народна музика не могла звучати саме так? Ми називаємо наш жанр «український обрядовий хіп-хоп дайбоже-етно-чорт». Може, жартуємо… а може й ні. Хтось каже, що це рок-фольк, інші – турбо-фольк.  Деякі європейські видання навіть порівнювали нас із фінським гуртом  “Apocalyptica”. Але, по щирості, всі ці музичні терміни, шаблони дуже мало хвилюють. Врешті, немає певного шаблону і меж. Я бачу, що людям це подобається. Їм бракує етніки – музики, що наближає їх до власного коріння. І мені приємно спостерігати, який величезний відгук це має.

- Аналізуючи наш музичний простір, то насправді  – ні. Навіть іноді доводилось чути, що «така музика більше заходить полякам». Мовляв, ось чому вас так люблять у цій країні. Чи правда, що учасникам гурту навіть пропонували «польську прописку»?

- А ось це, як ми вже говорили, і є той «другий фронт», на якому ще буде багато битв. Український радіо і телеефір – це окрема розмова. Люди, у чиїх руках він перебуває, воліли би заповнити його ванільною «попсою» і російським шансоном – хіба ж це таємниця? А замість якісного фольку, який в Україні є! - наштрикати ефір дешевою «шароварщиною».  Музика, яку люди, особливо молодь, слухають у реальному житті, під яку шаленіють на фестивалях, і той продукт, який чуєш в ефірах – це різні речі. Нам знадобилося багато років, щоб на своїй землі і у своїй державі, нарешті, запровадити квоти на українську музику. Як таке взагалі можливо?
І про Польщу. Так, після того, як «Joryj Kłoc» вийшов у фінал польського талантвидовиська “Must Be The Music-Tylko Muzyka!”, така пропозиція була. Але нам ставили умову –  майже всі пісні мають бути польською мовою. А це для нас - погана ідея. Мені хочеться жити у Європі. Але я хочу, щоб Європа була тут. І так буде.

- Упевнений?

- Абсолютно. І я намагаюся все для цього робити.

- Саме тому ти пішов у політику?

- Так, бо лише громадської роботи, навіть активної, для запровадження змін виявилося замало. Нині я очолюю молодіжне крило партії «Сила і честь» у західній Україні. І балотуюсь у депутати Львівської облради від цієї політичної сили. Я бачу, що на Львівщині,  і в Україні загалом, сфера культури перебуває у занепаді. Якщо пройду в облраду, буду працювати якраз у цьому напрямку, бо розуміюся на ньому. Нам потрібні нові фестивалі – у справжніх народних традиціях. Нам потрібен наш власний продукт на радіо і телебаченні. Етніка – це генетична пам’ять нашого народу, це те, що робить нас українцями. І я би хотів попрацювати над тим, щоб подолати залишки “совка” на моїй землі.

 - У 20 років є багато мрій і сил.  


- Це правда. Але я не фантазер. У своїх 20 я вже об’їздив пів світу. Не у ролі відпочивальника за гроші батьків. Я працював як музикант. Бачив, як живуть люди там, і як - тут. Я реально оцінюю свої сили і розумію, що саме можу зробити. Енергії мені точно не забракне. На кожних виборах майже кожен майбутній депутат пафосно заявляв, що йде працювати «заради наших дітей і онуків, заради їхнього майбутнього». У мене питання: де це майбутнє? Ще довго чекати? І, врешті, чому у людей мого покоління не запитали, чого саме ми хочемо? Може, у нас із цими щедрими на обіцянки "дорослими дядьками" різне розуміння оцього "щасливого майбутнього"?

  А чого хоче ваше покоління?

- Простих і усім зрозумілих речей. Мати змогу отримати якісну освіту. Не таку, щоб почепити диплом на стіну і йти працювати консультантом у магазин або їхати на заробітки за кордон. Потрібні сучасні, конкурентні знання. Ми також хочемо знати, що знайдемо роботу тут, вдома – за тим фахом, який обрали. Нам треба знати, що ми можемо придбати власне житло вже за кілька років належно оплачуваної праці, а не до пенсії, якщо доживеш. Врешті, ми хочемо співати і слухати своє, а не чуже. І прагнемо миру в країні – але не ціною поразки, а тільки перемоги.



- Як ти ставишся до заяв деяких музикантів про те, що вони – поза політикою, а музика – це лише музика?

- Якщо вони кажуть це щиро, то мені по-людськи шкода цих людей, адже вони не розуміють елементарних речей. Але я думаю, що здебільшого такі музиканти лукавлять. Якщо ти публічна людина, якщо ти кумир тисячів – ти несеш не лише музику, але й певні цінності. Моральні, культурні. За тобою стежать, до твоїх слів прислуховуються. Артистів знають і люблять набагато більше, ніж політиків. Їм більше довіряють. Їх наслідують, їхню поведінку копіюють. Відтак, музикант – хочеш-не хочеш - завжди трохи політик. Навіть якщо він цього не усвідомлює. Я не закликаю музикантів бути радикалами. Але бути НЕпатріотом і НЕукраїнцем в часи війни – не лише соромно. Це - злочин.

- Любомир Сопільник заагітував також свого колегу Павла Гоца, гітариста “Joryj Kłoc”, балотуватися у Львові на місцевих виборах від партії "Сила і честь"?

- Так, і я радий, що Павло погодився. Це - надійна підтримка. Половина гурту вже йде на вибори, жартуємо. Бо нас усіх - четверо. А Антон Лубій і Ярослав Яровенко готові поставити свої автографи за нас як виборці. На то й гуртом ми є.  

Розмовляла Ірина Фіалковська.

dailylviv.com

Творчі спілки Львівщини закликають голосувати за партію "Сила і Честь"

    Ліга творчої інтелігенції та творчих спілок Львівщини підтримала партію Сила і честь на виборах до рад Львівщині та закликала голосувати за Юрія Візняка.

 Про це йдеться у зверненні до виборців Львівщини.


"Ми переконані, що разом із командою, Візняк Юрій Ярославович зможе значно покращити ситуацію на Львівщині.Бо мають Силу і Честь, щоб захистити Державу і щасливе життя у ній кожної людини" - наголошено у зверненні.

Творча інтелігенція довіряє Юрієві Візняку, бо добре знає його за результатами роботи на благо громади Львова та Львівщини.

"Ліга творчої інтелігенції та творчих спілок Львівщини звертається до громади висловити на виборах підтримку члену Національної спілки журналістів України, депутату Львівської обласної ради трьох скликань, голові обласного осередку політичної партії «Сила і Честь» Візняку Юрію Ярославовичу. Його депутатська діяльність добре відома львів’янам і мешканцям області. Не зважаючи на те,що вдалося зробити, він прекрасно усвідомлює  - Львівщина потребує принципово нових інструментів для розв'язання насущних проблем краю. Це Юрій Ярославович передбачив у своїй передвиборчій програмі,яка є частиною загальнонаціональної стратегії парії «Сила і Честь». А саме, звертати увагу не лише на загальні, а й на детальні проблеми, з якими зустрічаються усі наші люди" - сказано у зверненні.

Творча інтелігенція наголосила у зверненні на тому, що Юрій Візняк в лавах партії "Сила і честь" веде до рад Львівщини талановиту і здібну молодь.

"Він прагне привести до обласної ради енергійну молодь,яка буде дбати про розв'язання кожного питання й не залишить без уваги, турботу про кожну людину. Саме молодь, завдяки своїй цілеспрямованості, зможе реалізувати ті плани, які поставила за мету партія «Сила і Честь». Цього прагне усе молодіжне крило, яке очолив ініціативний спілчанин Любомир Сопільник", - зазначено у документі.

За дорученням Президії Ліги творчої інтелігенції звернення в підтримку Сили і честі підписав Станіслав Мигаль.

 
 

Вітання з днем українського козацтва та захисника Вітчизни

   14 жовтня наша держава відзначає три світлих та знаменних свята – День захисника України, День українського козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці.

   У цей величний день хочу висловити найщиріші вітання та слова подяки нашим мужнім оборонцям-нащадкам козаків, всім, хто носить почесне звання Захисника Вітчизни, та хто щодня демонструє  козацьку звитягу та хист,  боронячи  рідну землю,  свободу і незалежність Батьківщини.

   Нехай Пресвята Богородиця, яка  вважалася покровителькою і заступницею славного війська козацького та всього українського люду, захищає вас і ваші родини від бід й печалі, принесе у ваш дім щастя та добро.  

    Бажаю Вам міцного здоров’я та душевного спокою,  успіхів у повсякденному житті та у військовій службі, впевненості й перемог!

 

     З глибокою шаною та повагою голова молодіжного крила партії "Сила і честь" на Львівщині Любомир Сопільник

Журналістські розслідування

 СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА "РОМА"?

СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА РОМА ?

      Приватне підприємство «Рома», власником та керівником якого є депутат Львівської облради Роман Демчина, упродовж останнього часу стало фігурантом низки...

"АФЕРА СТОЛІТТЯ" ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

АФЕРА СТОЛІТТЯ ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

       Чотири роки тому в Івано-Франківську викрили масштабну шахрайську схему, від якої  збитків зазнала низка українських банків, міжнародна компанія...

РИТУАЛЬНІ "МАХІНАТОРИ", АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

РИТУАЛЬНІ МАХІНАТОРИ , АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

     У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували,...

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

                                             У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив...

ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ. ЯКІСНО ТА НЕДОРОГО
Пелехач Христина Романівна:
096-747-51-05


Сімейне право (розлучення, аліменти, поділ майна)
Авторське право (реєстрація та захист авторських прав)
Протидія домашньому насильству (консультації, захист)


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів