ЖКГ: ПРИРІВНЯЄМО БОРГИ ДО АЛІМЕНТІВ!

   Як "cлуги народу" тарифну політику оптимізували.

Партія Володимира Зеленського йшла до влади з популярними обіцянками розібратися з несправедливими тарифами на житлово-комунальні послуги. Але не склалося.

"Запровадимо державну стратегію оптимізації житлово-комунальних тарифів за рахунок демонополізації енергетичних ринків, збільшення власного видобутку енергоресурсів та усунення корупційної складової в тарифоутворенні".

Тут, звісно, повна каша в голові: якщо є ринок, то монополізації апріорі бути не може, якщо збільшити власний видобуток енергоресурсів, то навряд чи це вплине на вартість обслуговування будинків чи вивозу сміття, а біда системи тарифоутворення не в корупції, а в локальних монополіях і відсутності державного контролю, про що ZN.UA вже писало. 

Однак троє "слуг народу" вирішили піти ще далі і цю кашу перетравити, себто втілити стратегію оптимізації у життя. Для цього написали проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг".

Майстри своєї справи

Ідея трьох закарпатців (двоє з яких узагалі-то живуть у селах і, мабуть, не мають досвіду користування ненав'язливим ЖКГ-сервісом) досить невигадлива — прирівняти споживачів, що заборгували за комуналку, до злісних аліментників! Не сильно напружуючись, експерти-комунальники із села та третій автор законопроєкту, що проживає в Ужгороді та має повну середню освіту (а в самому місті, до речі, з 2009 року відсутнє централізоване опалення та гаряче водопостачання), взяли Закон "Про виконавче провадження" та біля кожного слова "аліменти" дописали через кому "заборгованість фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг". Отже, маєш борг за комуналку — за кордон не поїдеш, на полювання — не пустять, права заберуть (навіть якщо крутити кермо є твоїм єдиним способом заробити на хліб) і — увага — травматичний пістолет віднімуть, правда, якщо він вітчизняного виробництва. Чому лише український, один Бог знає.

Далі — більше. Якщо в тебе заборгованість за рік, то штраф 20% боргу, за два — 30, за три — 50%! Усі ці лякалки мають одну мету — примусити всіх боржників за три місяці, до 1 жовтня цього року, укласти з комунальниками договори на погашення заборгованості.

Оскільки останніми роками рівень платежів населення коливається в межах 80–90%, це означає, що 10–20% сімей мають борги. А це мільйони! Уявляєте, які черги утворяться біля водоканалів, газконтор і теплокомуненерго? Це буде початок другої хвилі COVID-19! А чому всі побіжать туди?

Тому що в іншому разі за спрощеною процедурою судочинства, простіше кажучи, без відома боржника та суду застосують вищезгадані каральні заходи, арештують майно та взагалі можуть зробити безхатченками всю сім'ю.

Українці — справні платники, а комунальники — не дурні

Насправді проблема є, але її масштаби сильно перебільшено, й собаку зарито у зовсім іншому місці. З 2002-го до 2016 рік рівень платежів населення завжди перевищував 90%. Люди справно платили, незважаючи на те, що ефективних механізмів тиску на кшталт відключення від житлово-комунальних послуг не було. Хіба що для приватних помешкань, а от у багатоквартирних будинках однієї квартири не відключиш.

Ситуація дещо змінилася в 2016–2018 роках, коли рівень платежів становив 82–88%, що напряму пов'язано із стрімким зростанням вартості газу. Сумарні нарахування збільшилися мало не вдвічі, з 72 млрд грн 2016-го до 131 млрд — 2019-го. А от заборгованість зросла втричі (!) — з 23 млрд до 63 млрд грн, а взимку — до 66 млрд. Очевидно, було перейдено певну критичну межу, за якою доходи домогосподарств не встигали за зростанням тарифів.

Однак й за цієї "шаленої" заборгованості щось не видно повального банкрутства підприємств ЖКГ! Випадки, що набули широкого розголосу, — зрив опалювального сезону в Смілі та Новому Роздолі — мають банальне шахрайсько-крадійське пояснення.

У радянські часи, щоб ви знали, в тарифи закладався рівень платежів у… 95%. При цьому підприємства вже покривали свої витрати та отримували запланований (до 25%) прибуток. Отже, ми наочно бачимо, що незалежні українські комунальники не дурніші за своїх совкових попередників. Тим паче що рідна для них НКРЕКП не так дбає про захист споживачів від локальних монополій житлово-комунальної сфери, як справно підвищує нещасним водопостачальникам, тепловикам і сміттярам доходи, завдяки новим тарифам із нашої кишені. Регулярно зростаючим.

Навіщо тин городити?

То який тоді сенс Верховній Раді ухвалювати нове драконівське законодавство? Та ніякого, якщо відверто. Всі доступні механізми стягнення боргів, у тому числі комунальних, давно та ретельно прописано в цивільному праві. Й комунальники ними спокійно користуються, якщо питання пов'язано з так званими злісними неплатниками, які накопичили боргів на десятки тисяч. Однак практика показує, що це завжди окремі специфічні випадки, які треба ретельно розглядати в звичайному судовому порядку.

Те, що пропонує законопроєкт, тобто прирівняти борги перед державою, встановлені в судовому порядку, до боргів у двосторонніх договірних правовідносинах, — правове невігластво. Але в Україні зараз свято невігластва та некомпетентності! Тому перш ніж боротися з негативними явищами, треба зрозуміти причини, які їх породжують. Щодо заборгованості населення за комуналку — написано. Вище.

Більше матеріалів автора читайте тут. 

      Олександр Сергієнко

ЗА ЛАШТУНКАМИ ОБОРУДКИ: УНІВЕРМАГ "НА РИНКУ"

  В наш час – час тотального розбазарювання України, вже нікого не дивують різні факти розкрадань державної та комунальної власності, які наводяться в засобах масової інформації. Люди вже звиклися з думкою, що корумповані чиновники, як тільки питання стосується «грубих» грошей, майже завжди виходять «сухими з води». Це стається, на переконання автора, через продажність та корумпованість самої правоохоронної системи України. І переконати громадян в тому, що можливо зламати цю систему безкарності -  важко. Але все ж ми спробуємо.  

А ось, чи допоможе нам в цьому новопризначений прокурор Львівської області - побачимо!

 Це журналістське розслідування буде стосуватись багатогранної  оборудки з так званим «спільним майном територіальних громад області», а по простому – обласною комунальною власністю. А саме – нежитловими приміщеннями за адресою м. Львів, пл Ринок, 32,  які знаходились в «оренді» Приватного акціонерного товариства "Львівський Універмаг "На ринку". Те, що сама історія оренди, яка починається з далекого 1996р., має ознаки криміналу зрозуміло з простих фактів. Зазначимо лише, що за цей час, «орендар», схоже, завдав збитків бюджету області на не одну сотню мільйонів гривень. 

Зверніть увагу: ні для кого не було секретом, що вся площа „Універмагу” була поділена на маленькі клаптики і передана в суборенду різним приватним підприємцям, а сам, так званий Львівський універмаг «На Ринку», жодної торговельної діяльності в цьому приміщенні не вів. Принаймні жодного офіційного договору суборенди за весь час діяльності вище зазначеного «орендаря» знайти не вдалося!

            Однак, до обласного бюджету надходила орендна плата в розмірі 14-20 грн. за 1 метр квадратний. Сам орендар, згідно інсайдерської інформації, брав в кишеню «по-чорному» з суборендарів по 100$ за той же квадратний метр (загальна  площа об’єкта оренди – 1669 кв.м.). Тіньова бухгалтерія виглядала так: 2 млн $ на рік на руки – 400 тис. грн в бюджет! Проте, очевидно, з «табличкою ділення» в нього усе було в порядку.

Але це вже питання до народних обранців „сеників, панькевичів, колодіїв, ганущиних, ” та їхнього електорату.

Тепер, пропоную дослідити останні роки діяльності цього «орендаря-господаря».

Десь у 2013-2014 роках універмаг почали прискорено ремонтувати і перебудовувати. Почали з фасаду, який до місяця часу реставрували. З’явилась на фасаді будинку і якась кумедна вивіска «Театр пива «Правда». Але вже на початку грудня 2014 року співвласник «!Фесту» Андрій Худо на своїй сторінці у Facebook написав: «Прийшов час привідкрити ‪#‎ПРАВDA. Вона буде гірка і солодка. Це буде театр. Пивний театр на площі Ринок у Львові. І це наш новий бренд і новий проект Правда. Beer Theatre. Lviv. Перша декада грудня 2014». Ось ця дата і є важливою, оскільки вона  – початок діяльності ресторану «Театр пива «Правда». А звідси, по моїх підрахунках, і є початок відліку збитків, завданих бюджету області в особливо великих розмірах. Давайте порахуємо разом.

На вході маємо такі дані:

Йдеться про два поверхи, підвал та антресоль загальною площею 1689 м², які «Львівський універмаг “На ринку”» орендує ще з 1996 року. У 2003 році цей договір переуклали ще на 50 років. За оренду приміщень в центрі міста «Львівський універмаг “На ринку”» платить облраді 44 тис. грн в місяць (26грн. за 1м²).

Відповідно до Угоди про внесення змін і доповнень до Договору оренди № 292 від 24.12.1996 року (викладення в новій редакції) від 09.12.2003 року вартість об’єкта оренди становить 360 578,50 грн (дата оцінки не зазначена!).

При цьому, згідно з п.1.3 Договору: об’єкт оренди надається орендарю для здійснення ним господарської діяльності, що передбачена його установчими документами.

Згідно з п.3.1. Договору орендна плата встановлювалась в розмірі 9 663,30 грн за листопад 2003 року (розрахунок відсутній!). А згідно з п.10.1. Договору зазначено, що цей договір укладений строком на 50 (п’ятдесят!) років.

Важливе роз’яснення.

Викладений у новій редакції Договір № 292 «на оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області» від 09.12.2003 року жодним пунктом не відповідає типовому договору на оренду нерухомого майна, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області, затвердженому рішенням Львівської обласної ради № 133 від 11.03.2003р. «Про  оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад області».

А згідно із чинним законодавством договір оренди повинен відповідати типовому договору оренди, затвердженому відповідним органом державної влади або місцевого самоврядування. В противному випадку – його можливо розглядати, як „нікчемний”!

Ось тут і знаходяться спритники, які вписали те, що  не передбачено законом при укладанні договору оренди, у тому числі і приміщень універмагу «На Ринку» на пл. Ринок, 32.

Чого лише вартий п.4.2.4 Договору – «Орендар має право без згоди Орендодавця здавати Об’єкт оренди в суборенду…» - чинним законодавством України це суворо заборонено! Адже:Розмір орендної плати за користування нерухомим майном встановлюється згідно з відповідними Методиками, які затверджуються рішеннями Львівської обласної ради!

Розмір орендної плати залежить від розміру орендної ставки, яка в свою чергу залежить від цільового використання об’єкта оренди. На момент укладення Угоди про внесення змін і доповнень до Договору оренди № 292 від 24.12.1996 року (викладення в новій редакції) від 09.12.2003 року діяли орендні ставки, встановлені рішенням Львівської обласної ради.

А тепер, прошу звернути увагу:

Згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо орендних відносин” від 21.04.2011р. №3269V1, було внесено зміни до ст. 11 ЗУ „Про оренду державного і комунального майна” наступного змісту: „ У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об’єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться нова оцінка об’єкта оренди”.А відповідно п.2 ст. 22 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди!

Висновок: суборендар був зобов’язаний провести нову незалежну експертну оцінку майна, що передано в суборенду, оскільки дата попередньої оцінки майна невідома (чи то1996, чи то 2003рр?), але у будь якому разі укладена більше ніж три роки тому! 

Оскільки в суборенду був переданий весь об’єкт оренди, то необхідно було робити нову незалежну оцінку об’єкта оренди в цілому – станом на 2014р. Орендна ж ставка, для розміщення ресторанів, встановлена рішенням Львівської обласної ради в розмірі 20% від незалежної оцінки об’єкта оренди.

Вартість об’єкта оренди, про який йдеться, на дату приватизації (вересень 2017р) склала 63 млн. грн.

Ось тут ми і підійшли до того моменту, коли можливо орієнтовно визначити розмір завданих обласному бюджетові збитків. Прошу порахувати разом:

63 000 000 *20/100=12 600 000 грн. рік.
 або:

 12 600 000:12= 1 050 000грн. міс.

До речі – це без урахування індексу інфляції.

Але, як йшлося вище, орендар сплачував щомісяця до обласного бюджету всього … 44 тис. грн. місяць!

Оскільки згідно зі ст..22 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” різниця між нарахованою платою за суборенду і тією частиною, яку отримує орендар, спрямовується до державного бюджету (обласного бюджету), а контроль за визначенням розміру плати за суборенду, а також спрямуванням її (в частині, що перевищує орендної плати за майно, яке передається в суборенду) до відповідного бюджету покладається на орендодавців , зазначених у статті 5цього Закону (Львівська обласна рада).

В підсумку, можемо зробити висновок: посадовими особами Львівської обласної ради не було вжито заходів для проведення незалежної оцінки об’єкта суборенди та перерахунку плати за суборенду майна спільної власності територіальних громад області і з урахуванням з урахуванням нової оцінки.

Таким чином, в бюджет не надійшло, за весь час, а саме – 34 міс. * 1 050 000грн. = 35 700 000грн!

Як відомо, у згадуваних приміщеннях колишнього універмагу кілька років поспіль діє ресторан «Театр пива «Правда» холдингу емоцій !FEST. Співласник компанії «Холдинг емоцій !FEST» Юрій Назарук пояснив ZAXID.NET, що компанія має договір суборенди на ці приміщення зі згадуваним ПрАТ «Львівський універмаг «На Ринку» (цього договору  посадові особи Львівської обласної ради нам його просто не надали. Певно, неможливо надати те, чого не існує в природі).

Попри все, мушу заінтригувати нашого читача: доки відбувався „театр” з темними маніпуляціями орендних ставок, за ширмою „Театру пива” в „Універмагу на Ринку” зароблялися десятки мільйонів гривень ще й за іншими схемами здобування грошей „з різким запахом” злочину. Виглядало це так, прошу уваги шановний читачу: 24.10.17 між ПАТ «Львівський універмаг «На ринку» (Позичальник) та ТОВ «Девелопмент Маркет» (Позикодавець) укладено договір грошової позики за № 24/10/17, відповідно до якого Позикодавець надав Позичальнику позику в сумі 1 246 900 грн. Але,  як йшлося вище, ПраТ „Універмаг на Ринку” фактично не вів будь якої комерційної діяльності і грошей віддавати не мав з чого! Тим не менше, в додаток до цього договору, між ними укладається ще один договір грошової позики за № 17/11/17, відповідно до якого Позикодавець надав Позичальнику позику в сумі (зверніть увагу) 63 212 400 грн.! Відповідно до договору п.5.1 позика надається на строк до 30.11.2017. З метою виконання договору позики, згідно до п.9.1 Договору № 17/11/17, фактичною заставою є … ті ж самі приміщення площею 1689,2 кв. м. за тією ж адресою - пл. Ринок,32. Вони, як не дивно, еквівалентні вартості приватизаційної оцінки, яка по суті дорівнює сумі позики. В результаті, у разі не погашення позики, а її схоже ніхто гасити і не збирався, „Універмаг на Ринку” переходить до нових власників! Таки дії бізнесменів, викликали підозру у правоохоронців, щодо укладання удаваних договорів. В результаті цієї оборудки мало місце відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 10 743 320 грн., внаслідок чого, спритники заволоділи бюджетними коштами у особливо великих розмірах. Це і стало підставою порушення кримінальної справи з ознаками злочину відповідальність за який передбачена ч.  5 ст. 191 ККУ (строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).  

На разі, будь яких заяв від правоохоронців до громади міста, щодо розвязання „Горідєвого вузла”, який утворився навколо відомого всім Львівянам „Універмагу на Ринку”, на жаль, не надходило. Не чути і „фанфар” від наших силовіків, якими останні люблять оповістити про повернення грошей в бюджет та притягнення до адекватної відповідальності героїв таких кримінально-фінансових маніпуляцій.

Тим не менше, в закінчення, варто наголосити: прокуратура, як що має бажання, то може і спрацювати „по закону”. Ось, приклад з кінця минулого року: завдяки діям прокуратури, 06 листопада 2019р., було повернуто  приміщення Львівського національного університету імені Івана Франка, розміщеного на першому поверсі у центрі міста, площею 350 кв. м. 

            То, чи будуть повернуті бюджету мільони гривень, через сумнівні з боку закону, оборудки оренадарів універмагу, а винні в цьому притягнуті до відповідальності?

Віктор ЧАРНОМСЬКИЙ.