Засуджена за «Шпигунські штучки»…

 27 травня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ поставить крапку в «справі Анни Попової» - львів’янки, яку  працівники СБУ спровокували на купівлю через Інтернет партії «шпигунських» засобів, опісля -  «викрили» та притягнули до кримінальної відповідальності.

 Галицький райсуд м. Львова засудив «злочинницю» за незаконне придбання та збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (за ч. 1 ст. 359 КК України), вирок – один рік обмеження волі з іспитовим терміном один рік. Апеляційний суд Львівської області, куди засуджена подала апеляцію,  даний вирок скасовувати відмовився.

                                        Чому ця справа особлива                     

   При Януковичі  такі  справи СБУ пекла як гарячі пиріжки. Судимість можна було отримати навіть за один-єдиний «спеціальний» засіб. «Набиваючи» статистику за рахунок звичайних українців, активно створюючи видимість роботи, есбеушники не церемонились ні з ким. В Хмельницькій області був, зокрема, випадок, коли суд притягнув до кримінальної відповідальності   місцевого пенсіонера, інваліда, який 450 гривень продав через Інтернет цифрову «аудіоняню» -  пристрій для спостереження за дитиною.

    Прохаючи суд про поблажливість, пенсіонер пояснював, що злочин скоїв, щоб заробити кошти на лікування. Суд «впаяв» йому штраф в розмірі 1700 гривень і зобов’язав сплатити судові витрати, пов’язані з проведенням технічної експертизи «аудіоняні». Її вартість була оцінена майже в дев’ять тисяч гривень.

   «Справа Анни Попової з-поміж інших подібних справ – особлива. Правоохоронний та судовий цинізм «тут» зашкалює. Водночас «наша героїня», якій на момент «злочину» було 25 років, попри допити, обшуки, залякування, своєї вини не визнала, не зламалась, пішла одна проти системи. На Львівщині це єдиний випадок, коли людина, яка потрапила до рук СБУ за придбання та збут «шпигунських штучок», не побоялася відкрито (через місцеві та всеукраїнські ЗМІ) виступити проти правоохоронного  свавілля.

                                    Як викрити канал, якого немає    

   Для Анни ця історія почалася в жовтні 2011 року. На той час, не маючи постійної роботи, вона підробляла замовленням та продажем через Інтернет   китайської біжутерії та сонячних батарей. Саме ці товари були перераховані в її об’явах на інтернет-сторінці.

   За цими об’явами на Анну вийшли двоє місцевих підприємців, їх цікавили  технічні товари із вбудованими камерами та диктофонами (один з них розповідав, що має у Львові свій магазин на радіобазарі).  Йшлося про годинники, ручки, флешки, комп’ютерні миші (всього 35 одиниць техніки), які потрібно було придбати в Китаї. За посередницькі послуги підприємці обіцяли винагороду. Коли Анна погодилась, для купівлі даних товарів на її банківський рахунок замовники внесли 12,5 тисяч гривень.

   Подальші події розгорталися як детективна історія з поганим кінцем. Під час передачі замовлення покупцям (це відбувалося в центрі Львова в кафе «Де-Манджаро») Анну щільним кільцем оточили чоловіки в чорних шкіряних куртках. А знайомі покупці пред’явили посвідчення працівників СБУ…

   Опісля СБУ заявила про ліквідацію «каналу збуту спецзасобів», а викриту «шпигунку» звинуватили в придбанні, збуті та контрабанді незаконного товару  -  технічних засобів негласного отримання інформації.

   Відносно Анни було порушено кримінальну справу відразу за двома статтями КК України: окрім ч.1 ст. 359 їй  «влупили» ч.1 ст.201 - контрабанду.

                                    На що опирався районний суд

    Судовий вердикт Галицький райсуд виніс 19 грудня 2012 року. Анну Попову визнали винною у тому, «що вона в грудні 2011 року – січні 2012 року, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на отримання вигоди від незаконного придбання та збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, в ході оперативної закупівлі, проведеної співробітниками ВКР УСБ України у Львівській області, які діяли в рамках спрямованого на припинення функціонування каналу збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, придбала вказані технічні засоби  на Інтернет сайтах «eBay» та «DX». А після того, як замовлений в Китаї товар  був доставлений у львівські поштові відділення, «для доведення до кінця злочинного умислу»,  передала його співробітникам СБУ.

   При цьому суд головним чином послався на покази співробітників СБУ і начальників поштових відділів, протокол огляду блокноту підсудної і протокол обшуку її житла, «у ході проведення якого було вилучено ноутбук, за допомогою якого Попова А.С. здійснювала придбання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації».

   Найбільш показовим є те, що дані докази жодним чином не підтверджували законність дій правоохоронців відносно Анни Попової (обґрунтованість проведення «оперативної» закупівлі). В ході судового розгляду не було встановлено, що підсудна займалась незаконною діяльністю раніше, що співробітникам СБУ вдалося виявити та ліквідувати канал збуту спецзасобів.

   Суд засудив Анну лише за «шпигунською» статтею, вирок – один рік обмеження волі з іспитовим терміном один рік. Від звинувачень у контрабанді. враховуючи їх цілковиту абсурдність, прокуратура відмовилася на етапі судового слідства.

                                 Апеляційний суд як формальність

   В  апеляції  Анна просила вирок Галицького райсуду скасувати, а її виправдати. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що «замовлені речі» купувала легально й законно, а якби знала, що це заборонено, ніколи б такі предмети не купувала. Наголошувала на такому факту: про те, що ці речі заборонені та є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, вона дізналася від працівників СБУ, передаючи замовлення в кафе «Де-Манджаро». Окрім того, Анна звертала увагу на те, що працівники СБУ, користуючись її необізнаністю, спонукали її до злочину психічним тиском і грошовою винагородою. Що експертиза про належність предметів до спецзасобів була проведена з порушенням закону – без її участі.

    Адвокат засудженої – Богдан Бень в апеляції на вирок суду, зокрема, покликався на те, «що ні Попова А.С., ні будь-який інший громадянин не знає про те, які предмети відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а які – ні». Наголошував на тому, що в Україні відсутні нормативно-правові акти, які регламентують  чіткий перелік таких засобів чи їх чіткі ознаки, що висновки щодо належності чи неналежності предмета до спеціальних технічних засобів роблять експерти спеціально визначених експертних установ на підстав Методики віднесення об’єктів до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, яка є документом з грифом «Для службового користування».

   - Розгляд справи апеляційною інстанцією тривав півроку. – розповідає Анна. – Однак фактично це була формальність. Наші доводи були проігноровані або визнані надуманими та безпідставними. А взагалі я побачила, що все вирішує не колегія суддів, а прокурор. В кінцевому результаті вирок Галицького райсуду залишили без зміни. Таку ухвалу апеляційний суд Львівської області виніс 23 липня  2013 року.

                                                 Замість епілогу

    Чи є у Анни шанс виграти в касаційній інстанції?

   В Єдиному державному реєстрі судових рішень, де за останні три роки накопичилися сотні «шпигунських» справ, подібних виграшних судових рішень віднайти не вдалося. Зазвичай, такі справи закінчувалися на рівні районних судів. «Правопорушники», який засуджували за ч. 1 ст. 359 КК України, у переважній більшості визнавали вину й каялися. У результаті отримували мінімальне покарання у вигляді штрафу або умовний термін. Це попри те, що у більшості справ фігурувала одна і та ж схема. Оперативні працівники СБУ провокували громадян на здійснення дій, пов’язаних з продажем, передачею їм предметів, які  вони самі ж замовляли (частіше всього це були брелки чи кулькові ручки з функцією відеокамери). Така дія заздалегідь оформлялась як оперативна закупівля заборонених товарів…

   Рішення касаційної інстанції по «справі Анни Попової», скоріше за все, стане прямим відзеркаленням нинішнього стану судової система та правоохоронних органів. Якщо система почала змінюватися та очищатися, готова відмовитися від протиправних і корупційних схем, свій останній суд Анна обов’язково виграє.

РІШЕННЯ СУДУ

Журналістські розслідування

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

    Або як нова патрульна поліція та суддя Сихівського райсуду Львова зробили з абсолютно тверезого водія адмінправопорушника.      Ніякого ДАІ в...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, "ОБОРОНКА"...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, ОБОРОНКА ...

  Або про те, як у Львові в умовах війни знищували підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки...

ТАЄМНИЦІ БАНКРУТСТВ ПО-ЛЬВІВСЬКИ

ТАЄМНИЦІ БАНКРУТСТВ ПО-ЛЬВІВСЬКИ

  Те, що банкрутство в Україні є одним з найпоширеніших способів «кинути»  кредиторів, інстументом латентного, а часом і відкритого рейдерства,...

СУДДІВСЬКА "ВЕНДЕТТА" ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

СУДДІВСЬКА ВЕНДЕТТА ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

   21 травня в Чернівцях оголосили вирок колишнім бійцям АТО, яких затримали за розбійний напад на  сім’ю голови обласного господарського...


ПРАВКОМЖурналістські розлідуванняЗасуджена за «Шпигунські штучки»…
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів