Розбудова ринку «Привокзальний»: розвиток чи афера?

     АФЕ́РА, ризикована справа, здійснювана з метою наживи; шахрайство (Словник української мови). 

Минулого тижня у Львові оголосили про намір провести всеукраїнський конкурс на забудову території одного з найбільших ринків міста – «Привокзального». Однак замість обнадійливого настрою серед  більшості підприємців це викликало  серйозну напругу та невдоволення. 

Люди не вірять, що це масштабне рішення, яке кардинально все змінює,  Львівська міськрада ухвалила на користь усіх підприємців Привокзального ринку. Головне питання, яке багатьох турбує: що буде з їхньою власністю, робочими місцями, а відтак – з їхніми сім’ями завтра?

 І для таких настроїв є всі підстави.

 

 26 березня, як відомо, виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення «Про оголошення та проведення Всеукраїнського  архітектурного конкурсу на кращу проєктну пропозицію розвитку території між вул. Городоцькою, вул. Ю. Федьковича, пл. Липневою, прилеглої до Привокзального ринку у м. Львові».  Йдеться про розвиток території ареалу  ринку «Привокзальний», під яким планують збудувати підземний паркінг, а на площі Липневій – облаштувати громадський простір.

 Відповідно до цього документу замовником проєкту визначено управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міськради, співзамовниками – ТзОВ «Привокзальний ринок» та ТзОВ «Фіакр», яка є компанією-перевізником та розмішена на вул. Федьковича. Разом вони мають до 30 квітня ц.р. розробити  програму та умови архітектурного конкурсу, затвердити склад журі. Сам конкурс має відбутися до 15 липня цього року.

 Водночас серед більшості підприємців Привокзального ринку назване рішення викликало лишень серйозну напругу та невдоволення. При чому збурення це настільки сильне, що люди заявляють про готовність до протестних акцій.

 Як вдалося з’ясувати, одна з причин збурення полягає у тому, що про рішення виконкому Львівської міськради щодо архітектурного конкурсу, ініціаторами якого стали  ТзОВ «Привокзальний ринок» та ТзОВ «Фіакр», підприємці дізналися в день, коли це рішення було ухвалене – із повідомлень в Інтернеті та новин в ЗМІ.

  Що все це означає? Насамперед те, що «ініціатори» (а вірніше  ТзОВ «Привокзальний ринок») повністю проігнорували думку більшої частини  підприємців, які працюють на території цього ринку, інших власників нерухомого майна, а також власників земельних ділянок, які не мають жодного відношення до ТзОВ «Привокзальний ринок».

 Підприємці це пояснювали так. На території, яка у Львові історично називається Привокзальний ринок, станом на цей час є багато різних   власників. Тобто більшість рухомого та нерухомого майна, яке задіяне у торгівельній діяльності на ринку, є власністю фізичних осіб та інших, ніж ТзОВ «Привокзальний ринок», юридичних осіб.

 Окрім того, основна роль цього товариства – здійснення на ринку операційної (обслуговуючої) діяльності. Йдеться про надання послуги з прибирання, охорони, енерго- та водопостачання тощо. На здійснення цієї діяльності на ринку  товариство уповноважило себе  фактично самовільно, однак так і не змогло навести лад на ньому. Підприємці здебільшого незадоволені діями ТзОВ «Привокзальний ринок» як виконавця операційної діяльності. З цієї причини – через те, що товариство так і не спромоглося створити підприємцям належні умови праці, пов’язана в основному відсутність нормальних відносин з названою фірмою.

 При такій ситуації ТзОВ «Привокзальний ринок», яке жодним чином не може (не уповноважене) вирішувати питання реконструкції, перепланування Привокзального ринку, а також питання щодо майна, яке перебуває на ринку та належить іншим підприємцям, власникам, «раптово» стає одним із ініціаторів всеукраїнського конкурсу на забудову території Привокзального ринку. Разом із ТзОВ «Фіакр», яке не має до ринку жодного стосунку.

 «Замість того, щоб зібрати збори і забезпечити представництво, інтереси всіх підприємців, власників нерухомого майна, що є на території  ринку, адміністрація ТзОВ «Привокзальний ринок» почала діяти потайки», – коментує директор ТзОВ «Гал-Фіш» Володимир Романовський. «При цьому не проінформувала нас ні про заплановану реконструкцію, ні про її нюанси, наслідки. Тому отримана минулого тижня інформація про рішення міськради перебудувати ринок цілком закономірно призвела до напруги та нездорової ситуації. Люди стривожені, переживають, що завтра буде з їхньою власністю, з робочими місцями, сім’ями. Фактично «бігають» одне за одним  та запитують одне і теж: «А що вони насправді хочуть робити?», «А що нам робити?». Оскільки більш конкретної, обгрунтованої інформації людям ніхто  не доводить», – говорить В.Романовський.

  «На ринку я перебуваю останні 25 років,  окрім того, що податки сумлінно сплачую за себе, в мене є ще наймані працівники. Як людина, яка присвятила Привокзальному ринку половину свого життя, добре знаю про очікування, настрої та сподівання людей на цій території. Підприємці розуміють, що ринку потрібна реконструкція. Останній раз такі роботи (в основному за їхні кошти) тут проводилися ще в 2001 році. Тоді ми збудували все, що змогли, обділяючи при цьому свої сім’ї. Отже, ще раз повторюю: ми не проти реконструкції. Водночас ТзОВ «Привокзальний ринок», інтереси якого ми відстояли під час конфлікту довкола ринку у 2014 році, на сьогодні нас фактично обдурило. Загалом виглядає так, що нас просто вирішили викинути з ринку, а наші павільйони захопити. Одразу ж хочу сказати, що це нікому не вдасться. Ми боролися і відстоювали свої права не один раз. Віддавати своє, зароблене важкою працею упродовж років, ми не збираємся», – розповідає підприємниця Марія Цибир.

 

 Обґрунтовані претензії «з приводу ухвалення рішення виконкому від 23.03.2021 року» власники майна та фізичні особи-підприємці, які проводять підприємницьку діяльність на Привокзальному ринку, виклали у відкритому зверненні на адресу міського голови Львова Андрія Садового, керуючої справами виконкому Наталії Алєксєєвої, секретаря ради Львівської міськради Маркіяна Лопачака.

 Увага в ньому акцентується на тому, що згадане рішення прийнято не обґрунтовано (такою є загальна думка), без урахування інтересів всіх осіб. До того ж рішення містить численні прогалини, які  в подальшому призведуть до порушення вимог українського законодавства та конфліктів між різними суб’єктами права власності.

 Поміж таких «прогалин» називається той факт, що Привокзальний ринок і ТзОВ «Привокзальний ринок» у даному документі фактично ототожнюються. Хоча це не відповідає дійсності. Оскільки Привокзальний ринок складається із комплексу рухомого та нерухомого майна, яке є власністю як мінімум трьох груп суб’єктів права власності: ТзОВ «Привокзальний ринок», фізичних осіб та юридичних осіб, зокрема, ТзОВ «На ринку», ТзОВ «Гал-Фіш» та інших.

 Увага в зверненні приділяється також тому факту, що в названому рішенні виконкому йдеться лише про вирішення питання комунального майна (в процесі розбудови Привокзального ринку). «Проте, що робити з нашим майном в рішенні не йдеться, хоча можлива реконструкція може значно поміняти структуру та планування нерухомості, а відповідно це вже зачіпає наші права власності. Також у рішенні жодним чином не враховано, що під час можливої реконструкції буде призупинена господарська діяльність на ринку, а відповідно у нас буде упущена вигода»,  – зазначають його автори.  

 Занепокоєння у підприємців викликало й те, що у рішенні виконкому йдеться про  питання виконання рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2010 р. у справі №19/84, що було ухвалено за позовом ТОВ «Привокзальний  ринок» до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міськради.

Цим рішенням Госпсуд зобов’язав Управління  визначити вартість об’єкта приватизації – нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів загальною площею 2 500,3 кв. м, які перебувають за адресою: м. Львів, вул. Горської, 2 (на виконання ухвали Львівської міської ради 14 сесії 5 скликання від 09.07.2009 р. № 2787 «Про затвердження переліку об’єктів комунальної власності м. Львова, які підлягають приватизації способом викупу»).

 Також Госпсуд зобов’язав Управління укласти договір купівлі-продажу вищеназваних нежитлових приміщень, що є на території Привокзального ринку.

 «Таким чином, у вищенаведеному рішенні йде мова про приватизацію комунального майна, яке має вирішуватися в іншому порядку, ніж погодження архітектурного конкурсу, із залученням інших органів і рішення має прийматися шляхом голосування депутатами на сесії. Фактично, така умова є прихованим розкраданням комунального майна, або відчуженням його за неринковою вартістю», – зазначено у зверненні.

 Замість епілогу

 На Привокзальному ринку на сьогодні є близько 500 павільйонів. Водночас відомо (у тому числі із публікацій в ЗМІ), що значну частину з них підприємці збудували за власні кошти, а ТзОВ «Привокзальний ринок» заволоділи ними у сумнівний спосіб, оформивши на них різними способами право власності.

 Цей факт – ще одна причина нинішньої напруги на Привокзальному ринку, що у свою чергу спричинила появу відкритого звернення. Під зверненням свої підписи поставило понад сто осіб.  

 Віктор Корнієнко, член Національної спілки журналістів України

Чиновник Жидачівської РДА став фігурантом справи про шахрайство

       Йдеться про першого заступника голови Жидачівської райдержадміністрації  Кулика Володимира Володимировича, який на Львівщині більше відомий як «металобрухтний» бізнесмен:  директор  СП ТОВ «СП Галтекс», що  спеціалізується на  оптовій торгівлі відходами та брухтом.

Як стало відомо Leopolis.news, віднедавна Володимир Кулик фігурує в кримінальному провадженні № 12021141050000232, що було зареєстровано Львівським  районним  управлінням поліції ГУНП у Львівській області 27 лютого 2021 року за ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене у великих розмірах).

Підставою для відкриття даної кримінальної справи стала заява потерпілого та  ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Назара Стрепка (якою райуправління поліції зобов`язали внести відомості про  кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань).

У своїй  заяві потерпілий повідомляв про вчинення кримінального правопорушення (шахрайства) гр. Куликом Володимиром  Володимировичем, який у листопаді 2012 року, увійшовши в довіру, заволодів  його грошовими коштами в розмірі  70 тисяч доларів США, що  були йому передані за договором позики та які дотепер не повернуто.

Про Володимира Кулика, зокрема,  відомо, що, будучи кандидатом на посаду першого заступника голови Жидачівської РДА, він не задекларував корпоративні права в трьох фірмах та право власності на компанію, що добуває пісок та гравій. Йдеться про корпоративні права в ПрАТ «Добротвірський завод «Буддеталь», ТОВ «Стрийтехгаз ЛХЗ» та ПП «КМК Метал». А також – про приховування бенефіціарної власності в ТОВ «Галрад», яке спеціалізується на добуванні піску, гравію, глину і каоліну, його адреса: Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Пушкіна, буд. 32.

У минулому Володимир Кулик був членом партії СДПУ(о) Віктора Медведчука, керівником Галицької районної організації СДПУ(о) у місті Львові. У 2006 році – балотувався до Львівської міської ради 5-го скликання від Блоку політичних партій «Опозиційний блок «Не так!».

У 2020 році – до Львівської обласної ради 8-го скликання: від політичної партії «Слуга народу» (округ 7, у списку під  № 30).

   Декілька фактів про ТОВ "СП Галтекс"

Йдеться про підприємство, що було засноване ще в 1995 році та яке спеціалізується на  оптовій торгівлі відходами та брухтом. Разом з тим у відкритих джерелах інформація про цю фірму різна. З неї відомо, зокрема, що ТОВ «СП Галтекс», здійснюючи свою діяльність у західному регіоні України, стало одним із засновників Української асоціації вторинних металів, а також членом асоціації «Львівметалобрухт».

Відомо й інше: упродовж останніх років ТОВ «СП Галтекс» фігурувало в низці   кримінальних проваджень. У реєстрі судових рішень міститься, зокрема,  інформація про кримінальне провадження  від 08.06.2017 року за ч. 1 ст. 388 КК України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації).  Розслідування у цій справі  здійснювалося слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області.

Ще одну справу, у якій фігурувало ТОВ «СП Галтекс», було відкрито 20.10.2017 року:  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України (невиконання судового рішення). Розслідування у ній проводилося  слідчим  Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області.

ЯК ЛЬВІВСЬКА ПОЛІЦІЯ "ЗЛИВАЄ" "НЕТЯЖКІ" КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ

     Наочний приклад правоохоронного свавілля - імітація працівниками Личаківського відділу поліції досудового розслідування справи, фігурантом якої є місцевий підприємець Володимир Зелений, та яку упродовж минулого року кілька разів незаконно закривали. Попри те, що потерпілий у цій справі  регулярно, упродовж тривалого часу  звертався із скаргами, заявами до керівників органів поліції, прокуратури, до слідчих суддів.

    

  Це кримінальне провадження (№12019140040001682) за ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження) було зареєстровано 17 липня 2019 року на підставі заяви львів'янина Олександра Купіна. 

  У зверненні в Личаківський ВП ГУ НП у Львівській області заявник повідомляв про заподіяння йому тілесних ушкоджень з боку Володимира Зеленого. Даний інцидент трапився серед білого дня на вул. Римляна у Львові. На місце події були відразу викликані працівники поліції.

    - Володимир Зелений є моїм знайомим, якому я в 2014 році позичив кошти. – розповідає Олександр Купін. – Однак у подальшому  він мені повернув лише частину позики.  Іншу частину коштів довелося стягувати  в судовому порядку. Після того, як я виграв суд, «боржник» почав мені погрожувати фізичною розправою, при зустрічах – провокувати на бійку. 17 липня 2019 року він підійшов до мене на вулиці. Кричав, лаявся, погрожував, що якщо не відмовлюсь від відсуджених грошей, він мене скалічить. Далі – завдав мені рукою кілька ударів в груди, пошкодив сумку. Про все це я розповів у відділі поліції, коли мене допитували як потерпілого в рамках відкритого кримінального провадження.

   Разом з тим всебічного та об’єктивного розслідування цієї справи Олександр Купін (який, до речі, є інвалідом війни) не дочекався.

    За його словами, здійснювати  досудове розслідування кримінального провадження доручили  слідчому Личаківського відділу поліції Андрію Закала. Слідчий спочатку за справу ніби взявся: забезпечив проведення судово-медичної експертизи, допитав свідків, частково провів слідчі експерименти. Однак надалі, говорячи простою мовою, розслідував, як мокре горить. Тобто – тривалий час допускав бездіяльність. При цьому, як стверджує Олександр Купін, не захотів долучити до справи відеозаписи з камер відеоспостереження, що підтверджували факт нанесення тілесних ушкоджень. Затягуючи слідство, тривалий час не викликав на допит «підозрюваного». За півроку не спромігся викликати на допит працівників патрульної поліції, які виїзджали на місце події.

    Одночасно з бездіяльністю, відповідаючи на неодноразові запити та звернення з боку потерпілого, слідчий Закала «заспокоював» його формальними відписками на кшталт того, що досудове розслідування триває, «проводяться усі необхідні та можливі (слідчі) розшукові дії з метою швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення». Одна з останніх таких відписок датована 03.01.2020 року. А вже 31.03.2020 року слідчим Андрієм Закала було винесено постанову про закриття вищеназваного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення).

    Це рішення було скасоване постановою від 17.04.2020 року  першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 Юлії Кулинич.

    У даному документі постанова слідчого Закала названа «незаконною та необгрунтованою». З документу також вбачається, що упродовж досудового розслідування (що тривало дев’ять місяців) слідчий навіть не спромігся допитати як свідків Володимира Зеленого та його дружину Світлану Зелену.

   Подальше досудове розслідування кримінальної справи, яке у зв`язку із запровадженням в органах Національної поліції інституту кримінальних проступків було доручено старшому інспектору дізнання Личаківського відділу поліції  Ользі Мітек, майже нічим не відрізнялось від попереднього.

   Дізнавач Мітек кілька місяців наслідувала приклад свого «попередника» (демонструючи бездіяльність та ігноруючи обов`язок щодо забезпечення ефективного досудового розслідування), а вже 03.08.2020 року винесла постанову про закриття кримінального провадження.

    У цьому рішенні дізнавач покликалась на те, що в даному кримінальному провадженні жодній особі оголошено про підозру не було й закінчилися строки досудового розслідування. При цьому були проігноровані норми КПУ України, згідно яких у разі необхідності проведення додаткових слідчих і розшукових дій строк дізнання може бути  продовжений прокурором.

    Постанова дізнавача як поспішна та незаконна була скасована ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року. Водночас, як стверджує Олександр Купін, з того часу поновлене поліцейське слідство не просунулося ні на крок.

 

 

   А тепер про найцікавіше.

   Долаючи правоохоронне свавілля та добиваючись розслідування вищеописаної справи, Олександр Купін одночасно став фігурантом (обвинуваченим) у кримінальному провадженні, що було відкрито за заявою Володимира Зеленого, поданою після «того самого» інциденту 17 липня 2019 року. У даний час ця справа за ч.2 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності) знаходиться на розгляді в Личаківському райсуді Львова).

    Як стверджує Олександр, на відміну від справи, що була відкрита за його заявою та яка належним чином не розслідується упродовж майже двох (!) років, кримінальне провадження за заявою Зеленого (який заявив, що йому теж були заподіяні тілесні ушкодження) в Личаківському відділі поліції розслідували у найстисліші строки. Причому так, що методи цього досудового слідства могли б, вочевидь, зацікавити працівників Державного бюро розслідувань. У їх числі - ігнорування показів свідків та очевидних доказів, долучення до матеріалів справи «підкоректованого» відеозапису з камери відеоспостереження -  з вирізаним фрагментом нанесення ударів  з боку Володимира Зеленого.

   - Повідомлення про підозру у цій справі мені  вручили буквально через тиждень з початку слідства. – розповідає Олександр Купін. -  А ще через кілька днів на адресу суду було направлено обвинувальний акт, затверджений 31 липня 2019 року   прокурором Личаківського відділу Львівської місцевої прокуратури №1 Наталією Стойко. Зазначу, що всі документи по даній справі у той період я підписував у відділі поліції без присутності адвоката (тоді  захисника в мене ще не було), а також в умовах, коли мені  не було чітко і своєчасно повідомлено про мої права, передбачені КПК України. До того ж я мав  струс головного мозку. Цю травму я отримав 18 липня 2019 року, коли стався повторний інцидент за участі Володимира Зеленого. У той день він мене зустрів біля аквапарку на вул. Кн. Ольги. Наніс мені кілька ударів в голову, забрав в мене та викинув ключі від автомобіля. Свідками цього інциденту стали четверо осіб. В поліції, куди нас відвезли, ми знову написали заяви. Однак на цей раз, враховуючи, зокрема, покази свідків, мені було набагато легше довести свою правоту, добитися відкриття та розслідування кримінального провадження проти Володимира Зеленого.

 

 

   У даний час за результатами розслідування інциденту, що стався 18 липня 2019 року в Франківському районі Львова, Володимир Зелений є фігурантом (обвинуваченим) у кримінальній справі (№12019140080001907) за ч. 2 ст. 125 КК України, яка з лютого 2020 року розглядається Франківським районним судом м. Львова.

    Відомо також, що в минулому році подружжя Зелених (яке до цього володіло ТОВ «Кадуцей») стало фігурантами кримінального провадження (№12020140050000515), з правовою  кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України  (йдеться про заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою: про діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах). За наявною інформацією, дана справа була відкрита Галицьким ВП ГУ НП у Львівській області   29.01.2020 року - за заявою  громадянина Азербайджану, що тривалий час  постачав в магазини, пов’язані із «фігурантами», одяг з Турції.

   Однак найбільш показовим (в контексті описаного правоохоронного свавілля в Личаківському відділі поліції, що чиниться зі справою за заявою Олександра Купіна) є, мабуть, інший факт.

    Йдеться про досудове розслідування Залізничним  РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області кримінального провадження № 12014140060002550, зареєстрованого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження). Його головний фігурант – «той самий» підприємець Володимир Зелений.

   Кінцеве рішення у цій справі -  ухвала Залізничного  районного суду м. Львова від 29.11.2018 року, яка була ухвалена за результатами розгляду клопотання обвинуваченого – Володимира Зеленого – про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.

    У даній ухвалі зазначено наступне: «Згідно обвинувального акта, 26.12.2006 року близько 19.00 год. Зелений Володимир Йосипович знаходячись на території ТВК «Південний», що на вул. Щирецька, 36 у м. Львові, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з Курбановим Рустамом Расуловичем, маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження, завдав останньому удар кулаком в щелепу, внаслідок чого відповідно до висновку судово-медичного експерта № 191/12 від 24.04.2014р. спричинив Курбанову Р.Р. тілесні ушкодження, а саме: струс головного мозку, осколковий перелом тіла нижньої щелепи справа, рану слизової оболонки в ділянці правого кута нижньої щелепи, синець правої нижньо-щелепної ділянки, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров'я».

   Яке рішення ухвалив суд? Клопотання обвинуваченого – задовольнити, у зв'язку із закінченням строків давності звільнити його від кримінальної відповідальності,  кримінальне провадження  - закрити.

   Що залишилося «за лаштунками» цієї «нетяжкої» кримінальної справи? Довготривале, з грубими порушеннями, міліцейсько-поліцейське слідство (обвинувальний акт по цій справі до суду надійшов лише в 2015 році), що у результаті фактично звело нанівець притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

 

   З огляду на вищевикладене, можна припустити, що у подібний спосіб у кінцевому результаті збираються «злити» й кримінальне провадження,  яке було відкрито за заявою Олександра Купіна та розслідування у  якому вже майже два роки фактично лишень імітується працівниками Личаківського відділу поліції.

   Хоча все ще залишається надія, що на неналежне розслідування цієї справи накінець зверне увагу насамперед оновлене керівництво ГУ НП у Львівській області та посадові особи прокуратури Львівської області.

 

 

                                                                                                        Віктор Корнієнко

                                                             член Національної спілки журналістів України

 

 

 

 

 

ЧУДЕСА ЗАКУПІВЕЛЬ: ВІДБИВНІ ДЛЯ НАРКОХВОРИХ У ЛЬВОВІ ВОЗЯТЬ З КИЄВА

     Така дивина вбачається із документів закупівлі послуги з харчування на цей рік, що була організована та проведена Комунальним некомерційним підприємством Львівської облради "Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень".

  Тендер цей – майже на чотири млн. грн. – у пов’язаних між собою львівських «конкурентів» виграла київська фірма «Хелсі Смарт Фуд», у запропонованому меню якої є навіть парові яловичі котлети та курячі відбивні (смажена та запечена).

   Йдеться про «конкурентів», із документів яких простежується їхній зв’язок з ФОПом Козаком Володимиром Мар'яновичем, який у свою чергу пов’язаний через спільну фірму з дружинами  посадових осіб ДФС у Львівській області.

 

    За результатами названої закупівлі 23 лютого 2021 року було укладено договір,  який підписали директор КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» Кабанчик Мирослава  Орестівна та директор ТОВ «Хелсі Смарт Фуд» Іванов Сергій Юрійович.

  Дана угода (на загальну суму 3 977 000 грн.) діє до 31.12.2021 року та  передбачає надання  послуги по забезпеченню трьохразового харчування стаціонарних хворих наркологічних відділень – за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 95.

   Подібний договір, до речі,  за результатами відкритих торгів щодо послуги з харчування КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» було укладено 12 травня 2020 року – з фізичною особою-підприємцем Козаком Володимиром Мар'яновичем -  на загальну суму 3 869 500 грн.

   Участь у цих торгах, окрім  ФОПа Володимира Козака, брало лишень ПП "Бумеранг ЛВ", яке не завантажило всіх необхідних документів та виступало, судячи з усього, в ролі «технічного» учасника.

   Учасниками останніх торгів щодо послуги з харчування, окрім  ТОВ «Хелсі Смарт Фуд», були ФОП Попко Оксана Богданівна та ФОП Місько Орест Михайлович. Водночас низка фактів (що підтверджуються документально) свідчить про те, що названі фізичні особи-підприємці, не подавши повного пакету документів та завантаживши у тому числі «чужі» документи,  також виглядали як «технічні» учасники. До того ж - пов’язані із «тим самим» ФОПом Володимиром Козаком. 

   Про Ореста Міська із тендерної документації (у тому числі з документів, які були подані для участі в інших закупівлях, зокрема, з копії трудового договору)  відомо, що він  працював у Володимира Козака кухарем та касиром  - перед тим, як зареєструватись у 2020 році підприємцем.

   ФОП Оксана Попко  «спалилася» на тому, що  поміж документів пропозиції, не маючи усіх необхідних своїх документів,  завантажила чужі – ті,  які за «дивним» збігом обставин оформляв ФОП Володимир Козак. Йдеться, зокрема, про копію договору оренди приміщення (за адресою; м. Львів, вул.Сахарова, 42)  від 01.09.2020 року, що був укладений між директором ПАТ «Промбудприлад» та підприємцем Володимиром Козаком. Копію рішення про державну реєстрацію потужності оператора ринку, що було видано   ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області – із найменуванням оператора ринку: кафе-бар «Файні страви» ФОП Козак Володимир Мар'янович.

   А тепер про найцікавіше.

  Члени тендерного комітету медичного центру на чолі з його головою – Мирославою Кабанчик – чомусь не помітили більш ніж очевидні «прогалини» в документації, що була подана ФОПом Оксаною Попко та визначили даного підприємця переможцем процедури закупівель. Щодо  ТОВ «Хелсі Смарт Фуд» (адреса якого: м.Київ, Солом'янський район, вул. Героїв Севастополя, буд. 30), то його тендерна пропозиція була відхилена через претензії до «варіанту меню», що виглядали,  такими, ніби їх висмоктали з пальця.

   ТОВ «Хелсі Смарт Фуд» дії Замовника (а саме: порушення порядку проведення процедури закупівлі) оскаржило в постійно діючій адміністративній колегії Антимонопольного комітету України з  розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення даної комісії щодо зобов'язання КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Хелсі Смарт Фуд" та рішення про визначення фізичної особи-підприємця Попко Оксани Богданівни переможцем процедури закупівлі, було  постановлено 29.01.2021 року.

   Голова тендерного комітету медичного центру Мирослава Кабанчик запропонувала виконати дане рішення  на засіданні тендерного комітету, що відбулося 04.02.2021 року. Одночасно з цим було запропоновано визнати переможцем ТОВ" Хелсі Смарт Фуд", тендерна пропозиція якого за результатами оцінки аукціону була  визначена найбільш економічно вигідною та становила 3 977000 грн.  Від пропозиції ФОП Попко, до речі, вона була «вигіднішою» аж на 1190 грн.

   Водночас чомусь було упущено найважливіше:  визначаючи  найбільш вигідну економічну  пропозицію, тендерний комітет  чомусь не звернув належним чином увагу на тендерну документацію  фірми-переможця, що повністю «прив’язана»  до її місцезнаходження – м. Києва  та поміж якої є довідка-гарантія від ТОВ «Хелсі Смарт Фуд» про те, що «учасник» не буде залучати співпідрядників/співвиконавців до виконання договору. Загалом з цієї документації (зокрема, з договору оренди приміщення у Києві, де мають готувати їжу)  вбачається, що сніданки, обіди та вечері стаціонарним хворим наркологічних відділень у Львові «якимсь» чином» возять з столиці. Однак абсолютно незрозуміло: як саме, оскільки жодних документів, які підтверджували б можливість такого віддаленого та проблематичного постачання готової їжі на  вул. Кульпарківська, 95 (у тому числі  парових  яловичих котлет та курячих відбивних, що вказані в меню), в тендерній документації немає.

  

   Що криється за цією схемою, на яку (враховуючи вищевикладені факти), вочевидь, мали б звернути увагу правоохоронні органи?

  Виглядає так, що зловживання та порушення законодавства про захист економічної конкуренції – у вигляді узгоджених антиконкурентних дій, створення видимості конкуренції.

   Разом з тим, беручи до уваги зв'язок львівських «конкурентів» київської фірми-переможця з підприємцем Володимиром Козаком, можна припустити, що забезпечувати послуги харчування  для львівських наркохворих на майже чотири млн. грн. замість  «Хелсі Смарт Фуд», скоріше  за все, буде «той самий» вищеназваний ФОП. З яким, до речі, директор Львівського обласного медичного центру превенції та терапії узалежнень Мирослава Кабанчик уклала у тому числі договір щодо послуг харчування від 22.02.2021 року – за результатами переговорної процедури на загальну суму 170,7 тис. грн. Пояснювалось це рішення,  зокрема, наявністю скарги в Антимонопольний комітет України, через розгляд якої переможець торгів «Хелсі Смарт Фуд» «готовий надавати послуги з харчування не раніше 23 лютого 2021 року», а відтак - необхідністю забезпечити своєчасне та безперебійне харчування стаціонарних хворих.

 

   Про Володимира Козака відомо також те, що він є директором  та співзасновником ТОВ "Експрес Еко Сервіс" (м. Львів, проспект Чорновола, буд. 7, оф. 11)  - з розміром статутного капіталу 1000 грн., що спеціалізується на діяльності ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

   Поміж двох інших співзасновників, згідно відомостей в  реєстрах – Божик Наталія Володимирівна та Петрів Світлана Володимирівна. 

   Наталія Божик, за даними електронних декларацій, є дружиною Божика Богдана Івановича - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Львівській області. Світлана Петрів – є дружиною Петріва Тараса Йосифовича, який обіймає посаду старшого оперуповноваженого з ОВС ОУ ГУ ДФС у Львівській області.

 

 

 

 

                                                                                             Віктор Корнієнко

                                                  член Національної спілки журналістів  України                           

 

 

 

 

 

Справа про «церковну крамницю»: митрополит Возняк знову фігурант

         Галицький райсуд Львова поновив розслідування кримінального провадження про зловживання в головній церковній крамниці Львівської Архиєпархії УГКЦ.

    Зазначимо: дана резонансна справа,  закриття якої співпало з перевіркою  архиєпархії  комісією з Ватикану, стосується у тому числі  можливих зловживань  митрополита Ігоря Возьняка.

    

    Як нещодавно повідомляв Правком,  у Львові  вперше за останні роки комісією з Ватикану було розпочато перевірку в Львівській  Архиєпархії  УГКЦ, призначену Конгрегацією  східних церков на підставі скарги колишнього церковного аудитора.

    Йшлося про скаргу, що стосується цілої низки порушень, виявлених у ході внутрішнього аудиту структурних підрозділів  Курії  Львівської  Архиєпархії, а також можливих зловживань її керівника -  митрополита Ігоря Возьняка, щодо яких  велося досудове розслідування в рамках кримінальної справи. 

   Дане кримінальне провадження за ч.1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) було зареєстровано в Галицькому відділі поліції ГУ НП у Львівській області 27 грудня  2019 року. У цій справі слідство, яке тривало вже рік, насамперед мало б перевірити  факти, що свідчать про привласнення впродовж останніх кількох  років мільйонних прибутків головної церковної крамниці Львівської Архиєпархії УГКЦ.

    В скарзі  аудитора дані факти були викладені у всіх деталях.    Увага, зокрема, акцентувалась на тому, що аудит крамниці (її організаційної і фінансової діяльності) було розпочато 16 травня 2019 року – на виконання Декрету керівника Львівської Архиєпархії УГКЦ митрополита Ігоря Возьняка. У ході аудиту по  бухгалтерських даних було встановлено,    що головний бухгалтер Курії Ірина Пашковська і отець-економ  Володимир Ольшанецький надавали   недостовірну інформацію про фінансові операції в церковній крамниці як державним так і церковним інстанціям та фактично створили для себе приватну бізнесову структуру для нелегальних заробітків.

    Після виявлення зловживань аудитор неодноразово звертався до митрополита Ігоря Возьняка – з вимогою навести належний порядок. Однак  керівник архиєпархії не вчинив ніяких дій для припинення виявлених порушень. Натомість  видав наказ  про скорочення посади   аудитора. Не відреагувало на результати внутрішнього аудиту й керівництво Патріаршої Курії УГКЦ.

   Це за обставини, що вищевикладені факти упродовж останнього часу були оприлюднені у низці публікацій в ЗМІ. Відбулося це після того, як  про особливості церковного бізнесу в Львівській Архиєпархії УГКЦ першим докладно розповів Leopolis  -  у публікації  «Куди зникли мільйони з церковної крамниці?». 

   Публікації в ЗМІ, без сумніву, свідчили про подальшу зацікавленість журналістів цією темою. Комісія з Ватикану при проведені перевірки,  на це, вочевидь, могла б звернути увагу. Як, до речі, і на наявність  кримінального провадження, що стосується у тому числі можливих зловживань керівника Львівської Архиєпархії УГКЦ.

 

   А тепер про найцікавіше.

   За дивним збігом обставин перевірка з боку комісії з Ватикану співпала із закриттям справи про «церковну крамницю». Це при тому, що всебічним, повним та неупередженим  розслідування цього провадження на той час і «не пахло».

   Виникає логічне запитання – а як же тоді  вдалося закрити справу? Відповідь на нього  в повній мірі дає постанова про закриття кримінального провадження від 28.12.2020 року, винесена  слідчим  Галицького відділу поліції  ГУ НП  у Львівській області Юрієм Кобилецьким.

    З даного документу вбачається, що 02.03.2020 року до Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ  слідчим було скеровано запит щодо надання органу досудового розслідування всіх наявних документів, які були зібрані в результаті проведення аудиторської перевірки фінансової і бухгалтерської звітності церковної крамниці за 2016-2019 роки, «зокрема, і висновок перевірки».

    Водночас жодного із названих документів слідство на свій запит  не отримало.   І, що теж дуже показово,  не намагалося отримати у подальшому. Задовільнившись листом (відповіддю)  від Курії, підписаному її керівником – митрополитом Ігорем Возьняком  та  завіреному печаткою.

   До Галицького відділу поліції цей лист надійшов 17.03.2020 року.  У цій відповіді на запит слідчого (Увага! Шановний читачу!) було зазначено, що  жодного аудиту «церковної крамниці Львівської Архиєпархії УГКЦ» (Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ не проводилось). Відтак в Курії відсутні матеріали такої перевірки та аудиторські висновки.

   Тобто, що відбулося? Високопоставлений священнослужитель, який, вочевидь,  присягав жити за Божими заповідями, якому, вочевидь, відома заповідь : «Не свідчи ложно на ближнього твого»,    на виконання Декрету якого було проведено аудит церковної крамниці, у ході розслідування кримінального провадження, наче й не було нічого,  надав слідству відомості про те, що жодного аудиту не проводилося. Й у результаті органу досудового розслідування  Курією не було надано жодних документів аудиторської перевірки.   У  подальшому, «врахувавши»   такі «цінні» для слідства відомості (і жодним чином їх не перевіривши), слідчий Галицького відділу поліції без зайвих зусиль «зліпить» постанову про закриття кримінального провадження.

    Дану постанову аудитор-заявник (за заявою якого було відкрито справу) невідкладно оскаржив слідчому судді Галицького райсуду Львова.

    Слідчий суддя скаргу заявника задовольнив ухвалою від 02.02.2021 року, винісши рішення скасувати постанову про закриття кримінального провадження слідчого  Галицького відділу поліції  ГУ НП  у Львівській області Юрія Кобилецького.

    В ухвалі слідчий суддя зазначив, що висновки слідчого поліції, як вбачається з постанови, є передчасними, і що слідчим не проведено всіх необхідних слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме: «слідчим не витребувано та не надано оцінку наявним документам, які були зібрані в результаті проведення аудиторської перевірки  фінансової і бухгалтерської звітності церковної крамниці Курії Львівської Архиєпархії  УГКЦ за 2016,  2017,  2018 та 2019 роки, що була розпочата з 16.05.2019 року, зокрема, і висновок перевірки, не було вжито жодних заходів для перевірки відомостей та матеріалів, отриманих з Курії  Львівської Архиєпархії  УГКЦ Галицьким ВП ГУ НП у Львівській області 17.03.2020 року, про те, що в Курії відсутні матеріали перевірки та аудиторські висновки».

   В ухвалі також зазначено, що фактично поліцейське слідство обмежилось здійсненням лише кількох слідчих дій, «при цьому здебільшого це фактично були формальні процедури, вчинені з метою імітації проведення досудового розслідування».

 

    Як стало відомо Правкому, відомості про факти зловживань в головній церковній крамниці Львівської Архиєпархії УГКЦ, а також відомості про вищеописане «сприяння» слідству з боку митрополита Ігоря Возьняка на даний час   передані Ватиканській комісії, Верховному архієпископу УГКЦ, виконуючому обов’язки папського нунція в Україні. Отож, є надія, що поважна комісія з Ватикану  зробить належні висновки та допоможе навести лад в церковних структурах.

                                                                               відділ журналістських розслідувань редакції Правком

 

 

 

          

 

Журналістські розслідування

 СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА "РОМА"?

СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА РОМА ?

      Приватне підприємство «Рома», власником та керівником якого є депутат Львівської облради Роман Демчина, упродовж останнього часу стало фігурантом низки...

"АФЕРА СТОЛІТТЯ" ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

АФЕРА СТОЛІТТЯ ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

       Чотири роки тому в Івано-Франківську викрили масштабну шахрайську схему, від якої  збитків зазнала низка українських банків, міжнародна компанія...

РИТУАЛЬНІ "МАХІНАТОРИ", АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

РИТУАЛЬНІ МАХІНАТОРИ , АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

     У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували,...

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

                                             У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив...

ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ. ЯКІСНО ТА НЕДОРОГО
Пелехач Христина Романівна:
096-747-51-05


Сімейне право (розлучення, аліменти, поділ майна)
Авторське право (реєстрація та захист авторських прав)
Протидія домашньому насильству (консультації, захист)


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів