Керівників культурних закладів України призначатимуть на конкурсах

Верховна Рада має намір увести призначення керівників установ культури за результатами обов'язкового конкурсу й з укладанням контракту, строк якого становитиме до п’яти років.

За прийняття за основу законопроекту № 2669-д проголосували 236 депутатів за мінімально необхідних 226, повідомляють «Українські новини».

Відповідно до документа, не може бути призначено на посаду керівника державної або комунальної установи культури особу, яка за рішенням суду визнана недієздатною або з обмеженою дієздатністю, має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку, або на яку протягом останнього року накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, а також якщо вона є близькою особою або членом сім'ї керівників органу, що відповідно до статутних документів здійснює управління державною або комунальною установою культури.

Крім того, трудові відносини з художнім і артистичним персоналом державних і комунальних установ культури будуть оформляти шляхом укладання контрактів. Формування кадрового складу відповідних установ буде здійснюватися також на конкурсній основі. За результатами конкурсу з його переможцями будуть укладатися договори строком від 1 до 3 років.

Очікується, що реалізація норм законопроекту дасть можливість оновити керівний склад державних і комунальних установ культури, упорядкувати трудові відносини із професійними творчими працівниками, стимулюватиме їхню творчу діяльність, забезпечить ефективне застосування керівництвом установи їхнього творчого потенціалу, приведе цю сферу суспільних відносин у відповідність із західноєвропейською практикою.

Представництво ЄС: до антикорупційної прокуратури досі є запитання

В ЄС залишаються побоювання щодо процесу створення антикорупційної прокуратури в Україні.

Про це йдеться в заяві Представництва ЄС в Україні з нагоди початку тестування кандидатів на посади в антикорупційній прокуратурі, оприлюдненій на сторінці дипмісії у Facebook.

"Делегація ЄС продовжуватиме наголошувати на потребі дійсно незалежного і професійного відбору на посади антикорупційних прокурорів, до якого є довіра з боку громадських організацій і суспільства.

Тим не менш окремі побоювання ЄС в цьому відношенні не були належним чином враховані", - йдеться в заяві представництва.

При цьому в представництві нагадали, що створення незалежної й оперативної антикорупційної прокуратури є ключовою умовою для подальшої допомоги ЄС і безвізового режиму.

Раніше в ЄС заявляли, що члени відбіркового комітету повинні користуватися довірою українських експертів і громадянського суспільства.

Втім, у повідомленні Представництва ЄС  немає уточнення, які саме вимоги до української сторони не були враховані.

Прокуратура Львівської області поновила справу про розкрадання на будівництві "Арена Львів"

Прокуратура Львівської області поновила справу про розкрадання бюджетних коштів при проектуванні та будівництві стадіону "Арена Львів".

Про це повідомляє прес-служба ГПУ.

В обласній прокуратурі перевірили закриття провадження слідчим управлінням ГУ МВС у Львівській області, та вирішили, що це рішення було незаконним.

"Вивченням у прокуратурі області матеріалів кримінального провадження з’ясовано, що досудове розслідування проведено неповно та не з’ясовані фактичні обставини, що мають істотне значення у провадженні. Зокрема, не повно досліджено та не надано оцінку відповідності умов укладеного договору в частині визначення об’єкту проведення експертизи, актам виконаних робіт та фактично виконаним роботам", - йдеться у повідомленні.

Після цієї перевірки перший заступник прокурора області скасував рішення про закриття справи.

Як відомо, досудове розслідування виявило необґрунтований переказ одній з німецьких фірм понад 1 млн євро за експертизу проектної документації "Арени Львів".

Замовником експертизи виступало Львівське КП "Дирекція з будівництва стадіону у м. Львові".

На Львівщині зріс попит на робочу силу

За даними, якими володіє обласна служба зайнятості, на ринку праці Львівщини простежується тенденція до зменшення чисельності осіб, котрі шукають роботу за сприянням служби зайнятості, а також збільшився попит на робочу силу, повідомив Львівський обласний центр зайнятості.

Упродовж січня-жовтня п. р. посередницькими послугами скористалися 64,3 тис. безробітних, що на 2,9 тис. менше, аніж у відповідному періоді минулого року. Вдалося працевлаштувати 40,6 тис. осіб, у т. ч. 20,8 тис. безробітних. Примітно, що 756 колишніх клієнтів служби зайнятості поповнили лави підприємців-початківців, отримавши одноразову виплату допомоги з безробіття для започаткування власного бізнесу. Ще 8,0 тис. тимчасово непрацюючих виконували громадські та інші роботи тимчасового характеру, а 11,0 тис. за скеруванням центрів зайнятості підвищували рівень професійної компетенції шляхом перенавчання чи здобуття нової, більш затребуваної, професії.

Станом на 01.11.2015 року на обліку перебувало 20,5 тис. осіб зі статусом безробітного, з котрих 64,6% складали жінки, 47,8% – молодь віком до 35 років, 8,5% – вивільнені працівники, 37,5% – ті, хто має додаткові гарантії у сфері працевлаштування, 38,3% – мешканці села.

Потреба підприємств, установ та організацій у кадрах цьогоріч росла на 1,4 тис. одиниць: якщо у січні-жовтні торік працедавці заявили про необхідність 44,3 тис. працівників, то упродовж десяти місяців поточного року від суб’єктів господарської діяльності надійшла інформація про наявність 45,7 тис. вакансій. Станом на 01.11.2015 року не укомплектованими залишалися 2150 вільних робочих місць. Відтак на початку листопада ц. р. в області за одну пропозицію працевлаштування у середньому конкурували десять безробітних.

Аби зменшити напругу на регіональному ринку праці обласна служба зайнятості організовує навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації безробітних за професіями та спеціальностями, які користуються попитом у працедавців. У листопаді-грудні безробітні, для котрих відсутні пропозиції прийнятної роботи, мають можливість освоїти фах продавця непродовольчих товарів, водія тролейбуса, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, монтажника санітарно-технічних систем і устаткування та ін. Професійний вишкіл за державні кошти організовується відповідно до замовлень місцевих фірм і компаній.