У Чернівецькій області колишній військовий атакував гранатами поліцейських

У Чернівецькій області у місті Сторожинець чоловік кинув бойову гранату в бік службового автомобіля поліції, біля якого перебували двоє правоохоронців. Інцидент стався 19 лютого близько 22:50 під час реагування поліцейських на виклик.

Унаслідок вибуху поранення отримали двоє співробітників поліції. 23-річний поліцейський сектору реагування перебуває в лікарні у тяжкому стані — за його життя борються медики. 31-річний поліцейський-водій Управління поліції охорони зазнав легких тілесних ушкоджень, загрози його життю немає, - повідомили в поліції. 

Після нападу на території області негайно ввели спеціальну поліцейську операцію. До розшуку зловмисника залучили оперативників карного розшуку, слідчих, вибухотехніків, кінологів, патрульні екіпажі та бійців спецпідрозділу КОРД.

Завдяки злагодженим діям правоохоронців особу нападника швидко встановили та затримали цієї ж ночі. Під час огляду його транспортного засобу поліцейські виявили інші небезпечні предмети.

Як повідомив начальник ГУНП в Чернівецькій області Віктор Нечитайло, під час затримання зловмисник чинив опір правоохоронцям, маючи при собі вибуховий предмет та кілька боєприпасів.

«Посягання на життя поліцейських — це особливо тяжкий злочин. Реакція буде жорсткою і принциповою. Жодна особа не уникне відповідальності», — наголосив Віктор Нечитайло.

Нападником виявився 48-річний житель Сторожинця, колишній військовослужбовець. Його затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За місцем проживання фігуранта провели невідкладний обшук, під час якого вилучили зброю та боєприпаси. Усі речові докази направили на експертні дослідження.

Досудове розслідування здійснюють за статтями 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) та 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Наразі вирішується питання про повідомлення затриманому про підозру та обрання запобіжного заходу.

Чи вийде Шуфрич, якого звинувачуюють у державній зраді, на волю під заставу

Призначення застави народному депутату Нестору Шуфричу, обвинуваченому в державній зраді, знову оголило правову колізію воєнного часу: формально КПК дозволяє тримання під вартою без альтернативи, але на практиці суди дедалі частіше посилаються на «розумні строки» та Конвенцію з прав людини. Чому одні фігуранти справ про держзраду роками залишаються за ґратами, а інші виходять під заставу — і чому прокурори не мають інструментів оскарження таких рішень?

Про це пише на ФБ журналістка Юлія Химерик:

"Цікаве рішення винесли минулого тижня - призначити обвинуваченому у держзраді нардепу Шуфричу заставу як альтернативу триманню під вартою. Дуже багато букв.

Шкода, ухвали досі немає і журналістів не було. А в матеріалах по факту ніхто не підняв головне питання з коментарем судді-спікера.

В 2022-му внесли зміни в КПК: під час воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються за злочини проти основ нацбезпеки і проти миру (воєнні, коротше кажучи) застосовується тримання під вартою без застави. Таке право надали суду, якщо прокурор довів ризики. Конституційний суд визнав цю норму.

Логіка проста. Обвинуваченні, яким загрожує довічне, навряд чи захочуть чекати на вирок. До того ж, такі злочини підривають обороноздатність. Тож внесли зміни в КПК, щоб їх тримали під вартою. Але не подумали над нюансами.

Захисники періодично просять застави, посилаючись на необгрутованність ризиків або порушення права на розумні строки розгляду справи. І судді інколи погоджуються, а найчастіше - ніт. Прокурорам тут складно щось робити, оскільки за КПК вони не можуть оскаржувати такі ухвали, тільки обвинувачений і його захисники. Виходять з прав людини, що саме його права порушуються.

Кілька прикладів. Один російський агент утримується в Одесі під вартою з 2022. Там справа дійсно затягується, я відходила півроку і до стадії по суті ми так і не дійшли. Але жодних альтернатив триманню під вартою. Та і якби таке зробили, російські спецслужби придумали б, як внести гроші. Там цінний кадр.

Якось відпустили у нас обвинуваченого в держзраді начальника Херсонського СІЗО. І більше так не роблять. Хоча сама справа - потенційна для ЄСПЛ. Докази під питанням. Майже всі свідки заперечують. Сидить він з кінця осені 2022-го без права внесення застави.

Ще приклад: літня жінка, хвора, ледь ходить. Сиділа з 2022 по 2025, поки не винесли вирок. (Зараз теж сидить). Жодних альтернатив.

Інші приклади, де, не дивлячись на КПК, призначали застави. Завжди це про порушення розумних строків розгляду або недоведення ризиків прокурором.

У Запоріжжі, після десь року тримання під вартою, випустили під заставу екссуддю, обвинувачену в державній зраді. Суддя пояснював, що зміни в КПК надають право суду не застосовувати заставу (а не зобов'язують). На його думку, тривале утримання під вартою обвинуваченої порушувало Конвенцію про права людини. Ризики, озвучені прокурором, доведені, але застава може бути призначена. Тож її призначили і екссуддя вийшла. Прокурор намагався оскаржити це рішення, але апеляційний суд розвернув скаргу, посилаючись на КПК: він не має права на оскаржування таких ухвал.

Харківщина. Жінку, обвинувачену у держзраді, відпустили під заставу теж десь після року тримання під вартою. Тут цікавіше, бо прокурор не зупинився на апеляційному суді, а пішов в Касаційний. Касаційний встав на його бік і зобов'язав розглянути апеляцію. Але справа в тому, що суди в нас настіки забиті, що касацію розглянути в квітні 25го, коли строки дії тої ухвали з заставою вже місяць як закінчились. Тож апеляція лише розвела руками - що відміняти, коли ухвала вже не діє.

І тут призначають заставу Шуфричу. Хочеться почитати рішення. Гадаю, мотивація суду теж приблизна така сама: порушується право на розгляд у розумні строки.

Почитала минулі рішення у справі Шуфрича. Адвокати неодноразово намагалися оскаржити тримання під вартою без застави.

Передостанній - наприкінці вересня. Вказували на незаконність ухвали, посилаючись на незаконний склад суду, який її постановив. Казали, Шуфрич не буде ухилятися від суду, бо немає знайомств в правоохоронних та кримінальних колах.

Шуфрич - нардеп, тому не зможе залишити Україну без дозволу Верховної Ради і голови СБУ. Дмитрук, привіт)

Адвокатам відмовили.

Є окрема думка судді Щевченківського райсуду на крайнє продовження строків тримання під вартою. Там він пише, шо Шуфрич має проблеми зі здоров'ям, йому робили операцію. Що кожна особа має право на розгляд провадження у розумні строки. Це дійсно прописано і в українському законодавсті, і в Конвеції з прав людини. Але все ж таки, мені не зрозуміло, що таке "розумні строки": одні сидять по 3-4 роки і це вважається розумними строками. Інші - виходять за рік-два. І прокурори на все це можуть лише споглядати. Чи не пора вже якось цей момент врегулювати.

Наступний суд по Шуфричу 13 січня. Будь я столичним журналістом або активістом, не пропустила б. Скільки в нас тих нардепів, яких очно судять за держзраду. Та і хочеться, щоб судова журналістика почала проявлятися. Це ж важливо. Але в нас навіть топові медіа плутаються в "підозрюваний" і "обвинувачений".

Нагадаємо, Київський апеляційний суд дозволив народному депутату (партія ОПЗЖ) Нестору Шуфричу вийти з-під варти під заставу у розмірі 33 млн 280 тис. грн. 

Йдеться про ухвалу суду від 6 січня, яка передбачає можливість внесення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На запитання журналістів, чи планує Шуфрич сплачувати ці гроші, його захисник відповів, що навіть попри публічність його клієнта і статус народного депутата, ця сума є для нього непомірна.

При цьому син нардепа Олександр Шуфрич, який зараз служить у ЗСУ в зоні бойових дій, повідомив, що не може відвідувати судові засідання батька. Проте він переконаний, що застава буде внесена, адже у політика достатньо прихильників та соратників, готових взяти його на поруки. За його словами, тримання батька у СІЗО протягом двох з половиною років є надто довгим і суперечить нормам права.

Додамо, що Нестора Шуфрича звинувачують у державній зраді, роботі на агентурну мережу ФСБ, веденні підривної діяльності в інформаційній сфері, а також у фінансуванні воєнізованих формувань рф на території Криму. 15 вересня 2023 року правоохоронці провели обшуки в Шуфрича і знайшли за місцем його проживання радянську символіку й плани автономії Донеччини й Луганщини. Того самого дня Шуфричу обрали запобіжний захід (який неодноразово продовжували) – він перебуває в СІЗО. Попри це політик зберігає свій мандат і може брати участь у засіданнях Верховної Ради у разі внесення застави.

У січні минулого року Шевченківський райсуд Києва не дозволив Шуфричу брати фізичну участь у засіданнях Верховної Ради, проте зобов'язав надати йому право виконувати депутатські повноваження навіть у слідчому ізоляторі.

Прикметно, що серед нардепів Ради ІХ скликання, яким повідомили про підозру у держзраді, вирок суду отримав лише Ілля Кива, вбитий у рф. Нестор Шуфрич, Олександр Дубінський, Олександр Пономарьов, Євген Шевченко та інші поки що залишаються без судового рішення.

Президентка Молдови заявила, що проголосувала б за об’єднання з Румунією

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що проголосувала б за об’єднання з Румунією, якби таке питання  коли-небудь винесли б на референдум. За її словами, Молдові дедалі складніше зберігати демократичний устрій і суверенітет на тлі російського тиску та гібридної війни.

 Про це пише Politico, з посиланням розмову із Маєю Санду в британському подкасті The Rest is Politics.

Вона зазначила, що країна з населенням близько 2,4 млн осіб регулярно зазнає втручання з боку Росії, зокрема через дезінформаційні кампанії та спроби впливу на виборчі процеси. Саме це, за словами Санду, створює серйозні виклики для стабільності та безпеки держави.

Водночас президентка підкреслила, що ідея об’єднання з Румунією наразі не має підтримки більшості громадян Молдови. Натомість вступ до Європейського Союзу, за який на референдумі у 2024 році висловилася незначна більшість виборців, вона назвала більш реалістичною стратегічною метою країни.

Нагадаємо, що Молдова була частиною Румунії з 1918-го до 1940 року, коли її анексував СРСР, але в 1991 році, після падіння залізної завіси, проголосила незалежність.

На референдумі 2024 року незначна більшість молдован — 50,4% — проголосували за членство в ЄС. Голосування було затьмарене втручанням Росії. Санду була переобрана на посаду президента в паралельному голосуванні, набравши близько 55 % голосів, перемігши свого проросійського опонента. 

Свириденко заявила про передачу одного з найбільших літієвих родовищ України друзям Трампа

Пілотний проєкт з розробки корисних копалин - літієве родовище “ділянка Добра” в Кіровоградській області. Родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища.

Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко на своєму каналі у Telegram.

Юлія Свириденко: "До конкурсного відбору за 100-бальною системою оцінки були запрошені українські та іноземні компанії й консорціуми, з наявними фінансовими ресурсами, технічними можливостями та досвідом у сфері надрокористування. Переможцем стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings. Вони мають значний досвід у сфері видобутку критично важливих корисних копалин. Компанія Techmet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в 10 активах на чотирьох континентах та має досвід реалізації складних проєктів з розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів.