Журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що колишній керівник Броварського районного ТЦК та СП Юрій Бурляй користується нерухомістю та автопарком вартістю 1 мільйон доларів.
Юрій Бурляй з серпня 2022 року по листопад 2024 року працював керівником Броварського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За даними журналістів, він користується елітним будинком у передмісті Києва, квартирою у Вишгороді та робить ремонт у двох квартирах у Борисполі. Більша частина цього майна разом з автопарком сімʼї зʼявилася протягом останніх років, коли Бурляй очолював Броварський військкомат. Вартість виявленої журналістами нерухомості та автівок, якими користується сім’я військкома, сягає мільйона доларів.
У березні 2024 року Бурляй почав орендувати будинок на 320 квадратів в елітному котеджному містечку неподалік від Києва. Представниця котеджного містечка повідомила, що будинок схожого метражу без ремонту коштує 400 тисяч доларів. Журналістам вдалося отримати фото ремонту, ймовірно, з цього будинку. Отже, будинок з ремонтом, за словами представників котеджного містечка, орієнтовно може коштувати 720 тисяч доларів.
Власницею будинку, який Юрій Бурляй орендує понад рік, є пенсіонерка Олена Черенкова. Через тиждень після купівлі котеджу вона здала його в оренду на той момент броварському військкому. На запитання, скільки коштував будинок, пенсіонерка не відповіла, сказавши, що купувала його разом із сином Павлом Гусаком. Він також повідомив, що не памʼятає ціну, яку сплатив за будинок, де зараз живе Юрій Бурляй. За даними журналістів, Гусак та Бурляй — колишні бізнес-партнери (у лютому 2003 року вони разом заснували фірму «Ніколь»), а зараз називають один одного товаришами.
Власниця заміського будинку, який може коштувати понад 700 тисяч доларів, повідомила, що здає будинок Бурляю за 18 тисяч гривень на місяць. За словами рієлтора та CEO Money Real Estate Олександра Тімоновича, ця ціна не відповідає ринковій, такі будинки коштують 3-3,5 тисячі доларів на місяць.
Сам Юрій Бурляй підтверджує факт оренди будинку за 18 тисяч гривень на місяць, адже його товариш Павло Гусак «попросив доглядати будинок і за якісь символічні гроші пожити в ньому». Чоловік також підтвердив, що вартість оренди такого будинку занижена, тому що «це мій товариш і в нього так склалися обставини».
Під час розслідування журналісти «Слідства.Інфо» також зʼясували, що під час служби Юрія Бурляя у Броварському ТЦК його теща стала власницею двох однокімнатних квартир у новому житловому комплексі в Борисполі (у 2020-2022 роках Бурляй очолював Бориспільський військкомат — ред.). Згідно з інформацією з держреєстру речових прав, за кожну з цих квартир жінка в січні 2024 року сплатила 435 тисяч гривень. Зараз схожі квартири продаються утричі дорожче — десь за 1,4 мільйона гривень.
Журналісти також отримали довідку про оцінювальну вартість цих об’єктів нерухомості. Згідно з нею, кожна квартира коштує близько 1,3 мільйона гривень. Зараз у квартирах триває ремонт.
Окрім нерухомості, сімʼя Юрія Бурляя має кілька транспортних засобів, два з яких — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та мотоцикл Honda NC750XD — куплені у 2024 році. Загальна вартість автопарку сімʼї ексвійськкома, згідно з його декларацією, становить 2,8 мільйона гривень.
Загалом журналісти «Слідства.Інфо» нарахували нерухомості та автівок, якими зараз користується сімʼя Юрія Бурляя, на понад 40 мільйонів гривень, або майже 1 мільйон доларів США.
З січня 2025 року Юрій Бурляй, який тривалий час очолював Броварський військкомат, а до того — Бориспільський, отримав підвищення. Тепер він — начальник відділу військового лідерства Генштабу ЗСУ.
Львівська обласна військова адміністрація погоджувала виїзд чоловіків за кордон під час повномасштабної війни за листами з вигаданої громадської організації з підписом російського імператора Олександра III та логотипом російського "Газпромбанку".
Про це йдеться у розслідуванні NGL.media, передає Цензор.НЕТ.
"Гуманітарна надія нації", яка називала себе або громадською організацією, або "українсько-французькою групою", оформлювала листи до Львівської ОВА з проханням дозволити виїзд військовозобовʼязаних чоловіків з України. У Мінʼюсті заявили, що інформації про таку ГО немає.
При цьому офіційного листа до ЛОВА ця організація оформила з явною насмішкою, використавши логотип російського "Газпромбанку" та автограф російського імператора кінця XIX ст. Олександра III.
Щонайменше 8 чоловіків виїхали на підставі листів
Директором організації теж вказали, схоже перше-ліпше розповсюджене прізвище – Олександр Ніколенко. Лише в Україні живе близько 500 людей з таким ім’ям та прізвищем.
Так, упродовж осені 2022 року Львівська ОВА отримала п’ять листів від "Гуманітарної надії нації". Розпорядження з підписом голови ЛОВА Максима Козицького, якими дозволяли виїзд, ухвалювали в день подачі листа або вже наступного дня. Загалом дозвіл отримали вісім чоловіків.
Серед них — 25-річний мешканець Дніпра Артем Лущан. У листопаді 2022 року він разом із позаштатним радником начальника ЛОВА Олексієм Шевчуком на автомобілі перетнув кордон з Польщею.
Лущана внесли до системи "Шлях" як водія-волонтера для "перевезення через державний кордон України гуманітарного вантажу".
Журналісти NGL.media з'ясували, що соцмережі Лущана свідчать про те, що він досі перебуває за кордоном.
За даними NGL.media, щонайменше семеро з восьми чоловіків, які виїхали за зверненням "Гуманітарної надії нації", не повернулися в Україну. Один із них — Сергій Валіводзь — отримав два дозволи: спершу від "Гуманітарної надії нації", а потім від ГО "Львівський мандрівник", якої юридично не існує. Імовірно, це також фейкова організація.
У Львівській ОВА повідомили, що знають лише про одного водія від "Гуманітарної надії нації", який порушив терміни перебування за кордоном, проте не називають його імені. Після повідомлення Держприкордонслужби у червні 2024 року йому скасували право виїзду.
На запитання щодо погодження виїзду за зверненнями фейкової організації, у ЛОВА відписали лише те, що "за достовірність поданих даних, зазначених у листах, відповідальність несли виключно заявники, які їх подавали".
На початку січня цього року на сайті Держаудитслужби було розміщено публікацію «Через «преференції» забудовникам Львів недоотримав 214 млн грн, – висновки ревізії». Такі кошти до місцевого бюджету мали б надійти у вигляді обов’язкової пайової участі забудовників. Однак підлеглі міського голови Андрія Садового, як встановили аудитори, процес стягнення несплачених або несвоєчасно внесених забудовниками коштів недостатньо контролювали.
Що криється за “недостатнім контролем” (службова недбалість чи умисні зловживання) мають зʼясувати правоохоронні органи. Поки що достеменно відомо лише про наявність кримінального провадження за фактами, встановленими під час ревізії
Названа ревізія стосувалась діяльності департаменту економічного розвитку Львівської міськради за 2021-2024 року, керівником якого з жовтня 2023 року є скандальновідома Інна Свистун.
Згідно з висновками аудиторів, Львів недоотримав кошти, зокрема, з таких причин:
151,2 млн грн – кошти, що не були сплачені забудовниками після введення в експлуатацію 115 об’єктів будівництва, оскільки замовники не зверталися до департаменту з питанням визначення розміру пайового внеску;
57,2 млн грн – кошти, що не були сплачені через невиконання забудовниками своїх зобов’язань у встановлені договором терміни;
5,7 млн грн – внески, які були сплачені із запізненням після введення об’єктів в експлуатацію.
Матеріали ревізії, як повідомляла Держаудитслужба, були передані до Управління СБУ у Львівській області.
Водночас з відкритих джерел відомо, що кримінальне провадження за матеріалами ревізії було відкрито Львівською обласною прокуратурою і що проведення досудового розслідування у цій справі доручено Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області.
Йдеться про кримінальне провадженні №42025140000000020 від 20.01.2025, за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Станом на зараз у судовому реєстрі щодо цієї справи наявна лише одна ухвала — від 24.03.2025 року (про тимчасовий доступ до речей і документів), яка стосуються, зокрема, надання слідству доступу до договорів про пайову участь, укладених між департаментом економічної розвитку Львівської міськради та низкою комерційних структур.
Разом з тим, упродовж останніх місяців, у відкритих джерелах (у тому числі в судовому реєстрі) з'явилося багато інформації про стягнення з забудовників Львова заборгованих пайових внесків.
Що це за забудовники? Що вирізняє їх від інших – тих, що виконали свої зобов’язання з сплати пайових внесків у встановлені договорами терміни? Чи своєчасно міськрада почала стягувати заборгованість?
Аби відповісти на ці питання, журналіст ЗІФ звернув, зокрема, увагу на допис щодо цієї теми, який був опублікований на сторінці юридичного департаменту Львівської міськради у Facebook (відтворюємо його повністю): «Департамент економічного розвитку повернув до бюджету Львова 25,5 млн гривень. За позовом Департаменту Господарський суд міста Львова зобовʼязав ТзОВ «СБК-Захід», ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство – 4630» та ПП «Юридичне агентство» сплатити в бюджет Львова 25 593 530 гривень пайового внеску, які забудовники заборгували за будівництво ЖК у Львові. Дані підприємства не сплатили пайовий внесок під час будівництва житлових будинків у Львові. В свою чергу, ці внески мали б бути спрямовані на розвиток інфраструктури району. Суд ухвалив стягнути основну суму боргу, а також перераховану пеню, інфляційні втрати та 3 відсотки річних».
Найбільшу суму пайового внеску – 13,3 млн грн, як вбачається з відкритих джерел, Львівська міськрада відсудила у ПП «Юридичне агентство» - за рішенням Господарського суду Львівської області від 18.02.2025.
З рішення відомо, що у 2019 році департамент економічного розвитку Львівської міської ради уклав із ПП «Юридичне агентство» договір, відповідно до якого забудовник зобов’язувався сплатити до кінця 2020 року 1 млн грн пайового внеску, а до кінця 2024 року – ще 9,4 млн грн (але не пізніше дати прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію).
Вказане будівництва (йдеться про житловий комплекс на вул. Буйка, 27) було завершено та прийнято в експлуатацію 30.12.2022. Однак забудовник на той час вніс лише перший платіж.
Тобто департамент економічного розвитку повинен був звернутись до суду про стягнення пайового внеску на початку 2023 року. Однак такий позов було подано лише в жовтні 2024, за дивним збігом – у період проведення фахівцями Північного офісу Держаудитслужби ревізії фінансово-господарської діяльності департаменту економічного розвитку Львівської міськради.
У той же період позови про стягнення пайових внесків департаментом були подані до госпсуду також і щодо ТОВ «СБК-Захід» та ПАТ «Львівське автотранспортне підприємство – 14630».
У Львівського АТП-14630 через госпсуд були відсуджені борги за пайові внески у розмірі майже 2 млн грн та 3,08 млн грн. Теж з запізненням “на роки”.
З рішення суду від 12.02.2025 (йдеться про справу на 3,08 млн грн) відомо, що у 2017 році департамент економічного розвитку уклав із забудовником угоду про сплату пайового внеску – 2,3 млн грн, згідно з якою пайовий внесок мав бути сплачений по 31.12.2017 року. У подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду, якою забудовника зобов’язано сплатити пайовий внесок по 31.05.2022 року (але не пізніше дати введення об’єкта до експлуатації). Об’єкт (ЖК на вул. Городницькій, 47) був прийнятий в експлуатацію 18.07.2023. Натомість забудовником було сплачено лише 900 тис. грн заборгованості по договору.
Тобто заборгованість з пайового внеску «висіла» майже сім років. Поки не почався аудит. Отака цікава «преференція».
Цікавою є й інформація про боржників.
ПАТ «Львівське АТП-14630» є одним із перевізників Львова. За даними YouControl, його власниками, яким належать найбільші пакети акцій, вказані Андрій Рокош та Володимир Мазур. Всього у переліку учасників юрособи – 829 акціонерів.
З інформації порталу «Наші гроші» вбачається, що така ж кількість акціонерів була 10 років тому. Портал, зокрема, повідомляв, що найбільшими акціонерами товариства є два підприємства – ТОВ «БЦ «Український капітал» (61%) та ТОВ «ХоСаРо» (19%).
Засновниками обох підприємств, і БЦ «Український капітал», і «ХоСаРо», яким належить 80% «ЛАТП-14630», є три людини – Володимир Мазур, Андрій Рокош та Тарас Хома.
З публікацій в ЗМІ відомо також, що названі компанії – ТОВ «ХоСаРо» та ТОВ «БЦ «Український капітал» у 2019 році вклали власні кошти у виборчу кампанію Садового. ТОВ «ХоСаРо» перерахувало на рахунок Садового 2,6 млн грн, компанія «БЦ «Український капітал» 3 млн грн.
Про ПП «Юридичне агентство», яке госпсуд зобовʼязав сплатити в бюджет Львова 13,3 млн грн пайового внеску, ЗМІ, зокрема, повідомляли таке: компанія зареєстрована за адресою Fest Republic та належить ТзОВ «Компанія з управління активами «Актив»». Її власниками є львівські підприємці Богдан Куспись та Іван Коцьо – бізнес-партнери Віталія Антонова, власника концерну «Галнафтогаз» (ОККО Group).
Напркінці квітня стало відомо, що Господарський суд зобов’язав ТОВ «Акіта Україна» сплатити Львівській міськраді понад 7 млн грн пайового внеску, який компанія заборгувала за будівництво 18-поверхового житлового комплексу на вул. Замарстинівській, 134а у Львові.
Позовну заяву в суд до ТОВ «Акіта Україна» подала Галицька окружна прокуратура Львова - в інтересах держави в особі позивача департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.
З рішення суду також вбачається, що ТОВ «Акіта Україна» розпочало будівництво двох об`єктів на Замарстинівській у 2020 році, в експлуатацію вони були прийняті наприкінці 2023 року.
Однак за час будівництва ЖК пайовий внесок забудовник не сплатив. Навіть не звернувся до Львівської міськради із заявою про визначення розміру пайової участі. Хоча зобов'язаний був це зробити у 2020 році - протягом 10 робочих днів після початку будівництва. А Львівська міськрада увагу на таку “дрібничку” (несплату мільйонного пайового внеску) чомусь не звернула. І так, вочевидь, тривало б і надалі. Якби не ревізія Держаудитслужби.
За даними реєстрів, ТОВ «Акіта Україна» зареєстроване у 2017 році. Власниками компанії є львівська забудовниця Зоряна Була, мешканець Скнилова Андрій Опришко та самбірчанин Віктор Липецький.
З реєстрів також вбачається, що Зоряна Була пов’язана з забудовницею Любомирою Булою, яка є, зокрема, співвласницею львівської компанії “Кворум Партнерс”. Донедавна кінцевим бенефіціаром цієї компанії спільно з Любомирою Булою був Юліан Чаплінський, який раніше працював на посаді головного архітектора Львова.
Підготував Віктор Корнієнко
Настоятелю Лаврівського монастиря Св. Онуфрія отців Василіян представники ректорату ЗВО "Львівський університет бізнесу та права" передали у дар ікону “Таємна вечеря”.
Громада монастиря прийняла подарунок з великою вдячністю.
Вказана подія мала місце 23 червня.
За словами представників університету, Лаврівський монастир Св. Онуфрія, що у селі Лаврів на Старосамбірщині, є одним із найважливіших духовних центрів Західної України, унікальною пам’яткою культури та національної історії. В різні часи тут діяли семінарія, головна окружна школа, Василіянський ліцей. Монастирська бібліотека була однією з найбільших в Галичині. Отож, вказаний дар — це у тому числі знак глибокої шани до подвижницької праці заради збереження духовних цінностей.
За інформацією аудиторів, розмір виплаченого вихованцям ліцею грошового забезпечення був у 7-9 разів меншим від належного.
Про це повідомила пресслужба Західного офісу Державної аудиторської служби України.
Під час ревізії Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут» фахівцями Західного офісу Держаудитслужби встановлений факт значної недоплати вихованцям, позбавлених батьківської опіки.
Упродовж 2021-2024 років ліцей нараховував та виплачував відповідне грошове забезпечення ліцеїстам з числа дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування. Такі вихованці мали право отримувати щомісяця від 3,6 тис. грн у 2021 році до 4,8 тис. грн – у 2024-му.
Натомість їм щомісяця виплачувалася сума в 530 грн. Тобто розмір виплаченого грошового забезпечення був у 7-9 разів меншим від належного. Таким чином вихованцям військового ліцею недоплатили 1,2 млн грн.
Наразі вирішується питання щодо відшкодування коштів, недоотриманих дітьми.
Матеріали ревізії передано у Галицьку окружну прокуратуру міста Львова.
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
Через схеми з постання дров для ЗСУ розкрадають сотні мільйонів гривень. Про це свідчать останні резонансні кримінальні справи та гучні журналістські розслідування. Ключові...