Як поліція кришує бізнес

За процесуального керівництва Київської обласної прокуратури викрито та затримано співробітника одного з центральних департаментів Національної поліції України та його спільника, які вимагали від підприємця 25 тисяч доларів США неправомірної вигоди за невтручання у його господарську діяльність.

За даними слідства, правоохоронець пообіцяв бізнесмену за 25 тисяч доларів США не перешкоджати нелегальній торгівлі алкогольними напоями на Київщині та за окрему щомісячну плату гарантував, що правоохоронні органи не протидіятимуть його бізнесу, - повідомили в Офісі генпрокурора.

Посередника затримали під час передачі 25 тисяч доларів США, як частини обумовленої суми.

Сам правоохоронець, дізнавшись про викриття, намагався втекти та змінював місце проживання, однак його оперативно розшукали та затримали.

Наразі їм повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі.

Обом обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави: 1 млн гривень - правоохоронцю та 2 млн гривень - посереднику.

Досудове розслідування триває.

Перевіряється можлива причетність затриманого до вчинення інших протиправних дій.

НАБУ знайшло у прокурора ГПУ кількадесят тисяч «мічених» доларів

Національне антикорупційне бюро знайшло 75 500 доларів готівкових коштів за місцем проживання прокурора Офісу генерального прокурора Романа Шененка. Частина з них ідентифікована як неправомірна вигода.

Про це йдеться в рішенні Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня, повідомляє «Слово і діло». Зазначається, що 9 жовтня детективи НАБУ провели обшук за місцем проживання прокурора Шененка та в його службовому кабінеті. У кабінеті було вилучено два ноутбуки, мобільний телефон, флешки, роутер, банківськи картки тощо.

 У квартирі детективи вилучили два мобільні телефони і 75 500 дол. готівки. 70 тис. дол. з них попередньо ідентифіковані як частина неправомірної вигоди в розмірі 200 тис. дол, які були передані під контролем органів правопорядку.

«Клопотання – задовольнити. Накласти арешт із забороною володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 09.10.2025, за результатом проведення обшуку за місцем роботи (Шененка – ред.), а саме у службовому кабінеті, який перебуває у власності Офісу генпрокурора. Клопотання - задовольнити. Накласти арешт на майно, вилучене 09.10.2025, за результатом проведення обшуку за місцем проживання (Шененка – ред.), у квартирі, а саме на: мобільний телефон; мобільний телефон; грошові кошти у сумі 1500 доларів; грошові кошти у сумі 4000 доларів; грошові кошти у сумі 70 000 доларів», – ідеться в рішеннях ВАКС.

Нагадаємо, за даними слідства, прокурор та ще два адвокати, вступивши в злочинну змову, запропонували підозрюваному в одній із справ НАБУ закрити кримінальне провадження шляхом підкупу посадових осіб САП та ВАКС. Згідно з розробленим планом особи виконували роль посередників при отриманні та передачі коштів у розмірі 3,5 млн доларів США.

На розслідування вже відреагували в ОГП. Там заявляють, що детективи НАБУ за ухвалою ВАКС провели обшуки у двох прокурорів Офісу Генерального прокурора в рамках одного з кримінальних проваджень. Слідство вважає, що один із них нібито міг виступати посередником у передачі хабаря суддям Вищого антикорупційного суду на суму $3,5 млн. Роль другого прокурора у справі не уточнюється.

В ОГП підкреслюють, що другий прокурор бере участь у розслідуванні кримінальних проваджень проти окремих детективів НАБУ, зокрема керівника одного із міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Магамедрасулова, який підозрюється у пособництві державі-агресору. Саме тому в Офісі Генпрокурора висловлюють сумніви щодо об’єктивності дій детективів НАБУ та прокурорів САП і вбачають ризик конфлікту інтересів та вибіркового застосування слідчих механізмів.

У Офісі Генпрокурора також наголосили, що дотримуються принципів прозорості та об’єктивності, очікують на офіційне надання матеріалів справи від НАБУ та САП для проведення внутрішньої перевірки і, у разі підтвердження підозр, вживатимуть заходів відповідно до закону.

До слова, торік у липні НАБУ і САП викрили двох прокурорів Офісу генпрокурора на гарячому. За версією слідства, вони отримали 170 тисяч доларів неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження, яке розслідують. Прокурора ОГП Олега Гунька затримали. Антикорупційний суд продовжив арешт Гунька з альтернативною застави. За нього внесли кошти і він вийшов з-під варти під ряд обов’язків: прибувати за кожною вимогою; без дозволу не відлучатися з Києва; повідомляти про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із чотирма особами; здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Слідство у справі Крупи завершили: інкримінують незаконне збагачення на 160 мільйонів

Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила про завершення розслідування щодо колишньої голови Хмельницької медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, її чоловіка та сина.

«Прокурор САП прийняв рішення про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишньої голови Хмельницької МСЕК, ексдепутатки Хмельницької обласної ради, її чоловіка та сина», - йдеться у повідомленні САП у Фейсбуці.

Слідством встановлено, що протягом 2020–2024 років за сприяння чоловіка й сина очільниця МСЕК незаконно збагатилася на 160 млн грн.

Частина незаконно одержаних коштів легалізована через фіктивний продаж нерухомості. Після цього за сприяння чоловіка кошти були вивезені за кордон і розміщені на рахунках у банках.

Дії осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 і ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації, незаконне збагачення, легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Досудове розслідування розпочате Державним бюро розслідувань. У жовтні 2024 року справа передана до Національного антикорупційного бюро України за підслідністю.

У жовтні 2024 року, як повідомляв ЗІФ, керівницю Хмельницької обласної МСЕК Тетяну Крупу затримали за підозрою в незаконному збагаченні. У межах провадження в неї вилучили майже 6 млн доларів.

Згодом видання ряд медіа написали, що Крупа причетна до надання групи інвалідності 51 посадовцю Хмельницької обласної прокуратури. Через це керівника Хмельницької обласної прокуратури Олексія Олійника звільнили за власним бажанням, а 22 жовтня генпрокурор Андрій Костін подав у відставку.

Спершу суд обрав посадовиці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави розміром 500 млн грн. Але згодом розмір застави зменшили до 112 млн, потім до 56, і врешті  зійшлися на 20 млн грн. У вересні 2025 року за Тетяну Крупу внесли повну суму застави, визначеної судом як запобіжний захід. І вона вийшла із СІЗО, навіть попри те, що Крупа грубо порушувала режим перебування: у СІЗО в неї виявили два мобільних телефони. За дивним збігом в цей період вона закривала закордонні банківські рахунки, а її син розпродавав частину їхнього будівельного бізнесу.

Прослуховування, закриття справ і конфіскація як покарання: провал антикорупційної політики

Нещодавно Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати п’ятого раунду моніторингу антикорупційної політики України в межах Стамбульського плану дій. Він стосувався переважно періоду 2023-2024 років. 

Експерти Transparency International Ukraine (TI Ukraine) зі свого боку брали участь в обговореннях з моніторинговою групою, надавали інформацію та пропозиції до звіту. Як результат – цей звіт фіксує досягнення, проте також вказує на ряд критичних проблем, які потребують розв’язання.

TI Ukraine уже тривалий час звертала увагу уряду на ці проблеми в системі кримінальної юстиції, які загалом негативно впливають на ефективність боротьби із корупцією.

Експерти TI Ukraine зі свого боку брали участь в обговореннях з моніторинговою групою, надавали інформацію та пропозиції до звіту. Відтак, Transparency International Ukraine роповіла про основні висновки чергового антикорупційного звіту ОЕСР.

1. Низька ефективність повернення злочинних активів

Звіт ОЕСР фіксує критичну ситуацію з поверненням активів від корупційних злочинів. Практика України, як і раніше, не відповідає міжнародним стандартам у питаннях конфіскації та повернення злочинних доходів. 

Експерти ОЕСР звертають увагу на структурну проблему, що в Україні переважає застосування конфіскації як покарання, а це ускладнює виконання таких рішень за кордоном, оскільки такий тип конфіскації не існує в багатьох інших країнах. Остаточних вироків із застосованими заходами конфіскації обмаль.

Крім цього, у звіті також приділили увагу тому, що Україна не веде належного обліку виконання рішень про конфіскацію у корупційних справах. Про ці проблеми ми згадували у низці матеріалів, присвячених ефективності конфіскаційних механізмів. 

Щоб розвʼязати це коло проблем, на наш погляд, потрібно комплексно трансформувати систему конфіскації з удосконаленням механізмів розширеної та спеціальної конфіскації, а також запровадити обов’язкову спеціальну конфіскацію при укладенні угод про визнання винуватості.

Експерти ОЕСР звертають увагу на структурну проблему, що в Україні переважає застосування конфіскації як покарання, а це ускладнює виконання таких рішень за кордоном

2. Закриття резонансних справ через процесуальні причини

ОЕСР зазначає, що за звітний період ВАКС закрив 15 справ через закінчення строків давності, ще 5 закрила Апеляційна палата ВАКС. Серед них – справи проти 10 народних депутатів, міністра, заступника міністра, судді та інших високопосадовців. Ця проблема вже давно описана нашими експертами під час моніторингу справ ВАКС.

Проблема «поправок Лозового» про строки досудового розслідування продовжує створювати можливості для закриття справ на формальних підставах. Про те, у чому їх змістовний недолік, ми детальніше писали в окремій публікації, де також і підтримували пропозицію скасувати положення закону про автоматичне закриття.

Саме це пропонується у законопроєкті №12367-3 щодо усунення можливості автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування. А щодо строків давності слід розробити комплексні зміни для вдосконалення цих строків.

Проблема «поправок Лозового» про строки досудового розслідування продовжує створювати можливості для закриття справ на формальних підставах.

3. Підслідність НАБУ, автономні прослуховування та судові експертизи

Моніторингова група також підкреслила те, що НАБУ досі залишається залежним від Служби безпеки України для проведення прослуховування, і це створює ризики витоку інформації в чутливих справах. Через це детективи іноді змушені відмовлятися від цього важливого інструменту розслідування. 

Проблемним є також те, що юрисдикція НАБУ не поширюється на керівника Офісу Президента та його заступників, попри те, що люди на цих посадах мають значний вплив на прийняття державних рішень.

Також НАБУ натрапляє на труднощі в доступі до судової експертизи. Бюро в окремих категоріях експертиз покладається на державні експертні установи, які часто виконують експертизи для корупційних справ із затримками, що гальмує розслідування.

Ці речі, хоч і є точковими, але впливають на ефективність розслідувань топкорупції — про це зокрема ішлось і у висновку з аудиту НАБУ. Така згадка у звіті ОЕСР — це додаткове підтвердження, що владі потрібно докласти зусиль для забезпечення автономного прослуховування НАБУ без залучення СБУ, розширити підслідність детективів на всіх топпосадовців, включаючи керівника ОП та його заступників, а також посилити гарантії незалежності експертів, які виконуватимуть експертизи у справах про корупцію.

Така згадка у звіті ОЕСР — це додаткове підтвердження, що владі потрібно докласти зусиль для забезпечення автономного прослуховування НАБУ без залучення СБУ, розширити підслідність детективів на всіх топпосадовців, включаючи керівника ОП та його заступників, а також посилити гарантії незалежності експертів, які виконуватимуть експертизи у справах про корупцію.

4. Обмежена процесуальна самостійність керівника САП

У звіті ОЕСР підкреслено також, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не є повністю самостійним в окремих процесуальних питаннях: при внесенні в ЄРДР відомостей про злочини народних депутатів, екстрадиції, створенні спільних слідчих груп. Адже міжнародна взаємодія, як і початок проваджень щодо нардепів, залишається в компетенції Генерального прокурора, якого досі не відбирають за відкритими конкурсними процедурами.

Ці проблеми ми підсвічували, наприклад, у Тіньовому звіті. На нашу думку, для їх розвʼязання слід посилити процесуальну незалежність керівника САП, надавши йому повноваження щодо міжнародної взаємодії та процесуальних питань щодо народних депутатів.

На нашу думку, для розвʼязання цих проблем слід посилити процесуальну незалежність керівника САП, надавши йому повноваження щодо міжнародної взаємодії та процесуальних питань щодо народних депутатів.

5. Неефективність управління арештованими активами

Моніторингова група ОЕСР підтверджує, що Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) має проблеми з інституційною незалежністю та ефективністю. Агентство повинно забезпечувати прозорість та дотримуватися належних процедур у своїй діяльності для зміцнення підзвітності та формування суспільної довіри.

Ці виклики у роботі Агентства більшою мірою розв’язуються прийнятим у червні 2025 року законом про реформу АРМА. Після його прийняття є сподівання на те, що відбудеться прозорий відбір голови без зволікань, так само не виникне затримок із проведенням якісного міжнародного аудиту діяльності, а також будуть запроваджені прозорі процедури управління активами. 

При цьому важливим наступним етапом реформи АРМА залишається розробка та прийняття необхідних змін до КПК України, а також підзаконної нормативної бази.

"Як бачимо, в останньому звіті міжнародні партнери визначили зони росту та вдосконалення системи кримінальної юстиції. Це важливо, адже запроваджений ОЕСР у 2003 році Стамбульський план дій залишається якісним механізмом міжнародної оцінки антикорупційних зусиль країн Східної Європи та Центральної Азії. 

Нагадаємо, що Україна є учасницею програми з моменту її створення і вже пройшла п’ять раундів моніторингу", - наголошено і повідомленні від .Transparency International Ukraine.