РЕФОРМА ПРОКУРАТУРЫ: БЕЗ ЗАРУБЕЖНОЙ ПОМОЩИ НЕ ОБОЙТИСЬ?

Не секрет, что на сегодняшний день состояние реформы органов прокуратуры не устраивает многих ее инициаторов. Более подробно о том, что мешает провести качественные преобразования и что необходимо сделать для успешной реализации реформы, узнавала «Судебно-юридическая газета».

                                        Без зарубежной помощи не обойтись?

Ранее планировалось, что система прокуратуры должна стать 5-уровневой: Генеральная прокуратура, региональные прокуратуры, местные прокуратуры, военные прокуратуры и специализированная антикоррупционная прокуратура. Местные прокуратуры должны были быть полностью сформированы до 15 декабря прошлого года.

Штат прокуроров в них, по планам, будет сокращен с 7980 до 5000 человек. С 29 декабря 2015 г. должна была стартовать реорганизация региональных прокуратур. До Генпрокуратуры эти процессы, согласно планам, должны были дойти в феврале с. г. Кроме того, предусматривалось очередное изменение законодательной базы для прокуратуры: оптимизация и сокращение ее функций, принятие закона об уголовных проступках, замена уголовной ответственности альтернативными видами исправительного воздействия.

Однако некоторые аспекты реформы, по мнению экспертов, так и не удалось воплотить в жизнь. В частности, экс-заместитель генерального прокурора Виталий Касько уверен, что проводить такой же конкурс, как в местных, в региональных прокуратурах и ГПУ нет никакого смысла. «Единственный вариант – сформировать квалификационно-дисциплинарную комиссию прокуратуры из числа прокуроров стран западных демократий (например, стран ЕС, Канады и США).

Для этого нужны небольшие изменения в закон о прокуратуре. Многие наши иностранные партнеры позитивно относятся к такой идее. У этой комиссии как органа прокурорского самоуправления будут три ключевые функции. Первая – назначение прокуроров, проведение конкурса и подача на подпись Генеральному прокурору одного, а не нескольких кандидатов.

Вторая – принятие решений о повышении по службе, основанное не на личных знакомствах или финансовом благосостоянии, а на профессиональных качествах. И третье – вопросы дисциплинарной ответственности прокуроров. Это, в конечном итоге, обеспечит им независимость: прокуроры будут знать, что их никто не накажет за невыполнение незаконных указаний свыше», – отметил В. Касько. Он утверждает, что переход ГПУ под внешнее управление зарубежных государств предлагается на 3 года, и за это время ведомство якобы будет очищено.

Многие состоявшиеся успешные юристы не приняли участия в конкурсе, поскольку не получили ответ на вопрос, на какое материальное обеспечение могут рассчитывать

Его соратник по реформе, заместитель Генерального прокурора Давид Сакварелидзе также отмечает проблемные моменты и предлагает свое видение успешной реализации реформы:

  • компромиссная суть Закона «О прокуратуре», из-за которой возникли 2 главные проблемы: состав конкурсных комиссий и порядок принятия решений о назначении руководителей. Чтобы запустить процесс реформирования, нужно было принять поправки к существующему закону. Их финальная редакция стала консенсусом между руководством ГПУ, гражданским обществом и парламентом, между, образно говоря, реформаторской и консервативной частью всех сегментов общества;

  • состав конкурсных комиссий: в них входили по 4 человека, которых определял Генеральный прокурор (по факту – сотрудники прокуратуры, хотя была предусмотрена возможность назначать независимых представителей), и по 3 представителя от Верховной Рады (по факту – народные депутаты либо их помощники, хотя командой Д. Сакварелидзе были предложены на рассмотрение кандидатуры независимых экспертов). В результате возникла ситуация, когда в регионах, где общественные организации были достаточно пассивны, конкурсные комиссии могли выбрать не совсем корректную стратегию, давая «зеленый свет» хорошо знакомым бывшим руководителям прокуратур районного уровня;

  • проблема принятия решений о назначении на руководящие должности: законом предусмотрено, что Генеральный прокурор (что касается руководителей прокуратур) и областные прокуроры (что касается заместителей руководителей) могут выбирать из предложенных конкурсной комиссией 3 кандидатов на каждую административную должность. В итоге предпочтение, к сожалению, часто отдавалось экс-руководителям прокуратур, хотя среди предложенных комиссиями претендентов были достойные рядовые прокуроры либо внешние кандидаты;

  • отсутствие четкого сигнала от правительства для внешних кандидатов: естественно, многие состоявшиеся успешные юристы, даже имея желание изменить систему, задавали вопросы о том, куда они идут, на какое материальное обеспечение могут рассчитывать, кем будут их руководители на более высоком уровне и по каким правилам будет организована ежедневная работа в системе;

  • низкий уровень доверия общества к открытым конкурсам в целом;

  • временная «миграция» экс-руководителей прокуратур, которые не прошли конкурс, в вышестоящие прокуратуры.

По мнению Д. Сакварелидзе, для успешной реализации следующего этапа реформы необходимы:

  • несущественные изменения в Закон Украины «О прокуратуре»;

  • политическая поддержка Президента, парламента и правительства:

  • дальнейшая поддержка гражданского общества и международных организаций;

  • гарантии того, что последующие этапы реформы не будут сопровождаться постоянным противостоянием, проверками и задержками, а все процессы будут переданы в руки профессионалов в лице европейских и международных партнеров;

  • гарантии уверенности в завтрашнем дне для профессионалов, которые будут принимать участие в конкурсе: низкооплачиваемая бюрократия не только неэффективна, но даже опасна для современной Украины, фактически она является сдерживающим фактором ее развития.

Зарплата рядового прокурора местной прокуратуры должна составлять около 13600 грн, прокурора региональной прокуратуры – 16300 грн, а прокурора ГПУ – 17700 грн

Как известно, согласно новому Закону «О прокуратуре», заработная плата прокуроров должна значительно увеличиться. «С 1 января 2016 г. зарплата рядового прокурора местной прокуратуры должна составлять 11 минимальных зарплат плюс премии и надбавки. При этом должностные оклады других прокуроров устанавливаются пропорционально должностному окладу рядового прокурора местной прокуратуры с учетом следующих коэффициентов: прокурора региональной прокуратуры – 1,2; прокурора Генеральной прокуратуры – 1,3. Зарплата руководителя прокуратуры на каждом из уровней по закону должна быть в полтора раза больше, чем у рядового работника этой же прокуратуры.

Таким образом, зарплата рядового прокурора местной прокуратуры должна составлять около 13600 грн, прокурора региональной прокуратуры – 16300 грн, а прокурора ГПУ – 17700 грн. Расходы на оплату труда работников прокуратуры в Государственном бюджете на 2016 г. составляют 2,18 млрд грн. Для обеспечения определенного в законе уровня зарплаты необходимо было бы увеличить бюджет прокуратуры, по крайней мере, на 1,1 млрд грн. Но в условиях экономического кризиса в ближайшее время расходы бюджета вряд ли будут расти», – отметил Д. Сакварелидзе.

«Расходы на оплату труда работников прокуратуры в Государственном бюджете на 2016 г. составляют 2,18 млрд грн. Для обеспечения определенного в законе уровня зарплаты необходимо было бы увеличить бюджет прокуратуры, по крайней мере, на 1,1 млрд грн. Но в условиях экономического кризиса в ближайшее время расходы бюджета вряд ли будут расти», – Давид Сакварелидзе

Реформа по стратегии

Как и любая другая, реформа прокуратуры проходит по специально разработанной стратегии. Согласно ей, есть 4 основные задачи, которые необходимо выполнить до конца 2016 г.:

1) оптимизировать деятельность прокуратуры для полноценного выполнения функций в соответствии с миссией, ценностями, принципами и видением работы;

2) обновить систему управления персоналом и обеспечить органы прокуратуры сотрудниками для полноценного выполнения функций;

3) способствовать началу функционирования органов прокурорского самоуправления и органов, обеспечивающих деятельность прокуратуры;

4) запустить обновленную систему внутренней и внешней коммуникации.

На данный момент, согласно стратегии, планируется запуск пилотного проекта системы уголовного делопроизводства E-Case. В разработке запуск обновленной гражданской приемной Генеральной прокуратуры Украины (включает внедрение института координаторов потерпевших и свидетелей). Также разработан проект внесения изменений в Закон «О прокуратуре» в части членства КДК для того, чтобы была возможность создать квалификационно-дисциплинарную комиссию прокуратуры из числа прокуроров стран Запада (например, стран ЕС, Канады и США), которая будет принимать решения о дисциплинарных проступках и соответствующем наказании прокуроров.

Разработан проект изменений в Закон «О прокуратуре» для внедрения возможности создания квалификационно-дисциплинарных комиссий прокуратуры из числа прокуроров стран Запада

Кроме того, планируется провести вводные тренинги для новонабранных руководителей местных прокуратур и их заместителей (запуск в ближайшее время при поддержке Совета Европы). В планах также – конкурс в региональные прокуратуры и ГПУ, что опять-таки, по мнению реформаторов, требует внесения изменений в закон.


КОММЕНТАРИИ 

Анастасия Джужа, главный специалист отдела анализа и разработки стандартов работы управления реформ и обеспечение качества работы Генеральной прокуратуры Украины

– Одной из целей реформы прокуратуры является оптимизация ее деятельности для полноценного выполнения функций в соответствии с миссией, ценностями и принципами работы, а также усовершенствование внутренней и внешней коммуникации. В связи с этим инициативной группой и управлением реформ ГПУ было разработано предложение по запуску проекта, направленного на формирование «Платформы реформ» с целью профессионального общения работников нашей системы, формирования совместных позиций и практики, решения текущих проблем и перспективного преобразования прокуратуры, а впоследствии и всей правоохранительной системы.

Наша система обладает невероятным ресурсом талантливых и умных людей, но из-за необъятных масштабов нашего государства и отдаленности регионов, к сожалению, невозможно услышать всех и уделить внимание каждому запросу, предложению, сигналу. Результатом поиска решения этой проблемы и стало создание и запуск данного проекта.

В органах прокуратуры есть ряд проблем, с которыми сотрудники ежедневно сталкиваются при выполнении своих обязанностей. На сегодняшний день одним из методов решения этих вопиющих проблем являются совместные поиски ответов на вопросы и самомотивация сотрудников. Также одна из основных целей проекта – повышение квалификации сотрудников в тех сферах, в которых они не работали, и обучение их новым знаниям и навыкам. Участниками могут быть не только сотрудники прокуратуры, но и судьи, следователи, адвокаты, а также все представители юридических профессий.

Александр Банчук, эксперт по административно-деликтному праву и уголовной юстиции

– Мы получили закон, который, исходя из выводов экспертов Совета Европы, в целом реализует большинство европейских стандартов. Однако на данный момент имплементировано только 49% из возможных европейских стандартов, упоминавшихся во время подготовки и реализации данного закона.

На уровне закона мы отказались от функции общего надзора, и это означает, что теперь работники прокуратуры не смогут прийти с проверкой к представителям государства или бизнеса. По моему мнению, это правильно. Также были приведены в соответствие с Конституцией те положения, что следователей теперь в прокуратуре не будет. Там должны быть (как и в других европейских странах) только прокуроры. С этой целью был разработан Закон «О Государственном бюро расследований», которое будет вести расследование дел под процессуальным наблюдением прокуроров.

Однако конкурс на занятие должностей в местных прокуратурах не оправдал себя. Фактически ни одного нового руководителя местной прокуратуры мы не получили, кроме пары десятков внешних кандидатов на должности заместителей руководителей. Практически не назначены новые люди и на рядовые должности. Но ведь с местными прокуратурами наиболее часто сталкиваются люди, а там остались те же сотрудники. Приблизительно на 20% состоялось сокращение должностей на уровне местных прокуратур. Это ли то, чего ожидает украинское общество через два года после Майдана? Думаю, что нет.

Автор: Яна Собко, «Судебно-юридическая газета»

КІНЕЦЬ ІМПЕРІЇ КЛЮЄВИХ. КОМУ ДІСТАНУТЬСЯ АКТИВИ ОПАЛЬНИХ БРАТІВ

 

У виртуальной борьбы власти с олигархами могут появиться реальные жертвы.

28 января Верховная Рада дала разрешение на арест объявленного в розыск депутата Сергея Клюева.

Ему вменяется причастность к операциям компании "Танталит", на которую была записана резиденция Виктора Януковича в Межигорье.

Опальный бизнесмен еще в 2015 году выехал к брату Андрею в Россию, поэтому запоздалая санкция парламента вызвала агрессию у одной части общества и насмешки у другой.

Накануне также стало известно, что их компания Activ Solar с австрийской регистрацией, с которой были связаны активы братьев Клюевых в сфере альтернативной энергетики,оказалась банкротом.

Австрийское издание Die Presse сообщает, что долг Activ Solar составил 503,4 млн евро. В Австрии это событие уже окрестили "крупнейшим корпоративным банкротством года".

Все эти события подтверждают наступление краха империи Клюевых, и "черная метка", скорее всего, выдана донецким бизнесменам аккурат на пороге большого дележа их бизнеса - группы "Укрподшипник".

Сиамские вопросы

Недавнее разрешение Верховной Рады на арест Сергея Клюева воспринимается как очередной этап имитации бурной деятельности властью.

Однако упрекнуть парламентариев в непунктуальности не поднимается рука, потому что выданная ими санкция - только эпизод в общей картине оживления расследования против братьев Клюевых.

По одной из версий, всплеск активности Генпрокуратуры связан с банальной причиной: в 2016 году истекает пятилетний срок хранения корреспонденции между Государственным агентством по инвестициям и развитию и Министерством экономического развития.

Речь идет о переписке от 2011 года, по результатам которой агентству было выдано разрешение на использование 200 млн грн стабилизационного фонда госбюджета для выплаты банковских процентов по кредиту, оформленному ПАО "Завод полупроводников".

Данное запорожское предприятие братьев Клюевых специализируется на производстве поликристаллического кремния, используемого в производстве фотогальванических пластин и модулей солнечных электростанций.

Под развитие этого бизнеса завод как раз и брал упомянутый кредит в государственном Укрэксимбанке. В ГПУ уверены, что этот займ был выдан под давлением старшего из братьев - Андрея Клюева, который тогда занимал должность первого вице-премьера.

Однако сейчас подопечных Виктора Шокина больше интересует упомянутая переписка между Госагентством инвестиций и МЭРТ. Допуска к ней добивается управление специальных расследований Департамента процессуального руководства в криминальных производствах следователей центрального аппарата ГПУ.

Свою настойчивость там объясняют просто: от наличия или отсутствия корреспонденции будет зависеть дальнейшая судьба уголовного дела против Андрея Клюева, подозреваемого в использовании средств Укрэксимбанка.

Интересная деталь. Сейчас переписка между Госагентством по инвестициям и МЭРТ, за которой охотятся в Генпрокуратуре, находится только в одном экземпляре. Второй был уничтожен еще в 2011 году одновременно с ликвидацией упомянутого агентства.

Кто-то видит в этом банальную халатность госслужащих, но факт остается фактом: если аналогичная судьба постигнет бумаги МЭРТ, в историю уйдет один из самых красноречивых примеров коррупции в Украине.

В свое время его бюрократическое описание выглядело довольно убедительно: пять лет назад государство согласилось платить банковские проценты за частный "Завод полупроводников" под предлогом реализации инновационного проекта "Создание вертикально-интегрированной компании по производству фотогальванической продукции".

У знающих людей этот повод вызывал только насмешку, потому что решение о господдержке принималось Госагентством по инвестициям в период, когда оно напрямую подчинялось тогдашнему первому вице-премьеру Андрею Клюеву.

Более того, как раньше писала "Украинская правда", предварительное решение о выдаче госпомощи принимала Комиссия по координации осуществления мероприятий, связанных с реализацией инвестиционных проектов, которую как раз возглавлял тогдашний вице-премьер.

 
Сергей и Андрей Клюевы

У Вилларибо и Виллабаджо праздник

Даже если ГПУ соберет пазл вины донецких братьев-бизнесменов, реального наказания за этим не последует.

В случае с Сергеем Клюевым такой вывод напрашивается, потому что ему дали достаточно времени для бегства. От внесения Генпрокуратурой в Верховную Раду представления на привлечение его к ответственности до соответствующего разрешения прошло восемь месяцев.

В случае с Андреем Клюевым на его экстрадицию не согласится Россия, где он живет уже третий год.

Правда, это совсем не означает, что у активизации действий украинской власти в отношении братьев нет смысла. Хотя бы потому, что это оживление началось синхронно с активностью процесса "раскулачивания" донецких бизнесменов.

Во-первых, в конце декабря 2015 года был окончательно сформирован список кредиторов упомянутого "Завода полупроводников". Из него следует, что подавляющую часть "кредиторки" предприятия (5,1 млрд грн из 8,4 млрд грн) контролирует Укрэксимбанк.

Это дает право государству на свое усмотрение распоряжаться судьбой запорожского предприятия, вплоть до реализации его целостного имущественного комплекса.

Судя по всему, к пользованию этой опцией оно уже готовится. Недавно суд запретил руководству "Завода полупроводников" проводить любые финансово-хозяйственные операции и продавать активы без согласия распорядителя имущества - арбитражного управляющего Евгения Кириченко, который является ставленником Укрэксимбанка.

Во-вторых, 5 февраля 2016 года истек официальный срок кредита, выданного этим банком управляющей структуре Клюевых - ПАО "Укрподшипник".

Это позволяет госбанку хоть завтра запустить процесс принудительного погашения просроченного долга (42 млн евро) путем реализации залогового имущества "Артемовского машзавода "Вистек", "Артемовского завода по обработке цветных металлов" и "Константиновского метзавода" - все предприятия из группы "Укрподшипник".

Таким образом, от госбанка зависит судьба всех ключевых активов Андрея и Сергея Клюевых.

Учитывая, что и Укрэксимбанк, и ГПУ относятся к управленческой вертикали президента, логично предположить, что новыми хозяевами заводов "Укрподшипника" станут близкие к Петру Порошенко люди.

В Администрации президента от этой банальной версии открещиваются.

Это тот редкий случай, когда озвученной позиции можно поверить. Хотя бы потому, что финансовая выгода от такого передела имущества не перекроет ущерба, нанесенного репутации.

К тому же авторы идеи "распила" империи братьев Клюевых вполне могут быть мотивированы не так экономическими дивидендами, как политическими. С одной стороны, показательной историей с разрушением группы "Укрподшипник" власть может держать в тонусе оппозиционеров, с другой - наконец удовлетворить запрос общества на борьбу с олигархами.

Что касается новых владельцев имущества Андрея и Сергея Клюевых, то их можно даже не искать. В скупке металлургических и машиностроительных активов наверняка будет заинтересован младший бизнес-партнер братьев Вадим Шпаковский, который в 2015 году незначительно наращивал свою долю в уставных фондах артемовских предприятий.

А к "Заводу полупроводников" присматривается государственная китайская корпорация CNBM International, которая недавно выкупила у Клюевых основных клиентов продукции этого запорожского предприятия.

Речь идет о компаниях из группы Activ Solar, которые владеют парками солнечных электростанций в Одесской и Николаевской областях: "Восход-со­лар", "Дунай­­с­кая СЭС-1", "Дунайская СЭС-2", "Нептун-солар", "Фран­ко-солар" и "Франко-пиви".

                                                                                Дмитро Рясний

АТИ-БАТИ ЗБІЛЬШИЛИ ЗАРПЛАТИ!!!

З нового року - новий порядок нарахування грошового забезпечення та дисциплінарна практика в Збройних Силах України!!!

Що ще не чули, не бачили про такі «покращення» і «стимул» в армії? Звісно чули!!!  І по телевізору, і по радіо, і в Інтернеті напевно читали, не чув хіба глухий і не бачив сліпий. На всю країну кричали наші високопосадовці, як тепер в війську заробляють, які тепер високі зарплати! Який тепер стимул, «СТИМУЛ!» до військової служби. Як тепер круто чергову хвилю мобілізації проведемо, а від бажаючих йти на контракт відбою просто не буде! Служи мол тепер, не тужи  і в нічому собі не відмовляй!

Дійсно, на сьогоднішній день грошове забезпечення стало більш-менш пристойним у порівнянні з минулим роком. І здавалось, що тепер дійсно є якісь реформи, стимул та мотивація до військової служби….

Проте, забули Вам, простим громадянам, розповісти, що збільшено в декілька разів не зарплату, а премію!!!, яка складає основну частину грошового забезпечення військового. Хоча про це говорили наші «верхи», але так в доповнення. Та Бог з ним, скажете Ви, головне, що виплачують і не малі гроші. Дехто навіть скаже (подумає): а до чого це ти клониш?! …подивіться який рівень середніх зарплат в нас в Україні! Гріх вам жалітись! Дехто зі злістю скаже, що це все «заказуха» про «зраду», «рука Москви»…

Відразу загляну, так би мовити, в корінь цього питання: Чому збільшили премію? Та для того, щоб можна було потім позбавляти її військовослужбовця та попросту не збільшувати пенсії ветеранам ЗСУ! Це ж премія, а не виплата за посаду, військове звання, вислугу років.

Що не чули про нову дисциплінарну практику в збройних силах?!  Про виплату грошового забезпечення по новій «супер схемі» для тих хто приймає участь в АТО?! Це десь упустили або не чули, бо про це не піарився Порошенко з Полтораком та з своїми генералами, коли називали суми у тисячах та десятках тисяч гривень, які вже отримують військові. Не чули, тому що про це голосно не говорять, можливо щоб не зірвати чергову хвилю мобілізації та не налякати потенційних контрактників, яких заманюють на службу в ЗС України. Адже по плану міністерства оборони завтра напевно вже двері в воєнкоматах хлопці будуть ламати!!!

А тепер, як то кажуть «ближче до діла». Нещодавно, а саме 26 січня 2016 року, міністром оборони підписаний так званий Порядок для «наведення порядку» в армії, а саме «Тимчасовий порядок встановлення розміру щомісячної премії військовослужбовцям ЗС України». Тільки не намагайтесь його знайти в Інтернеті, його там не має…поки що. Це не є якийсь документ під грифом таємності, але він недоступний для пересічного громадянина, хоча мав би бути доступним для громадськості. Не доступний, тому що це саме той документ, який буде регулювати саме цю премію, про яку піарились наші високопосадовці! Розмір саме цієї премії, яка і складає основну частину грошового забезпечення військового, звісно не вище названих раніше сум та до 0 включно!

Як йдеться в документі, «преміювання військовослужбовців є дієвим способом додаткового стимулювання особового складу до проходження військової служби та зміцнення військової дисципліни», документом визначено порядок (критерії) нарахування та зняття відсотків премії та премії в цілому за дисциплінарні стягнення: від 10 % до 100%!! А це практично все грошове забезпечення, оскільки премія тепер складає майже ¾ грошового забезпечення!

Нормальна практика (стимул) скажете Ви? Та не все так насправді чудово та продумано. Хоча ні, продумано все на найвищому рівні. З якою метою? Та в першу чергу з метою економії бюджетних коштів, яких «на всіх не вистачає», прорахувались трішки з сумами грошового забезпечення, а вже пропіарились. Як тепер бути? Ось вам Порядок товариші командири всіх рівнів! Обов’язковий до виконання! При чому щомісячно спитають з командира: Де твоя дисциплінарна практика?! Чому «не втілюєш в життя» цей «геніальний» документ? В тебе всі такі молодці?!! Витрачаєш командир державні кошти на преміювання негідників?! І, як наслідок перевірки, інспекції, перевірки…

Десь колись в армії вже була така практика подвійного стягнення (покарання). Так, саме подвійного, що суперечить Статуту ЗС України, за один проступок подвійне покарання: догана + знімались відсотки премії. Тільки розмір премії тоді був не настільки високий і її зняття було відчутним, але не критичним.

А що говорити вже про просту, так сказати «не милість» командира, коли попросту можна «попасти під гарячу руку» і позбутись одним махом премії скажімо за незащепнутий ґудзик на кітелі, адже це не по статуту, це порушення носіння форми одягу! … Хто в армії служив, той знає вислів «командир завжди правий», він, нажаль, дуже доречний в цій ситуації.

Звісно мова не йде про злісних порушників військової дисципліни, алкоголіків в армії. Таких осіб потрібно карати і не тільки преміями а звільняти з Збройних Сил. Ця дисциплінарна практика повинна і буде застосуватись до такого особового складу. Але, але…. читайте текст вище.

Мало не забув поінформувати Вас про порядок нарахування так званих коштів за участь в АТО. Про це ви також напевно мало чули. А там є свої «розумні» нововведення, чи як це тепер називають «СТИМУЛ». Отже, як тепер «стимулюють» військовослужбовців які приймають участь в АТО.

Визначено, так би мовити, дві категорії військовослужбовців, які перебувають в зоні АТО: ті хто на передовій і ті хто в тилу, та розміри грошової надбавки за участь в АТО. Логічно скажете Ви. Що ж я хочу Вам сказати, ні не «про зраду» а про те, що це дурість і тупість. Вибачте за такі слова але по інакшому не скажеш. Розмір додаткової надбавки тепер складає: близько 1000 грн. для тих хто в тилу і близько 4000 грн. на місяць для тих хто на передовій в зоні проведення АТО. Нагадаю та підкажу тим хто не знає, що ще в минулому році ця надбавка виплачувалась в розмірі 100% місячного забезпечення. Це було досить відчутним та гідним стимулом для учасників АТО. А пам’ятаєте про 1000 грн. кожному солдату за кожен день в АТО? Не буду вже нагадувати хто про це заявляв. І як Вам? Хороший «стимул» мерзнути в сирих окопах за 4000 грн. на місяць, ризикуючи своїм життям? А 1200 грн. достойно виплачувати хлопцям, які займаються забезпеченням виконання завдань в зоні АТО? Підвозом, обслуговуванням, ремонтом і втому числі виїжджають на передову хоча їх місце дислокації в тилу.

Одним словом «простимулювали» та «заохотили» наші високопосадовці наших військовослужбовців. Спланували наплив контрактників у армію, чергову хвилю мобілізації, бажання служити в АТО.

Дякувати Богу, що зупинилась ця кривава бійня, не гинуть так наші хлопці на передовій і ще є в країні справжні патріоти, покликання яких захищати свою неньку Україну, які дарують нам мир і спокій в наших домівках. Тож потрібно цінувати і любити їх! Чи не так?

 

З болем у серці,

Ваш Остап Українець.

АФЕРА ПОРОШОКІНА: контроль над САП в обмін на транш МВФ

Президент Петро Порошенко вирішив намахати МВФ, підставити нардепів та їх руками передати Шокіну контроль над Антикорупційною прокуратурою.

Це написано між рядками його законопроекту N4055, що вносить зміни до закону "Про прокуратуру" у частині призначення керівника і заступників Спеціалізованої антикорупційної прокурори (САП).

У проекті закону Гарант прямо гарантує своєму генпрокуророві – нині Шокіну – повний контроль як над чинним (може безперешкодно звільнити), так і над майбутнім (може обрати свого) керівником САП.

Правки дозволяють генпрокурору на власний розсуд відхиляти два рази поспількандидатів на посаду антикорупційного прокурора, поданого конкурсною комісію.

Більше того: у разі ухвалення законопроекту Порошенка, звільнити чинного антикорупційного прокурора Назара Холодницького, обраного керувати Антикорупційною прокуратурою на п'ятирічний термін, можна буде достроково і без зайвих проблем.

Схема витончена та втілити її доволі легко (впорається навіть Шокін).

За чинним законом, Холодницький має працювати 5 років поспіль. Звільнити його може тільки генпрокурор за поданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. До її складу входять 11 членів, з яких щонайменше семеро – добре контрольовані особи: 5 прокурорів місцевих прокуратур і двоє вчених з профільних навчальних закладів.

Тут варто згадати відому цифру – 0 – рівно стільки зовнішніх кандидатів змогли пробитисяна посади 154 керівників місцевих прокуратур.

У когось виникають сумніви, що новообрані "орли Шокіна" будуть діяти неупереджено, самостійно, прозоро, оцінюючи роботу Холодницького? Вони зметуть керівника САП з посади перш, ніж дослухають до кінця усне розпорядження свого патрона.

І така розстановка сил збережеться за будь-якого генпрокурора, який завжди є креатурою президента.

Завдяки можливості двічі відхиляти кандидатів, запропонованих конкурсною комісією, генпрокурор отримує карт-бланш і зможе самостійно призначити заздалегідь узгоджену кандидатуру – фаворита президента.

Фактично, у своєму проекті закону Порошенко прописав гарантії призначення комфортного для себе керівника САП і навіть – членів його команди. У разі ухвалення президентського закону, дострокове звільнення Холодницького – лише питання часу і нової кандидатури.

Але головна "афера Порошенка" в іншому.

Президент зареєстрував свої зміни до закону з "метою виконання рекомендацій Міжнародного валютного фонду". Так написано прямо в назві законопроекту.

Але президент не сказав депутатам головного. Що вимоги МВФ полягали геть в іншому, та і навряд чи сам МВФ бачив і погоджував текст того, що завтра буде голосуватися "на його вимогу".

Довести це дуже просто. Сторінка 72 Звіту Фонду про прогрес України містить два пункти стосовно САП.

Ось вони:

 



- Конкурсна комісія подає одного кандидата на кожну з трьох позицій (голова і два заступники) генеральному прокуророві.

- В закон "Про прокуратуру" не може бути внесено жодних інших законодавчих змін, що стосуються процедури вибору керівника Антикорупційної прокуратури та його заступників, інших антикорупційних прокурорів та співробітників, окрім як змін, зазначених вище, без погодження з МВФ.

- – -

Проблема не в тому, що Україна може не отримати черговий транш. Біда в тому, що Україна може не отримати незалежні антикорупційні органи – САП і НАБУ – останню надію зневірених громадян у справедливе покарання корупціонерів.

                                                                                                          Віталій Шабулін

БОРОТЬБА ЗА ЯКІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ МАЄ БУТИ "РОЗБЛОКОВАНА"

Проблема якості освітніх послуг для системи освіти України є однією з ключових. Саме через низьку якість освіти, відсутність серйозних наукових досягнень до престижних міжнародних рейтингів українські університети потрапляють не часто. А якщо таке і стається, то посідають «там» останні місця. Докорінно змінити ситуацію у кращий бік могла б діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти - незалежного колегіального органу, відповідального за оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.

Нацагентство було сформовано ще влітку минулого року, а роботу мало розпочати 1 вересня. Однак Кабінет міністрів України його діяльність фактично відразу заблокував.

 

                       Якими повноваженнями наділене Нацагентство

 

Нова незалежна структура, створення якої передбачене Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року, перебере на себе достатньо серйозні регуляторні та контрольні функції Міністерства освіти і науки України, замінить Вищу атестаційну комісію (ВАК) та Державну акредитацій ну комісію (ДАК), що повинно перекрити корупційні схеми, пов'язані із захистом дисертацій, ліцензуванням і акредитацією.

 

За законом, поміж основних повноважень агентства – акредитація освітніх програм і ліцензування вишів, аналіз якості освітньої діяльності у вишах, визначення закладів, що заслуговують отримати статус національного та/або  дослідницького, формування переліку спеціальностей, визначення критеріїв оцінювання якості освіти, які дозволяють формувати рейтинг ВНЗ, формування критеріїв отримання акредитації чи ліцензії, розробка вимог до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, та розробка порядку їх присудження, участь у створенні законопроектів для покращення освіти. 

 

Агентство складається з 25 членів і формується на квотних засадах: 13 членів обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів державної, комунальної та приватної форми власності (9 – від ВНЗ державної форми власності, 1 – від комунальної, 3 – приватної). 2 представники обирається від студентів, 3 – від об’єднань організацій роботодавців, 2 – від НАН і по одному від галузевих академій.

 

                         Роботи непочатий край, однак все «стоїть»

 

На практиці однією з  основних задач агентства мало б стати подолання  корупції в системі української вищої освіти. Роботи тут, як-то кажуть, непочатий край. Взяти, до прикладу, таку украй важливу тему як ліцензування вишів. За законом «Про вищу освіту», для отримання ліцензії на освітню діяльність у сфері вищої освіти, вишам, науковим установам потрібно буде отримати експертний висновок Нацагентства. Для цього агентство  у двомісячний строк з дня надходження  заяви та документів від вишу (наукової установи) проводить ліцензійну експертизу, після чого – видає експертний висновок.  Якщо експерти агентства знаходить докази того, що  «заявник» надає неякісні знання чи у виші процвітає корупція, ліцензії на провадження освітньої діяльності у кінцевому результаті він не отримає. Передбачається, що процес ліцензування буде максимально прозорим – на сайті агентства будуть зазначатися прізвища експертів, результати перевірки вишу, рішення  про надання чи відмову у видачі ліцензії. Якби агентство розпочало свою роботу з вересня минулого року (так к це планувалося) проблема з «неякісними» вузами в Україні (питання про їх закриття) вирішувалася б набагато простіше і ефективніше. Однак…

 

Влітку минулого року, як відомо, для того, щоб організувати вибори членів агентства, були спеціально скликані чотири з’їзди: вишів державної, приватної, комунальної форм власності та студентських організацій.

 

Вибори відбулися, однак з їхніми результатами не погодилося МОН, яке заявило, що пропонуватиме Кабінетові Міністрів України й Верховній Раді внести зміни до Закону України «Про вищу освіту» (зокрема, вони будуть стосуватися визначення формальних вимог до членів Нацагентства та опис процедури виборів). Така заява була озвучена в липні. Але й досі ні уряд, ні Верховна Рада жодних рішень, пов’язаних  із  зазначеною заявою, не ухвалювали. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти  так і не змогло розпочати роботу.

 

                                                   Вихід із тупика

 

Із тексту електронної петиції на сторінці офіційного інтернет-представництва Президента України «Щодо необхідності «розблокування» роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (петиція №22/017679-еп, подана 23.11.2015):

 

«Законом України «Про вищу освіту» передбачено утворення і функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти як компетентного, прозорого та демократичного органу, що приходить на зміну таким пострадянським утворенням, як Державна акредитаційна комісія та Вища атестаційна комісія. Відтак, Національне агентство має відігравати надзвичайно важливе значення для здійснення динамічних перетворень і розвитку національної системи освіти.

На цей час повний склад Національного агентства відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону сформовано із представників наукового середовища, вищих навчальних закладів, роботодавців і органів студентського самоврядування. Зборами Національного агентства, відповідно до Статуту, було обрано його голову та заступників, про призначення яких в липні 2015 року було направлено подання до Уряду. 

Проте до цього часу Кабінет Міністрів України ігнорує вимоги Конституції та законодавства України і свідомо не здійснює відповідні призначення, без чого неможливо організувати роботу Національного агентства. Така позиція Уряду призвела, по суті, до «паралічу» розвитку вищих навчальних закладів України і порушення прав їх науково-педагогічних працівників та студентів.
Саме тому, пане Президенте, необхідно Ваше особисте втручання для того, щоб припинити порушення закону та Конституції України з боку Кабінету Міністрів України і спонукати його виконати свій обов’язок щодо призначення керівництва Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та вжити заходів щодо державної реєстрації та початку роботи зазначеного агентства».

 

На 19.01.2016 року зазначена електронна зібрала 204 підписи.

Щиро сподіваємося на Вашу підтримку – у допомозі зібрати якомога швидше всю необхідну кількість голосів.

Підписати петицію можна тут:https://petition.president.gov.ua/petition/17679

Віктор Корнієнко.

Журналістські розслідування

ХТО "КРИШУЄ" КОРУПЦІЮ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ?

ХТО КРИШУЄ КОРУПЦІЮ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ?

   За дивним збігом обставин за головування у Львівській обласні раді Олександра Ганущина мільйонні тендери на ремонт комунальних закладів та...

ЧИ Є НА ГАЛИЧИНІ "ПРОТЕЗНА" МАФІЯ?

ЧИ Є НА ГАЛИЧИНІ ПРОТЕЗНА МАФІЯ?

   Схема, через яку на межі занепаду  опинився Львівський протезний завод, давно мала б  зацікавити не лише правоохоронні органи, але...

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

ЗВИЧКА ДО БЕЗЗАКОННЯ

    Або як нова патрульна поліція та суддя Сихівського райсуду Львова зробили з абсолютно тверезого водія адмінправопорушника.      Ніякого ДАІ в...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, "ОБОРОНКА"...

СТРИПТИЗ, БОРДЕЛІ, ОБОРОНКА ...

  Або про те, як у Львові в умовах війни знищували підприємство, що має стратегічне значення для економіки та безпеки...


ПРАВКОМСтатті
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів