Пайові витівки Садового: як Львів не отримав понад 200 млн грн від забудовників

   На початку січня цього року на сайті Держаудитслужби було розміщено публікацію «Через «преференції» забудовникам Львів недоотримав 214 млн грн, – висновки ревізії».  Такі кошти до місцевого бюджету мали б надійти у вигляді обов’язкової пайової участі забудовників. Однак підлеглі міського голови Андрія Садового, як встановили аудитори, процес стягнення несплачених або несвоєчасно внесених забудовниками коштів недостатньо контролювали.

Що криється за “недостатнім контролем” (службова недбалість чи умисні зловживання) мають зʼясувати правоохоронні органи. Поки що достеменно відомо лише про наявність кримінального провадження за фактами, встановленими під час ревізії

                        Про результати ревізії та кримінальну справу

Названа ревізія  стосувалась діяльності департаменту економічного розвитку Львівської міськради за 2021-2024 року, керівником якого з жовтня 2023 року є скандальновідома Інна Свистун.

Згідно з висновками аудиторів,  Львів недоотримав кошти, зокрема, з таких причин:

151,2 млн грн – кошти, що не були сплачені забудовниками після введення в експлуатацію 115 об’єктів будівництва, оскільки замовники не зверталися до департаменту з питанням визначення розміру пайового внеску;

57,2 млн грн – кошти, що не були сплачені через невиконання забудовниками своїх зобов’язань у встановлені договором терміни;

5,7 млн грн – внески, які були сплачені із запізненням після введення об’єктів в експлуатацію.

Матеріали ревізії, як повідомляла Держаудитслужба, були передані до Управління СБУ у Львівській області.

Водночас з відкритих джерел відомо, що кримінальне провадження за матеріалами ревізії було відкрито Львівською обласною прокуратурою і що проведення досудового розслідування у цій справі доручено Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Йдеться про кримінальне провадженні №42025140000000020 від 20.01.2025, за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Станом на зараз у судовому реєстрі щодо цієї справи наявна лише одна ухвала — від 24.03.2025 року  (про тимчасовий доступ до речей і документів), яка стосуються, зокрема, надання слідству  доступу до договорів про пайову участь, укладених між департаментом економічної розвитку Львівської міськради та низкою комерційних структур.

                    З кого не квапились стягувати пайові внести

Разом з тим, упродовж останніх місяців, у відкритих джерелах (у тому числі в судовому реєстрі) з'явилося багато інформації про стягнення з забудовників Львова заборгованих пайових внесків.

Що це за забудовники? Що вирізняє їх від інших – тих, що  виконали свої зобов’язання з сплати пайових внесків  у встановлені договорами терміни? Чи своєчасно міськрада почала стягувати заборгованість?

Аби відповісти на ці питання, журналіст ЗІФ звернув, зокрема, увагу на допис щодо цієї теми, який був опублікований на сторінці юридичного департаменту Львівської міськради у Facebook (відтворюємо його повністю): «Департамент економічного розвитку повернув до бюджету Львова 25,5 млн гривень. За позовом Департаменту Господарський суд міста Львова зобовʼязав ТзОВ «СБК-Захід», ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство – 4630» та ПП «Юридичне агентство» сплатити в бюджет Львова 25 593 530 гривень пайового внеску, які забудовники заборгували за будівництво ЖК у Львові. Дані підприємства не сплатили пайовий внесок під час будівництва житлових будинків у Львові. В свою чергу, ці внески мали б бути спрямовані на розвиток інфраструктури району. Суд ухвалив стягнути основну суму боргу, а також перераховану пеню, інфляційні втрати та 3 відсотки річних».

Найбільшу суму пайового внеску – 13,3 млн грн, як вбачається з відкритих джерел, Львівська міськрада відсудила у ПП «Юридичне агентство» - за рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2025.

З рішення відомо, що у 2019 році департамент економічного розвитку Львівської міської ради уклав із ПП «Юридичне агентство» договір, відповідно до якого забудовник зобов’язувався сплатити до кінця 2020 року 1 млн грн пайового внеску, а до кінця 2024 року – ще 9,4 млн грн (але не пізніше дати прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію).

Вказане будівництва (йдеться про житловий комплекс на вул. Буйка, 27) було завершено та прийнято в експлуатацію  30.12.2022.  Однак забудовник на той час вніс лише перший платіж.

Тобто департамент економічного розвитку повинен був звернутись до  суду про  стягнення пайового внеску на початку 2023 року. Однак такий позов було подано лише в жовтні 2024, за дивним збігом – у період проведення фахівцями Північного офісу Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності департаменту економічного розвитку Львівської міськради.

У той же період позови про стягнення пайових внесків департаментом  були подані до госпсуду також і щодо ТОВ «СБК-Захід» та ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство – 14630».

У Львівського АТП-14630 через госпсуд були відсуджені борги за пайові внески у розмірі  майже 2 млн грн та 3,08 млн грн. Теж з запізненням “на роки”.

З рішення суду від 12.02.2025  (йдеться про справу на 3,08 млн грн) відомо, що у 2017 році департамент економічного розвитку уклав із забудовником  угоду про сплату пайового внеску – 2,3 млн грн, згідно з якою пайовий внесок мав бути сплачений  по 31.12.2017 року. У подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду, якою забудовника зобов’язано сплатити пайовий внесок по 31.05.2022 року (але не пізніше дати введення об’єкта до експлуатації). Об’єкт (ЖК на вул. Городницькій, 47)  був прийнятий в експлуатацію 18.07.2023.  Натомість забудовником було сплачено лише 900 тис. грн заборгованості по договору.

Тобто заборгованість з пайового внеску «висіла» майже сім років. Поки не почався аудит. Отака цікава «преференція».

Цікавою є й інформація про боржників.

ПАТ «Львівське АТП-14630» є одним із перевізників Львова. За даними YouControl, його власниками, яким належать найбільші пакети акцій,  вказані Андрій Рокош та Володимир Мазур. Всього у переліку учасників юрособи – 829 акціонерів.

З інформації порталу «Наші гроші» вбачається, що така ж кількість акціонерів була 10 років тому.  Портал, зокрема, повідомляв, що найбільшими акціонерами товариства є два підприємства – ТОВ «БЦ «Український капітал» (61%) та ТОВ «ХоСаРо» (19%).

Засновниками обох підприємств, і БЦ «Український капітал», і «ХоСаРо», яким належить 80% «ЛАТП-14630», є три людини – Володимир Мазур, Андрій Рокош та Тарас Хома.

З публікацій в ЗМІ відомо також, що названі компанії – ТОВ «ХоСаРо» та ТОВ «БЦ «Український капітал» у 2019 році вклали власні кошти у виборчу кампанію Садового.  ТОВ «ХоСаРо» перерахувало на рахунок Садового 2,6 млн грн, компанія «БЦ «Український капітал»  3 млн  грн.

Про ПП «Юридичне агентство», яке госпсуд зобовʼязав сплатити в бюджет Львова 13,3 млн грн пайового внеску, ЗМІ, зокрема, повідомляли таке: компанія зареєстрована за адресою Fest Republic та належить ТзОВ «Компанія з управління активами «Актив»». Її власниками є львівські підприємці Богдан Куспись та Іван Коцьо – бізнес-партнери Віталія Антонова, власника концерну «Галнафтогаз» (ОККО Group).

                                          Замість епілогу

Напркінці квітня стало відомо, що Господарський суд  зобов’язав ТОВ «Акіта Україна» сплатити Львівській міськраді понад 7 млн грн пайового внеску, який компанія заборгувала за будівництво 18-поверхового житлового комплексу на вул. Замарстинівській, 134а у Львові.

Позовну заяву в суд до ТОВ «Акіта Україна» подала Галицька окружна прокуратура Львова - в інтересах держави в особі позивача департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

З рішення суду також вбачається, що ТОВ «Акіта Україна»  розпочало будівництво двох об`єктів на Замарстинівській у 2020 році, в експлуатацію вони були прийняті наприкінці 2023 року.

 Однак за час будівництва ЖК пайовий внесок забудовник  не сплатив. Навіть не звернувся до Львівської міськради із заявою про визначення розміру пайової участі. Хоча зобов'язаний був це зробити у 2020 році - протягом 10 робочих днів після початку  будівництва. А Львівська міськрада увагу на таку “дрібничку” (несплату мільйонного пайового внеску) чомусь не звернула. І так, вочевидь, тривало б і надалі. Якби не ревізія Держаудитслужби.

За даними реєстрів, ТОВ «Акіта Україна» зареєстроване у 2017 році. Власниками компанії є львівська забудовниця Зоряна Була, мешканець Скнилова Андрій Опришко та самбірчанин Віктор Липецький.

З реєстрів також вбачається, що Зоряна Була пов’язана з забудовницею Любомирою Булою, яка є, зокрема, співвласницею львівської компанії “Кворум Партнерс”. Донедавна кінцевим бенефіціаром цієї компанії спільно з Любомирою Булою  був Юліан Чаплінський, який раніше працював на посаді головного архітектора Львова.

Підготував Віктор Корнієнко

Скандальна реконструкція на Чорновола, 59 всупереч волі більшості власників – загроза обвалу і загибелі людей

  Маємо вельми невтішні новини з фронту, до того ж зима на носі. Здавалося б, львівській громаді треба згуртуватись, щоб мати змогу допомагати ЗСУ і самим собі давати раду в тилу. Але ні, бажання наживи будь-якою ціною непогамовне: у Львові з`явилося ще одне гучне скандальне будівництво – на проспекті Чорновола, 59. І стосується воно будівлі, де сьогодні працюють здебільшого малі підприємці. З огляду на суспільну значимість даної ситуації редакція Leopolis.news вирішила детальніше розповісти про цю справу.

Забудовник планує провести реконструкцію  та надбудувати нові 3-4 поверхи під офісні приміщення. Проти цього категорично виступили співвласники будівлі та орендарі, права та інтереси яких грубо та цинічно порушені. Насамперед є застереження, чи радянська будівля взагалі витримає додаткові поверхи. Водночас ймовірна надбудова зменшує термін експлуатації основної будівлі.    

Але не тільки це. Власне, перетворення будинку на будмайданчик завдасть удару бізнесу, передовсім  аптеці, медлабораторії, закладам громадського харчування, магазинам.  Більше того, така масштабна перебудова без погодженого відселення усіх офісів, малих і середніх бізнесів, які працюють у цій будівлі і щодня обслуговують сотні львів`ян (в будівлі постійно перебуває приблизно 1000 осіб, зокрема відвідувачі закладів харчування та магазинів), вочевидь, не тільки створить  суттєві незручності іншим власникам та орендарям, а й несе загрозу життю і здоров`ю людей.  

Зрештою, ви тільки уявіть на хвилинку той шум від роботи кранів, дизель-генератора, компресорної установки,  зварювального апарата та від іншої будівельної техніки та  інструментів! Скидається на те, що замість того, щоб домовитись із співвласниками і орендарями, було вирішено  їх викурити за допомогою будівельної техніки.  

У проєкті сумнівався головний архітектор  

У радянські час тут був ресторан, працювали різні ательє, майстерні. У ході приватизації більшість приміщень була викуплена. За Львівською обласною радою, яка раніше була власником приміщень, на сьогодні лишилося лише кілька об'єктів.  

Щодо названого проєкту відомо таке. 2019 року в міськраді відбувся розгляд містобудівного розрахунку «Реконструкція нежитлових приміщень з надбудовою офісних приміщень в будинку №59  на пр. Чорновола у Львова». Його замовником було  ТОВ Компанія «Альянс». Мова про фірму, яка через два роки продасть вже згаданому ПП «Вест-Грант» нежитлові приміщення на пр. Чорновола, 59  (загальною площею 1118, 7 кв. м). 

Цікаво те, що тоді сумнів щодо цього проєкту  (щодо можливості фундаментів витримати таку надбудову) висловив  Юліан Чаплінський – тодішній головний архітектор Львова. Однак за проєкт члени архітектурно-містобудівної ради все таки проголосували: «за»  9 членів,  «проти» – 3, «утримались» – 6.   

2021 року містобудівні умови на реконструкцію будинку побуту  та надбудову офісних приміщень отримує ПП «Вест-грант» – з граничною висотою будівель 33,9 м (планувалось, що будинок матиме 8 поверхів). Втім, вже наступного року за заявою забудовника в рішення виконкому вносяться зміни і гранична висота «виростає» до 38,5 м. 

Безправні власники  і орендарі 

Скандал довкола перебудови будинку побуту під офіси почав розгоратися у вересні цього року. Після того,  як власники приміщень, які роками мають тут різні бізнеси,  отримали від забудовника повідомлення про отримання дозвільних документів  та про підготовку будівельних робіт. І коли такі роботи вже стартували – з облаштування будмайданчика, дерев’яних пішохідних проходів.  

Беручи до уваги масштаби запланованої добудови і те, що такі роботи попри всі заходи забудовника створять перешкоди для налагодженого бізнесу і становитимуть   небезпеку для багатьох  людей, про що ми вже писали вище, власникам та орендарям можна було, як кажуть, почати «сушити весла». Себто, забути про нормальну господарську діяльність на тривалий час. І все це в ситуації, коли  жодної згоди на проведення реконструкції ПП «Вест-грант» більшість власників приміщень не надавали, а саме це підприємство щодо отримання такої згоди до них навіть не зверталося.    

Тобто в тому, що люди збурились і почали захищати свої права та інтереси, дивного нема нічого. Тим більше, що реконструкцію забудовник погодив лишень з власниками трьох «суміжних приміщень» та в балансоутримувача (ЛРГСППОН «Львівоблсервіс»), який не має жодних повноважень на надання згоди на реконструкцію чи будь-яке інше використання спільного майна будинку та який з забудовником пов'язаний (керівник «Львівоблсервісу» Ольга Никончук одночасно є, зокрема,  керівником ТОВ «Рімарко», яке є засновником ПП «Вест-грант»). Власне, довідку, що ЛРГСППОН «Львівоблсервіс» не заперечує проти реконструкції, у травні 2021-го підписав колишній керівник цього підприємства І. Савчикевич. Після цього він за  короткий час продав «Львівоблсервіс» забудовнику.

І це справді дивно.  В сенсі «перебору» щодо порушень будівельних норм і правил. Як от, наприклад, ситуація з нормою про бомбосховище. Проектна документація не містить відомостей, де розміщується чи передбачається (проектується) укриття (бомбосховище) для людей. При тому, що дозвіл на виконання будівельних робіт було видано цього року. Тобто норма про «бомбосховища в кожному будинку» була проігнорована? Можливо, хтось розраховує прикритись чинним бомбосховищем, але ж воно в занедбаному стані і до того ж після умовної реконструкції чи буде воно відповідати нормам?     

Відомо, що сьогодні власники приміщень подали позов до Шевченківського районного суду м. Львова до трьох відповідачів – ПП «Вест-грант», Виконавчого комітету Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. З проханням визнати протиправним та скасувати рішення виконкому щодо затвердження ПП «Вест-грант» містобудівних умов, скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, усунути перешкоди у користуванні власниками своєю власністю. Зокрема, у такий спосіб: зобов’язати ПП «Вест-грант» припинити будь-які дії щодо влаштування будівельного майданчика та проведення реконструкції нежитлових приміщень з надбудовою офісних приміщень на пр. Чорновола, 59 у м. Львові. 

Окрім позову в суд, було підготовлено заяви та скарги на адресу правоохоронних органів, у тому числі на Генпрокуратуру (з проханням перевірити, зокрема,  законність передачі  під будівництво ПП «Вест-грант» технічного верхнього поверху (горища). Скеровано скаргу на адресу Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, яку підписало 14 скаржників (фізичні та юридичні особи) – з проханням  скасувати експертний звіт (позитивний) щодо розгляду проектної документації на будівництво (йдеться про «ту саму» реконструкцію на пр. Чорновола, 59). 

За даними аналітичної системи YouControl, власником ПП «Вест-грант» (м. Львів, вул. Щирецька, буд. 36) є Зоряна Була (адреса бенефіціара: м. Львів, вул. Любінська, буд. 152, кв. 61). Засновником – ТОВ «Рімарко», власником якого теж є Зоряна Була, а поміж співзасновників вказаний Петро Федишин.   

Водночас низка фактів свідчить про те, що Зоряна Була пов'язана з забудовницею Любомирою Булою (яка також своєю адресою вказує: м. Львів, вул. Любінська, буд. 152, кв. 61), та є власником ТОВ «Західні будівельні інвестиції), що у свою чергу є співвласником ТОВ «Науково-виробнича фірма «Нью-Трейдінг Львів». 

«Нью-Трейдінг Львів», як відомо, у цей час фігурує у гучному скандалі, пов'язаному зі  скасуванням в Київському окружному адміністративному суді наказу Міністерства культури про затвердження історико-архітектурного опорного плану, що регулює нове будівництво в межах історичного ареалу Львова, а також більш віддалених районів міста, в яких розміщена цінна архітектура. 

Відповідальність має конкретні імена 

Насамкінець, ще раз наголосимо, більшість власників приміщення на пр. Чорновола, 59 не давали згоду і виступають проти будівництва надбудови, що, як сказано у позові,  є грубим порушенням  будівельних норм, а також прав та інтересів власників та орендарів і завдає шкоду їхньому бізнесу.

По-друге, питання безпеки. Відповідно до Державних будівельних норм будинок, на пр. Чорновола, 59 протягом усього часу реконструкції (а це, 20 місяців щонайменше), по суті,  мав би бути заборонений до експлуатації, бо не можна зводити нові  поверхи, коли на четвертому, третьому і першому в офісах і магазинах  працюють люди. Тобто вже у цей час, коли будинок обростає риштуваннями, приблизно 1000 людей, котрі щодень перебувають на пр. Чорновола, 59, наражаються на значну небезпеку.

Ви спитаєте, чому ці очевидні порушення не побачили відповідні органи? Як виконком Львівської міської ради міг затвердити відповідні містобудівні умови та обмеження? Як філія ДП «Укрдержбудекспертиза» могла надати експертний звіт? І  нарешті, як Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю могла дати дозвіл на виконання таких будівельних робіт? Що ж, у відповідальності є конкретне ім`я, як полюбляють нагадувати прокурори. 

Маркіян ВОЙТОВИЧ, для Leopolis.news