ДРУЖИНА ЗАСТУПНИКА САДОВОГО НАБУЛА КВАРТИРИ У ЛЬВОВІ ЗА "СМІШНИМИ" ЦІНАМИ

 

 

   Ідеться про Ярославу Пушкарьову – дружину Віктора Пушкарьова, який обіймав посаду першого заступника міського голови Львова Андрія Садового.

  Згідно інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в грудні 2015 року Ярослава Пушкарьова набула право власності на дві квартири у Львові на вул. Кульпарківській.

   Дані квартири  загальною площею 52,6 кв.м. та 88,5 кв.м. у знаходяться у новобудові  житлового комплексу «Ван Гог», що був введений в експлуатацію в  2015 році (забудовник – будівельна корпорація «РІЕЛ»). За наявною у відкритих джерелах інформацією, середня вартість квадратного метра житла в новому житловому комплексі «Ван Гог» у той період  складала близько 21 тис. грн.

   Водночас в своїх електронних деклараціях, що охоплюють 2015 та 2016 роки, перший заступник міського голови Львова Віктор Пушкарьов  вказує, що вартість квартири у Львові загальною площею 88,5 кв.м. на дату набуття права  (05.12.2015 р.) складала 334259 грн., а квартири у Львові загальною площею 52,6 кв.м. на дату набуття права (05.12.2015 р.) складала 196668 грн. У доларовому еквіваленті це близько 14 та 10 тис. дол. США...Зазначена декларантом інформація може свідчити про те, що Віктор Пушкарьов  вказав у своїх електронних деклараціях завідомо недостовірні відомості, занизивши справжню вартість квартир, які набула у власність його дружина наприкінці 2015 року, у чотири-п'ять разів.

   Зазначимо, що  у своїй електронній декларації за 2015 рік перший заступник міського голови Віктор Пушкарьов задекларував заробітну плату у розмірі 126 729 грн. та у розмірі 3115 грн. Джерелом доходу його дружини – Ярослави Пушкарьової вказана комунальна установа «Жидачівська центральна районна лікарня», де вона отримала заробітну плату у розмірі 7554 грн. Окрім того, Ярослава Пушкарьова отримала допомогу при народженні дитини у розмірі 16340 грн. В електронній декларації Віктор Пушкарьов також вказав грошові активи (вид – готівкові кошти), власні -  у розмірі 170000 грн. та дружини – у розмірі  55000 дол. США.та 35000 грн.

  Першим заступником міського голови Львова , який відповідав за житлово-комунальну галузь та діяльність районних адміністрацій, Віктор Пушкарьов став в грудні 2015 року. До цього -  31 грудня 2014 року Андрій Садовий призначив Віктора Пушкарьова в.о. першого заступника міського голови Львова. З 10 листопада 2014 року Пушкарьов працював на посаді директора департаменту житлового господарства та інфраструктури.

   Також він був керівником ЛКП «Залізничнетеплоенерго», заступником директора з автоматизації, обліку і інновацій ЛМКП «Львівтеплоенерго».З посади першого заступника міського голови  Віктор Пушкарьов був звільнений в березні 2017 року за згодою сторін. Відбулося це після затримання на хабарі (у листопаді 2016 року) начальника управління житлово-комунального господарства Львівської міськради Юрія Гольця. Відомо, що обшуки тоді працівниками СБУ проводилися також в кабінеті Віктора Пушкарьова (як у безпосереднього керівника Юрія Гольця).

   Згідно  інформації в електронній декларації Віктора Пушкарьова за 2017 рік,  після звільнення він влаштувався на посаду заступника директора по будівництву ПП «Житлобудінвест», кінцевим бенефіціарним власником якого є Ростислав Мельник, та яке знаходиться за тією ж самою адресою, що ПП «Будівельна корпорація «РІЕЛ».

 

   За фактом набуття дружиною Віктора Пушкарьова квартир у Львові за "смішними" цінами редакція "Правкому" вирішила провести антикорупційне журналістське розслідування. За його результатами звернення будуть скеровані на адресу правоохоронних органів та  Національного агентства з питань запобігання корупції.

  

 

ДБР: ЗАГАЛЬМУВАТИ БУДЬ-ЯКОЮ ЦІНОЮ

Мета — затягнути процес запуску нового органу правопорядку.

 Цього тижня на очільника найпотужнішого органу правопорядку — Державного бюро розслідувань — ніби зійшло знамення. 

Роман Труба відмовив зовнішній конкурсній комісії у розгляді рекомендацій щодо призначення 27 переможців на керівні посади середньої ланки в ДБР. Під час брифінгу директор ДБР заявив, що вищезгадана комісія знищила результати психофізіологічного дослідження кандидатів (простими словами — дані перевірки на поліграфі), які нібито мав отримати директор бюро. І тому ніхто не буде призначений на посади.

Виступаючи, Роман Труба оприлюднив шокуючі факти, яким мали повірити і журналісти, які перебували в стінах офісу бюро, і прості громадяни, які слідкували за перебігом брифінгу. За його словами, серед згаданих 27 претендентів на посади він ідентифікував фігуранта кримінальних проваджень щодо державної зради, щодо незаконного механізму легалізації доходів, осіб із сепаратистськими нахилами. Усе б нічого, якби озвучені позиції не збігалися з медійною хвилею, піднятою впродовж останніх кількох тижнів на сайтах-"зливних бачках". Ба більше, у словах про держзраду, на якій так емоційно наголошував Роман Труба, помічено логічну послідовність "звідкіля дрова". Ішлося про рекомендованого комісією на посаду керівника другого слідчого управління центрального апарату ДБР Олександра Туру. Так, він справді працював прокурором одного з районів Сімферополя АР Крим до окупації півострова (наказ генпрокурора про його звільнення датований квітнем 14-го, а фактично він пішов з посади ще в березні). 

За нашою інформацією, 2015 року за згаданими фактами Туру допитували в СБУ. І тут, приблизно тиждень тому, Олександра Туру повторно викликають на допит. Але цього разу — до прокуратури АР Крим, і знову у справі про держзраду. Це відбулося саме після того, як очільник Ходорівської організації підтримки ветеранів АТО зі Львівщини (вотчини директора ДБР) написав заяву на основі "матеріалів зі ЗМІ". 

 
 
 Про підготовку "заздалегідь"

А тепер про те, що залишається поза увагою громадськості, яка просто спостерігає за процесом, не беручи в ньому безпосередньої участі. Нині радником Романа Труби працює екс-заступник прокурора Криму Олександр Вдовиченко. Останній неодноразово виступав у ЗМІ з відповідними меседжами стосовно прокурорів, яких підозрювали в держзраді. Цікавий факт: заяву написано не на ім'я Юрія Луценка, а нинішнього прокурора АРК Гюндуза Мамедова, у якого й працював заступником Вдовиченко. Тому не дивно, що Роман Труба розіграв цю карту, фундаментально приправивши страву додатковим інгредієнтом — відсутністю перевірки на поліграфі. До слова, поліграфологи вже пояснили свою позицію стосовно "знищення" результатів поліграфа.

Зрештою, стає очевидним, що відповідне рішення Романа Труби готувалося заздалегідь, проте остаточно він його прийняв в останній момент. І тут проступає кінцева мета, що інспірована зовсім іншими політичними гравцями, які досі не лізли в політико-правове "болото" запуску ДБР. Тож мета — будь-що затягнути процес запуску нового органу правопорядку.

Відповідно до умов конкурсу, працює ще дві комісії — для центрального апарату і територіальних управлінь. Якщо перша, яка працює поза контролем Романа Труби, завершила відбір слідчих (включаючи перевірку на поліграфі) ще місяць тому, то друга, яка підконтрольна очільникові ДБР, тільки щойно почала проводити співбесіди з кандидатами. І нібито ж логічно було оперативно призначити спецперевірку для обраних слідчих, проте із цим чомусь зволікають. 

З моїх джерел стало відомо про аналогічну ситуацію зі згаданими 27 кандидатами на посади керівників середньої ланки, яких зовнішня комісії обрала ще 18 липня. З організацією спецперевірки не те що не поспішали — її фактично провалили на рівному місці. По-перше, виникли незрозумілі проблеми із запитами на її проведення. Через три тижні Мін'юст їх просто повернув як неналежно оформлені. У бюро 27 серпня кандидатів на посади попросили надати нові згоди на проведення спецперевірки. Аж тут наступного дня — 28 серпня — директор ДБР виходить на публіку і заявляє, що нікого з них не призначить.

Ще одним фактом на підтвердження згаданої стратегії Романа Труби є швидкість проведення спецперевірок для 27 кандидатів, яких обирала зовнішня комісія, і 14 кандидатів, яких обирала внутрішня комісія №2, очолювана підлеглим директора бюро Олегом Шрамом. Це можна перевірити, просто порівнявши печатки з датами про надсилання документів до Міністерства юстиції.

Про "останній момент" 

Фінальним акордом, якого так бажав Роман Труба, стала підтримка громадськості. У день брифінгу о 9.00 директор бюро запросив до свого офісу відомих антикорупціонерів з громадського сектору, нардепів Мустафу Найєма і Єгора Соболєва. Правда, серед активістів не було тих, хто добре орієнтується у процесі запуску ДБР. Приміром, не попередили про зустріч нас з Олексієм Гриценком (Автомайдан). Напевно, так було легше забезпечити реалізацію рішення щодо непризначення 27 "чужих" і призначення 14 "своїх". 

Загальновідомо, що серед тих кандидатів, яких запропонувала зовнішня комісія, лише двоє репрезентували інтереси групи Пашинського—Турчинова, до якої близький Роман Труба. Більшість з кандидатів були афілійовані з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Декого пов'язували з близьким до президента нардепом Олександром Грановським і заступником голови СБУ Павлом Демчиною. Який був сенс двом політичним групам спочатку розподіляти між собою посади, а потім "помножити на нуль" усі домовленості? 

Про впливову "приховану руку" 

Сумнівно, що в "Народному фронті" так сильно побили горщики, щоб одне крило цієї партії прямо протидіяло іншому. За даними наших джерел, тут "включились" інші політичні важковаговики, а точніше — Юрій Луценко. За однією версією, така закулісна інтрига пов'язана з бажанням керівника Генпрокуратури очолити уряд. До слова, ДБР, згідно із чинним законодавством, є центральним органом виконавчої влади, який здійснює правоохоронну діяльність. І цей ЦОВВ підпорядковується безпосередньо Кабміну. А над чинним керівником уряду вкотре зійшлися хмари. Остання нещодавня жорстка (як свідчать наші джерела) розмова між Порошенком і Гройсманом тільки посилила намір президента підшукати іншого прем'єра. 

Утім, не факт, що відставка очільника уряду відбудеться. Тим більше не факт, що наступником Гройсмана стане саме Луценко. Проте кадри ДБР можуть цікавити Юрія Віталійовича безвідносно до мрій про можливе прем'єрство. Отже, за другою версією, генпрокурор прагне отримати вплив на бюро, щоб мати корисний політичний ресурс, за допомогою якого можна вибудовувати власну кар'єру і надавати "послуги" тим, від кого залежиш (чи залежатимеш). 

На будь-які закиди, що лунали від активістів, Луценко може з гордістю заявляти про оперативне створення Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних ДБР. Кілька тижнів тому було деталізовано, як без конкурсу, за переведенням на посади, Луценко створив цей структурний підрозділ ГПУ. Як відомо, Юрій Віталійович зберігає в рукаві ще один козир — кожне кримінальне провадження ДБР можна "спускати на гальмах" за допомогою процесуального керівництва з боку прокурорів. 

Вочевидь, саме Луценко підштовхнув Романа Трубу до вищезгаданого рішення, показавши, хто в хаті господар. До речі, як свідчать очевидці, нардеп Сергій Пашинський ніяк не міг додзвонитися до директора ДБР у день брифінгу. Це лише підтверджує факт впливу на рішення "прихованої руки", яка досі не задіювалась у процесі.

І насамкінець про інтерес Луценка. Генеральна прокуратура дорозслідує кримінальні провадження, які підслідні ДБР. Проте нових проваджень як орган досудового розслідування вже не відкриває, спрямовуючи їх до Національної поліції та СБУ. Дуже зручна позиція — заморозити ситуацію, бо тоді прокуратура фактично не несе відповідальності за розслідування, проте зберігає за собою можливість контролювати ситуацію в цілому.

 

Вітчизняні політики найвищого рангу чудово навчилися не тільки використовувати підконтрольні ЗМІ, а й вводити в оману громадян і навіть активістів-антикорупціонерів. Останні, не розуміючи суті справи, ведуться на "добру волю" окремих очільників органів публічної влади. А в умовах тотального медійного розгардіяшу важко розібратися, хто які цілі переслідує. Подеколи союзи між впливовими особами змінюються, як настрій в людини, що страждає на циклотимію. За спалахами цієї політичної хвороби спостерігає весь світ, роблячи свої висновки про "європейське майбутнє" нашої держави.

Олександр Лємєнов, Дзеркало тижня

НАЗК ПОЧАЛО ПЕРЕВІРКУ ЗА ЗВЕРНЕННЯМ РЕДАКТОРА "ПРАВКОМУ"

   
   Національне агентство з питань запобігання корупції, відреагувавши на неодноразові звернення редактора львівського правозахисного сайту «Правком» Віктора Корнієнка, почало повну перевірку е-декларацій за 2016 та 2017 роки колишнього голови правління збанкрутілого «Укргазпромбанку», а нині – посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грицака Ігоря Юліановича.
   Відповідні рішення про проведення повної перевірки е-декларацій Ігоря Грицака розміщені на офіційному сайті НАЗК.
   

  Зазначимо, що у зверненнях також йшлося про притягнення до відповідальності посадовців НАЗК, які, найімовірніше, умисно затягують дану перевірку.

   Журналіст звертав увагу на те, що з приводу перевірки е-декларації Ігоря Грицака, який в лютому .2015 року був призначений директором-розпорядником ФГВФО Костянтином Ворушиліним на посаду провідного   професіоналом з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків, він  звернувся до голови НАЗК Наталії Корчак ще у  жовтні минулого року.

   Підставою для цього стали факти, що були виявлені у ході аналізу е-декларації Ігоря Грицака, яка охоплює 2016 рік, та які свідчать про внесення декларантом завідомо недостовірних та неповних відомостей.  

   Зокрема, у зверненні на адресу НАЗК йшлося про житловий будинок  в селищі Славське Сколівського району (загальною площею 270 кв. м.), що належить Грицаку  на праві власності, та який він останні кілька років використовує у якості відпочинкового комплексу «Карпатська казка», що  здається в оренду туристам.  Натомість в електронній декларації зазначено, що Грицак у даному будинку проживає.

У зверненні також зазначалося, що будинок Ігоря Грицака та будинок його сина Остапа Грицака (який також входить в склад відпочинкового комплексу «Карпатська казка» та відомості про який не було внесено до е-декларації) в селищі Славське знаходяться на одній вулиці з житловим будинком (загальною площею 295,2 кв. м.), що належить директору-розпоряднику  ФГВФО Костянтину Ворушиліну.

   Однак, стверджував журналіст, належної реакції з боку НАЗК на його звернення, а також на подальші запити, що стосувалися е-декларації Ігоря Грицака, не послідувало. Останнім часом з даного органу йому надходили лише  відписки, у яких, зокрема, повідомляється,  що Національне агентство розпочало збір фактичних даних, на підставі яких буде  встановлено наявність або відсутність у декларації Грицака І.Ю. недостовірної інформації. При цьому посадовці НАЗК нічого не повідомляють, скільки часу буде тривати збір даних стосовно декларації Грицака І.Ю.

   «З огляду на вищевикладене, прошу Вас як голову Національного агентства з питань запобігання корупції вжити заходів для проведення  перевірки фактів, викладених у моєму зверненні,  які можуть свідчити  про умисне затягування посадовцями НАЗК прийняття рішення про проведення повної перевірки електронної декларації  за 2016 рік Грицака Ігоря Юліановича,  що обіймає посаду провідного професіонала  Фонду гарантування вкладів фізичних осіб», - зазначено у зверненні журналіста, що було скеровано на адресу НАЗК в червні 2018 року.

 

ДЛЯ ЧОГО "ПУПСУ" ДБР?

 

 

     Народний депутат України 7-го скликання від ВО «Свобода» Ігор Кривецький, кримінальний авторитет Львівщини «Пупс»,  «засвітився» у черговому скандалі: у зв’язку з лобіюванням на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові прокурора Миколи Друзюка, який має репутацію затятого  корупціонера.

 

                                                   Що являє собою ДБР і ким насправді є Ігор Кривецький?

 

   Друзюк Микола Васильович в органах прокуратури працює з 2005 року, обіймав посаду  заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №3, у даний час є керівником Радехівської  місцевої прокуратури Львівської області. Показовими є також відомості про його дружину - – Мар’яну Друзюк, яка донедавна працювала помічником судді Львівського апеляційного господарського суду, а нині є кандидатом на посаду судді місцевого суду.

   Згідно з наявною інформацією, оприлюдненою останнім часом в ЗМІ,   Микола  Друзюк має репутацію затятого корупціонера та відомий як особа, яка фабрикувала справи проти автомайданівців на підтримку злочинної влади Януковича. Окрім того, прокурор Друзюк відомий тим, що є людиною відомого кримінального авторитета «Пупса» -  колишнього народного депутата від партії «Свобода» Ігоря Кривецького.

   Скандал розгорівся кілька тижнів тому: після того як зовнішня конкурсна комісія з обрання керівництва ДБР оголосила імена 27 кандидатів на керівні посади. Серед щасливчиків опинився і керівник Радехівської місцевої прокуратури Микола Друзюк, якого, як повідомили ряд ЗМІ, лобіює екс-нардеп Ігор Кривецький.

    Питання «Для чого «кримінальному авторитету Пупсу» ДБР?» у даному випадку риторичне. З огляду насамперед на те, що являє собою ця структура і  ким насправді є  Кривецький.  Державне бюро розслідувань, як вказано в законі,  це центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.  Передусім, ідеться про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до першої-третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.

    А тепер про найбільш показові факти стосовно Ігоря Кривецького, «Пупса»,  та  котрий останнім часом представляється бізнесменом, меценатом,  політиком, економістом…

  

                                                  Рядовий рекетир-кримінальний авторитет - «сірий кардинал» «Свободи»

 

   У неспокійні 90-ті Ігор Кривецький був рядовим грабіжником та рекетиром, що в обмін на регулярні грошові виплати “брав під дах” напівлегальний та нелегальний бізнес. Однак з часом звичайнісінький бандит Кривецький-Пупс піднімається на вищий щабель -  доростає до  «бригадира» кримінального авторитета «Колі Рокеро». 

   У січні 2007 року «Рокеро» (Миколу Лозинського) за дивних обставин у білий день розстріляли на перехресті біля світлофора на проспекті Чорновола у Львові.  Саме «Пупс» отримав контроль над бізнесом «Рокеро», в який, зокрема, входили нарко- і паливний бізнес. Як би там не було, шматок вийшов неабиякий, що наводило на думки багатьох експертів про невипадковість збігів. Дехто вважає, що усе влаштував саме «Пупс», щоб захопити активи «бригади» «Колі Рокеро».

   Щодо того, як кримінальний авторитет «Пупс» став «спонсором», а згодом «сірим кардиналом» «Свободи», теж існує кілька версій. Даний факт викладають у тому числі таким чином. Незадовго до своєї смерті «Коля Рокеро» вирішив легалізуватися, піти в політику і через того ж Ігоря Кривецького вибрав для цього ВО «Свободу». «Впровадження» братви в політику відбувалося через члена політради партії «Свобода» Василя Павлюка, який в 90-х займався підприємництвом, прогорів і заборгував «братві» кругленьку суму грошей.

      З приходом кримінальних інвесторів ВО «Свобода» значно розширює  свої горизонти. Восени 2010 року «Свобода» тріумфально виграє вибори в західному регіоні України, в тому числі на Львівщині. «Свободівці» здобувають третину місць в обласній раді та абсолютну більшість у міськраді. Депутатом Львівської обласної ради стає й Ігор Кривецький (№5 у партійному списку).

   Те, що відбулося далі, з огляду на кримінальні таланти Кривецького-Пупса закономірно. Дуже скоро «Пупс» перетворює «Свободу», яка ще донедавна ниділа у злиднях, у машину для заробляння величезних грошей. Джерела збагачення були різноманітними. Тут і хабарі за «правильні» рішення стосовно продажу чи оренди комунального майна, і «відкати» з бюджетних програм, які приймалися в інтересах конкретних підрядників, і «дерибан» коштів і комунальних підприємств, і так звана «лояльність» до олігархів та великих фінансово-промислових груп на контрольованих територіях.

   Не обходиться без гучних скандалів. Зокрема, можна згадати  скандал із звинуваченням «свободівців» у вимаганні 450 мільйонів доларів хабара від компанії «Шеврон» за погодження угоди про видобування сланцевого газу на Львівщині – за «дозвіл» видобувати сланцевий газ без зайвих політичних та інших ускладнень. Гроші мали надійти на Кіпр, на рахунок BOVALON Investments Limited, яка, як згодом, виявилося, належить газовому мільярдеру Дмитру Фірташу.

   А далі про найцікавіший факт, що став надбанням гласності. Основний фінансист ВО «Свобода» Кривецький-Пупс є тісно пов’язаним з Фірташом партнерськими стосунками. Документи, які це підтверджують, датуються 2010 роком, коли Ганна Кривецька, мати Кривецького, увійшла до складу засновників ТОВ «КАН», якому належить ТРЦ «Арена-Сіті» - один із найдорожчих торгово-розважальних центрів, що розташований у центрі Києва на Бесарабці.  66-річна пенсіонерка, яка живе в с. Мохнате Турківського району Львівської області, безперечно, є лише номінальним співвласником ТОВ «КАН». Їй належить 5%, решта 95% - ТОВ «Передові технології плюс», заснованому у 2004 році кіпрським офшором BOVALON Investments Limited.

  Згідно з випискою з кіпрського реєстру прав влсності засновником і власником 100% компанії BOVALON Investments Limited є  Group DF International Real Estate Ltd, що входить у групу компаній Дмитра Фірташа Group DF.

                            

                                                   На чому заробляв «Пупс» після євромайдану

 

   В 2012 році Ігор Кривецький (на той час – голова Економічної ради ВО «Свобода» - головного партійного органу, відповідального за фінансування партії) за списком націоналістів проходить до Верховної Ради. Там він займає  місце секретаря Комітету з питань податкової та  митної політики.

   Однак найбільше Кривецький проявляє себе в іншому –є головним переговірником від «Свободи» у домовленостях стосовно «правильних» голосувань.  В основному це були домовленості з  «регіоналами» (синхронність голосувань з якими дедалі більше привертала  увагу) та які співпали зі зростаючим всевладдям «сім’ї Януковича». Дані факти – тема окремого грунтовного дослідження та публікації.

   Після перемоги євромайдану Кривецький стає однією з найвпливовіших осіб України.  Він входить до вузького кола політиків, що займаються кадровими призначеннями у новій владі. На посаду Генерального прокурора активно проштовхує кандидатуру бувшого слідчого  прокуратури Львівської області, свободівця-нардепа Олега Махніцького, щоб згодом стати одним з головних бенефіціарів цього призначення, впливаючи на кадрову політику та загалом контролюючи діяльність Генпрокуратури.

    У післямайданний період під контроль Кривецького-Пупса потрапляють найприбутковіші галузі української економіки, зокрема, спиртова, чиї виробничі потужності  в основному знаходяться на Західній Україні. До речі, за іронією долі до «Пупса» «Укрспирт» нібито  «курирував» інший нардеп з кримінальним минулим -  Юрій Іванющенко на прізвисько «Юра Єнакіївський».

   Також відомо, що у грудні 2014 року протеже Кривецького - гендиректор державного підприємства «Укрспирт» Михайло Лабутин був звинувачений у фінансових махінаціях на суму 200,7 млн грн. 22 грудня його відсторонили від керівництва «Укспіртом». Ще раніше податківці нарахували підприємству 1 мільярд недоплачених податків, так що 200 мільйонів - лише видима частина айсберга. У лютому 2015 року Лабутин був викрадений з лікарні, нібито за допомогою батальйону «Айдар» та зник з України.

   Усі перераховані факти – лише частина широкої та тривалої кримінально-корупційної діяльності Кривецького-Пупса. А тепер, шановний читачу, самостійно дай відповідь на питання «Для чого «Пупсу» ДБР?», територіальне управління якого в м. Львові він збирається контролювати через «свого» директора - Миколи Друзюка, що у даний час є керівником Радехівської  місцевої прокуратури Львівської області.

 

                                                                                                                       Віктор Корнієнко

 

                                                                               член Національної спілки журналістів України,

                                                                                редактор сайту «Правком» (Правові коментарі)

СЛІДСТВО БЕЗ РОЗСЛІДУВАННЯ

     

   Чому львівський слідчий Андрій Кушпіт, розслідуючи справу про ДТП, два з половиною роки не проводить слідчий експеримент у зв'язку з невідповідністью погодніх умов...

                                                                           Прокурору Львівської області

                                                                          державному раднику юстиції 3 класу

                                                                                  Квятківському Ю.В.

 

 

                                                                               Корнієнка Віктора Євгеновича

                                                                               члена Національної спілки журналістів України

                                                                  

 

                                                                                                                   

 

                                                                        З В Е Р Н Е Н Н Я

 

 

   До мене як до редактора львівського правозахисного сайту «Правком» з скаргою на дії правоохоронців звернулася  мешканка Львова Фафруник Оксана Петрівна.

    Скаржниця стверджує, що даний час слідчим управлінням Головного правління  Національної поліції  у Львівській області (безпосередньо слідчим Кушпітом Андрієм Володимировичем) здійснюється досудове розслідування у  кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

   Потерпілим у  даному кримінальному провадженні визнано сина Фафруник О.П. – Фафруника Олександра Віталійовича, 1993 року народження, який у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, що у подальшому призвело  до встановлення йому третьої групи інвалідності.

   Водночас через  бездіяльність слідчого Кушпіта А.В., який належним чином не виконує свої службові обов’язки, досудове розслідування у  кримінальному провадженні № 12015140030000777 безрезультатно триває вже два з половиною роки. Вважаю, що такими діями слідчий Кушпіт А.В. сприяє уникненню кримінальної відповідальності підозрюваним у скоєнні ДТП, яке призвело до серйозних травм та розладу здоров’я Фафруника О.В.

   Особливу увагу скаржниця звертає на те, що рік тому слідчим управлінням Головного правління  Національної поліції  у Львівській області була проведена службова перевірка за зверненням адвоката Фафруника О.В. Гандзюлевича Ярослава Анатолійовича, у якому йшлося про штучне, необгрунтоване затягування  слідчим Кушпітом А.В. досудового розслідування у вищеназваному кримінальному провадженні.

   Про результати даної службової перевірки Гандзюлевичу Я.А. було повідомлено у відповіді з СУ ГУ НП у Львівській області від 02.03.2017 року (за підписом заступника начальника управління А.О.Кумечко). Зокрема, у цій відповіді зазначалось, що «у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести слідчий експеримент, однак на даний час неможливо його провести у зв’язку з невідповідністю погодніх умов, які були на момент вчинення ДТП.

   Однак за рік часу , що минув з моменту проведення вищеназваної службової перевірки, слідчим Кушпітом А.В.  не було забезпечено проведення слідчого експеременту, що унеможливлює визначення винуватся ДТП та свідчить  про умисне, упродовж тривалого часу затягування  Кушпітом А.В. досудового розслідування.

 

  У зв’язку з вищевикладеним, прошу Вас як прокурора Львівської області вжити заходів для перевірки фактів, що викладені в даному зверненні, та для перевірки стану досудового розслідування у  кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

   Окрім того, враховуючи, що слідство безрезультатно триває вже два з половиною роки, прошу Вас як прокурора Львівської області взяти досудове розслідування у  кримінальному провадженні № 12015140030000777 від 12.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, на свій особистий контроль.

 

 

 

               05.04.2018 р.                                                                         Корнієнко В.Є.

Журналістські розслідування

СУДДІВСЬКА "ВЕНДЕТТА" ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

СУДДІВСЬКА ВЕНДЕТТА ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

   21 травня в Чернівцях оголосили вирок колишнім бійцям АТО, яких затримали за розбійний напад на  сім’ю голови обласного господарського...

МЕГА-КУРОРТ ЧИ МЕГА-АФЕРА?

МЕГА-КУРОРТ ЧИ МЕГА-АФЕРА?

Новий гірськолижний курорт-гігант хочуть побудувати у Закарпатській області на Свидовецькому хребті. Йдеться про одну з найкрасивіших і найцінніших гірських зон...

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

   Або як на Буковині, порушуючи законодавчі норми,  судять колишніх бійців  АТО, яких звинувачують у розбійному нападі на сім’ю голови...

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

Організатори фінансової запорізької піраміди «Мурзілка», які були засуджені за шахрайство, придумали новий спосіб «заробітку». Заснували в невеличкому містечку на Київщині...


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів