ІСТОРІЯ ОДНОГО ДЕРИБАНУ: ЛЕМКІВСЬКА, 9

У Львові все більшого розголосу набуває скандал, пов'язаний фактично з «віджимом» у громади півторагектарної земельної ділянки на вулиці Лемківській, 9.
 Новим власником цього ласого шматка землі  майже у  центрі міста може стати офшорна компанія ТОВ «Резерв плюс» - зі статутним капіталом в 1000 гривен.

Показовим є те, що у Львівській міській раді інтереси офшору активно «проштовхують» деякі депутати. Відбувається це на фоні тривалих протестів мешканців двох житлових будинків по вулиці Лемківській, 9 та 9А, яких дана земельна оборудка позбавляє заїздів до будинків та дороги загального користування.                

Коротка хронологія цієї історії 

В 2009 році «Львівський комбінат хлібопродуктів», заснований ДАК «Хліб України», реалізував на аукціоні  майно, розташоване на вул. Лемківська, 9 – залишки будівель млина, пожежного депо, складу та насосної.

Це майно придбало ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», власниками якого були Світлана Музика і Михайло Лавейкін, екс-начальник обласного управління земельних ресурсів у Львівській області. Зазначу, що у даний час ТОВ «Торговий дім «Геосистеми» перебуває в стані припинення, у числі його засновників – ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», що керує закритими інвестфондами «Вест фінанси» і «Юдісі Холдінг Паблік Лімітед».

За даними реєстру майнових прав, об’єкти на вул. Лемківська, 9 у лютому 2014 року ТОВ «Торговий дім «Геосистеми»  були продані ТОВ «Резерв Плюс», що донедавна було оформлено на ТОВ «КУА «Актив», засновниками якої є Ігор Таранський, Анатолій Гурський, Іван Коцьо, Богдан Каспісь. «КУА «Актив», до речі, має 41,7% акцій ПАТ «Львівський хлібокомбінат». Щодо  «Резерв Плюс», то сьгодні воно оформлено на віргінський офшор «Геос Девелопмент ЛТД».

В грудні 2015 року ДАК «Хліб України» звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомості «Львівського комбінату хлібопродуктів» ТОВ «Торговий дім «Геосистеми», зазначивши, зокрема, що він не був посвідчений нотаріально, не пройшов державну реєстрацію,  а тому є нікчемним. Також позивач вказував, що майно, продане ТД «Геосистеми», входило до об’єктів права державної власності, які не підлягали приватизації, і що дозвіл на продаж майна та укладення договору купівлі-продажу є сфальшованим та незаконним. Однак суд у задоволенні  позову відмовив. Апеляційна інстанція дане рішення залишила без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016 р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 та рішення господарського суду Львівської області від  15.03.2016 у справі № 914/4455/15. Справу №914/4455/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області в іншому складі суду.

Приймаючи постанову ВГС України встановив:

Спірний договір купівлі - продажу не був посвідчений нотаріально, що підтверджується також і висновками зробленими у судових рішеннях під час розгляду справи №5/193, а також не пройшов державну реєстрацію.

Крім того, колегія суддів вважала за необхідне вказати, що суди не надали належної правової оцінки тим обставинам, що на момент вчинення спірного правочину на все майно ДАК "Хліб України" було накладено арешт постановою про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві від 28.05.2009 року, а тому в силу законної заборони майно не підлягало відчуженню. Відомості  про заборону відчуження державним виконавцем були внесені до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що виключало можливість нотаріального посвідчення спірного договору. Постанова на момент вчинення спірного договору була дійсна і ніким не скасована.

Разом з тим, колегія суддів зазначала, що лист ДАК "Хліб України",  яким ніби то надана згода на продаж об'єктів нерухомості, міститься в матеріалах справи  в не засвідченій належним чином копії,  оригінал цього листа судами не витребувався та не досліджувався., як і лист Фонду державного майна України.

В матеріалах справи відсутні докази погодження Кабінетом Міністрів України можливості відчуження вказаних спірних об'єктів, відсутній також доказ погодження укладення спірного договору з ДАК "Хліб України".

На вказані обставини суди попередніх судових інстанцій не звернули своєї уваги хоча позивач неодноразово наголошував на зазначеному, оскільки вказані обставини мають важливе значення для вирішення даного спору.

Також колегія суддів  Вищого господарського суду України звернула увагу на те, що як зазначалось вище згідно додатку №1 Переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації,  Львівський комбінат хлібопродуктів входив  до вказаного переліку, тому  в силу п.38  Статуту ДАК "Хліб України", компанія не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, до виключення такого майна із зазначеного переліку, а отже, до виключення Львівського КХП із переліку, компанія не мала права давати згоду щодо відчуження майна Львівського КХП.

Між тим ТОВ «Резерв плюс», як власник кількох об’єктів-розвалюх на земельній ділянці комунальної власності за адресою м. Львів. вул. Лемківська, 9, звертається до Львівської міської ради із заявою  про надання дозволу  на зміну цільового призначення даної земельної ділянки і на «виготовлення  проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Лемківській, 9 у м. Львові, площею 1,4804 га для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків з розміщенням торгово-офісних приміщень та об’єктів громадського харчування».

 

Тепер про беззаконня, що чиниться по відношенню до  львів’ян, помешкання яких сусідствують  з земельною ділянкою, на яку «поклала» око офшорна компанія ТОВ «Резерв плюс».

В 2014 році Львівською міськрадою були видані Містобудівні умови і обмеження на реконструкцію з надбудовою  по вулиці Лемківська, 9А. Цьому рішенню передувало укладення Інвестиційного договору між ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», якому за даною адресою належать приміщення побутового корпусу, та ТОВ «Опора-БКБ» (інвестор). Предметом договору стала участь сторін у реконструкції з надбудовою на місці аварійної споруди. ТОВ «Опора-БКБ» було оплачено розробку Детального плану території даного мікрорайону, який пройшов громадські слухання та яким були враховано інтереси усіх мешканців.

Зовсім інша ситуація склалася, коли у Львівській міській раді почали «проштовхувати» інтереси ТОВ «Резерв плюс». Завдячуючи позиції депутатів «Самопомочі» в кінці 2016 року Ухвалою міськради офшорній  компанії було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки  площею 1,4804 га на вулиці Лемківській, 9. Відповідно до вимог цієї ухвали ТОВ «Резерв плюс» через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовило проект землеустрою та подало міській раді на затвердження.

Однак тут «вилізло» найцікавіше: підроблені графічні матеріали земельної ділянки та підроблений збірний кадастровий план, які були додані до Пояснювальної записки та Проекту ухвали, щоб ввести депутатів в оману. В цих підробках, зокрема, не було відображено заїзд та дорогу загального користування, які є єдиним доступом до офісних приміщень ДП «Львівський виробничо-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»,  а також єдиною дорогою для під’їзду до будинків по вулиці Лемківській, 9 та 9А.

Попри «шум» в ЗМІ, вуличні акції протесту мешканців житлових будинків,  заяви та звернення на адресу прокурора Львівської області, народних депутатів (зокрема, і щодо факту підробки документів – з метою у шахрайський спосіб заволодіти земельною ділянкою комунальної власності), Львівська міськрада ухвалою від 29.06.2017 року затвердила  ТОВ «Резерв плюс» проект землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки  площею 1,4804 га на вулиці Лемківській, 9. Отож, зусилля мешканців будинків 9 та 9А вулиці Лемківській, які реально можуть втратити вільний доступ до своїх помешкань,  у даний час в основному спрямовані на скасування даної ухвали через суди.  На сьогодні, зокрема, вдалося «заблокувати» дію даної ухвали через Шевченківський районний суд м. Львова, який з метою забезпечення позову одного з жильців заборонив Львівській міськраді вчиняти будь-які дії відносно земельної ділянки по вул. Лемківській, 9 до закінчення розгляду справи.

А ще львів’яни дуже сподіваються на реакцію правоохоронних органів, у яких є всі можливості «поламати» врешті масштабну корупційну схему з деребану земель комунальної власності у Львові.

Віктор Корнієнко. 

ПРО АФЕРИСТА ОЛЕКСАНДРА ПОЛІЩУКА, ЩО НИНІ КОСИТЬ ПІД ВІЙСЬКОВОГО ПІЛОТА

Редакція «Правкому» розпочинає журналістське розслідування щодо особи Поліщука Олександра В’ячеславовича та кримінальних діянь, які він скоїв на території західних областей України упродовж останніх років.

 

   Про те, що на території Львівщини останнім часом орудує зухвалий шахрай, який видає себе за працівника Служби безпеки України, редакції «Правкому» стало відомо від працівниці піцерії «Челентано» (м. Львів, проспект В’ячеслава Чорновола) Христини Пелехач. Жінка постраждала від кримінальних діянь Поліщука два роки тому, коли він, увійшовши до неї в довіру, видурив одну тисячу доларів США.

   Афериста не зупинило те, що Христина та її матір-пенсіонерка у той час стали жертвами квартирного шахрайства (втратили єдине житло) та безуспішно намагалися добитися від правоохоронців розслідування цього злочину. Беручи від них кошти, Поліщук цинічно обіцяв залучити до їхньої справи найкращих львівських адвокатів, проконтролювати хід розслідування з боку обласного СБУ…При цьому, як згодом з’ясувалося, називав своє справжнє ім’я та прізвище та надав розписку про отримання грошових коштів.

    Після чого – зник…

    Ким Олександр Поліщук є насправді – Христина Пелехач взнала нещодавно: коли «знайоме» імя та прізвище запримітила в скаргах, якими рясніють інтернет-форуми для автомобілістів. Виявилося, що до СБУ Поліщук Олександра В’ячеславовича (мешканець м. Староконстянтинів Хмельницької області, 14.04.1989 р.н.) не мав, не має жодного відношення. Що дана особа – віртуозний шахрай, який орудує на території західних областей України вже як мінімум п’ять останніх років, «допомагаючи» місцевим жителям задешево пригнати  з-за кордону та розмитнити транспортні засоби. При цьому аферист видає (видавав) себе працівника СБУ, посадову особу поліції, а останнім часом – за військового пілота, козиряючи своїми численними зв’язками в різних державних інстанціях, у тому числі в митних органах. Бере за обіцяні «дешеві» автомобілі завдатки, «штампує» розписки про отримання грошових коштів. А далі – його мобільний тетефон перестає вівдповідати. І шукай вітру в полі.

    Частина обдурених громадян щоправда з цими розписками опісля звертаються до Староконстянтинівського районного суду Хмельницької області, сподіваючись стягнути з Поліщука кошти в судовому порядку. Однак тут на них очікує ще одне розчарування: жодного майна на Поліщука Олександра В’ячеславовича не зареєстровано, а сам він подібні судові процеси мав в одному місці (на них він просто не з’являється), у зв’язку з чим з 2012 року розшукується Старокостянтинівським відділом поліції  як особа, яка переховується від органів влади.

    Зазначимо, що в жовтні минулого року на сайті «Правкому» було розміщено публікацію ДОПОМОЖІТЬ ЗУПИНИТИ ШАХРАЯ, ЩО ВИДАЄ СЕБЕ ЗА ПРАЦІВНИКА СБУ.

   З часу, що минув, після ознайомлення з даною публікацією до редакції звернулося понад десятка ошуканих Поліщуком громадян. Саме тому редакція прийняла рішення розпочати щодо особи Поліщука Олександра В’ячеславовича та кримінальних діянь, які він скоїв на території західних областей України упродовж останніх років, журналістське розслідування. Усі матеріали, які ми напрацюємо, буде передано в правоохоронні органи. Шахрай має бути покараний.

 

    На фото: «Співробітник СБУ» Олександр Поліщук в піцерії «Челентано» у Львові

 

ЛЬВІВСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ВИГРАЛИ АПЕЛЯЦІЮ ПРОТИ ПРОФЕСОРКИ ПРАВА

Журналісти ТзОВ “Агенція регіональної інформації та аналітики “Гал-інфо” та редактор правозахисного сайту “Правком” Віктор Корнієнко виграли апеляційний суд проти професорки права ЛНУ імені Івана Франка, доктора юридичних наук Людмили Луць. Про це повідомляє “Гал-інфо”.

Рішення на користь журналістів Апеляційний суд Львівської області ухвалив 23 червня. Після завершення розгляду апеляційної скарги представника “Гал-інфо” Володимира Клонцака на рішення Шевченківського районного суду Львова від 25 листопада 2016 року.

Дану апеляційну скаргу колегія суддів Апеляційного суду Львівської області вирішила задовольнити, рішення Шевченківського райсуду Львова – скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Людмили Луць до журналіста Віктора Корнієнка та “Гал-інфо” відмовити.

Нагадаємо, 7 листопада 2014 року редактор львівського правозахисного сайту “Правком” та член НСЖУ Віктор Корнієнко заявив про погрози на його адресу від фігурантки його журналістського розслідування, завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету Людмили Луць. Журналіст просив Генерального прокурора Віталія Ярему відреагувати на факти щодо перешкоджання журналістській діяльності та вжити заходів для об’єктивної перевірки фактів, з’ясованих в ході журналістського розслідування (що можуть свідчити про вчинення корупційних та шахрайських дій з боку професора права Людмили Луць).

14 листопада 2014 року Галицький райвідділ міліції м. Львова розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні проти Людмили Луць.

У лютому 2015 року Людмила Луць подала до Шевченківського районного суду м. Львова позов протиредактора львівського правозахисного та антикорупційного порталу “Правком”, члена НСЖУ Віктора Корнієнка і проти агенції регіональної інформації та аналітики “Гал-інфо”.

Від “Гал-інфо” Луць вимагала видалити із сайту статтю Віктора Корнієнка під назвою “Львівському журналісту погрожує професор права?”. З автора -  стягнути на свою користь “60000 грн моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації щодо неї”. Також, за інформацією видання, другу позовну заяву Луць подала до Сихівського райсуду Львова – проти вчительки Тетяни Заячук, за зверненням якої Віктор Корнієнко проводив розслідування. Пізніше моральну шкоду Луць оцінила до 110 тис. грн. Як співвідповідачів до участі в судовій справі  було залучено ЛОО НСЖУ (з якої Людмила Луць за приниження честі та ділової репутації просила стягнути 20 тис. грн моральної шкоди), “Гал-інфо” та власника домену “galinfo.com.ua” (по 10 тис. грн з кожного співвідповідача).

1 травня 2015 року львівські журналісти оголосили, що визначили кандидатом №1 на звання “Ворог преси” у Львові завідувачку кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, професорку, докторку юридичних наук Людмилу Луць.

13 квітня 2016 року в Шевченківському райсуді Львова розпочався розгляд справи (по суті) за позовом Людмили Луць до журналіста Віктора Корнієнка та агенції інформації та аналітики “Гал-інфо”. Суддя даного суду Валентина Свірідова, яка розглядала справу,  у кінцевому результаті ухвалила рішення на користь Людмили Луць.

Один з керівників Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України під час судового процесу  в Шевченківському райсуді Львова заключив з Людмилою Луць мирову угоду. Її наслідком стало спростування, опубліковане на сайті ЛОО НСЖУ, яке  позивач використала у суді як вагомий доказ на свою користь.

ЧОМУ ПРОФЕСОРКА ЛУЦЬ ПРОГРАЛА ЖУРНАЛІСТАМ (рішення суду)

Справа № 466/4/15                     Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.  

Провадження № 22-ц/783/1195/17             Доповідач в 2-й інстанції:  ОСОБА_1 Н. О.

Категорія: 41

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Левика Я.А., Цяцяка Р.П.

секретаря:ОСОБА_2

з участю: представника Товариства з обмеженою

відповідальністю «Агенція інформації та аналітики «Гал

Інфо» - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника Луць

Л.А. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція інформації та аналітики «Гал Інфо» - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року, -

    

                                                                               ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо», ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо», ОСОБА_7 про визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) 07 листопада 2014 року у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- зобовязання ОСОБА_4 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9, розміщеному 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) у статті «ЧОМУ ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена ОСОБА_4 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9, є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- стягнення з ОСОБА_4 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_6 (проживає: 79000, АДРЕСА_2) моральної шкоди у розмірі 60000,00 (шістдесят тисяч грн. 00 коп. ) грн., завданої внаслідок приниження честі та ділової репутації;

- визнання недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79008, м. Львів, вул. Гуцульська, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38739173) 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майномквартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79008, м. Львів, вул. Гуцульська, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38739173) на користь ОСОБА_6 (проживає: 79000, АДРЕСА_2) моральної шкоди у розмірі 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) грн., завданої внаслідок приниження честі та ділової репутації;

- визнання недостовірною інформацію, поширену Приватним підприємством Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79037, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 33562602) 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»

- зобовязання Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- стягнення з Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79037, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 33562602) на користь ОСОБА_6 (проживає: 79000, АДРЕСА_2) моральної шкоди у розмірі 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) грн., завданої внаслідок приниження честі та ділової репутації;

- визнання недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_7 (79016, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- зобовязання ОСОБА_7 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена ОСОБА_7 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати»;

- стягнення з ОСОБА_7 (79016, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (проживає: 79000, АДРЕСА_2) моральної шкоди у розмірі 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп. ) грн., завданої внаслідок приниження честі та ділової репутації.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_4 07 листопада 2014 року у вікритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Зобовязано ОСОБА_4 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9, розміщеному 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) у статті «ЧОМУ ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена ОСОБА_4 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет-сторінки: http://nsju.lviv.ua/) у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9, є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Стягнуто з ОСОБА_4 ,ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 3( три тисячі грн.) гривень, завдану внаслідок приниження честі та ділової репутації.

Визнано недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79008, м. Львів, вул. Гуцульська, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38739173) 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Зобовязано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79008, м. Львів, вул. Гуцульська, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38739173) на користь ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 1000,00 (одна тисяча грн.) грн., завдану внаслідок приниження честі та ділової репутації.

Визнано недостовірною інформацію, поширену ПП Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79037, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 33562602) 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Зобовязано Приватне підприємство Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена Приватним підприємством Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці ОСОБА_11, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Стягнуто з ПП Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79037, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код 33562602) на користь ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 1000,00 (одна тисяча грн. ) грн., завдану внаслідок приниження честі та ділової репутації.

Визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_7 07 листопада 2014 року у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Зобовязано ОСОБА_7 в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», розміщену 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/ ), шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет- сторінки: http://galinfo.com.ua/) під заголовком «Спростування» повідомлення наступного змісту: «Інформація, розміщена ОСОБА_7 07 листопада 2014 року в мережі Інтернет на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/) у статті «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», є недостовірною в частині посилання на незаконні дії ОСОБА_6, а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати».

Стягнуто з ОСОБА_7, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6, ІПН НОМЕР_3, моральну шкоду у розмірі 1000,00 (одна тисяча грн.) грн., завдану внаслідок приниження честі та ділової репутації.

Стягнуто з ОСОБА_8в користь ОСОБА_6 судові витрати у справі: судовий збір в сумі 1705,20 грн. та витрати на експертизу в розмірі 3375 грн., всього - 5080,20 грн.

Стягнуто зОСОБА_7 в користь ОСОБА_6 судові витрати у справі: судовий збір всумі 1705,20 грн. та витрати на експертизу в розмірі 3375 грн., всього - 5080,20 грн.

Стягнуто з Приватного підприємства Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в користь ОСОБА_6 судові витрати у справі: судовий збір всумі 1705,20 грн.та витрати на експертизу в розмірі 3375 грн., всього - 5080,20 грн.

Стягнуто з Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» в користь ОСОБА_6 судові витрати у справі: судовий збір всумі 1705,20 грн.та витрати на експертизу в розмірі 3375 грн., всього - 5080,20 грн.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ТзОВ «Агенція інформації та аналітики «Гал Інфо» - ОСОБА_3,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що позивач, як на момент поширення про неї інформації так і протягом розгляду даної справи у суді, підпадала під поняття «публічної особи, визначене у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», в якій зазначено, що публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати, а тому суд першої інстанції повинен був врахувати її статус та особливості розгляду даної категорії справ щодо таких осіб. Крім того, оспорювана позивачем інформація, як зазначено в оскаржуваному рішенні суду, була передрукована з іншого інформаційного ресурсу, тому відповідачу незрозуміла позиція суду першої інстанції щодо накладення на апелянта, а також на власника доменного імені ресурсу, на якому апелянт розповсюдив оспорювану інформацію, будь яких стягнень. Також, апелянт не погоджується з висновком експертного лінгвістичного дослідження № 8665 від 31.08.2016 року, оскільки даний висновок було надано суду з пропущенням строку на подання доказів, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 59 ЦПК України та принцип змагальності сторін, надавши таким чином позивачу право вийти за межі процесуальних прав. Вказує, що в оскаржуваному рішенні міститься посилання на презумпцію добропорядності, яка була передбачена ч. 3 ст. 277 ЦК України, однак вказана норма втратила чинність 27.03.2014 року, ще до моменту поширення інформації та не могла застосовуватись при вирішенні даної справи. З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_6 ОСОБА_5 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Положеннями ст.214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 07 листопада 2014 року, в мережі Інтернет, на офіційному сайті Львівської обласної організації Спілки журналістів України (http://nsju.lviv.ua/) було опубліковано відкритий лист члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 під назвою «ЧОМУ ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», який в подальшому був поширений на офіційному сайті Гал-info (http://galinfo.com.ua/) під назвою «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?».

Зокрема, до матеріалів справи, як доказ, долучено відкритий лист члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 під назвою «ЧОМУ ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», в якому журналіст ОСОБА_4 зазначає, що «до нього з проханням про допомогу звернулась вчитель фізики середньої школи, педагог із 30-річним стажем ОСОБА_10 з приводу того, що відносно неї чиниться зухвале шахрайство з боку посадової особи Львівського національного університету ім. Франка завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету, професора, доктора юридичних наук ОСОБА_6. Університетський посадовець, стверджувала ОСОБА_10, за допомогою свого адвоката - ОСОБА_12, використовуючи свої звязки у судових органах, здійснюючи тривалий час на неї та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста. Це при тому, що у цьому будинку родина професора Луць вже володіє житловими помешканнями у трьох рівнях (на 2, 3 та на мансардних поверхах, загальною площею близько 300 кв. м.). Також у вказаному листі журналіс ОСОБА_4 вказує:«…. Одночасно з пресингом через суд, який позбавив відповідача можливості оформити право власності на свою реконструйовану квартиру, з боку Луць, на ОСОБА_10 та її сімю чиниться шалений морально-психологічний тиск. У хід йдуть всі засоби: погрози, шантаж, відверті залякування особистими звязками у правоохоронних органах, наклепницькі анонімні публікації в Інтернеті (зазначу, що більшість з цих фактів тиску підтверджується документально). Мета таких дій, стверджує ОСОБА_10, змусити її продати свою квартиру за значно заниженою ціною. …Тепер що стосується грубого, зухвалого порушення моїх прав, як журналіста. Що таке «мати справу» з професором права Луць, я відчув на собі тільки-но почав проводити журналістське розслідування. Жодних пояснень, коментарів з приводу фактів, викладених в зверненні ОСОБА_10, мені отримати не вдалося. Це попри те, що я неодноразово звертався до Луць (у тому числі з письмовими зверненнями) через кафедру теорії та філософії права, юридичний факультет, університет. Окрім того, мені не було надано жодної відповіді на запити на отримання публічної інформації (не рахуючи надіслану на мою електронну пошту анонімну відписку, у якій мене попередили про відповідальність за «збирання конфіденційної інформації про особу без її згоди»). …Єдине, що я отримав на свою адресу, це погрози від професора права Луць. Зателефонувавши на мій мобільний телефон, Луць у погрозливому тоні пообіцяла розібратися і зі мною і з правозахисним сайтом, який я редагую. Це за обставини, що на той момент за зверненням ОСОБА_10 та за результатами журналістського розслідування я не опублікував ще жодного матеріалу чи інформації. При цьому кілька разів попередила про те, що я буду мати справу з її адвокатом (вочевидь, з ОСОБА_12 ) і «не вилізу із судів». Оскільки так дії вчинялися з метою залякування, примушування мене припинити журналістське розслідування та відмовитися від поширення інформації про його результати, 13.10.2014 року я звернувся з заявою про злочин в прокуратуру Львівської області. У даному зверненні також були викладені матеріали розслідування. … У звязку з вищевикладеним, враховуючи неналежне реагування на мою заяву з боку прокуратури Львівської області, беручи до уваги посаду, яку займає Луць, її можливі звязки, вплив в юридичному середовищі, прошу Вас як Генерального прокурора України вжити заходи для забезпечення обєктивної перевірку фактів, здобутих мною під час журналістського розслідування щодо дій завідувача кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Франка, професора, доктора юридичних наук ОСОБА_6 відносно вчительки ОСОБА_10 (стосовно фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних та кримінальних правопорушень), а також щодо дій, спрямованих на перешкоджання моїй законній професійній діяльності журналіста».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, поширена ОСОБА_4, 07 листопада 2014 року, у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (http://nsju.lviv.ua/), яка в подальшому була поширена на офіційному сайті Гал-info (http://galinfo.com.ua/) під назвою «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?» стосується конкретної особи, а саме: ОСОБА_6, оскільки в оскаржуваному відкритому листі чітко вказується прізвище, імя, по батькові, посада, місце роботи позивача. На думку суду першої інстанції, відповідачі не виконали покладеного на них обов'язку доведення, що поширена інформація є достовірною, і враховуючи той факт, що позивач надала докази недостовірності поширеної інформації, якеа не є оціночним судженням, суд прийщов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_4 07 листопада 2014 року, у відкритому листі члена Національної спілки журналістів України ОСОБА_8 Генеральному прокурору України ОСОБА_9 в мережі Інтернет на офіційному сайті Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України (адреса інтернет - сторінки: http://nsju.lviv.ua/), яка в подальшому була поширена на офіційному сайті Гал-info (http://galinfo.com.ua/) під назвою «ЛЬВІВСЬКОМУ ЖУРНАЛІСТУ ПОГРОЖУЄ УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ ПРОФЕСОР ПРАВА?», а саме: «ОСОБА_6 використовуючи свої звязки у судових органах, за допомогою свого адвоката, здійснюючи тривалий час на ОСОБА_10 та її сімю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном квартирою у центрі Львова: у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста, а також вчиняє дії, спрямовані на залякування журналіста ОСОБА_8, примушує припинити його журналістське розслідування та відмовитись від поширення інформації про його результати». І оскільки позивач довів факт поширення недостовірної інформації саме відповідачами, а відповідачі не виконали покладеного на них обов'язку доведення, що вони не здійснювали поширення про ОСОБА_6А недостовірної інформації, а також враховуючи наявність в мережі Інтернет статей, які містять недостовірну інформацію про позивача та продовжують порушувати особисті немайнові права позивача, зокрема, негативно впливають на ділову репутацію позивачки, оскільки створють уявлення про позивача як про особу, яка причетна до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України - втручання в діяльність судових органів, ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, ст. 171 КК України - перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідачів в межах місячного строку після набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_6 шляхом розміщення на тому ж Інтернет - порталі спростування.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Тому власник порушеного права може скористатися не будь яким, а лише конкретно визначеним законом способом захисту свого права.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України (ст. 6 ЦК УРСР), а інші способи визначаються спеціальним законом, який регулює конкретні цивільні правовідносини. В даному випадку Закони України «Про інформацію», «;Про телекомунікації», «;Про інформаційні агентства»ст. 277 ЦК України, якими визначено, що захист порушених прав поширенням недостовірної інформації в засобах масової інформації забезпечується шляхом її спростування у тому ж друкованому виданні.

Відповідно до ст. 2868 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню що принижує його честь та гідність. Кожен зобов»язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статті 297299 ЦК України передбачають, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації . Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, про захист своєї ділової репутації

Згідно зі ст. 94277 ЦК України, ч.4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожному гарантується судовий захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Разом із тим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров»я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст.34 Конституції України).

Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації від певних висловлювань допустимий лише при дотриманні свободи думки і слова, вільного вираження своїх поглядів та переконань, закріплених в ст. 34 Конституції України, необхідність обмежувати вираження думок є менш гострою стосовно публічних осіб.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Таким чином, за змістом норми цієї статті Конвенції, свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критика представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини, і втрутитись у процес реалізації особою права на свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію тощо, національна влада може лише у випадках, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Із розяснень, викладених у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також діловоїрепутації фізичної та юридичної особи», під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, якких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У пункті 19 постанови постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також діловоїрепутації фізичної та юридичної особи» судам розяснено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та зясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

За приписами ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обовязок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів, недоліків, які будучи вираженням суб»єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти ОСОБА_5» суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фонду ментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з роз»ясненнями п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб»єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки дійсності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні статті 10 Конвенції.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчать про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Із розяснень, викладених у п. 16 Постанови вбачається, відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

В суді першої та апеляційної інстанцій відповідач ОСОБА_4 не заперечував публікацію на сайті Львівської обласної організації Спілки журналістів України підготовленого ним на ім»я Генерального прокурора України відкритого листа під назвою «Чому Львівському журналісту погрожує університетський професор права», вважаючи таке звернення своїм правом, наданим йому законом, оскільки неодноразові його звернення до правоохоронних органів з приводу порушених ним у листі питань, залишились без відповідного реагування.

Матеріалами справи підтверджується і цього не заперечували представники ОСОБА_6 в суді і у своїх письмових поясненнях, інформація, поширена Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» (79008, м. Львів, вул. Гуцульська, буд. 9-А, ідентифікаційний код 38739173),07 листопада 2014 року, у статті «Львівському журналісту погрожує університетський професор права» на сайті galinfo.com.ua (адреса інтернет-сторінки: http://galinfo.com.ua/), є дослівним відтворенням відкритого листа ОСОБА_4 на ім»я Генерального прокурора України, яка була опублікована на сайті Львівської обласної спілки журналістів, повністю ними процитована.

Тобто, оспорювана позивачем інформація, яка є предметом спору, була попередньо отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» з із сайту Львівської обласної організації Спілки журналістів України і дослівно відтворена Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» з посиланням на сайт Львівської обласної організації Спілки журналістів України.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України « Про інформаційні агентства» інформаційне агентство, суб»єктидіяльності інформаційних агентств не несуть відповідальності за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності, принижує честь і гідність громадян та організацій, порушує їх права і законні інтереси або являє собою зловживання свободою діяльності інформаційних агентств і правами журналіста, якщо ця інформація одержана від інших інформаційних агенств або засобів масової інформації і є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих цими агентствами чи засобами масової інформаціїтаякщо вони були спростовані відповідно до статті 33 цього Закону.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 05 травня 2011 року, у справі "Редакція газети "Правое дело" та Штекель проти України" встановлено, що рішення національних судів України, якими зобов"язано редакцію газети спростувати відомості, викладені у статті "Спецслужба или торговое представительство", як такі, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність та ділову репутацію особи, якої стосується поширена інформація, які були отримані з Інтернету, становлять втручання у право заявників, гарантоване статтею 10 Конвенції, та вказано на порушення їхнього права, оскільки таке втручання суперечило принципу законності, що виявилось у відсутності чіткого законодавчого регулювання використання журналістами інформації, отриманої з Інтернету.

В обґрунтування своїх висновків Європейський суд також послався на Спільну декларацію, оприлюднену А.Лігабо, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які наголосили на потребі чіткого застосування до Інтернету міжнародних гарантій свободи вираження поглядів. У цьому контексті було зазначено,що ніхто не може нести відповідальність за інформацію, що міститься в Інтернеті, автором якої він не є, якщо він не привласнив цю інформацію, як свою, або не відмовився виконати судовий припис щодо видалення зазначеної інформації.

Таким чином, з огляду на законодавство, а саме, статтю 35 Закону України "Про інформаційні агентства», яка звільняє інформаційне агентство, суб»єктів діяльності інформаційних агентств від відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агенством, з посиланням на нього; статтю 17 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів",згідно з якою, умислом журналіста та/або службової особи засобу масової інформації є таке їх/її ставлення до поширення інформації, коли журналіст та/або службова особа засобу масової інформації усвідомлювали недостовірність інформації та передбачали її суспільно небезпечні наслідки; статтю 10 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, ТзОВ «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо», ОСОБА_7, за яким зареєстровано домен «galinfo.com.ua», не несуть відповідальності за поширення інформації, передрукованої з сайту Львівської обласної організації Спілки журналістів України, оскільки ця інформація стала публічною внаслідок опублікування її в мережі Інтернет на сайті Львівської обласної організації Спілки журналістів України, за якою зареєстровано домен «nsju.lviv.ua

З абзацу 6 пункту 3 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням про офіційне тлумачення положення ч.1 ст. 7 Цивільного кодексу Української РСР від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, вбачається, що проблеми, пов»язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових осіб та службових осіб неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Суд підкреслює, що, межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому, якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то можуть бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

Аналізуючи відкритий лист ОСОБА_4 на ім»я Генерального прокурора України, колегія суддів вважає, що такий є оціночним судженням, право на висловлювання якого гарантоване ст. 34 Конституції України, відкритий лист та зазначена у ньому інформація не є прямим обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального злочину, не є такою, що носить стверджувальний характер, носить характер оціночних суджень на основі отриманої ним інформації від ОСОБА_10, і є нічим іншим, як суб»єктивною думкою ОСОБА_4 з приводу наданої ОСОБА_10 інформації, його суб»єктивної оцінки цієї інформації, є вираженням його суб»єктивної думки і поглядів щодо інформації, наданої ОСОБА_10

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, і такі не є предметом судового захисту, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував положень ст. 24 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої забороняється цензура будь-яка вимога спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняється втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати субєкти владних повноважень. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обовязків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із Законами України.

Враховуючи вищенаведене, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, зокрема, щодо тверджень позивачки про поширення Приватним підприємством «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» інформації, про спростування якої вона просить, колегія суддів вважає, що такі позовні вимоги також є безпідставними, необґрунтованими, оскільки позивачка, її представник, всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довела належними та допустимими доказами поширення Приватним підприємством «Агенція регіональної інформації та аналітики «Гал-Інфо» спростовуваної нею інформації.

На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про підставність позовних вимог ОСОБА_6 та їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення суду або зміни рішення суду: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У зв»язку з неповним з»ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідністю висновків суду обставинам справи, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309313314316317319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція інформації та аналітики «Гал Інфо» - ОСОБА_3задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ТзОВ «Агенція регіональної інформації та аналітки «Галінфо», ПП «Агенція регіональної інформації та аналітики «Галінфо», ОСОБА_7 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

 

Головуючий:                                                Шеремета Н.О.

Судді:                                                            Левик Я.А.

                                                      

                                                                       ОСОБА_15  

АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОХІД ГРОЙСМАНА І ПЕТРЕНКА. ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З НАЗК

Скандал навколо НАЗК – одна з найважливіших подій останнього часу.

За задумом, цей орган мав стати незалежним інструментом боротьби з ТОП-корупцією. Відповідно, для цього Агентству надали таких повноважень, яких доти в України не було ні в кого.

 

Параліч з управлінням НАЗК, що його зараз намагаються подолати, може мати куди серйозніші наслідки, ніж проста заміна керівника антикорупційного органу.

З тим набором повноважень, які має Агентство, у "правильних" руках воно може дуже швидко запрацювати. Але вже не як незалежний гравець – а як суперрепресивний монстр, протистояти якому не зможе ніхто.

Остерігаючись саме такого сценарію, творці НАЗК зробили його колегіальним органом, рішення якого не можуть залежати від волі однієї людини.

Ось тільки в українських реаліях це мало зовсім інший ефект і призвело до фактичної безпорадності Агентства.

Замість того, щоб об'єднатись навколо свого надзавдання – боротьби з корупцією, – члени НАЗК загрузли у боротьбі власних амбіцій і неприязні, так і не давши новоствореному органу запрацювати на повну силу.

Виходом із цієї ситуації має стати повне перезавантаження керівництва НАЗК. Навколо цієї ідеї, досить несподівано, об'єднались і влада, і антикорупційні активісти. То ж уже цього тижня в парламенті може з'явитись відповідний законопроект.

Як переформатують НАЗК, які шанси у чинного керівництва залишитись на посадах та що не дало Агентству нормально запрацювати, розбиралась "Українська правда".

"Шо, опять?!.."

Facebook-сторінки українських політиків в останній тиждень березня могли викликати синдром дежавю.

Майже такі самі розпачливі дописи про неможливість подати деклараціїчиновники уже писали. У жовтні 2016-го, коли е-декларування запускалося вперше.

Як виявилось, за п'ять місяців від першої хвилі подачі декларацій НАЗК не змогло забезпечити роботи реєстру таким чином, щоб він впорався із напливом охочих подати декларації.

За кілька днів ситуація нагрілася так, що стало цілком зрозуміло: скандалу не уникнути. І він відбувся – на засіданні уряду 29 березня. До всього, глава НАЗК Наталія Корчак, яку запросили на Кабмін для пояснень, тільки підлила масла у вогонь.

Її виступ був емоційним і політичним. Корчак з порогу заявила, що деякі політичні сили, особливо "Народний фронт", намагаються розвалити роботу НАЗК і систему декларування.

"Я прекрасно розумію, що такий орган як НАЗК і система електронного декларування – це небажаний продукт для держави. У мене складається враження, що цей реєстр замовлений, він не повинен функціонувати, як і НАЗК",– заявила вона.

 

 

Дісталося від Корчак і міністру юстиції Павлу Петренку, який начебто заважає роботі НАЗК.

"На жаль, міністр юстиції через своїх заступників постійно коментує роботу Агентства, вказує на "безвідповідальність", "нефункціональність"... Ми якраз і здатні, і спроможні. Просто ми небажані на цьому балу", – сказала глава НАЗК.

Реакція на такий виступ була цілком прогнозованою. Але окрім публічної "постановки на місце", яку провели і Петренко, і Аваков, і сам прем'єр Володимир Гройсман, чогось більшого ніж порадити всьому НАЗК добровільно звільнитисьКабмін не міг.

Автори закону про НАЗК так вболівали за його незалежність, що не лишили уряду жодних реальних підстав для звільнення керівників Агентства.

І Кабмін вирішив щось із цим робити.

Як розповіли УП співрозмовники в найближчому оточенні Гройсмана, прем'єра вже давно дратує чинний склад НАЗК.

"Там Корчак все валить, просто не вміє організувати роботу. І це триває ще з минулого літа. Гройсман збирав їх у серпні, вони обіцяли, що у вересні все запуститься, що в них все гаразд. А тоді виявилось, що взагалі нічого не працює. Просили грошей, дали їм гроші. Але ж Гройсман не може за Корчак договір підписати, чи тендер провести. Це просто людина не готова до цієї роботи", – вважає співрозмовник у Кабміні.

"Замість того, щоб сказати, що я вирішу це питання, Корчак каже прем'єру: "Ставте питання системному адміністратору". Не може так керівник відповідати, це абсолютно неправильно", – додає він.

Тож Гройсман доручив Мін'юсту напрацювати зміни до закону про НАЗК, щоб отримати якісь важелі впливу на ситуацію.

Несподівано в них з'явився союзник в особі антикорупційних активістів, які за останній час мали досить багато конфліктів із владою.

Трансперенсі Інтернешенл Україна, АвтоМайдан, Центр протидії корупції та РПР виступили зі спільною заявою, де вимагали відставки Корчак і її колег.

Окрім публічної "постановки на місце" чогось більшого, ніж порадити всьому НАЗК добровільно звільнитись, Кабмін не міг
 

Як розповів УП міністр юстиції Павло Петренко, пропоновані зміни стосуватимуться не тільки й не стільки звільнення чинного складу НАЗК.

"По-перше, мова йде про запровадження інституту одноосібного керівництва. Колегіальність виявилась неефективною. Чотири члени НАЗК розповідають, що вони особисто ні за що не відповідають. Це триває уже рік, і треба щось із цим робити", – пояснив міністр.

За його словами, нового очільника НАЗК мають обрати на відкритому конкурсі.

"Ми пропишемо чіткі терміни проведення конкурсу. Це буде 2-3 місяці, щоб цей процес знову не затягувався. Прем'єр запропонував чинному складу НАЗК добровільно піти у відставку. І це єдиний спосіб для них хоч якось зберегти обличчя. Бо коли буде проведено конкурс, чинні керівники просто припинять свої повноваження", – розповів Петренко.

Змінитись має і принцип формування конкурсної комісії. Минулого разу до неї були залучені громадські організації, навколо представництва яких розгорівся скандал, у результаті процес довелося запускати наново.

Петренко вважає, що нову комісію мають сформувати делегатами від органів влади, як було при створенні НАБУ чи САП.

Крім того, щоб уникнути нинішньої ситуації, коли Кабмін банально не може нікого звільнити, Петренко пропонує також скористатись "схемою НАБУ".

"Ми будемо пропонувати запровадження інституту зовнішнього аудиту НАЗК і річний звіт. За принципом НАБУ, коли на основі звіту й аудиту в уряду з'явиться легальне право приймати кадрове рішення щодо керівника НАЗК", – пояснив голова Мін'юсту.

До розробки цього законопроекту долучено й активістів, яких запрошено у робочу групу. Перша їхня зустріч відбулася у суботу 1 квітня, а вже цього тижня напрацьовані ними зміни мають потрапити у Кабмін і бути внесені в Раду.

Параліч НАЗК

Поки ж влада шукає, як замінити НАЗК, його чинному складу ще принаймні кілька місяців доведеться виконувати свою роботу.

Але й із цим почались проблеми вже тепер.

Двоє з чотирьох членів НАЗК оголосили демарш Корчак. Руслан Рябошапка іРуслан Радецький, якого навіть у НАЗК називають ставлеником АП, після кількох спроб скинути голову Агентства просто відмовились працювати з нею.  Так, Корчак 30 і 31 березня скликала засідання НАЗК, але попрацювати так і не вдалось, бо без Радецького і Рябошапки необхідного кворуму на засіданні немає.

Руслан Радецький і Руслан Рябошапка оголосили демарш Корчак
FB НАТАЛІЯ КОРЧАК

Сама ж Корчак в розмові з УП розповіла, що така ситуація для неї несподіваною не була, адже атмосфера в колективі НАЗК давно дуже наелектризована.

Але головною загрозою вона бачить не зміни у складі Агентства – а можливу спробу його знищити.

"Систему хочуть просто поховати. Спершу це може робитись під егідою зміни складу, потім почнуться зміни конкурсної комісії і таке інше. Це може затягнутись на роки. А потім скажуть, там відбувається щось не те, давайте все зробимо наново", – вважає Корчак.

За її словами, у роботі НАЗК від самого початку було кілька головних проблем.

Перша із них – уже згадана колегіальність.

"Не можна керувати органом, коли ти обмежений у прийнятті всіх рішень. Якщо, скажімо, ми бачимо, що структуру секретаріату треба відкоригувати, то я навіть цього не можу зробити сама. Я – керівник, який за все відповідає, але не можу приймати навіть оперативних рішень", – пояснила Корчак.

На її думку, хоча б на етапі створення НАЗК треба було передбачити можливість, щоб голова Агентства отримала право самостійно керувати.

"Той порядок, який прописаний у законі, був би дієздатним, якби ми прийшли сюди на все готове і просто могли працювати. А ми, замість цього, зараз тільки створюємо умови для початку роботи. У нас нічого ж не було", – обурюється Корчак.

Крім того, глава НАЗК пояснює проблеми в роботі реєстру тим, що розробленасистема не встигає за розширенням списку декларантів.

"Система, до якої ми навіть технічне завдання не писали, але яку нас змусили прийняти, тестувалась на показнику 50 тисяч декларантів. А декларацій лише найпершої хвилі було 100 тисяч. Ми в оперативному порядку збільшували серверні потужності, але система просто не витримує.

При тому, у першу хвилю декларування були піки відвідування по 20 тисяч користувачів одночасно – а тепер вони сягають 500 тисяч. У нас в реєстрі уже мільйон користувачів", – пояснює Корчак.

"Крім того, у звичайні реєстри дані вносять люди, які вміють з ними працювати. А в нас сотні тисяч декларантів, які звичайні люди, які клікають що завгодно", – додає вона.

На запитання, чому ж у такому разі НАЗК досі не закупило власне обладнання і не зробило свій інформаційний центр, Корчак запевняє, що цього не можна було робити між двома хвилями декларування.

"Ми в будь-якому разі будемо закуповувати розробку нового програмного забезпечення. Це в нас прописано у плані тендерних закупівель. Але ми мусили дочекатись кінця подачі декларацій, бо поки люди їх подавали, ми не могли нічого змінювати в програмі. Крім того, нам же треба буде шукати нового системного адміністратора, а хто візьметься за таку складну систему між двома хвилями декларування? Ніхто", – пояснює свою позицію глава НАЗК.

Натомість з такими аргументами категорично не погоджується міністр Петренко.

Для врятування ситуації Петренко взявся за реформування НАЗК
FB НАТАЛІЯ КОРЧАК

Він нагадує, що питання закупівлі всього обладнання вже кілька місяців обговорювалось. "НАЗК минулого року виділили 66 мільйонів гривень для закупівлі апаратного обладнання. Прем'єр збирав нараду і дав доручення, що, друзі, у вас є гроші, оголошуйте тендер – і просто купіть собі все необхідне обладнання! Не займайтесь дурницями", – розповідає міністр юстиції.

"Вони щотижня обіцяли оголосити тендер, а тоді Корчак заявила, що вирішили нічого не купувати, поки не відбудеться друга хвиля декларування. Де логіка? Для чого це робити після того, як 2 мільйони декларантів "поклали" сайт?" – обурюється Петренко.

Крім того, міністр вказує на те, що НАЗК досі не запустило так званий другий програмний модуль, який має автоматично перевіряти декларації.

"Перший модуль, який дозволяє подавати декларації – це прекрасно. Але вся логіка закону була в тому, щоб проводити перевірку в автоматичному режимі. Ми їм казали: запустіть другий модуль, ми вам дамо доступ до всіх реєстрів, і весь аналіз декларацій відбуватиметься автоматично.

І де цей модуль? Як вони хочуть два мільйони декларацій перевірити вручну?" – заявив Петренко.

*   *   *

Загалом проблеми НАЗК стали наслідком майже трагічного збігу обставин.

У новоствореному потужному органі, який займається дуже чутливими для всіх високопосадовців питаннями нажитих статків, зібрались люди, які просто не витримують темпу й тиску.

Але якщо досі владі не вдалось повністю прибрати до рук таку різношерсту компанію, яка керує НАЗК, – то чи не стане це простіше, коли "знайти підхід" треба буде лише до одного керівника?

З одного боку, колегіальний орган через власні внутрішні чвари не зміг впоратись із завданням швидкого й ефективного створення Агентства. Але чи вдасться це зробити єдиному керівнику, який скоро може з'явитись у НАЗК – теж питання.

Як показують всі останні "відкриті конкурси" на державні посади, виграють їх здебільшого "правильні" люди.

Хто дасть гарантію, що така сама доля не чекає й на НАЗК?..

Роман Романюк, УП

Журналістські розслідування

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

Організатори фінансової запорізької піраміди «Мурзілка», які були засуджені за шахрайство, придумали новий спосіб «заробітку». Заснували в невеличкому містечку на Київщині...

ПОЧЕМУ НЕ ЛОВЯТ МОШЕННИКА ИЗ СТАРОКОНСТАНТИНОВА?

ПОЧЕМУ НЕ ЛОВЯТ МОШЕННИКА ИЗ СТАРОКОНСТАНТИНОВА?

   Нынешняя Украина – клондайк для мошенников всех мастей. Причем свободно и безнаказанно чувствуют себя даже те  аферисты, что годами...

КОРУПЦІЯ У ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЛЬВІВЩИНИ - Ч. 1

КОРУПЦІЯ У ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЛЬВІВЩИНИ - Ч. 1

Начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Володимир Садовий, якого у вересні 2015 року затримали під час отримання хабара 25 тис....

ЛАЗІВКА ДЛЯ ТОП-ХАБАРНИКА

ЛАЗІВКА ДЛЯ ТОП-ХАБАРНИКА

За хабар у розмірі 1,5 млн грн посадовцю «Західукргеології» Ігорю Михайловському «світило» до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Однак...


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів