АРЕШТОВАНА БАНКІВСЬКА КАРТКА

   Чому? Що робити? Як зняти безпідставний арешт?

   Майже від самого початку введення з 24 лютого 2022р. воєнного стану в Україні, Верховною Радою був прийнятий закон від 11 квітня 2022р., яким заборонялося накладати арешти на банківські рахунки громадян нашої держави. Однак, вже 06 травня 2023р., до цього закону були внесені зміни, які дозволили блокувати банківські картки та списувати кошти з рахунків вкладників на підставі постанов судових виконавців, як державних так і приватних. В першу чергу цій закон вдарив по пенсіонерах, студентах та простих працівниках, що отримували виплати на свої банківські картки. Люди були шоковані: хто надісланими СМС з повідомленням: „Ваша рахунок арештований”, а хто вже при спробі отримати власні гроші в банкоматах. Беззаперечно, що далеко не кожна пересічна людина відстежує постійні зміни в нашому законодавстві, які стосуються юридичною мовою - „невизначеного кола осіб”. Тим більше, що судові Накази та Постанови судів, якими громадянин визнаний боржником, часто-густо приймаються без належного повідомлення відповідача і в результаті є для них „громом серед ясного неба”.

   Як людині діяти в цій ситуації - захистити свої права та зняти арешт зі свої картки? Автору, правозахиснику та журналісту, довелося відчути це, як кажуть, на „власній шкурі” та добитися відміни аж двох арештів власної картки.

   Тепер по порядку. Першою підставою для накладення арешту в травні 2023р.  був судовий Наказ виданий за заявою „Львівгаззбуту” ще … у 2021р! Сума боргу вказана заявником не відповідала дійсності, адже на час подання заяви до суду була вже інша заборгованість. Державний судовий виконавець не вникає в суть спору і тільки формально виконує рішення  згідно виконавчого листа. Також, судовий виконавець не знає для яких виплат призначена банківська картка, що на неї накладається арешт. Банки не повідомляють про призначення картки. Мушу звернути увагу: законом (Відповідно до підпункту 3 пункту 10² розділу XIIІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про виконавче провадження)  передбачено, що на рахунки відкриті в банках вкладниками для соціальних виплат (стипендії, пенсії, зарплати) арешт на час воєнного стану тимчасово накладати заборонено!  Тим не менше, довелося стратити час на подання до суду заяви про видачу мені на руки злощасного судового Наказу. Після ознайомлення з ним, мусив подати до суду наступну заяву „Про скасування судового Наказу”. За тиждень часу, судом Наказ був скасований. Тепер ще кілька днів було витрачено, доки отримав саму Постанову суду про скасування злощасного Наказу. На підставі цього рішення подав третю заяву - до Державної виконавчої служби (ДВС), щодо зняття арешту. Через добу, у реєстру боржників стало на один запис менше…

   Наразі , лишився ще другий арешт – накладений вже приватним судовиконавцем з подання „Львівводоканалу” за Постановою суду. На цій час, вже надійшли відповіді на мої інформаційні запити до Нацбанку, Мінюста, Ощадбанку, „Райфайзебанку”, Приватбанку, Омбудсмена „З прав людини”, у яких ставилися питання про відповідальність банків та судовиконавців за неправомірне накладення арештів на картки вкладників. Відразу зауважу: найбільш „слизька” відповідь була отримана з „Райфайзена”. По суті запиту, відповіді, як такої, цієї структурою на моє переконання, надано взагалі не було… З цього - робіть висновки самі…

   Від Мінюста на запит надійшло таке роз’яснення, яке стосувалося саме вище зазначених рахунків для соціальних виплат: „… в Україні фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.”

   Однак, як вже дізналися – банки не повідомляють судовиконавців про те, чи є ваш рахунок призначеним для соціальних виплат. Ви гадали, що відкривали в банку картку для отримання, припустимо, зарплати? Так, але її вам оформили з допискою, про яку не повідомили, а саме: „…й для інших виплат”. І таке формулювання повністю зводить на нуль значимість картки у статусі для соціальних виплат.

   За таких обставин, вам доведеться йти до банківської установи й витребувати роздруківку-довідку про те, що ніяких поступлень на ваш рахунок крім зарплати, чи пенсії не надходить. Наступний крок: подаєте такий документ судовиконавцю для зняття арешту з вашого рахунку. Причому, він буде розблокований тільки в межах  13 400грн. (сума двох мінімальних зарплат на протязі місяця). У випадку, коли коштів на ньому опиниться більше – вони будуть зняті на користь стягувача без вашої згоди.

            Коли судовиконавець отримає відповідну заяву, то він має діяти відповідним чином:     

   „Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень”.

   До речі, реальної відповідальності судовиконавець за несвоєчасне зняття арешту  з арештованого рахунку фактично не несе. Тому, людині лишається надіятись тільки на його чемність…

   Тепер черга за банком. Тут теж не все гладко та зрозуміло, адже з відповідей вдалося скласти, не дуже втішну картину для наших громадян. Наведу фрагмент: „Відповідальність банку за несвоєчасне розблокування банківської картки після направлення йому постанови судового виконавця про зняття арешту нормативно-правовими актами Національного банку не передбачена.” Нацбанк України.

   Ось так. Після надіслання приватним судовиконавцем Постанови про зняття арешту (другого) з мого соціального рахунку, мені ще двічі на протязі тижня довелося підганяти банківську установу, щодо розблокування моєї карточки.

   На решті обидва арешти були зняті, але це потребувало як наполегливості так відповідних юридичних знань.

                                                                                        Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ