ЧИ Є УПРАВА НА ПРОФЕСОРА ПРАВА?

   Відкритий лист члена Національної спілки журналістів України,  редактора правозахисного інтернет-видання «Правком» Генеральному прокурору України Віктору Шокіну.

 

 

 Шановний Вікторе Миколайовичу!

    Звернутися до Вас із Відкритим листом я вимушений у зв’язку з неможливістю добитися розслідування протиправних діянь, вчинених  завідувачем кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, професором, доктором юридичних наук Луць Людмилою Андріївною.

 

   Останнім часом дана посадова особа була головним фігурантом  кримінального провадження №№12014140050004251, яке було відкрито 14.11.2014 року Галицьким райвідділом міліції Львова за зверненням львівської вчительки Заячук Тетяни Миколаївни (із попередньою правовою кваліфікацією правопорушення «самоправство» - за ст.356 КК України).

    Заячук у своєму  зверненні стверджувала, що Луць, здійснюючи тривалий час на неї та її сім’ю морально-психологічний тиск, намагається за безцінь заволодіти її майном - квартирою у центрі Львова: у  будинку №10 по  вулиці Ференца Ліста. Це при тому, що у цьому будинку родина професора Луць вже володіє житловими помешканнями у трьох рівнях (на 2, 3 та мансардному поверхах, загальною площею близько 300 кв. м.).

   До матеріалів кримінального провадження також було долучено мою заяву на ім’я прокурора Львівської області про умисне перешкоджання законній професійній діяльності  журналіста. Йдеться про те, що під час журналістського розслідування (перевірки фактів,  викладених в зверненні Заячук) я отримав на свою адресу погрози від професора Луць. Крім того, зіткнувся з тривалим протиправним створенням обмежень, перепон для доступу до публічної інформації з боку посадових осіб ЛНУ ім. Івана Франка. Однак ці дані, так само, як і факти, які наводила Заячук, у ході слідства перевірені не були. Попри це слідчим Галицького райвідділу міліції  02.04.2015 року  було винесено   постанову про закриття кримінального  провадження – «у зв’язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення», яка є явно безпідставною та незаконною.

   З огляду на вищевикладене, звертаю Вашу  увагу на найбільш переконливі та красномовні факти, що були здобуті мною під час журналістського розслідування та які слідство проігнорувало.

 

   Про адвоката Луць:

   Адвокатом професора права Луць є Яцуляк Тарас Романович. Широкій громадськості Яцуляк відомий як один з найактивніших захисників «професора-нейрохірурга» Андрія Слюсарчука, більше відомого як «Доктор ПІ». До того Яцуляк фігурував як свідок  у скандальній справі судді-колядника Зварича (як особа, що написала в СБУ заяву про передачу Зваричу через посередника 5 тис. доларів  хабара). Хабар начебто передавався за сприяння в прийнятті рішення в господарській справі на користь сторони, яку представляв Яцуляк.

 

    Факти, що свідчать  про умисне ухилення від сплати податків та можуть свідчити про відмивання коштів:

   09.08.2012 року Луць продає Яцуляку  (більш ніж за мільйон гривень) реконструйовану дворівневу квартиру у будинку №10 по вулиці Ференца Ліста.

 Договір купівлі-продажу посвідчує приватний нотаріус Папайло Н.Є.

   05.10.2012 року Яцуляк, перебуваючи «при здоровому глузді, ясній пам’яті та діючи добровільно» (як зазначено у договорі  дарування квартири, яку посвідчує приватний нотаріус Папайло Н.Є.), дарує щойно куплену  дворівневу квартиру 19-річній доньці Луць.

   Менше ніж за два місяці, які пройшли з моменту купівлі зазначеного житла, воно «дешевшає» майже в чотири  рази. Згідно договору дарування квартири, «сторони оцінюють дарунок в 267120 (двісті шістдесят сім тисяч сто двадцять) гривень».

   У результаті махінацій із заниженням вартості  квартири  сторонами договорів ймовірно було занижено сплачувані податки приблизно на 40 тисяч гривень.

 

   Факти, що свідчать про вчинення корупційних дій:

   28.09.2012 року - у «проміжку» між купівлею і даруванням квартири Луць - Яцуляк звертається до Галицького райсуду Львова з позовом до Заячук – про зобов’язання привести приміщення належної їй квартири до вимог затвердженого проекту.

   Зазначу, що верхній поверх даного житла – це переобладнане горище, яке Луць кілька років тому запропонувала своїй сусідці Заячук спільно відремонтувати та перетворити його у мансарди. Під час реконструкції горища Луць підняла дах та здійснила надбудову. Заячук залишила зовнішній вигляд горища в автентичному вигляді, підсиливши його та замінивши дахове покриття. Ввівши свою дворівневу квартиру в експлуатацію, Луць безпідставно звинувачує Заячук у відхиленні від затвердженого проекту реконструкції квартири, недотриманні будівельних норм.

  У той же день, коли Яцуляк подав позов до Заячук,  суддею Галицького райсуду Юрківим Олегом Романовичем, молодший син якого Юрків Роман Олегович у даний час навчається на юридичному факультеті ЛНУ ім.  Івана Франка (а старший син – Юрків Ростислав Олегович - навчався  на юрфаці у попередні роки) було винесено ухвалу про забезпечення позову, у якій Заячук заборонили реєструвати право власності на належну їй квартиру після проведення реконструкції. Це за обставини, що жодного спору щодо права власності позивачем у цій справі заявлено не було і що заходи забезпечення позову є явно не співмірними із заявленими позовними вимогами.

    Після винесення  даного судового рішення суддя Юрків два роки поспіль (в 2013 та 2014 рр.) призначається головою Державної екзаменаційної комісії на юридичному факультеті ЛНУ ім. Івана Франка, до якої як завідувач кафедри входить професор Луць.

   За наявною інформацією, син судді Юрківа – студент юридичного факультету Юрків Роман, навчаючись на другому курсі, 21.03.2013 року як представник студентства обирається до  колегіального органу  юридичного факультету – Вченої ради, до складу якої за своєю посадою входить професор Луць.

    Судова тяганина у справі за позовом Яцуляка до Заячук  під головуванням суді Юрківа триває вже два роки і вісім місяців. За цей час суддя Юрків, як стверджують юристи, допустив численні грубі порушення норм процесуального закону, у тому числі порушення правил щодо відводу (самовідводу).

 

   Факти, що  свідчать про вчинення шахрайських дій:

   Заячук стверджує, що метою судового позову, який був поданий Яцуляком, та тривалої судової тяганини було намагання Луць за значно зниженою ціною заволодіти її майном  - квартирою  у будинку №10 по  вулиці Ференца Ліста.  

    Шахрайські дії, вважає Заячук, полягають в тому, що для досягнення своєї цілі Луць, користуючись своєю юридичною обізнаністю,  увійшла до неї в довіру та переконала разом відремонтувати горище будинку.  А у подальшому, дочекавшись закінчення ремонтних робіт, для вчинення тиску розпочала проти неї тривалий судовий процес (скориставшись допомогою адвоката Яцуляка).  Одночасно з тиском через Галицький районний суд (позбавивши її  можливості оформити право власності на свою реконструйовану квартиру), Луць почала здійснювати на неї та її сім’ю спланований морально-психологічний тиск. При цьому неодноразово примушувала до продажу належної їй на праві власності квартири. Підтвердити цей факт можуть свідки (у тому числі її адвокат), яких під час досудового розслідування працівники Галицького райвідділу міліції допитати чомусь «забули».

   Вельми показовим є і те, якими методами на Заячук та її сім’ю чиниться спланований морально-психологічний тиск. У їх числі -  розміщення в мережі Інтернет наклепницьких анонімних публікацій (останній такий «доробок», що носить відверто замовний характер та принижує людську гідність, був опублікований на сайті  mediaUA - під назвою «Невипадкові випадковості реконструкції квартир»), відсилання анонімок за місцем роботи доньки Заячук, написання Луць на  Заячук  безпідставних скарг в правоохоронні органи та контролюючі інстанції, самовільне встановлення Луць камер відеоспостереження у під’їзді і на сходовій клітці будинку №10 по  вулиці Ференца Ліста, направлених на квартиру Заячук, що порушує її право на приватне життя, усні  погрози  з боку Луць щодо використання своїх контактів поміж випускників юридичного факультету у міліції, прокуратурі та СБУ та посадових осіб, чиї діти навчаються на юридичному факультеті, подання Луць до  Сихівського райсуду Львова  проти  Заячук  позову про захист честі та гідності, ділової репутації і стягнення моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації, яку визначено у розмірі 60 тисяч гривень.

  

    Факти, що свідчать про умисне перешкоджання законній професійній діяльності  журналіста:

   10.10.2014 року, знаючи, що я проводжу журналістське розслідування за зверненням Заячук, професор права Луць, зателефонувавши на мій мобільний телефон, у погрозливому тоні пообіцяла розібратися і зі мною і з правозахисним сайтом, який я редагую. Це за обставини, що на той момент за зверненням Заячук та за результатами журналістського розслідування я не опублікував ще жодного матеріалу чи інформації. При цьому кілька разів попередила про те, що я буду мати справу з її адвокатом і «не вилізу з судів».

    Оскільки так дії вчинялися з метою залякування, примушування мене припинити журналістське розслідування та відмовитися від поширення інформації про його результати, 13.10.2014 року я звернувся з заявою про злочин в прокуратуру Львівської області. У даному зверненні також були викладені матеріали розслідування.

   Однак дана заява, попри вимоги КПК України, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. У подальшому її було скеровано в прокуратуру Галицького району, звідти – в Галицький райвідділ міліції, де її розгляд доручили  дільничному інспектору.

   Продовжуючи, попри погрози Луць, журналістське розслідування, у ході якого мені довелося неодноразово подавати запити на отримання публічної інформації до ЛНУ імені Івана Франка,  я зіткнувся з тривалим протиправним створенням перепон, обмежень для одержання такої інформації з боку посадових осіб  вузу. Полягали такі дії в несвоєчасному наданні відповідей на запити на інформацію (загалом було проігноровано близько 30 моїх запитів – первинних та повторних, поданих в електронній формі та у письмовому вигляді), навмисному приховуванні інформації, необґрунтованій відмові у задоволенні запитів  щодо доступу до офіційних документів, в ігноруванні звернень щодо надання офіційних коментарів.

   У зв’язку з цим в прокуратурі Львівської області 29.12.2014 року мною була зареєстрована заява  про умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Однак дана заява, попри вимоги КПК України, також не були зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. У подальшому її було скеровано до Галицького райвідділу міліції та долучено до матеріалів кримінального провадження яке було відкрито за зверненням  Заячук. Слідство у рамках даного провадження тривало майже п’ять місяців, проте факти, викладені у моїй заяві, належним чином перевірені не були.

   У зв’язку з цим я двічі звертався до прокурора Львівської області Федика Р.Р. із зверненнями з проханням прийняти мене на особистому прийому. Такі заяви в приймальній обласної прокуратури мною були зареєстровані 14.01.2015 року та 25.02.2015 року. Однаку у відповідь я отримав лише формальні відписки, у яких про моє прохання щодо особистого прийому взагалі не згадувалося.

  За описаних обставин, вважаю, є всі підстави стверджувати, що посадові особи прокуратури Львівської області, прокуратури Галицького району Львова,  Галицького райвідділу міліції протиправні діяння професора Луць приховують (не перевіряють, не розслідують) умисно. Водночас Луць у ситуації, що склалася, надалі продовжує  чинити на мене, як на журналіста, тиск. Зокрема, через незаконний та безпідставний судовий  позов, який було подано до Шевченківського районного суду Львова: про захист честі та гідності, ділової репутації і стягнення моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації, яку Луць, не навівши жодних переконливих доказів, визначила у розмірі 60 тисяч гривень.

 

    У зв’язку з вищевикладеним, прошу Вас як Генерального прокурора України вжити заходи для відновлення кримінального провадження та забезпечення об’єктивного розслідування фактів, викладених у моїх заявах, скаргах в правоохоронні органи Львівщини,  а також фактів, що були викладені з зверненнях, скаргах, показах  львівської  вчительки Заячук Тетяни Миколаївни.

     Беручи до уваги посаду, яку займає Луць Людмила Андріївна, її можливі корупційні зв’язки, ймовірний вплив в правоохоронному середовищі, а також те, що львівська міліція та прокуратура на протиправні діяння даної посадової особи належним чином не реагують доволі тривалий час, прошу хід досудового розслідування за всіма наведеними мною та Заячук Т.М. фактами взяти на особистий контроль.

 

 Інтереси професора Луць в Шевченківському райсуді Львова представляє вже два
адвокати: Яцуляк та Ящинський – юрист юридичної фірми «АМІДА».

 

      18.05.2015 р.                                                                                                                               Віктор Корнієнко

Журналістські розслідування

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

   Або як на Буковині, порушуючи законодавчі норми,  судять колишніх бійців  АТО, яких звинувачують у розбійному нападі на сім’ю голови...

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

Організатори фінансової запорізької піраміди «Мурзілка», які були засуджені за шахрайство, придумали новий спосіб «заробітку». Заснували в невеличкому містечку на Київщині...

ПОЧЕМУ НЕ ЛОВЯТ МОШЕННИКА ИЗ СТАРОКОНСТАНТИНОВА?

ПОЧЕМУ НЕ ЛОВЯТ МОШЕННИКА ИЗ СТАРОКОНСТАНТИНОВА?

   Нынешняя Украина – клондайк для мошенников всех мастей. Причем свободно и безнаказанно чувствуют себя даже те  аферисты, что годами...

КОРУПЦІЯ У ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЛЬВІВЩИНИ - Ч. 1

КОРУПЦІЯ У ВОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ ЛЬВІВЩИНИ - Ч. 1

Начальник Львівського обласного управління водних ресурсів Володимир Садовий, якого у вересні 2015 року затримали під час отримання хабара 25 тис....


ПРАВКОМЖурналістські розлідуванняЧИ Є УПРАВА НА ПРОФЕСОРА ПРАВА?
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів