Корупційні скандали не похитнули довіру до Зеленського, - 54%, – КМІС

54% українців довіряють Президентові України Володимиру Зеленському, тоді як 41% не довіряють. Баланс довіри та недовіри становить +13%. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 21 серпня – 10 вересня 2026 року.

За даними КМІС, наприкінці липня – на початку серпня довіра до Зеленського становила 55%, а недовіра – 40%. Таким чином, за останній місяць показники практично не змінилися.

Серед тих, хто довіряє президенту, 18% повністю йому довіряють, а 36% – скоріше довіряють. Водночас 25% опитаних зовсім не довіряють Зеленському, а 16% – скоріше не довіряють.

Комертар А. Грушевського, представника КМІС:

" Зеленський зберігає доволі високі показники довіри і, відповідно, легітимність як голова держави.

Водночас кумулятивний негативний ефект ряду резонансних антикорупційних розслідувань, які торкаються команди і оточення В. Зеленського, може зрештою бути незворотним. Ми маємо нагадати, що українці дуже гостро реагують на корупцію. Наприклад, у квітні 2026 року на запитання, що є більшою загрозою для країни – воєнна агресія чи корупція в органах влади – 54% обрали корупцію (проти 39%, які обрали воєнну агресію). Можна дискутувати про адекватність такої оцінки співгромадян, але якщо суб’єктивно українці саме так бачать ситуацію, це може мати цілком практичні об’єктивні наслідки (які можуть не сподобатись багатьом).

Після 2022 року відносно найнижчі показники довіри були в грудні 2024 року – 52%. Проте на тлі тиску Президента США Д. Трампа у першій половині 2025 року ми спостерігали чергове «гуртування навколо прапора», коли до травня 2025 року рівень довіри зріс до 74%. Далі ефект почав потроху випаровуватися, а антикорупційні розслідування тільки цементують критичне ставлення до владної команди.

Нагадаємо, що перше «гуртування навколо прапору» навесні 2022 року дало приріст довіри до 90% і загалом трималося дуже довго (ще в кінці 2023 року 77% довіряли, тобто зниження було відносно незначним за півтора року). Друге «гуртування навколо прапору» навесні 2025 року досягло стелі в максимум 74% (тобто помітно нижче за рекордні показники 2022 року) і тривало вже лічені тижні. Тому на такому тлі важко (скоріше навіть нереалістично) очікувати ще одного значного і тривалого підвищення довіри (окрім як, можливо, у випадку значного покращення ситуації на фронті). Президент, його команда та радники повинні це усвідомлювати та враховувати, коли обмірковують свої політичні стратегічні плани.

Таким чином, українці зберігають довіру Президенту як лідеру країни під час жорстокої війни, але також очікують належних рішень і дій (особливо – для демонстрації боротьби з корупцією та адекватних кадрових призначень).

Разом з цим, ми маємо додати, що хоча корупція лишається важливою проблемою для України, але відсіч російській агресії є питанням виживання України і українців. Тому українська влада, антикорупційні органи та громадськість мають вийти на розумний баланс, який, з одного боку, дозволить здійснювати рішучу боротьбу з корупцією. А з іншого боку, це не буде дестабілізувати державні інституції і не буде ослаблювати їх перед викликами війни. І також формат інформування громадськості про розслідування має бути не пошуком хайпу та провокацією емоцій, оскільки це скоріше буде вести до деморалізації населення. Натомість наратив розслідувань має переконувати громадян, що боротьба з корупцією ведеться і є позитивні зрушення (а не формувати відчуття безнадійної корумпованості).

Тому передусім усі зазначені суб’єкти – влада, антикорупційні органи, громадськість – мають діяти як єдина злагоджена команда".

Довідка.

КМІС опитав 1003 повнолітніх громадян України методом телефонних інтерв’ю. Дослідження проводили на підконтрольній уряду України території з 21 серпня до 10 вересня 2026 року. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формальна статистична похибка вибірки за звичайних обставин не перевищує 4,1% для показників, близьких до 50%. Водночас КМІС застерігає, що в умовах війни на результати можуть впливати додаткові систематичні відхилення.

Детальні результати опитування – на сайті Київського міжнародного інституту соціології (КМІС): Динаміка довіри Президенту В. Зеленському: результати опитування.

Майже 1000 висновків для відстрочки: на Тернопільщині підозру отримав увесь склад ЛКК

На Тернопільщині правоохоронці викрили схему оформлення фіктивних висновків для отримання відстрочки від мобілізації. Підозри отримали голова лікарсько-консультативної комісії районної лікарні, троє її членів та двоє посередників.

За даними слідства, упродовж 2024–2026 років медики вносили до висновків неправдиві відомості про стан здоров’я родичів військовозобов’язаних та їхню нібито потребу в постійному сторонньому догляді. Надалі ці документи використовували для оформлення відстрочки від мобілізації.

За версією правоохоронців, організувала схему голова ЛКК. Вона залучила до неї трьох членів комісії та двох посередників, які шукали потенційних «клієнтів» серед знайомих.

Вартість оформлення документів становила від 6 до 12 тисяч доларів США. За три роки, за даними слідства, було оформлено близько тисячі висновків ЛКК про потребу родичів військовозобов’язаних у постійному сторонньому догляді.

Під час обшуків за місцями проживання та роботи медиків і посередників правоохоронці вилучили медичну документацію, мобільні телефони та інші матеріали. Їх наразі досліджують у межах кримінального провадження.

Чотирьом медикам повідомили про підозру за ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України — у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та службовому підробленні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Голові ЛКК додатково інкримінують сприяння незаконному переправленню військовозобов’язаних через державний кордон України за ч. 2 ст. 332 КК України.

Один із посередників отримав підозру за ч. 1 ст. 114-1 КК України. Іншому, який перебуває за межами України, заочно повідомили про підозру у зловживанні впливом за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Чотирьом медикам та одному з посередників суд уже обрав запобіжні заходи.

Слідство також перевіряє можливу причетність до схеми інших людей, зокрема працівників лікарні та службовців інших державних установ.

Досудове розслідування здійснюють слідчі Управління СБУ в Тернопільській області за оперативного супроводу Тернопільського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та процесуального керівництва прокурорів Тернопільської обласної прокуратури.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Ремонт школи після удару рф завищили вчетверо: викрито фірму брата депутата

Служба безпеки спільно з Національною поліцією викрили у Львові схему привласнення коштів місцевого бюджету, виділених на відновлення школи, пошкодженої внаслідок ракетного удару рф у 2023 році. Йдеться про аварійно-відновлювальні роботи, які мали усунути наслідки російської атаки та відновити пошкоджені конструктивні елементи будівлі навчального закладу.

Про це повідомили в СБУ.

У повідомленні не названо імен, але за даними джерел LVIV.MEDIA, підрядником у цій справі була фірма рідного брата депутата Львівської міської ради від «Європейської Солідарності» Володимира Гоя - Степан-Андрій Гой, директора ТзОВ "ЛьвівСітіБуд" , яке отримало договір на проведення аварійно-відновлювальних робіт у навчальному закладі.

Зокрема, за даними системи Prozorro у листопаді 2023 року компанія ТзОВ "ЛьвівСітіБуд" уклала договір зі школою №50 на виконання невідкладних робіт вартістю понад 1,2 млн грн. Роботи мали усунути наслідки російської атаки та відновити пошкоджені конструкції будівлі

Як встановило розслідування, директор товариства під час оформлення документів про виконані роботи умисно вносив до них недостовірні відомості. Зокрема, він значно завищував фактичні обсяги відновлення школи.

Так, у документації підрядник зазначив площу відновлених робіт майже у 4 рази більшу, ніж було виконано фактично. У результаті вартість виконаних робіт було завищено на майже 575 тис. грн.

Надалі директор товариства подав документи з недостовірними відомостями до Управління освітньої інфраструктури ЛМР. На їх підставі понад пів мільйона гривень із місцевого бюджету, передбачених на відновлення школи після російського ракетного удару, безпідставно перерахували на рахунок підрядної організації.

Фігуранту вже повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: - ч. 1 ст. 366 (службове підроблення); - ч. 4 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживанням службовим становищем, вчинене у великих розмірах та в умовах воєнного стану).

Триває розслідування. Встановлюються інші можливі учасники протиправної діяльності.

Зеленський призначив в.о. генпрокурора Антона Ковальського

Президент Володимир Зеленський поклав виконання обов’язків генерального прокурора України на Антона Ковальського. Відповідний указ №946/2026 глава держави підписав 17 вересня.

Згідно з указом, Ковальський тимчасово виконуватиме обов’язки генерального прокурора. Документ набирає чинності з дня його опублікування на офіційному сайті президента.

До призначення Ковальський очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. На цій посаді він працював із липня 2025 року. Раніше був заступником керівника Вінницької обласної прокуратури, а з листопада 2021 року до липня 2025 року очолював Чернівецьку обласну прокуратуру.

Нагадаємо, 15 вересня Зеленський звільнив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Напередодні, 14 вересня, президент відсторонив його від посади.