ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРЕС ЧИ «ВІДЖИМ»?

                             

    Або чому господарський судовий процес навколо кафе-їдальні на вул. Коперника  у Львові   схожий на корупційну схему з відібрання ласого шматка нерухомості в законного орендаря.

 

   Провадження у цій справі  господарським судом Львівської області (суддею Зоряною Горецькою)  було порушено 12 травня 2017 року. За позовом  в інтересах держави заступника прокурора Львівської області Андрія Голомші – в особі Міністерства освіти і науки України та Львівського національного університету імені Івана Франка до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Старий Замок», за участі третіх осіб: ТОВ «Мадагаскар-Сервіс» та фізичної особи-підприємця Зоряни Пиріг.

   Мета заяви – домогтися повернення ЛНУ ім. Івана Франка орендованого ТОВ «Старий Замок» майна загальною площею 350,6 кв.м. за адресою: м. Львів вул. Коперника, 3. Оскільки, як зазначено в позові,  в унівеситету на даний час є «нагальна необхідність» використання цих приміщень «за призначенням у навчальному процесі».

    Вельми прикметно, що цю заяву в суд було подано якраз напередні відкриття «на Коперника, 3» (себто, в приміщенні, що перебуває на балансі ЛНУ ім. Івана Франка) брендового магазину «SAMSUNG». І що органи прокуратури на цей факт ніяк не зреагували.  Отака дивна вибірковість – з огляду на вищеназвану «нагальну необхідність». Однак почнемо з передісторії.

 

                                                                                    Їдальня в оспорюваних приміщеннях була завжди

 

   02.07.2001 року між Львівським державним фінансово-економічним інститутом та ТОВ "Старий Замок", за погодженням з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (далі –Фонд), було укладено договір оренди №401 окремого індивідуально визначеного нерухомого майна, а саме – приміщення  на першому поверсі будівлі за адресою м.Львів вул.Коперника 3, загальною площею 350,6 кв.м., вартістю 554 792 грн.

    Дане приміщення, що не знаходиться безпосередньо  на території інституту (та яке має окремий вихід з вулиці Коперника) передавалось в оренду для використання під їдальню.

    У подальшому – упродовж 2007-2011 рр. – між Фондом та товариством неодноразово уклались угоди про внесення змін до цього договору. Зокрема, з метою продовження його дії.

    З 2014 року за погодженням з Фондом ТОВ «Старий замок» орендоване приміщення надало в суборенду ТОВ «Мадагаскар-Сервіс» (площею 116,7 м.кв.) з можливим продажем товарів підакцизної групи та фізичній особі - підприємцю Зоряні Пиріг (площею 233,9 м.кв.).  «Перша» площа дотепер використовується як кафе-бар, у якому продають вироби кулінарії, «друга» - як їдальня.

   Водночас в 2015 році на підставі розпорядження Кабінету міністрів України Львівську державну фінансову академію було реорганізовано  шляхом її приєднання до ЛНУ імені І.Франка. У результаті  майно академії передали на баланс університету.

   З вересня 2016 року,  після перевірок ЛНУ ім .Івана Франка суборендаря ТОВ «Мадагаскар-Сервіс», торгівля товарами підакцизної групи в кафе-барі була припинена. А трохи згодом було анульовано ліцензії ТОВ «Мадагаскар-Сервіс» на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

   Слід також зауважити, що в  приміщенні їдальні ( площею 233,9 м.кв.) реалізація товарів підакцизної групи не проводилась протягом всього терміну суборенди ФОП Зоряною Пиріг.

 

                                                                                  Позов з надуманих підстав...

  

   В такій ситуації 26.04.2017 року в обласний госпсуд заступником прокурора подається позов «в інтересах держави у сфері охорони дитинства»:  про визнанне недійсним  договору оренди №401 та про зобов’язання ТОВ «Старий замок» звільнити приміщення «на Коперника» для передачі університету.

    Заява аргументується тим, що дане приміщення  не використовується  за цільовим призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом (хоча як до 2001 року так й по сьогоднішній день його призначення - їдальня).

   Ще один аргумент - продаж товарів підакцизної групи, що є порушенням ст. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якою забороно  продаж алкогольних напоїв  та тютюнових виробів, зокрема, у приміщеннях та на території дошкільких, навчальних закладів. Хоча, як вже було зазначено, торгівля такими товарами  в кафе-барі ТОВ «Мадагаскар-Сервіс» була зупинена з вересня 2016 року. Оспорювані ж приміщення мають окремий вхід з вулиці і з підрозділами університету, де проводиться навчальна і наукова діяльність, не сполучаються.

   А тепер трохи ширше про дивний збіг: подання прокурором позову в «інтересах держави»  напередні відкриття «по сусідству» з їдальнею (себто, в приміщенні, що перебуває на балансі ЛНУ ім. Івана Франка) брендового магазину «SAMSUNG», про яке, до речі,  соціальні мережі повідомляли заздалегідь.

   Трапилась ця розрекламована подія  18 травня – через 20 днів «після позову». Однак прокуратура на цей очевидний факт невикористання  нерухомого майна університету в освітніх цілях,  не реагує.  

   Нині в цьому приміщенні розміщений магазин LUCROSO - «один з провідних бутиків західної України, що спеціалізується на взутті та аксесуарах класу  LUX»,  який, до речі, своєю адресую вказує «вул. Коперника, 5». Вочевидь, таким чином  «маскуючись» від органів прокуратури.

 

                                                                                  Чому судове рішення є  незаконним           

 

   Далі відбувається найцікавіше – через півтора місяця  цим же прокурором до господсуду подається фактично новий позов. Йдеться про «заяву про зміну предмета позову по справі», у якій Андрій Голомша просить визнати недійсною Угоду від 12.08.2008 року про внесення змін до договору оренди від 02.07.2001 №401, якою договір викладено в новій редакції зі змінами від  17.11.2008 та 17.01.2011, які є невід'ємною його частиною. А також -  застосувати наслідки недійсності правочину зобов'язавши ТОВ «Старий Замок» повернути ЛНУ імені І.Франка (зазначимо: не стороні договору) орендоване майно загальною площею 350,6 кв.м. та вартістю 554 792 грн., як балансоутримувачу, яке знаходиться за адресою: м.Львів вул.Коперника, 3.

    Ще раз звертаємо увагу на те, що така заява про зміну предмета подається  в ситуації, коли докази торгівлі алкоголем  на час звернення до суду відсутні. До уваги не береться також той факт, що п.1.2 договору оренди (зі змінами від  12.08.2008, у якому зазначено, що «майно передається в оренду з метою розміщення кафе-бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи») змінено договором від 17.01.2011р., яким виключено право на продаж товарів підакцизної групи. Показово й те, що суддя прийняла  зміну предмету позову в стадії розгляду справи по суті, що є неприпустимим згідно процесуального закону.

   Забігаючи наперед, зазначимо: госпсуд, повністю задовільнивши позов прокурора,  в рішенні у даній справі взагалі не надав оцінки підставі зміни договору (новації) і відповідно без встановлення припинення договору № 401 від 02.07.2001р. встановив, що договір про внесення змін від 12.08.2008р. є новим  зобов’язанням.

    Це при тому, що в Акті приймання-передавання нерухомого державного майна (загальною площею 350,6 кв.м.) від 12.08.2008 р., який, за висновком суду, підтверджує переукладення договору,  чітко вказано, що передача вищезгаданого майна проводиться на підставі договору оренди від 02.07.2001 року №401 (із змінами від 25.07.2007 та від 12.08.2008). Отже, сторонами визначено, що саме за договором №401, відбулась фактична передача майна з власності Орендодавця у власність Орендаря, а інші договори лише вносять зміни до цього первинного договору.

    Усі ці та багато інших фактів свідчать про те, що господарський судовий процес навколи кафе-їдальні на вул. Коперника  у Львові   схожий на корупційну схему з відібрання ласого шматка нерухомості в законного орендаря.

    Коротко зупинимось на основних з них. Перш за все звертає на себе увагу те, що  жодних обгрунтувань щодо порушень інтересів держави  в позові не наведено. З позову вбачається, що «нагальна необхідність» використання приміщень за призначенням у навчальному процесі  може порушувати інтереси лише господарюючого суб’єкта -  ЛНУ ім. Івана Франка, але ніяк не держави.

   Позов було подано з порушенням строків позовної давності.  Про це свідчить Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011р. №1191-р, про  наявність якого суду під час виступу в судовому засіданні  повідомляв представник ТОВ «Старий замок». Згідно додатку до даного розпорядження,  Львівська державна фінансова академія передається до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Однак при наданні оцінки вказаним обставинам, суд взагалі уникнув оцінки цього питання.    

   Це при тому, що за таких обставин строк позовної давності сплив в січні 2015 року. І що жоден з позивачів не подавав клопотання про поновлення строку звернення в суд.

    Заступником обласного прокурора, як повідомлялося вище, було подано заяву про зміну предмета позову по справі. Однак згадана заява містить і зміну предмета позову (Угода про внесення змін від 12.08.2008р.) і зміну підстав (новація договору). Тобто прокурором було одночасно змінено  предмет і підстави позову, що не допускається. Однак суд ці твердження розцінив як «недоцільні»...

    Наостанок про ще один прикметний факт.

    Після того, як була проведена товарознавча експертиза (оцінка майна), за наслідками якої ринкову вартість приміщення загальною площею 350,6 кв.м. було встановлено в сумі 17 961599,00 грн., у відповідності з ст.163 ГПК  України суд зобов’язаний був визначити ціну позову, розмір судового збору з наступним стягненням з позивачів, а не прокуратури. Оскільки міністерство та університет набули такого статусу, а доплачений прокуратурою самостійно судовий збір (261 102,10 грн.) судом не було прийнято. Однак суд  вирішив  стягнути судовий збір з відповідачів на користь прокуратури.

    У результаті відповідачі були обтяжені  непомірним судовим збором, що у свою чергу суттєво ускладнило їм апеляційне та касаційне оскарження незаконного рішення.

 

                                                                                  Реальний конфлікт інтересів суддя «не помітила»           

 

   Позов заступника прокурора суддя Зоряна Горецька задовільнила 3 липня 2018 року (як вважає ТОВ "Старий Замок", без надання  оцінки всім обставинам справи,   допустивши грубі порушення норм чинного законодавства).

   Окрім того, низка фактів свідчить про  можливу корупційну складову.

   Інтереси ЛНУ імені І.Франка у даній справі представляв Володимир Цікало, рідний брат якого Андрій Цікало разом з Зоряною Горецькою працює в господарському суду Львівської області – на посаді судді.

  З відкритих джерел також відомо, що Володимир Цікало в ЛНУ імені І.Франка  працює з вересня 1997 року і що він обіймав різні посади: асистента  кафедри цивільного права та процесу, доцента  кафедри цивільного права та процесу, заступника директора та директора Правничого коледжу. 

   Водночас відомо, що майбутній прокурор Андрій Голомша (син заступника Генпрокурора України)  ЛНУ імені І.Франка,  у якому на той час працював Володимир Цікало (син начальника Львівського міського управління міліції), закінчив в  тому ж самому  році, що  Зоряна Горецька  (невістка голови  Личаківського райсуду Львова) – в 2007 році. 

   Однак найбільш цікае в іншому.

   В 2013 році студенткою юридичного факультету ЛНУ імені І.Франка стала дочка судді Зоряни Горецької Соломія Горецька.

    У період, коли в госпсуд було подано позов заступником прокурора (фактично в інтересах вузу), що потрапив на розгляд до судді Зоряни Горецької, її дочка закінчувала 4-й курс та готувалась отримати ступінь бакалавра. У подальшому, згідно  наказу Ректора ЛНУ ім. І.Франка від 30 серпня 2017 року, Соломія Горецька  була зарахована на денну бюджетну форму навчання за освітнім ступенем магістр.

   Тобто йдеться про реальний конфлікт інтересів. За таких умов суддя Зоряна Горецька повинна була заявити самовідвід. Однак цього зроблено не було.

 

                                                                                   Замість епілогу

 

   Правомірність дій заступника прокурора Андрія Голомші ТОВ "Старий Замок" просило перевірити генпрокурора Юрія Луценка та керівника  генеральної інспекції Генпрокуратури України Володимира Уварова, на ім’я яких було скеровано відповідну скаргу.

    Однак перевірки проведено не було. Із Генпрокуратури  скаргу  було перенаправлено  в прокуратуру Львівської області, фактично «адресату», на якого скаржилися...

   Коментарі тут, як кажуть, зайві.

 

                                                                                                                                                 Віктор Корнієнко

Журналістські розслідування

ХТО "КРИШУЄ" КОРУПЦІЮ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ?

ХТО КРИШУЄ КОРУПЦІЮ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ?

   За дивним збігом обставин за головування у Львівській обласні раді Олександра Ганущина мільйонні тендери на ремонт комунальних закладів та...

ЧИ Є НА ГАЛИЧИНІ "ПРОТЕЗНА" МАФІЯ?

ЧИ Є НА ГАЛИЧИНІ ПРОТЕЗНА МАФІЯ?

   Схема, через яку на межі занепаду  опинився Львівський протезний завод, давно мала б  зацікавити не лише правоохоронні органи, але...

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

    Або як нова патрульна поліція та суддя Сихівського райсуду Львова зробили з абсолютно тверезого водія адмінправопорушника.      Ніякого ДАІ в...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, "ОБОРОНКА"...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, ОБОРОНКА ...

  Або про те, як у Львові в умовах війни знищували підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки...


ПРАВКОМСтатті ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРЕС ЧИ «ВІДЖИМ»?
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів