ЧОМУ ОБЛАСНИЙ ПРОКУРОР ІРИНА ДІДЕНКО НЕ ЗВЕРНЕ УВАГУ НА СПРАВУ ВОЛОДИМИРА АВЕРІНА

     Історія, що сталася з львів’янином Володимиром Аверіним, - це суцільне беззаконня. Важко повірити, що таке взагалі було можливим.

    Десять років тому спритні ділки-забудовники, споруджуючи багатоквартирний будинок, розграбували і знесли особняк його дочки. Збитків було завдано майже на мільйон гривень. Однак прокуратура і міліція-поліція цей зухвалий злочин не розслідували досі. Досі нікому із фігурантів цієї справи не оголошено підозр.

    Це при тому, що про таке ганебне слідство проінформовані прокурор Львівської області Ірина Діденко та начальник слідчого управління ГУ НП у Львівській області Наталія Харченко.

 

                                         Прийшов до свого будинку, а там – «чисте поле»

 

   Останні десять років у пенсіонера Володимира Аверіна основним заняттям було написання скарг, заяв, звернень щодо правоохоронного беззаконня, яке  в основному полягало в умисному саботажі розслідування його справи. Загалом за цей період він підготував та скерував понад тисячу таких документів. Паралельно – побував на понад півсотні особистих прийомах у керівників правоохоронних органів.

  Одним із останніх таких прийомів був візит до прокурора Львівської області Ірини Діденко, після якого, як стверджує Володимир Аверін, правоохоронці, у тому числі процесуальний керівник у його справі – прокурор Львівської місцевої прокуратури №2  Іван Ліховин – деякий час демонстрували  удавану активність. Однак завершилося це стандартно: жодного просування в розслідуванні кримінального провадження  не відбулося. Фактично все було навпаки: досудове розслідування після удаваної начебто активізації почало ще більше затягуватися.

   Робилося це, як і раніше,  для того, щоб приховати злочин посадових осіб двох сумнівних організацій - ТзОВ «Львівжитлокомплекс» та ПП «Львів-Металбуд», які, за словами потерпілого, організували грабунок і знищення особняка на вулиці Шевченка, 348а.

 - Цей будинок, площею 53,4 квадратних метра, я придбав у 2004 році.- згадує  Володимир Аверін. Через два роки  подарував свою власність дочці. Оскільки приміщення потребувало ремонту, його вирішили тимчасово використовувати  для підприємницької діяльності – як склад для комп’ютерних товарів. Все було нормально до тих пір, поки по сусідству, по вулиці Річицька, 9 ТзОВ «Львівжитлокомплекс» та ПП «Львів-Металбуд» не почали споруджувати багатоквартирний будинок – житло для молодих сімей.

    Спочатку була невдала спроба знищити наш будинок шляхом підпалу. Також мене намагалися залякати фізичною розправою, щоб заволодіти документацією на будинок. Напад  трапився 27 січня 2009 року: на вулиці мене «підкараулило» троє невідомих молодих чоловіків. Однак нападники тоді «перестаралися» – від нанесеного удару (після якого в мене був зламаний ніс і струс мозку) я знепритомнів. Отож, досягти своєї мети – розпитати за документи, залякати - вони не змогли. Потім трапилося проникнення в будинок, під час якого було скоєно крадіжку майна.

   Найбільш зухвалий злочин було скоєно, коли будівництво багатоповерхівки йшло повним ходом і вже було збудовано три поверхи – на відстані п’яти метрів від нашого будинку…«Чисте поле» на місці особняка і гаражу я застав  7 червня 2010 року, коли навідався до свого обійстя. Уявіть мій стан. Вартість будинку, згідно незалежної оцінки, яка була проведена в 2007 році, складала 60 тисяч доларів США. В будівлі також знаходилося майно, взяте згідно договорів на зберігання - на суму майже 300 тисяч гривень.У цей же день миподали заяву в прокуратуру Шевченківського району.

 

 

                                          Чужу будівлю зніс, бо заважала…

 

   За словами Володимира Аверіна, рішення про порушення кримінальної справи прокуратура прийняла без зволікань. Однак, як згодом з’ясувалося, головним і єдиним фігурантом цієї справи став менеджер  ТзОВ ««Львівжитлокомплекс»  Віктор Макарчук, якого звинуватили в  перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки (за ч.3 ст. 365 КК України). І хоча те, що напрацювало слідство, виглядало, м’яко кажучи, несерйозно, обвинувальний висновок районний прокурор затвердив і справу скерували до Шевченківського райсуду для розгляду по суті.

   Що це були за матеріали? За основу обвинувального висновку слідство взяло покази Макарчука, який повністю визнав свою вину та заявив, що рішення про знесення «нежитлової споруди» за  адресою: вулиця Шевченка, 348 а прийняв одноосібно, «оскільки даний будинок заважав веденню належного будівництва будинку по вул. Річицькій, 9». Після цього, «вболіваючи за справу будівництва», він поїхав на Галицьке перехрестя у м. Львові, знайшов там екскаватор і незнайомого водія, який погодився за два дні знести одноповерхову будівлю. Винагородою  за цю роботу  «виступили»  матеріали із розібраної будівлі…

   В суді «напрацювання» прокурорського слідства Володимир Аверін розбив в пух і прах та звернувся до суду з клопотанням про скерування справи на додаткове розслідування – «у зв’язку з неповнотою та необ’єктивністю досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні».

– У першу чергу я звернув увагу на те, що досудове слідство навіть не намагалося з’ясувати, як надавалися погодження та дозволи на будівництво багатоповерхівки на вулиці Річицька, 9, – розповідає Володимир Аверін. – Що не було встановлено, коли саме, яким способом і ким було знесено наш будинок. Так само, як не встановлено коли, ким і яким чином було вивезено залишки будівлі, майно, яке там перебувало. Також я акцентував увагу на поясненнях Макарчука, які свідчили про те, що досудове слідство передусім було спрямоване на вигороджування посадових осіб фірм-забудовників.

    

                                       А далі було слідство без слідства

 

   Постанову про скерування кримінальної справи на додаткове розслідування Шевченківський райсуд Львова виніс в 2011 році. Представник районної прокуратури подав на дану постанову апеляцію, однак Апеляційний суд Львівської області залишив її без задоволення. З цього  часу справу почали   дорозслідувати...

- Спочатку справу більше ніж півроку «мурижила» прокуратура Шевченківського району, - розповідає Володимир Аверін. – Після вступу в силу нового Кримінально-процесуального кодексу, розслідуванням справи почала займатися міліція. Проводити його було доручено слідчому Шевченківського РВ Качмару І.І. Однак минав час, а слідство не просувалось ні на крок. Слідчий у повному обсязі проігнорував вказівки суду щодо проведення додаткового розслідування, залишив без уваги десятки моїх скарг і клопотань, тривалий час намагався не допустити мене до ознайомлення з матеріалами кримінальної справи як законного представника постраждалої. Коли я зрештою добився свого (а трапилося це лише після двох рішень суду), то побачив, що насправді знайомитися було ні з чим. Слідчий, як виявилося, повністю припинив проведення слідчих дій.

   У подальшому (після чотирьох з половиною років поневірянь)  Володимиру Аверіну вдалося добитися,  щоб його справу забрали з Шевченківського райвідділу і передали в слідчий відділ Львівського міського управління ГУМВС України в Львівській області. Однак навіть після цього справа з мертвої точки не зрушила.

   Усі наступні роки, як розповідає Володимир Аверін, він робив замість слідчих всю чорнову роботу. Писав звернення в організації з проханням надати ту чи іншу документацію. Складав проекти клопотань до слідчих суддів. Зокрема, про отримання дозволу на тимчасовий доступ до документів. Формував документи у томи та складав описи томів. Складав інформаційні довідки, подавав клопотання  з проханням провести допити осіб та подавав орієнтовний список  запитань. Список цей можна продовжити...

  - Загалом, як на мене, то досудове розслідування фактично вже завершене, - резюмує Володимир Аверін.- Залишолися лишень закріпити окремі отримані відомості та отримати пояснення від вищого рівня службових осіб, які сприяли тому, що ця афера відбулася. Однак на цьому кінцевому епапі у результаті бездіяльності слідчого В.Тиховського та процесуального прокурора І.Ліховина досудове розслідування затягнулось до завершення строків  притягнення осіб до кримінальної відповідальності за ст. 194 ч.2. – без кінцевого результату.

  

                                                 Замість епілогу

 

   Місяць тому Володимир Аверін звернувся до прокурора Львівської області Ірини Діденко з клопотанням про проведення службового розслідування діяльності прокурора місцевої прокуратури №2 Івана Степановича Ліховина, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42012140090000021.

   Дуже хочеться сподіватися, що таке службове розслідування буде проведено. При чому на належному рівні. І після цього справу Володимира Аверіна накінець буде розслідувано. Після десяти років саботажу та беззаконня...

 

  

                                                                                                  Віктор Корнієнко.

 

                                                                                   На фото - Володимир Аверін.

 

 

ЛЮБОМИР СОПІЛЬНИК: "Ігор Смешко - реальна альтернатива нинішній владі"

    Нещодавно, як відомо, на обласній партійній конференції головою Львівської облорганізації партії «Сила і честь» було обрано депутата Львівської обласної ради Юрія Візняка. А одним із його заступників, головою молодіжного крила партії «Сила і честь» на Львівщині  став 19-річний Любомир Сопільник,  відомий у першу чергу як талановитий музикант, учасник   етно-гурту Joryj Kloc, який до того ж активно займається громадською діяльністю.

    У Любомира Сопільника ми вирішили запитати, чому він вирішив піти в політику, та чому обрав  партію,  яку очолює політичний та громадський діяч Ігор Смешко.

 

    - Ну, по-перше, я давно слідкую за політичним життям в Україні. І мені,  як і більшості українців, набридли безкінечні порожні обіцянки. По-друге, вважаю, що саме Ігор Петрович Смешко та його політична структура у даний час є єдиною альтернативою нинішній владі. З огляду у тому числі на його досвід, проінформованість, здатність вирішувати складні завдання.

    Нагадаю, що Ігор Смешко є ексголовою Комітету з питань розвідки при Президентові України, колишнім керівником воєнної розвідки, першим заступником Секретаря РНБО та ексголовою Служби безпеки України. І на цих відповідальних посадах він зарекомендував себе справжнім фахівцем своєї справи., професіоналом,  який по-справжньому дбав про національну безпеку нашої держави.

    Також хочу звернути увагу на те, що рейтинг  лідера партії "Сила і честь" Ігоря Смешка останнім часом постійно зростав. Соціологічні опитування  демонстрували, що Ігор Смешко за президентським рейтингом – на третьому місці, і що його випереджають лише  нинішній і колишній президенти. Зростання рейтингу, до речі, продовжується і надалі.

   - Однак Ви ще зовсім молода людина. А  політика річ доволі складна та брудна. Вас це не бентежить?

   - Брудною політику роблять конкретні нечесні політики.  Які, як правило, не несуть за це жодної відповідальності. Досить часто  це політики-довгожителі, які  давно себе скомроментували. У тому числі на різних посадах у владі. Саме тому партія «Сила і честь» докладає великих зусиль, аби  привести у політику нових і молодих людей. Сьогодні – це одне із наших першочергових завдань. На ньому на нещодавній обласній партійній конференції наголошував й новообраний голова Львівської облорганізації партії «Сила і честь»,  депутат Львівської обласної ради Юрій Візняк.

    А щодо твердження «зовсім молода людина»...В Європі, як відомо, молодь все частіше йде в політику, студентів (або вчорашніх студентів)  обирають на керівні посади в різних політичних силах, депутатами. Тобто в такій тенденції вже немає нічого дивного. Десь читав, що навіть у консервативній Британії депутатом парламенту вже обирали 20-річну дівчину.

    - А як би Ви прокоментували останні електоральні симпатії на Львівщині, враховуючи й вашу політичну силу?

    - Лідером електоральних симпатій на Львівщині залишається партія «Європейська солідарність». Останні соцопитування, зокрема, щодо виборів до парламенту показують. що дану партію готові підтримати 29,2% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах.

     Партію «Сила і честь» готові підтримати 4,4% мешканців населення Львівської області. Поки що це за межею 5-тивідсоткового бар’єру. Однак це ще зовсім нічого не означає. Ресурси, аби наростити виборчий рейтинг, у нас є. А ще є великий потенціал, запал та енергія. Враховуючи, що останнім часом молодіжне крило партії «Сила і честь» на Львівщині  постійно поповнюється амбітними та ініціативними молодими людьми.

    

   Сопільник Любомир Святославович, народився 10 вересня 2001 року у Львові.

   Навчався у Львівській приватній правничо-економічній гімназії. У 2015-2019 роках -  у Львівському коледжі культури і мистецтв. Отримав диплом молодшого спеціаліста з відзнакою.

   З вересня 2017 року – дотепер – навчається у Львівському університеті бізнесу та права  на факультеті міжнародних відносин. З вересня 2019 року – навчається у Філії Віденської консерваторії в Будапешті (Угорщина). А також – в Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного,  на кафедрі військової розвідки.

   Любомир Сопільник відомий як музикант, учасник   етно-гурту Joryj Kloc, підприємець. Активно займається громадською діяльністю, будучи помічником-консультантом депутата Львівської обласної ради, членом Львівської студентської ради, членом ГО «LetsDoit (Ukraine)».

 

 

 

                                                                                         Підготував Віктор Гай

 

 

ЯК МЕР САДОВИЙ ОБІБРАВ ПІЛЬГОВИКІВ...

   Під шум боротьби з коронавірусом багато різних спритників добряче підзаробили на людських бідах. Схоже, не упустив свого і міський голова м. Львова Садовий Андрій Іванович.

 Маючи під рукою „кишеньковий” виконком та практично таку саму, керовану ним, місцеву комісію з питань техногенно-екологічної безпеки, львівський бургомістр проштовхнув прийняття рішення про позбавлення безкоштовного проїзду в громадському транспорті … пільговиків всіх категорій!

  Не встигли об’явити на державному рівні про введення карантину, як вже 19 березня „сонцесяйний”, певно радісно підстрибнув та, потираючи руки від задоволення, поставив свій підпис, яким позбавив десятки тисяч наших краян від законного права на безоплатний  проїзд. А тішитися меру було з чого, адже на оплату перевізникам сесія міської ради у цьому році погодила 250 мільйонів гривень бюджетних коштів! Ну, а як списати-роздерібанити мільйони громади, гадаю, очільника нашого вчити не треба… І вже з 23 березня, бригади контролерів (яких найняли 40 чоловік –прим. авт.) ринулися по тролейбусам і трамваям ловити інвалідів і пенсіонерів, учасників бойових дій та по страждали від Чорнобильської аварії, що посміли їхати без закомпостованого квітка. Водії маршрутних таксі, густо-часто, просто виштовхували стареньких з салону автобусу, у разі коли ті згадували про свої законні права на пільговий проїзд.

   Однак громадські правозахисні організації, як от „Львівська міська спілка захисту прав громадян” (голова Михайло Сидоров) та ГО „Вартові закону України” (секретар Валерій Кущ) провели юридичний аналіз рішень, що були створені проти прав наших краян командою Садового. В результаті виявили низку порушень положень Конституції України, інших законів держави – звернулися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - Людмили Денисової.  Яке ж було здивування активістів, коли з відповіді вони дізналися, що ще 15 травня цього року, нашим омбудсменом було скеровано подання з вимогою усунути порушення прав громадян на пільговий проїзд, які задекларовані основному законі! Чому цій лист не був оприлюднений – риторичне питання до нашого міського голови.

                                                                        Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ.

 

 

ЩО ПРИХОВУЮТЬ У ЛЬВІВСЬКІЙ "ПОХОРОНЦІ"?

 

    Львівське комунальне підприємство „Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” – така довжелезна назва в установі, яку в народі називають просто - „похоронка”. В цю структуру входять дванадцять кладовищ старовинного Львова (Личаківський „цвинтар”має окремий статус –прим.), а очолює їївідомий через оборудки із закупівлями, про які останнім часом регулярно повідомляло одне із місцевих популярних  інтернет-видань,   пан Олег Герасимюк. Однак наразі  зупинимся не на особі, яка  займає посаду з назвою “директор».

 

 

    Рано, чи пізно, але кожному мешканцю нашого міста доводиться звернутися за сумними послугами до цього закладу. Смерть близької людини, навіть коли її за певних обставин передбачено чекають, завжди настає якось несподівано…. І тут опиняєтесь перед низкою невідомих вам раніше проблем, що пов’язані з похованням. До речі, ховати у Львові можливо тільки на Голосківському некрополі – решта закриті. На них дозволяється тільки підзахоронення до раніше похованих членів родини. Однак, коли ви звернетеся з таким питанням, наприклад, до директора Сихівського кладовища. то почуєте, що така проблема вирішується за … 10 000 грн.! А зрізати дерево, яке прогнило і ось-ось впаде на могили ваших рідних, підлеглі Герасимюка погодяться за … 8 000  грн. Саме такі ціни там назвали автору цього тексту, в скрутну для нього годину.

 

    З часом, я все таки вирішив з’ясувати, не тільки для себе, а й для багатьох наших краян, що ж таки коїться у цьому господарстві і чи дійсно людині з її жалюгідно пенсією не можливо належно віддати останню шану своїм рідним та близьким. Після кількох запитів журналіста міська рада частково привідкрила таємниці погребального бізнесу. Як виявилося, вартість робіт по демонтажу пам’ятника, на законодавчому рівні визначена в двічі меншою, чим запросили з мене львівські „помічники” міфічного Харона! Щодо обрізки дерев, то це, як кажуть – без коментарів, адже з бюджету мерії цьогоріч виділено 650 000 грн. для їх санітарної утилізації. Тобто, з громадян не повинні брати, ані копійки за ліквідацію аварійних дерев!

 

   Невдовзі, я звернувся з тими ж самими питаннями безпосередньо на ЛКП „Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” -  до працівників по оформленню похоронів. Я майже не здивувався, коли мені відповіли: „Йдіть до директора кладовища – він вам скаже скільки то коштує”. Схоже, тут все відпрацьовано, злагоджено і розраховано на те, що людина в стані скорбію покірно піде платити на кишеню грабарям придумані ними суми грошей.

 

   Однак, це далеко не всі питання, які були мною скеровані до міського голови Андрія Садового, з проханням просвітити представника медіа відносно аспектів діяльності цього ЛКП. Воно й не дивно, бо Герасимюка О. на посаду директора приймав саме наш сонцесяйний бургомістр. Так, Андрій Іванович, що ой, як любить попіаритися заявляючи: „ У місті за все відповідаю Я!”  Певно тому, не було надано відповіді на інформацію: „ Скільки коштує встановлення родинної гробниці та поховання в ній? Чому не працюють при кладовищах бетонні цехи, у яких виготовлялися пам’ятники? Чому фактично ліквідований столярний цех, де робили труни, що були значно дешевшими за ті, які закупляє та перепродує ЛКП очолюване Герасимюком О.? А яка саме зарплата цього директора кладовищ та його підлеглих, адже тільки начальник ритуальної служби має голий оклад у 17 890 грн.!? А також, багато інших „незручних” для нашого мера запитань, які лишилися без відповіді. Гадаю, нашим читачам, зрозуміло чому саме…

 

   За таких обставин, мною була подана скарга до уповноваженого з прав людини ВРУ омбудсмена Людмили Денисової, з вимогою притягнути до відповідальності осіб винних в порушенні права громадянина та журналіста на доступ до інформації.  Ми ще обов’язково продовжимо розкривати цю тему, а Вас, шановні читачі, просимо повідомляти нам про всі порушення прав громадян, які пов’язані зі скорбною подією поховання близьких людей.

 

 

 

                                                                                                 Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ.       

 

 

 

 

 

ЖКГ: ПРИРІВНЯЄМО БОРГИ ДО АЛІМЕНТІВ!

 

   Як "cлуги народу" тарифну політику оптимізували.

Партія Володимира Зеленського йшла до влади з популярними обіцянками розібратися з несправедливими тарифами на житлово-комунальні послуги. Але не склалося.

"Запровадимо державну стратегію оптимізації житлово-комунальних тарифів за рахунок демонополізації енергетичних ринків, збільшення власного видобутку енергоресурсів та усунення корупційної складової в тарифоутворенні".

Тут, звісно, повна каша в голові: якщо є ринок, то монополізації апріорі бути не може, якщо збільшити власний видобуток енергоресурсів, то навряд чи це вплине на вартість обслуговування будинків чи вивозу сміття, а біда системи тарифоутворення не в корупції, а в локальних монополіях і відсутності державного контролю, про що ZN.UA вже писало. 

Однак троє "слуг народу" вирішили піти ще далі і цю кашу перетравити, себто втілити стратегію оптимізації у життя. Для цього написали проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг".

Майстри своєї справи

Ідея трьох закарпатців (двоє з яких узагалі-то живуть у селах і, мабуть, не мають досвіду користування ненав'язливим ЖКГ-сервісом) досить невигадлива — прирівняти споживачів, що заборгували за комуналку, до злісних аліментників! Не сильно напружуючись, експерти-комунальники із села та третій автор законопроєкту, що проживає в Ужгороді та має повну середню освіту (а в самому місті, до речі, з 2009 року відсутнє централізоване опалення та гаряче водопостачання), взяли Закон "Про виконавче провадження" та біля кожного слова "аліменти" дописали через кому "заборгованість фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг". Отже, маєш борг за комуналку — за кордон не поїдеш, на полювання — не пустять, права заберуть (навіть якщо крутити кермо є твоїм єдиним способом заробити на хліб) і — увага — травматичний пістолет віднімуть, правда, якщо він вітчизняного виробництва. Чому лише український, один Бог знає.

Далі — більше. Якщо в тебе заборгованість за рік, то штраф 20% боргу, за два — 30, за три — 50%! Усі ці лякалки мають одну мету — примусити всіх боржників за три місяці, до 1 жовтня цього року, укласти з комунальниками договори на погашення заборгованості.

Оскільки останніми роками рівень платежів населення коливається в межах 80–90%, це означає, що 10–20% сімей мають борги. А це мільйони! Уявляєте, які черги утворяться біля водоканалів, газконтор і теплокомуненерго? Це буде початок другої хвилі COVID-19! А чому всі побіжать туди?

Тому що в іншому разі за спрощеною процедурою судочинства, простіше кажучи, без відома боржника та суду застосують вищезгадані каральні заходи, арештують майно та взагалі можуть зробити безхатченками всю сім'ю.

Українці — справні платники, а комунальники — не дурні

Насправді проблема є, але її масштаби сильно перебільшено, й собаку зарито у зовсім іншому місці. З 2002-го до 2016 рік рівень платежів населення завжди перевищував 90%. Люди справно платили, незважаючи на те, що ефективних механізмів тиску на кшталт відключення від житлово-комунальних послуг не було. Хіба що для приватних помешкань, а от у багатоквартирних будинках однієї квартири не відключиш.

Ситуація дещо змінилася в 2016–2018 роках, коли рівень платежів становив 82–88%, що напряму пов'язано із стрімким зростанням вартості газу. Сумарні нарахування збільшилися мало не вдвічі, з 72 млрд грн 2016-го до 131 млрд — 2019-го. А от заборгованість зросла втричі (!) — з 23 млрд до 63 млрд грн, а взимку — до 66 млрд. Очевидно, було перейдено певну критичну межу, за якою доходи домогосподарств не встигали за зростанням тарифів.

Однак й за цієї "шаленої" заборгованості щось не видно повального банкрутства підприємств ЖКГ! Випадки, що набули широкого розголосу, — зрив опалювального сезону в Смілі та Новому Роздолі — мають банальне шахрайсько-крадійське пояснення.

У радянські часи, щоб ви знали, в тарифи закладався рівень платежів у… 95%. При цьому підприємства вже покривали свої витрати та отримували запланований (до 25%) прибуток. Отже, ми наочно бачимо, що незалежні українські комунальники не дурніші за своїх совкових попередників. Тим паче що рідна для них НКРЕКП не так дбає про захист споживачів від локальних монополій житлово-комунальної сфери, як справно підвищує нещасним водопостачальникам, тепловикам і сміттярам доходи, завдяки новим тарифам із нашої кишені. Регулярно зростаючим.

Навіщо тин городити?

То який тоді сенс Верховній Раді ухвалювати нове драконівське законодавство? Та ніякого, якщо відверто. Всі доступні механізми стягнення боргів, у тому числі комунальних, давно та ретельно прописано в цивільному праві. Й комунальники ними спокійно користуються, якщо питання пов'язано з так званими злісними неплатниками, які накопичили боргів на десятки тисяч. Однак практика показує, що це завжди окремі специфічні випадки, які треба ретельно розглядати в звичайному судовому порядку.

Те, що пропонує законопроєкт, тобто прирівняти борги перед державою, встановлені в судовому порядку, до боргів у двосторонніх договірних правовідносинах, — правове невігластво. Але в Україні зараз свято невігластва та некомпетентності! Тому перш ніж боротися з негативними явищами, треба зрозуміти причини, які їх породжують. Щодо заборгованості населення за комуналку — написано. Вище.

Більше матеріалів автора читайте тут. 

 

      Олександр Сергієнко

 

 

 

Журналістські розслідування

"АФЕРА СТОЛІТТЯ" ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

АФЕРА СТОЛІТТЯ ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

       Чотири роки тому в Івано-Франківську викрили масштабну шахрайську схему, від якої  збитків зазнала низка українських банків, міжнародна компанія...

РИТУАЛЬНІ "МАХІНАТОРИ", АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

РИТУАЛЬНІ МАХІНАТОРИ , АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

     У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували,...

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

                                             У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив...

ЧОМУ ЛЬВІВСЬКІ ПОДАТКІВЦІ ПРИХОВУЮТЬ ЗЛОВЖИВАННЯ В ЦЕРКОВНІЙ КРАМНИЦІ?

ЧОМУ ЛЬВІВСЬКІ ПОДАТКІВЦІ ПРИХОВУЮТЬ ЗЛОВЖИВАННЯ В ЦЕРКОВНІЙ КРАМНИЦІ?

      Наприкінці минулого року у Львові правоохоронці розпочали розслідування справи щодо можливих зловживань керівника Львівської архиєпархії УГКЦ, митрополита Ігоря...

ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ. ЯКІСНО ТА НЕДОРОГО
Пелехач Христина Романівна:
096-747-51-05


Сімейне право (розлучення, аліменти, поділ майна)
Авторське право (реєстрація та захист авторських прав)
Протидія домашньому насильству (консультації, захист)


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів