СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА "РОМА"?

 

    Приватне підприємство «Рома», власником та керівником якого є депутат Львівської облради Роман Демчина, упродовж останнього часу стало фігурантом низки кримінальних проваджень, пов’язаниих із привласненням (розтратою) майна  при будівництві та ремонті автомобільних доріг на території Львівської області.

   Найцікавіше полягає в тому, що попри шлейф кримінальних справ компанія «Рона» продовжувала (із ще більшим обсягом) вигравати тендери на ремонт доріг в області.

    Так, за інформацією системи YouControl, у 2019 році ПП «Рома» виграло державні тендери  на понад 263 млн грн., у 2020 році – на понад 633 млн. грн.

   Відбувалося все це «на фоні» відкриття   нових кримінальних проваджень за фактами привласнення майна під час ремонтів доріг.

 

   Одна з останніх таких справ, що перебуває у даний час в провадженні ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області, була відкрита 24.01.2020 року. Йдеться про кримінальне провадження за №4202014000000001 за ч.1 ст. 212 (ухилення від сплати податків) та  ч.3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб) КК України.

    Згідно з  ухвалами, наявними в реєстрі судових рішень, ПП «Рома» впродовж 2018-2019 рр. укладало договори із різними державними замовниками на ремонти доріг. Водночас підприємство замовляло транспортні послуги у ФОП, але платило їм значно дорожче ринкової ціни.

   Фізичною особою підприємцем, яка надавала транспортні послуги ПП «Рома» виявився директор та власник цього ж ПП «Рома» Роман Демчина. Тобто, за висновками податківців,  депутат сам надавав послуги своєму підприємству по завищених цінах. Зроблено це було  на загальну суму 30 057 478 грн. що призвело до ухилення від сплати податків на загальну суму 3 106 984 грн.

   За тією ж ч. 3 ст. 191 КК України було відкрито кримінальне провадження №12018140040001136 від 25.04.2018 року, досудове розслідування у якому «дісталось» СВ Личаківського ВП ГУ НП України у Львівській області.

   Як вбачається з опублікованих в судовому реєстрі ухвал, слідство у даній справі встановило наступне. У період 2017 року службовими особами Річківської сільської ради Жовківського району  було укладено договори на виконання робіт по капітальному ремонту дорожнього покриття із ПП «Рома»  на загальну суму близько 7,8 млн. грн. Водночас було встановлено, що дані послуги надавалися по завищеній вартості (що стало причиною розтрати коштів державного та місцевого бюджетів).

   Слідчим відділом Жовківського відділення поліції Кам"янка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019140000000634  від  30.07.2019 року,  за ч.1 ст.191 КК України.  З відкритих джерел відомо, що ця справа, фігурантом якої є підрядник ПП «Рома», була відкрита після звернення в органи поліції  голови Гійчевської сільської ради – «з приводу вчинення привласнення грошових коштів під час проведення ремонтних робіт дороги місцевого значення 0140601 Рава-Руська – Гайок».

   Ще одна справа, у якій фігурують посадові особи ПП «Рома», була відкрита  24.09.2018  року за ч.1 ст.366 (службове підроблення) КК України. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадження  за №12018140350001142 здійснювалося СВ Яворівського ВП ГУНП у Львівській області.

   З опублікованих в судовому реєстрі ухвал відомо, що кримінальне провадження було зареєстровано на підставі  рапорту працівника УЗЕ у Львівській області: про те, «що посадові особи ПП «Рома» внесли завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт форми КБ2ф та КБ3 під час виконання робіт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. А.Шептицького від буд. №3 до вул. Львівської у м. Новояворівську Яворівського району Львівської області».

   Слідчий відділ  Яворівського ВП ГУНП у Львівській області також займався (за наявною інформацією, займається дотепер) кримінальним провадженням № 12018140180000433 від 31.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

   Дана справа була відкрита за фактом можливого привласнення майна при будівництві та ремонті автомобільних доріг за 2015-2017 роки. Згідно даних судового реєстру, один із його фігурантів – та сама компанія «Рома». Йдеться, зокрема,  про ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-14-25 Миколаїв-Городок-Жовква-Камянка-Бузька-Бібрка, який виконувало ПП «Рома».

 

   Нагадаємо, що керівник та власник ПП "Рома" Роман Демчина, який в Львівській обласній ради входить до фракції БПП («Європейська солідарність»), нещодавно оголосив про продаж бізнесу, який стає менш привабливим. Таке рішення, як повідомляли ЗМІ,  він пояснив корупцією у сфері дорожнього будівництва, зокрема вимогами відкатів від чиновників...

 

 

 

"АФЕРА СТОЛІТТЯ" ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

  

    Чотири роки тому в Івано-Франківську викрили масштабну шахрайську схему, від якої  збитків зазнала низка українських банків, міжнародна компанія Hyundai Corporation, фізичні та юридичні особи, що виступали майновими  поручителями в банках.

  У числі творців цієї афери - службові особи та кінцеві бенефіціари ТОВ «Компанія  Рона». Водночас ні вони, ні інші учасники шахрайства до кримінальної відповідальності досі не притягнуті.

 

                                      Коли саме широкому загалу стало відомо про  Семотюка та Литвинця

 

  З огляду на масштаби цієї афери вона мала б викликати неабиякий резонанс в ЗМІ. Однак цього не сталося. Про шахраїв з Івано-Франківська, які обдурили компанію Hyundai та низку українських банків на 30 млн. доларів, частина засобів масової інформації повідомили лишень наприкінці 2017 року, коли відбулася прес-конференція за участі представників Hyundai Corporation, «Укрсоцбанку» та інших банківських установ.

     На ній було заявлено, що  засновники ТОВ «Компанія Рона» в особі Романа Семотюка, Романа Литвинця та інших суб'єктів шахрайським шляхом, використовуючи схему із наданням під заставу неіснуючих  об'єктів нерухомості (тобто об'єктів, що існують лише «на папері»)  отримували кредити у фінансових установах на великі суми.  І що з аналогічною ситуацією зіткнулася й міжнародна корпорація Hyundai Corporation,  яка надала «Компанії Рона» товар (полімерну сировину) під заставу таких же неіснуючих об'єктів.

   Потерпілі сторони під час  прес-конференції звернулися до правоохоронних органів Івано-Франківської області, Генеральної прокуратури України з проханням провести об’єктивне розслідування та притягнути винуватих до відповідальності у найкоротші терміни.

 

                                      Кілька фактів про шахрайський «розмах» та апетити

 

  Але насправді все виявилося куди складніше. У тому числі із об’єктивним  розслідуванням правоохоронними органами масштабного колективного шахрайства,  яке вчинялось упродовж  тривалого часу та яке,  скоріше за все,  не могла організувати лише компанія "Рона".

  У дану шахрайську схему (і це підтверджуються численними документами) було задіяно близько 100 осіб. У їх числі - державні реєстратори, технічні інвентаризатори, приватні нотаріуси, оцінювачі (переважно з низки відомих фірм), посадові особи банків, чиновники міськвиконкому, працівники органів Держбудархконтролю, різних земельних інстанцій. Список цей можна продовжити.

    Водночас збитки від цієї шахрайської схеми, завдані банкам (у тому числі державним), міжнародним компаніям, фізичним та юридичним особам, що виступали поручителями у банківських установах,  орієнтовно можуть складати кілька мільярдів гривень.

    Про це у своєму колективному зверненні на адресу керівників правоохоронних та інших державних органів, голови  Верховної Ради України та голів фракцій парламенту, а також на адреси іноземних посольств, низки  українських телеканалів повідомляли  майнові поручителі, яким загалом було завдано збитків на суму понад 500 млн. гривень. Під цим  зверненням, датованим листопадом 2019 року,  підписалися, зокрема,  потерпілі: найбільший в Україні завод-виробник шкільних меблів та приладдя, галузе-утворююче підприємство України - ТДВ «Коломийський  ДОЗ», директор ТОВ «КГД-Буд» Остап Дармограй, директор ТОВ «Авторемгаз» Василь Гач,  підприємці Роман Куліковський, Олег Жиляк.

   Йдеться про потерпілих,  яких посадовці банків фактично схилили  до надання нерухомого майна та земельних ділянок в іпотеку – задля отримання кредитів компанією «Рона».

    - ТДВ «Коломийський  ДОЗ» у дану іпотеку «втягнув» керуючий відділенням  ПАТ «Перший український міжнародний банк» в Івано-Франківську,  який неоднократно та дуже настійливо  пропонував допомогти «крутим» місцевим бізнесменам і на цьому заробити, - коментує директор товариства Богдан Тодорів. –  Робилося це під приводом того, що цим бізмесменам – майже монополістам з імпорту поліетилену в Україну – гостро  бракує оборотних коштів. У подальшому у  результаті шахрайської схеми відбулося заволодіння майном  ТДВ «Коломийський ДОЗ»: нежитловими будівлями санаторію-профілакторію «Шешори» площею 9299,9 кв.м. та площею 150,7 кв.м.

    У зверненні увага також акцентується на тому, що посадовими особами (директором та засновниками) ТОВ «Компанія Рона» Романом Семотюком та Романом Литвинцем з 2008-2009 років фактично було створено організовану злочинну групу. До неї увійшли у тому числі посадові особи 15 банків (поміж яких були й державні), які приймали рішення про надання кредитів, оглядали неіснуюче майно, знімали з арештів (про що надавали відповідні довідки). Таким чином злочинне угрупування у шахрайській схемі з виведення грошових коштів під кредити без будь-якого матеріального забезпечення використало майже 90% банків, філії яких знаходяться на території Івано-Франківської області.

   Поміж  приватних нотаріусіві, які посвідчували іпотечні договори  щодо неіснуючого нерухомого майна без належної перевірки факту дійсної наявності такого нерухомого майна, потерпілі називають Світлану Девляшевську та Наталію Бородовську.

   При цьому зазначають, що перша нотаріус  є дружиною судді Івано-Франківського апеляційного суду Віталія Девляшевського, який займає адміністративну посаду заступника голови суду,  інша -  це  дружина судді Івано-Франківського міського суду Станіслава Бородовського.

 

                                      Про суть шахрайської схеми

 

   Суть шахрайської схеми  полягала  в тому,  що її творцями  було створено цілу мережу неіснуючих об’єктів нерухомості, зареєстрованих в державному реєстрі нерухомості на підставі підроблених документів.

   У подальшому задля отримання кредитів компанією «Рона» «несправжні» об’єкти  надавалися в заставу банківським установам поручителями за кредитами,  що видавали себе за власників майна,  якого у природі не існувало.

   Неіснуючі об’єкти передавалися також в іпотеку для отримання товарних кредитів. Від вищезгаданої  компанії  Hyundai  Corporation  (Південна Корея) та  від компанії Resin Imex, що створена у Дубаї (ОАЕ). Загалом від  цих компаній  «Рона»  отримала товарних кредитів на суму понад 10 млн  дол.

   За наявною інформацією,  мережа нараховувала 14 неіснуючих об’єктів, більшість з яких  з’явилися «на папері» ще в 2008 році. Як це відбувалося? Спочатку створювались «фейкові» земельні ділянки з кадастровими номерами. Реєстратори реєстрували цю  «липу»,  БТІ виготовляло техпаспорти. Заводились інвентаризаційні справи.  Інженери-землевпорядники робили  документацію із землеустрою. Тобто діяла така собі ціла «підробна  фабрика» - з підробки численних документів та створення об’єктів-«невидимок».

   Далі на  неіснуючі землі шахраями «садились» такі ж самі об’єкти нерухомості: це могли бути неіснуючі торгово-офісні приміщення, склади, житлові приміщення. «Фішка» була  в тому,  що «невидимки»  з’являлися поруч зі справжніми будівлями з такими характеристиками. При виїзді оцінювачів на об’єкт оцінки, співробітників банку на огляд застави шахраї розміщували табличку з потрібною адресою саме на цих будівлях. Для створення такої адреси зазвичай добавляли до номеру будівлі букви А або В, рідше – інші букви.

   А далі для шахраїв все було просто –  неіснуючі об’єкти нерухомості без проблем передавалися в іпотеку банківським установам. В іпотеку ПАТ «Перший український міжнародний банк»,  наприклад,  кількома  поручителями – фізичними та юридичними особами - було передано 8 неіснуючих об’єктів,  під які було видано грошові кошти  в розмірі 157 млн грн.

  Вочевидь,  цього б ніколи не сталось, якби працівники банків перевіряли належним чином наявність та стан об’єктів нерухомості. Однак такі перевірки чомусь  не проводилися. 

   Як відомо, банки завжди надто ретельно досліджують  документи і саму нерухомість, навіть коли йдеться про дрібні об’єкти. А тут стільки «намальованих» дорогий споруд і не помітили!

   Невже служби безпеки всіх задіяних в цій шахрайській схемі банків виявились такими надзвичайно некомпетентними і непрофесійними?

  Це дуже малоймовірно. Більш вірогідний інший варіант. Банківські службовці, які ухвалювали остаточне рішення про надання кредитів, були відомо як зацікавлені в наданні коштів франківським шахраям.

   І тут робота для наших правоохоронців. Треба хоча б перевірити протоколи засідань кредитних комітетів. Звісно, за умови, що слідчих і прокурорів банально на купили.

 

 

                                     До чого дорозслідували «аферу століття» по-прикарпатськи

 

   А тепер про найбільш показовий момент – про результати розслідування прикарпатської «афери століття» на даний час.

   Згідно відомостей в судовому реєстрі, щодо цього шахрайства правоохоронцями було  зареєстровано близько 20 кримінальних проваджень. Разом з тим відразу намітилася тенденція (в матеріалах судового реєстру вона теж простежується): блокування по повній програмі розслідування справ, що були відкриті за заявами потерпілих майнових поручителів, та справ, у яких слідство починало серйозно досліджувати факти шахрайства  посадовців «Рони» та завдання ними  збитків в особливо великих розмірах.

   Деякі з  цих справ спочатку розслідувались на рівні  Івано-Франківська, опісля  на рівні Києва – головним слідчим управлінням  Національної поліції України т а головним слідчим управлінням СБУ, де розслідування також постійно гальмувалося.

   Так, зі слів директора ТДВ «Коломийський ДОЗ» Богдана Тодоріва численні скарги та клопотання їхніх адвокатів слідчими постійно залишалися без задоволення. У вказаних кримінальних провадженнях адвокатам вдавалося змушувати правоохоронців проводити хоч якісь слідчі дії лише після звернень зі скаргами до слідчих суддів.  Однак далеко не завжди, оскільки поміж суддів також знаходилися  «зацікавлені особи», що фактично діяли в інтересах шахраїв.

   У  числі «заблокованих» кримінальних проваджень опинилася  справа, у якій  ключовим фігурантам афери «світила» , зокрема,  ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Однак у подальшому, попри те, що слідство рухалось ефективно,  бувшим Генпрокурором Юрієм Луценком (вочевидь,  не за просто так)  було винесено постанову про зміну підслідності з мотивацією неефективності досудового слідства. І справу було скеровано до головного слідчого управління СБУ, яке фактично звело розслідування до зменшення кола підозрюваних осіб та інкримінувало їм лише легкі обвинувачення, вилучивши з обвинувачення поняття організоване злочинне угрупування (ст. 28 КК України), «викинувши» ч. 4 ст. 190.

   Як стало відомо редакції у даний час ця справа  розглядається  Івано-Франківським міським судом, де працює «той самий» суддя Бородовський, дружина якого, як було вказано вище, посвідчувала іпотечні договори щодо неіснуючого нерухомого майна.

   Аби стало зрозуміліше,  чому правоохоронці,  розслідуючи  так багато справ,  досі не спромоглися нікого із шахраїв притягнути до відповідальності, кілька фактів про ці кримінальні провадження.

   Одне з них,  яке теж було кваліфіковане за ч. 4 ст. 190 КК України та у якому фігурували посадові особи ПАТ «Укрінбанк», чиновники міськвиконкому, посадовці прокуратури, що діяли в корумпованій схемі (зв’язці) разом із компанією «Рона», просто щезло.

   Ще одна справа, кваліфікована у тому числі за ч. 4 ст. 190 КК України, яку виділили з іншої справи, стосується шахрайства, вчиненого безпосередньо стосовно міжнародної  компанії Hyundai Corporation. Однак її розслідування, яке проводиться головним слідчим управлінням  Національної поліції України, і надалі затягується.

    Окрім того, правоохоронцями розслідується справа щодо доведення  до самогубства івано-франківського бізнесмена Ігоря Куліковського, компанія якого – ТОВ «КГД-БУД» – виступило майновим поручителем на виконання боргових зобов’язань, відповідно до угоди, укладеної між державним «Укрексімбанком» та ТОВ «Компанія Рона».

    Також на даний час  є 7 кримінальних проваджень, що пов’язані із злочинами, скоєними відносно майнових поручителів, майном яких у результаті шахрайства службових осіб компанії «Рона» фактично заволоділи банки. Йдеться про ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Як саме це відбувалося -  тема окремого дослідження і окремої публікації.

   Водночас  варто зазначити,  що розслідування кримінальних справ  за заявами потерпілих майнових поручителів правоохоронцями й  надалі блокується  - усіма можливими способами.

 

                                                     Замість епілогу

 

   За наявною інформацією, бувший керівник ТОВ «Компанія  Рона» Семотюк Роман Федорович є родичем (двоюрідним братом) Гнідана Руслана Миколайовича,  який  з 2014 року обіймає  посаду заступника  прокурора  Івано-Франківської області.

   Про ТОВ «Компанія  Рона» відомо, що  з 2014 року вона була спонсором партії «Народний фронт» в Івано-Франківській області.

 

                                                                                                   Дмитро Лісний

 

 

 

 

 

 

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

                                     

       У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив ліквідувати дві фірми. Дані товариства за дивним збігом обставин є боржниками податкових органів та фігурували в кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків.

    Йдеться про Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопак",  що заборгувало податковим органам понад 2,8 млн. грн., та  про Приватне акціонерне товариство "Артор" – з боргом перед податківцями понад 5,3 млн. грн.

    Обидві фірми були визнані банкрутами в один день: згідно постанов господарського суду Львівської області, винесених суддею Лідією Чорній 20 травня 2020 року.

 

 

    Цікаво, що це не єдине співпадіння.

   За наявною інформацією, провадження у справах про банкрутство ТОВ «Технопак» та ПрАТ "Артор" також були відкриті в один день: ухвалами господарського суду Львівської області під головуванням судді Лідії Чорній від 29.01.2020 року – за заявами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.

   Згідно даних ухвал, грошові вимоги податкової служби до ТОВ "Технопак" було визнано  у розмірі 2 845 489,18 грн., до ПрАТ "Артор" – у розмірі 5 331 783,50 грн.

    Із наявних у судовому реєстрі рішень відомо також, що кошти в сумі 2 845 489,18 грн. з ТзОВ «Технопак» в дохід Державного бюджету України було постановлено стягнути ще в 2013 році. Згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року за позовом ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ТзОВ «Технопак», який було задоволено.

   Водночас інформацію про те, як утворилась значна частина вищеназваної заборгованості, вдалося віднайти в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 03.08.2017 року. Дане рішення стосується звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків у великих розмірах) у зв'язку із закінченням строків давності засновника та директора ТзОВ «Технопак». В ухвалі, зокрема, вказано, що внаслідок умисних дій директора ТзОВ «Технопак» в період червня-грудня 2009 року, було занижено сплату податку на додану вартість в загальній сумі 1 294 240 грн.

    У подібному  кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків (за ч.1 ст.212 КК України)  фігурувало й ПрАТ "Артор". Підтверджує  це, зокрема, ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів.У ній йдеться про здійснення досудового слідства у справі за  ч.1 ст.212 КК України, у ході якого було встановлено, що «службові особи ПАТ «Артор» в період 2015 року ухилились від сплати податків на загальну суму 941 110 грн., шляхом безпідставного відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства документів ТОВ «Силіконова долина», які містять неправдиві відомості».

 

    За даними порталу YouControl, ТзОВ "Технопак", що спеціалізується на виробництві тари з пластмас, було зареєстровано 19.10.1995 року. Керівником та співзасновником товариства є Степанов Олег Валентинович. Ще одним співзасновником - Костенко Ірина Валентинівна.

    Приватне акціонерне товариство "Артор", основний вид діяльності яного неспециалізована оптова торгівля,  було зареєстровано 25.10.1995 року. Керівником та єдиним засновником підприємства-боржника  є громадянин Морокко Сбіхі Салах-Еддін.   Керівником (підписантом), учасником у минулому вказано Рогуцького Миколу Богдановича.

 

 

                   

РИТУАЛЬНІ "МАХІНАТОРИ", АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

     У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували, як правило,  «свої» фізичні особи-підприємці. Цей та низка інших фактів свідчать про те, що такі тендери могли проходити з фіктивною конкуренцією. Виникає логічне питання: а куди ж дивляться контролюючі органи?

    Зазначимо, що з 10 серпня 2018 року посаду директора ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг"обіймає Олег Герасимюк.  Відомо, що він раніше, зокрема, працював слідчим УМВСУ у Львівській області, державним інспектоом з охорони навколишнього природного середовища та радіаційної безпеки Державної екологічної інспекції у Львівській області , обіймав керівні посади в ДП «Львівстандартметрологія».

  

                                                                                                        Антимонопольному комітету на замітку

 

   Львівське комунальне підприємство "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" в особі його директора Олега Герасимюка 04 червня 2020 року підписало договір з підприємницею Ганною Пакуш щодо закупівлі трун та хрестів на суму 1 225 260,00 грн.

   Із відкритих джерел також відомо, що єдиним конкурентом фізичної особи-підприємця Пакуш Ганни Степанівни на цих торгах був ФОП Процайло Олег Володимирович, пропозиція якого складала 1 131 968,00 грн. Однак у подальшому тендерна пропозиція даного учасника була відхилена.

   Причина такого рішення зазначена в протоколі засідання тендерного комітету ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" від 13.05.2020 року. Йдеться про те, що тенедерна пропозиція підприємця Олега Процайла не відповідала умовам тендерної документації.

   Головна претензія до учасника, судячи із тексту протоколу, полягала у встановленні невідповідністі запропонованих ним товарів "технічним вимогам замовника до предмету закупівлі". Дану "ваду" було виявлено по фотографіях "запропонованого до постачання товару", які учасник зобов’язаний був надати у складі пропозиції.

   Що ж було "не так" на фото, які надав Процайло? Виявляється (і в протоколі це розписано досить детально), підприємець "дав маху" з фурнітурою товару – на фото трун та хрестів вона відсутня.

   Щоб було зрозуміліше, кілька дослівних цитат із протоколу: "на фото запропонованого виду товару "труна шестигранна дубова", є невідповідність тех. вимогам заявника – відсутня фурнітура (хрестик)", "на фото запропонованого виду товару "хрест дубовий", є невідповідність тех. вимогам заявника – відсутнє оздоблення металізованими прикрасами та відсутнє розп’яття".

   Чому єдиний конкурент підприємниці Ганни Пакуш надав фото товару без фурнітури? Аби відповісти на дане питання, автор цих рядків поцікавився іншими документами тендерної пропозиції від Олега Процайло.

Передусім звернула на себе увагу довідка про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, у якій ФОП Процайло Олег Володимирович повідомив, що "працює один" та має необхідний досвід та знання для повноцінного виконання контракту на постачання трун та хрестів. При цьому додатково повідомив про виробника продукції ФОП Панахида Андрія Романовича, в якого працює на постійній основі 7 працівників.

   Аналогічною за своїм змістом є довідка Процайла про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Сумнівно, до речі, виглядають й інші "тендерні" документи даного учасника, що як ФОП був зареєстровний 23.07.2018 року та основний вид діяльності якого оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.

   Однак повернімося до переможця тендеру – до Пакуш Ганни Степанівни.

Про дану підприємницю згадувало, зокрема, львівське інтернет-видання  Гал-інфо в публікації "Як у Львові "хімічать" на обрядових послугах".

   У матеріалі зазначалося,, що останній раз ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" труни та хрести закуповувало в лютому минулого року – за результатами тендеру, переможцем якого стала та сама Ганна Пакуш.

   Договір між підприємницею та ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" в особі його директора Олега Герасимюка щодо даної закупівлі на суму у 992 тис. грн. був підписаний 11.03.2019 року. Загалом було закуплено 335 трун та 510 хрестів.

   У публікації наголошувалося на тому, що єдиним конкурентом Пакуш Ганни Степанівни на цих торгах був ФОП Калявський Іван Михайлович.

Йшлося про "конкурента", який одночасно займався підприємницькою діяльністю та працював в ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" - майстром столярної дільниці (!).

   Виявилось також, що Іван Калявський, який веде свою підприємницьку діяльність з 2005 року та зареєстрований у Львові, в 2018 році укладав угоду із ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" на 113,9 тис. грн – щодо закупівлі трун та хрестів.

 

 

                                                                                             На привабливий тендер –лишень один учасник...

 

   Угода з фізичною особою-підприємцем Глуховським Андрієм Юрійовичем щода надання послуг з прибирання кладовищ, території місць поховань (з метою утримання належного санітарного стану на територіях кладовищ м.Львова) була укладена 03.05.2019 року - на 998 тис. грн.

   Передувало цьому те, що тендер на дану закупівлю за процедурою відкритих торгів двічі відмінявся через відсутність достатньої кількості учасників. У зв’язку з тим, що cвою пропозицію подавав лише один учасник – Андрій Глуховський, який . підприємницькою діяльністю займається з 2010 року. У результаті було прийнято рішення про застосування переговорної процедури і повідомлено про намір укласти договір з ФОП Глуховським А.Ю.

   Тепер про найбільш показовий момент. За наявною інфолрмацією, протягом двох останніх років діяльність цього підприємця тісно пов’язана з закупівлями, які організовують районні адміністрації Львівської міськради. Загалом між райадміністраціями (Личаківською, Шевченківською, Франківською) та підприємцем Андрієм Глуховським протягом 2018-2019 років було укладено 8 угод (в основному щодо ремонтів систем центрального опалення житлових будинків).

   Ще 2 угоди було укладено з Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради, одна з них - щодо послуг з прибирання кладовищ (території місць поховань).

Загалом, враховуючи договір з «ритуальним» комунальним підприємством, було 11 угод на суму 4 млн. грн.

   З ФОП Яворським Богданом Романовичем ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» договір підписало 26.09.2019 року – щодо постачання каркасів вінків та корзин (1120 штуки). Його загальна вартість невелика – 146 тис. грн. Однак навіть за такої обставини не обійшлось без «дивних речей».

   Відомості про Богдана Яворського, який зареєстрований як ФОП в 2011 році, «знайшлися» в електронних деклараціях Соломії Яворської, що обіймає посаду провідного спеціаліста Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міськради. При цьому низка фактів вказує на те, що йдеться про близького родича її чоловіка.

 

 

                                                            Історія про  23-річного директора (верхолаза), який виграв тендер на 648 тис. та потрапив під увагу аудиторів

 

   Йдеться про фізичну особу-підприємця зі Львова Дмитра Дробину, 1996 року народження, який став переможцем тендеру, організованого ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" – щодо послуг «з видалення сухостійних, аварійних та фаутних дерев з територій кладовищ м.Львова».

   До цього досвід виконання аналогічних робіт ФОПа Дмитра Дробини полягав в обрізці 5 дерев на суму 9 тис. грн.

   Договір стосовно вищеназваної закупівлі на суму 648900,00 грн. підприємець Дробина Дмитро Олександрович та ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» в особі його директора Олега Герасимюка підписали 28 квітня 2020 року.

   Водночас із документів, наявних у відкритих джерелах, відомо також, що, окрім Дмитра Дробини, участь у даній закупівлі (з очікуваною вартістю 950 435,00 грн. з ПДВ) брали ще три ФОПа та одне ТзОВ. У числі цих учасників, цінові пропозиції яких виявилися вищими за пропозицію переможця тендеру, – фізичні особи-підприємці Яловенко Олександр Олександрович, Джива Дмитро Дмитрович, Булка Роман Борисович та ТзОВ «Деревій». У ФОПа Олександра Яловенка, зокрема, пропозиція булп вищою на 100 грн., у ТзОВ «Деревій» - на 1200 грн.

Однак найцікавіше полягає в іншому.

   Із документів, які подав на тендер Дмитро Дробина, зокрема, відомо, що як фізична особа-підприємець він був зареєстрований лишень 23.10.2019 року. І що попередній досвід виконання аналогічної угоди ФОПа Дмитра Дробини підтверджується лише копіями договору від 03.03.2020 року із об’єднанням співласників багатоквартирного будинку «Окуневського 1» та акту приймання наданих послуг. Дані документи стосується «кронування дерев у кількості 5 штук з прибиранням та вивезенням». Загальна вартість договору становить дев’ять тис. грн.

   Звертають на себе увагу й довідки, надані ФОПом Дмитром Дробиною голові тендерного комітету ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" Річняку О. Насамперед – «довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг».

   У ній зазначено відомості лишень про Дробину Дмитра Олександровича, який, як вбачається, обіймає посаду директора (верхолаза) та має досвід роботи за спеціальністю п’ять місяців. У даній довідці також вказано, що «у разі потреби будуть додатково залучені працівники відповідної кваліфікації».

Водночас вищеописаним тендером через виявлені ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель зацікавився Західний офіс Держаудитслужби, який провів моніторинг вищеназваної закупівлі.

   У результаті, як зазначено у відповідному висновку, оприлюдненому на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, Західний офіс Держаудитслужби зобов’язав ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо розірвання договору та заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому».

   Тепер про головне порушення, на звернув увагу орган державного фінансового контролю. Йдеться про «довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», яку ФОП Дмитро Дробина подав до ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" як учасник процедури закупівлі.

   У висновку аудиторів зазначано, що вказана форма, зокрема, «містить такі обов’язкові реквізити, як підписи керівника (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу та посадової особи контролюючого органу, а також відбиток печатки контролюючого органу».  Проте «подана ФОП Дробина Дмитро Олександрович довідка (файл – «Податкова.pdf») не містить підписів відповідальних посадових осіб контролюючого органу, відбитку печатки контролюючого органу та, відповідно, не є оригіналом документу або його копією, зробленою з оригіналу; не має накладеного кваліфікованого електронного підпису, що не є електронним документом у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

   Висновок Західного офісу Держаудитслужби  Львівське комунальне підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» у даний час намагається оскржити в суді.

  

                                                                                                                                          Віктор Корнієнко

 

 


 

 

 

 

 

ЧОМУ ЛЬВІВСЬКІ ПОДАТКІВЦІ ПРИХОВУЮТЬ ЗЛОВЖИВАННЯ В ЦЕРКОВНІЙ КРАМНИЦІ?

 

    Наприкінці минулого року у Львові правоохоронці розпочали розслідування справи щодо можливих зловживань керівника Львівської архиєпархії УГКЦ, митрополита Ігоря Возьняка.   

   Паралельно з цим ретельну перевірку зі свого боку мали б провести львівські податківці – щодо фактів, які свідчать про фінансові порушення в головній церковній крамниці  Львівської архієпархії УГКЦ. Однак проведенна такої  перевірки посадові особи львіської ДПС затягують вже пять місяців (!). Попри те, що скарги з приводу їхньої бездіяльності неодноразово скеровувалися на адресу керівництва ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України.

    Вищеназване кримінальне провадження за ч.1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) було зареєстровано в Галицькому відділі поліції ГУ НП у Львівській області 27 грудня 2019 року. Про це Правкому повідомили аудитори, які подали в правоохоронні органи заяви і звернення про зловживання.

   У цій справі слідство насамперед перевірятиме факти, що свідчать про привласнення впродовж останніх трьох років мільйонних прибутків головної церковної крамниці Львівської архиєпархії УГКЦ. Тієї, що розташована у Львові на подвір’ї Архикатедрального храму святого Юра. Її приміщення разом із торговим обладнанням - за рішенням митрополита - було передане в безоплатне користування «своїм» приватним підприємцям. 

   Про особливості церковного бізнесу в Львівській архиєпархії УГКЦ докладно розповів Leopolis у публікації «Куди зникли мільйони з церковної крамниці?». Матеріал було підготовлено в тому числі на основі даних внутрішнього аудиту діяльності церковної крамниці за минулий рік, що здійснено на виконання декрету керівника Львівської архиєпархії УГКЦ Ігоря Возьняка.

   Аудит показав, що до 2017 року церковна крамниця була на балансі курії та приносила прибуток. Ситуація кардинально змінилася після рішення керівника Львівської архиєпархії УГКЦ - передати її приміщення і торгове обладнання в безоплатне користування приватним підприємцям. Ними стали отець Михайло Кушнір та його дружина Ганна Кушнір. За даними системи Youcontrol, зареєстровані види діяльності цих ФОПів: “Роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах” та “Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах”. 

   З ними як із фізичними особами-підприємцями курія уклала угоду про безоплатну оренду приміщення і обладнання. З огляду на такі пільгові умови орендної угоди, аудитори передбачають, що курії було заподіяно значні фінансові збитки. Лишень від орендної плати за користування приміщенням (площа якого 140 кв. м) бюджет курії можна було би поповнювати щороку щонайменше на 350 тис. грн. Головний бухгалтер курії і одночасно церковної крамниці Ірина Пашковська та економ курії, отець Володимир Ольшанецький відмовилися надати аудиторам усі фінансові документи про діяльність цієї структури. Чи перетворилася церковна крамниця на приватну бізнесову структуру для нелегальних заробітків - дасть відповідь слідство.

   Після звернення аудиторів до митрополита Ігоря Возьняка керівник архиєпархії не вчинив ніяких дій для припинення виявлених порушень - натомість оперативно видав наказ від 22.10.2019 року про скорочення штату працівників курії ЛА УГКЦ, згідно з яким було скорочено посаду... аудитора.

   Водночас, крім органів поліції, заяви і звернення щодо фінансових зловживань, виявлених під час внутрішнього аудиту діяльності церковної крамниці Львівської архиєпархії УГКЦ, а також щодо незаконної підприємницької діяльності отця Володимира Ольшанецького, аудитори надіслали у ГУ ДФС у Львівській області та ГУ Держпраці у Львівській області. 

   Однак минуло вже п’ять місяців, водночас ретельної перевірки фактів, які свідчать про фінансові зловживання  в головній церковній крамниці Львівської архієпархії УГКЦ, львівські податківці не провели. Що можна розцінювати як спробу ці зловживаня приховати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Журналістські розслідування

 СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА "РОМА"?

СКІЛЬКИ КОШТІВ НА РЕМОНТАХ ДОРІГ ПРИВЛАСНИЛА ФІРМА РОМА ?

      Приватне підприємство «Рома», власником та керівником якого є депутат Львівської облради Роман Демчина, упродовж останнього часу стало фігурантом низки...

"АФЕРА СТОЛІТТЯ" ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

АФЕРА СТОЛІТТЯ ПО-ПРИКАРПАТСЬКИ: МІЛЬЯРДНІ ЗБИТКИ, ЖОДНОГО ПОКАРАНОГО

       Чотири роки тому в Івано-Франківську викрили масштабну шахрайську схему, від якої  збитків зазнала низка українських банків, міжнародна компанія...

РИТУАЛЬНІ "МАХІНАТОРИ", АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

РИТУАЛЬНІ МАХІНАТОРИ , АБО ЯК У САДОВОГО НА ПОКІЙНИКАХ ЗАРОБЛЯЮТЬ

     У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували,...

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

КОМУ КАРАНТИН, А КОМУ - СУМНІВНІ БАНКРУТСТВА

                                             У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив...

ЮРИДИЧНІ ПОСЛУГИ. ЯКІСНО ТА НЕДОРОГО
Пелехач Христина Романівна:
096-747-51-05


Сімейне право (розлучення, аліменти, поділ майна)
Авторське право (реєстрація та захист авторських прав)
Протидія домашньому насильству (консультації, захист)


ПРАВКОМЖурналістські розлідування
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів