У найбільш привабливих закупівлях товарів, робіт і послуг, організованих останнім часом Львівським комунальним підприємством «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», фігурували, як правило, «свої» фізичні особи-підприємці. Цей та низка інших фактів свідчать про те, що такі тендери могли проходити з фіктивною конкуренцією. Виникає логічне питання: а куди ж дивляться контролюючі органи?
Зазначимо, що з 10 серпня 2018 року посаду директора ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг"обіймає Олег Герасимюк. Відомо, що він раніше, зокрема, працював слідчим УМВСУ у Львівській області, державним інспектоом з охорони навколишнього природного середовища та радіаційної безпеки Державної екологічної інспекції у Львівській області , обіймав керівні посади в ДП «Львівстандартметрологія».
Антимонопольному комітету на замітку
Львівське комунальне підприємство "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" в особі його директора Олега Герасимюка 04 червня 2020 року підписало договір з підприємницею Ганною Пакуш щодо закупівлі трун та хрестів на суму 1 225 260,00 грн.
Із відкритих джерел також відомо, що єдиним конкурентом фізичної особи-підприємця Пакуш Ганни Степанівни на цих торгах був ФОП Процайло Олег Володимирович, пропозиція якого складала 1 131 968,00 грн. Однак у подальшому тендерна пропозиція даного учасника була відхилена.
Причина такого рішення зазначена в протоколі засідання тендерного комітету ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" від 13.05.2020 року. Йдеться про те, що тенедерна пропозиція підприємця Олега Процайла не відповідала умовам тендерної документації.
Головна претензія до учасника, судячи із тексту протоколу, полягала у встановленні невідповідністі запропонованих ним товарів "технічним вимогам замовника до предмету закупівлі". Дану "ваду" було виявлено по фотографіях "запропонованого до постачання товару", які учасник зобов’язаний був надати у складі пропозиції.
Що ж було "не так" на фото, які надав Процайло? Виявляється (і в протоколі це розписано досить детально), підприємець "дав маху" з фурнітурою товару – на фото трун та хрестів вона відсутня.
Щоб було зрозуміліше, кілька дослівних цитат із протоколу: "на фото запропонованого виду товару "труна шестигранна дубова", є невідповідність тех. вимогам заявника – відсутня фурнітура (хрестик)", "на фото запропонованого виду товару "хрест дубовий", є невідповідність тех. вимогам заявника – відсутнє оздоблення металізованими прикрасами та відсутнє розп’яття".
Чому єдиний конкурент підприємниці Ганни Пакуш надав фото товару без фурнітури? Аби відповісти на дане питання, автор цих рядків поцікавився іншими документами тендерної пропозиції від Олега Процайло.
Передусім звернула на себе увагу довідка про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, у якій ФОП Процайло Олег Володимирович повідомив, що "працює один" та має необхідний досвід та знання для повноцінного виконання контракту на постачання трун та хрестів. При цьому додатково повідомив про виробника продукції ФОП Панахида Андрія Романовича, в якого працює на постійній основі 7 працівників.
Аналогічною за своїм змістом є довідка Процайла про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Сумнівно, до речі, виглядають й інші "тендерні" документи даного учасника, що як ФОП був зареєстровний 23.07.2018 року та основний вид діяльності якого оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього.
Однак повернімося до переможця тендеру – до Пакуш Ганни Степанівни.
Про дану підприємницю згадувало, зокрема, львівське інтернет-видання Гал-інфо в публікації "Як у Львові "хімічать" на обрядових послугах".
У матеріалі зазначалося,, що останній раз ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" труни та хрести закуповувало в лютому минулого року – за результатами тендеру, переможцем якого стала та сама Ганна Пакуш.
Договір між підприємницею та ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" в особі його директора Олега Герасимюка щодо даної закупівлі на суму у 992 тис. грн. був підписаний 11.03.2019 року. Загалом було закуплено 335 трун та 510 хрестів.
У публікації наголошувалося на тому, що єдиним конкурентом Пакуш Ганни Степанівни на цих торгах був ФОП Калявський Іван Михайлович.
Йшлося про "конкурента", який одночасно займався підприємницькою діяльністю та працював в ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" - майстром столярної дільниці (!).
Виявилось також, що Іван Калявський, який веде свою підприємницьку діяльність з 2005 року та зареєстрований у Львові, в 2018 році укладав угоду із ЛКП "Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг" на 113,9 тис. грн – щодо закупівлі трун та хрестів.
На привабливий тендер –лишень один учасник...
Угода з фізичною особою-підприємцем Глуховським Андрієм Юрійовичем щода надання послуг з прибирання кладовищ, території місць поховань (з метою утримання належного санітарного стану на територіях кладовищ м.Львова) була укладена 03.05.2019 року - на 998 тис. грн.
Передувало цьому те, що тендер на дану закупівлю за процедурою відкритих торгів двічі відмінявся через відсутність достатньої кількості учасників. У зв’язку з тим, що cвою пропозицію подавав лише один учасник – Андрій Глуховський, який . підприємницькою діяльністю займається з 2010 року. У результаті було прийнято рішення про застосування переговорної процедури і повідомлено про намір укласти договір з ФОП Глуховським А.Ю.
Тепер про найбільш показовий момент. За наявною інфолрмацією, протягом двох останніх років діяльність цього підприємця тісно пов’язана з закупівлями, які організовують районні адміністрації Львівської міськради. Загалом між райадміністраціями (Личаківською, Шевченківською, Франківською) та підприємцем Андрієм Глуховським протягом 2018-2019 років було укладено 8 угод (в основному щодо ремонтів систем центрального опалення житлових будинків).
Ще 2 угоди було укладено з Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради, одна з них - щодо послуг з прибирання кладовищ (території місць поховань).
Загалом, враховуючи договір з «ритуальним» комунальним підприємством, було 11 угод на суму 4 млн. грн.
З ФОП Яворським Богданом Романовичем ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» договір підписало 26.09.2019 року – щодо постачання каркасів вінків та корзин (1120 штуки). Його загальна вартість невелика – 146 тис. грн. Однак навіть за такої обставини не обійшлось без «дивних речей».
Відомості про Богдана Яворського, який зареєстрований як ФОП в 2011 році, «знайшлися» в електронних деклараціях Соломії Яворської, що обіймає посаду провідного спеціаліста Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міськради. При цьому низка фактів вказує на те, що йдеться про близького родича її чоловіка.
Історія про 23-річного директора (верхолаза), який виграв тендер на 648 тис. та потрапив під увагу аудиторів
Однак найцікавіше полягає в іншому.
Віктор Корнієнко
У травні львівський госпсуд визнав банкрутами та дозволив ліквідувати дві фірми. Дані товариства за дивним збігом обставин є боржниками податкових органів та фігурували в кримінальних провадженнях щодо ухилення від сплати податків.
Йдеться про Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопак", що заборгувало податковим органам понад 2,8 млн. грн., та про Приватне акціонерне товариство "Артор" – з боргом перед податківцями понад 5,3 млн. грн.
Обидві фірми були визнані банкрутами в один день: згідно постанов господарського суду Львівської області, винесених суддею Лідією Чорній 20 травня 2020 року.
Цікаво, що це не єдине співпадіння.
За наявною інформацією, провадження у справах про банкрутство ТОВ «Технопак» та ПрАТ "Артор" також були відкриті в один день: ухвалами господарського суду Львівської області під головуванням судді Лідії Чорній від 29.01.2020 року – за заявами Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.
Згідно даних ухвал, грошові вимоги податкової служби до ТОВ "Технопак" було визнано у розмірі 2 845 489,18 грн., до ПрАТ "Артор" – у розмірі 5 331 783,50 грн.
Із наявних у судовому реєстрі рішень відомо також, що кошти в сумі 2 845 489,18 грн. з ТзОВ «Технопак» в дохід Державного бюджету України було постановлено стягнути ще в 2013 році. Згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року за позовом ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до ТзОВ «Технопак», який було задоволено.
Водночас інформацію про те, як утворилась значна частина вищеназваної заборгованості, вдалося віднайти в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 03.08.2017 року. Дане рішення стосується звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків у великих розмірах) у зв'язку із закінченням строків давності засновника та директора ТзОВ «Технопак». В ухвалі, зокрема, вказано, що внаслідок умисних дій директора ТзОВ «Технопак» в період червня-грудня 2009 року, було занижено сплату податку на додану вартість в загальній сумі 1 294 240 грн.
У подібному кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків (за ч.1 ст.212 КК України) фігурувало й ПрАТ "Артор". Підтверджує це, зокрема, ухвала слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів.У ній йдеться про здійснення досудового слідства у справі за ч.1 ст.212 КК України, у ході якого було встановлено, що «службові особи ПАТ «Артор» в період 2015 року ухилились від сплати податків на загальну суму 941 110 грн., шляхом безпідставного відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства документів ТОВ «Силіконова долина», які містять неправдиві відомості».
За даними порталу YouControl, ТзОВ "Технопак", що спеціалізується на виробництві тари з пластмас, було зареєстровано 19.10.1995 року. Керівником та співзасновником товариства є Степанов Олег Валентинович. Ще одним співзасновником - Костенко Ірина Валентинівна.
Приватне акціонерне товариство "Артор", основний вид діяльності яного неспециалізована оптова торгівля, було зареєстровано 25.10.1995 року. Керівником та єдиним засновником підприємства-боржника є громадянин Морокко Сбіхі Салах-Еддін. Керівником (підписантом), учасником у минулому вказано Рогуцького Миколу Богдановича.
За дивним збігом обставин за головування у Львівській обласні раді Олександра Ганущина мільйонні тендери на ремонт комунальних закладів та підприємств Львівської обласної ради вельми часно вигравали одні й ті самі сумнівні фірми.
У їх числі - ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія», що пов’язане з відомим депутатом Львівської облради Богданом Гагалюком. З тим самим, що є також керівником фракції Народного Руху України, головою постійної комісії з питань будівництва, житлово-комунального господарства, енергоефективності, альтернативної енергетики, промисловості та інвестиційної політики. І не тільки...
Чиї ж люди Ганущин та Гагалюк?
Про Ганущина та Гагалюка, яких пов’язує давнє членство у ЛОО Народного Руху України, тісне знайомство та спільні політичні інтереси, місцеві ЗМІ писали, як про «людей Дубневичів».
Увага акцентувалась на тому, що таке твердження щодо Олександра Ганущина є фактично незаперечним. Він був помічником-консультантом нардепа Ярослава Дубневича та головним консультантом при юридичній фірмі одіозних братів (йдеться про адвокатське об’єднання «Матвіїв і партнери»).
Причетність до галицьких олігархів Гагалюка аргументувалась, зокрема, тим, що його мати Зіновія Гагалюк разом з радником того ж Ярослава Дубневича Ростиславом Молоком є співвласниками ТОВ «Інкомтранс». І що згодом частку цього підприємства отримав і Богдан Гагалюк.
Насправді ж усе (а передусім зв’язки між деякими вищеназваними особами) виглядає набагато ширше, глибше та повніше. «Собака зарита» вочевидь в «освоєнні» через «свої» фірми бюджетних коштів. Приклад з ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія», яке останнім часом справно та регулярно виграє мільйонні тендери щодо реконструкції комунальних закладів та підприємств Львівської облради, у цьому плані є вельми показовим.
Кілька фактів про «не чужу» фірму
ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія», що спеціалізується на постачанні пари, гарячої води та кондиційованого повітря, було створено у липні 2014 року.
«Згідно з витягом з ЄДР станом на кінець 2014-го, є внесок Гагалюка розміром 25 тис. грн в “статутник” цієї фірми, який він не задекларував. Другим власником товариства є Ігор Цейтлін – колишній начальник департаменту ЖКГ Львівської ОДА», – писав про підприємство сайт «Наші гроші» (Деклараційні тіньовики в облраді).
Нині, за даними системи YouControl, директором ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» є Богдан Монастирський. Він же – кінцевий бенефіціарний власник та засновник. У числі інших власників та засновників – Галина Бойко, Наталія Іськів, Андрій Ногас, які (як і Богдан Монастирський) так чи інакше пов’язані з Богданом Гагалюком.
Про Наталію Іськів, зокрема, відомо, що вона є керівником та співзасновником адвокатського об'єднання "Правова компанія"НІМБ". Юридична структура своєю адресою вказує м. Львів, вул. академіка Олександра Богомольця, буд. 11.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, йдеться про будинок з офісними приміщеннями, який належать на праві приватної власності вище згадуваному ТОВ «Інкомтранс», кінцевими бенефіціарними власниками, засновниками якого є вище згадувані помічник-консультант Ярослава Дубневича та мати Гагалюка, а керівником – сам Богдан Гагалюк.
Наталія Іськів та ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» згадується в електронній декларації Богдана Гагалюка за 2016 рік. З цієї інформації відомо, що Гагалюк продав свою частку (50%) у статутному капіталі підприємства Наталії Іськів за номінальною ціною у 25 тис. грн.
Богдан Монастирський відомий як колишній заступник міського голови Борислава, керівник Бориславської міської організації Народного Руху України.
Андрій Ногас є керівником колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж», серед засновниів якого раніше був Богдан Гагалюк.
КВП «Енергомонтаж» також здійснює свою діяльність в офісних приміщеннях буд. 11 по вул. академіка Богомольця. При чому – дуже специфічно. Підприємство «засвітилось» у численних зловживаннях на тендерах, було головним фігурурантом кримінальних проваджень, пов’язаних з розтратою, заволодінням державними коштами під час ремонтних робіт в комунальних закладах, з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах.
Одна з останніх таких справ, за даними реєстру судових рішень, стосувалася заволодіння державними коштами під час виконання проектних та пошукових робіт по об'єкту «Реконструкція будівлі під хірургічне відділення на 40 ліжок Старосамбірської ЦРЛ на вул. Дністровій в м. Старий Самбір».
Імітація конкуренції в боротьбі за гроші
А тепер про головне. Упродовж часу липень 2017 року та березень 2019-го ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» за результами державних закупівель уклало 29 угод на суму 278,4 млн грн. Йдеться в основному про виконання робіт, замовниками яких було Акціонерне товариство "Укртранснафта", департамент розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації, комунальні заклади та підприємства Львівської обласної ради, угоди з якими здебільшого стосувалися проведення реконструкції будівель та систем теплопостачання.
У числі таких комунальних закладів та підприємств - “Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут” (який уклав з ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» угоди на 9 млн грн та на 3,89 млн грн), "Львівська обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" (угода на 33,1 млн грн), «Львівський геріатричний пансіонат» (4,4 млн грн), "Львівський обласний центр репродуктивного здоров'я населення"( угоди на 2,49 млн грн, 336 тис. грн та 275 тис. грн).
Як «не чужій» для Гагалюка компанії вдавалося регулярно перемагати у тендерах комунальних підприємств та закладів ЛОР? Взагалі-то дуже просто. Факти, зокрема, свідчать про те, що тендери проводились з формально конкуренцією, себто з формальними, щоб не сказати, підставними, учасниками. Один з найбільш яскравих прикладів пов’язаний з ліцеєм імені Героїв Крут.
У вересні 2018 року цей комунальний заклад уклав договір з ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» на 3,89 млн грн щодо проведення реконструкції приміщень спортивно-культурного комплексу.
Окрім переможця, участь у торгах брало ТОВ "Дніпроресурспостач», чия позиція було трішки дорожчою за ціну переможця. Розглянута вона не була.
Трохи інформації про «конкурента». ТОВ "Дніпроресурспостач» було зареєстровано два роки тому в Дніпрі (з розміром статутного капіталу 1200 грн.). Його основний вид діяльності – роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах. Керівником підприємства значиться Андрій Підберезний, що зареєстрований в місті Кам’янське Дніпропетровської області.
Єдине, чим «прославилось» ТОВ "Дніпроресурспостач», – це участь у сумнівних тендерах (вочевидь, у ролі підставної фірми для створення штучної конкуренції). А ще – фігуруванням у кримінальному провадженні, що було відкрите за результатами одного з таких тендерів за ст. 366 КК України (службове підроблення). Тендер стосується проведення закупівель комплектуючих для пасажирських вагонів. Організовувала його регіональна філія «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».
До цього, в серпні 2017 року, комунальний заклад уклав договір з ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» на 9 млн грн. Повна назва цього замовлення – «Реконструкція будівель та системи теплопостачання спортивно-культурного комплексу Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою ім. Героїв Крут».
Участь у торгах, окрім переможця, також брало лише одне підприємство - ТОВ "РІСТ" – з пропозицією більшою на 15 тис. грн, яка не розглядалась.
ТОВ "РІСТ" зареєстровано в Києві. Спеціалізується на виробництві металевих дверей і вікон. Власником підприємств є Дмитро Пашковський, який також володіє ТОВ "ТЛА Івано-Франківськ». Засновниками ТОВ "РІСТ" вказані ТОВ «Е-Пос» та ТОВ «ТЛА-Київ».
ТОВ "ТЛА Івано-Франківськ» згадано не просто так. Це підприємство (зі статутним капіталом 1300 грн), яке спеціалізується на технічному обслуговуванні та ремонті автотранспортних засобів, було «конкурентом» (само собою зрозуміло, що єдиним) ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» на торгах, організованих в листопаді 2018 року комунальним закладом ЛОР «Львівський геріатричний пансіонат». Стосувалися вони робіт з реконструкції корпусу №1 пансіонату. Перемігши у «конкурентній» боротьбі, ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія» за результатами цього аукціону отримала можливість «освоїти» 4,4 млн. грн.
Коментарі тут, мабуть, зайві.
Замість епілогу
Крім ТОВ «Львівська теплоенергетична компанія», спортивний майданчик “Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут” реконструювало ТОВ "Еліт Спорт Груп". За результатами допорогових закупівець ця фірма в серпні 2017 року отримала 1,34 млн. грн.
Засновником ТОВ "Еліт Спорт Груп" значиться Роман Блащак, за яким, до речі, давно тягнеться довгий шлейф тендерних зловживань. У цей час ТОВ "Еліт Спорт Груп" «проходить» в низці кримінальних проваджень за фактами привласнення бюджетних коштів, виділених на реконструкції спортивних майданчиків на території Львівської області.
І останнє. Судячи з публікацій в ЗМІ, Олександр Ганущин ліцей імені Героїв Крут останній раз відвідував 30 січня 2019 року. Де під час зустрічі з ліцеїстами заявив, що Львівська обласна рада виділить кошти для ремонту державного ліцею. І це буде вагомий і конкретний внесок у розбудову славного навчального закладу, створеного у перший рік незалежності...
Віктор Правденко.
Поміж кредиторів, борги яких сподіваються «списати» у даній справі - департамент економічного розвитку Львівської міської ради, якому компанія-боржник винна понад 4 млн. грн.
Йдеться про ТзОВ “Галіція Апартментс”, якому Львівська міська рада в 2013 році надала оренду на 10 років ділянку площею 2,8712 га для будівництва сучасного житлового комплексу на вулиці Джерельній, 69. Реалізація цього проекту, як відомо, супроводжувалась низкою скандалів. ЗМІ, зокрема, звернули увагу на те, що до будівництва Бельгійського містечка» у Львові має стосунок чоловік куми міського голови Львова Андрія Садового Ксенії Курилишин.
А тепер про останню скандальну ситуацію. У даний час, згідно інформації із Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно ТзОВ “Галіція Апартментс” господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі про банкрутство.
Справа про банкрутство була порушена за ухвалою госпсуду від 16.01.2020 року (суддею Андрієм Морозюком) – на підставі заяви ТОВ “Галіція Апартментс».
З ухвали вбачається, що ТзОВ "Галіція Апартментс" має заборгованість «перед відомими боржнику кредиторами на загальну суму 4 833 139,60 грн.».
Поміж кредиторів, вимоги яких визнаються боржником, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, якому ТзОВ "Галіція Апартментс" заборгувало 4 022 476 грн. 39 коп. (з яких: 3 500 386 грн. 20 коп. - пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова, інші суми складає пеня, 3% річних, інфляційні втрати та відшкодування витрат на оплату судового збору).
Ще один кредитор із серйозними вимогами - Головне управління ДПС у Львівській області. Податківцям ТзОВ "Галіція Апартментс" заборгувало 671 426,55 грн.. із яких левову частку складає заборгованість по орендній платі з юридичних осіб (в розмірі 658 651,92 грн.).
Згідно із даними реєстрів, ТзОВ “Галіція Апартментс” було зареєстровано 15.03.2012 року. Власниками ТзОВ «Галіція Апартментс» на даний час в рівних долях є Люксембурзька компанія ТзОВ «ЖЕК ІНТ» та Бельгійська компанія «ТПФ» АТ.
А тепер про найцікавіше - про інформацію з сайту «Наші гроші. Львів» (станом на 23 квітня 2013 року) «Наші гроші. Львів»
«Власниками ТОВ “Галіція Апартментс”, яке зареєстрували лише рік тому, є три компанії: ТОВ “Жек інт” (Люксембург), ТОВ “ТПФ АТ”(Бельгія) та українське ТОВ “Хабітат Юкрейн”. Власниками “Хабітат Юкрейн” (зареєстровано у липні 2011 року) є дві українські компанії: ТОВ “Ю ар бі інвест” та ТОВ “Бізнес парк Львів”.
ТОВ “Ю ар бі інвест” належить Тарасу Колянковському та бельгійцеві. Той же Тарас Колянковський є директором “Галіція апартментс”, “Хабітат Юкрейн” та “Ю ар бі інвест”. Тарас Колянковський також відомий тим, що є радником з правових питань скандального АТЗТ “Універмаг “На ринку”. Ця компанія викупила будинок на площі Ринок за дуже помірною ціною.
А власниками ТОВ “Бізнес парк Львів” є Олексій Курилишин, чия дружина є кумою міського голови Львова Андрія Садового, і Тарас Хмеловський, який згідно звіту SMIDA за 2011 рік, був головою наглядової ради ПАТ “Львівське автотранспортне підприємство 24654”. Це публічне акціонерне товариство своєю чергою є засновником однойменного ТОВ, у якого Львівська міська рада й вилучила ділянку на Джерельній, 69».
Більш детально про вищеописану банкрутну справу та про участь «людей Садового» в зведенні елітного «Бельгійського містечка» «Правком» розповість у наступній публікації.
Віктор Корнієнко
Схема, через яку на межі занепаду опинився Львівський протезний завод, давно мала б зацікавити не лише правоохоронні органи, але й керівництво Мінсоцполітики.
Насамперед з огляду на її очевидність та масштабність. Однак цього чомусь досі не сталось.
Зарплатні борги, звільнення працівників, безвихідь…
Торік на програму забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами із Держбюджету було виділено 1,6 млрд. грн. (вдвічі більше порівняно з 2015 роком). На цей рік – близько 1,63 млрд. грн. Це величезні кошти.
Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування за таких обсягів асигнувань, здавалося б, мало бути завалено замовленнями. Однак сталося зовсім інше – замовлень поменьшало, взагалі зупинився випуск інвалідних візків, підприємство перейшло на триденний робочий тиждень, перестало виплачувати заробітну плату. Станом на травень цього року загальна суму зарплатних боргів сягнула понад 10 млн грн.
Ця проблема тоді ж була винесена на загальнодержавний рівень. Зокрема, депутати Львівської міськради звернулися до Президента, ВРУ та Мінсоцполітики з проханням допомогти профінансувати підприємство. У зверненні наголошувалося на тому, що держава з початку року не підписала договори на фінансування роботи підприємства. Відповідно, виплатити працівникам заробітну плату тут просто не можуть.
Після цього на Львівському протезному заводі помінявся керівник. Замість Богдана Паласюка, який майже чотири місяці виконував обов’язки директора, призначили Юрія Кульчицького. Відомо, що перед цим він обіймав посаду першого заступника начальника державної екологічної інспекції у Львівській області.
Що змінилося з того часу? Зменшилась заборгованість із зарплати, яка на цей час становить майже 5 млн грн. Водночас через подальші проблеми із замовленнями та фінансуванням на заводі розпочався процес масового звільнення працівників: інженерів, конструкторів, слюсарів, контролерів, вантажників сторожів, прибиральниць. Відбувається це згідно з наказом, виданого на підприємстві, від 29 жовтня 2018 року, «Про реорганізацію та скорочення чисельності».
Натомість працівники заводу, з якими вдалося поспілкуватися, розповіли, що нове керівництво мало чим відрізняється від старого. Підприємство і надалі занепадає, у тому числі через дерибан. А фінансування від держави, як і раніше, перехоплюють приватні фірми.
Як «конкурували» протезний завод та «власна» приватна фірма
Зрозуміти реалії, у яких опинився Львівський протезний завод, допомогло не лише спілкування з його працівниками, але й аудиторські звіти. Передусім - Західного офісу Держаудислужби (про результати державного фінансового аудиту діяльності підприємства за період 01.01.2016 по 30.11.2017) та Рахункової палати (щодо ефективності використання в 2017 році коштів держбюджету на забезпечення окремих категорій населення технічними чи іншими засобами реабілітації).
Загальна картина вимальовується така, Практично всі протези, інвалідні візки, які отримують люди з особливими потребами, оплачуються державою. Донедавна відповідальним виконавцем за цією програмою був Фонд соціального захисту інвалідів. Йдеться про неприбуткову бюджетну установу, діяльність якої контролює Мінсоцполітики, та з якою укладали договори як державні протезні підприємства, так і приватні. Чиновники Мінсоцполітики, до речі, у різних варіаціях заявляли, що державні та комерційні підприємства конкурують на ринку протезно-ортопедичних виробів, перебувають в рівних правах і можуть розвивати власний маркетинг.
В реальності ж така конкуренція відбувається зовсім по-іншому У випадку з Львівським протезним заводом вона більше схожа на масштабну корупційну схема.
Почнемо з найбільш показових фактів. Управління підприємством в 2016-2017 роках здійснювали виконувачі обов’язків директора, з якими контракти не укладались. На думку аудиторів, це негативно вплинуло на ефективність управління діяльністю заводу, оскільки при укладенні контракту з керівником держпідприємства «визначається коло функціональних обов’язків керівника та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання його обов’язків».
Спочатку в.о. директора упродовж року був Марат Мухаметов, опісля Сергій Суязов – співвласник ПП «Форвард-Орто». Ця фірма, за дивним збігом обставин, «дублювала» діяльність Львівського протезного заводу: спеціалізувалась на виготовленні інвалідних візків та протезно-ортопедичних виробів.
Подаємо дані від сайту opendatabot.ua.
| Дата | Було | Стало |
| 31.05.2018 змінився керівник | Паласюк Богдан Євстахович | Кульчицький Юрій Ігорович |
| 13.02.2018 змінився керівник | Суязов Сергій Олександрович | Паласюк Богдан Євстахович |
| 27.01.2017 змінився керівник | Мухаметов Марат Решитович | Суязов Сергій Олександрович |
Повна назва: ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФОРВАРД-ОРТО". Код: 14053655. Адреса: 81053, Львівська обл., Яворівський район, місто Новояворівськ, ...
| Дата | Було | Стало |
| 14.09.2018 змінився керівник | Мухаметов Марат Решитович | Рій Андрій Романович |
| 13.12.2017 змінилась назва | ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФОРВАРД-ОРТО"" | ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФОРВАРД-ОРТО" |
| 13.12.2017 змінилась адреса | 46009 Тернопільська обл. місто Тернопіль ВУЛИЦЯ ГЕТЬМАНА І.ВИГОВСЬКОГО будинок 26 офіс 16 |
81053 Львівська обл. Яворівський район місто Новояворівськ ВУЛИЦЯ 50-РІЧЧЯ УПА будинок 3 |
| 13.12.2017 змінився стан | в стані припинення | зареєстровано |
| 05.12.2017 змінився стан | зареєстровано | в стані припинення |
| 10.10.2017 | СУЯЗОВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ | |
| 13.03.2017 змінився керівник | Покідько Ярослав Романович | Мухаметов Марат Решитович |
| 17.05.2016 змінився керівник | Барабаш Іван Іванович | Покідько Ярослав Романович |
| 12.05.2016 змінився керівник | Рій Катерина Сергіївна | Барабаш Іван Іванович |
| 12.05.2016 змінилась адреса | 46004 Тернопільська обл. місто Тернопіль ВУЛИЦЯ ДРУЖБИ будинок 7 квартира 28 |
46009 Тернопільська обл. місто Тернопіль ВУЛИЦЯ ГЕТЬМАНА І.ВИГОВСЬКОГО будинок 26 офіс 16 |
| 12.05.2016 змінився вид діяльності | 15.20 Виробництво взуття | 30.92 Виробництво велосипедів, дитячих та інвалідних колясок |
При Суязові державне підприємство отримує збиток в сумі майже 1 мільйон гривень – за результатами діяльності у 1-111 квартал 2017 р. Зменшується кількість замовлень, починаються серйозні затримки із виплатою заробітної плати. Основна причина збитковості – несвоєчасне укладення договорів з Фондом соціального захисту інвалідів на реалізацію виготовленої протезно- ортопедичної продукції, ортопедичного взуття, засобів пересування.
Водночас ПП «Форвард-Орто», директором якого за ще одним дивним збігом обставин стає колишній керівник Львівського протезного заводу Марат Махаметов, процвітає, збільшує свої прибутки в рази.
Загалом згідно з аудитом Рахункової палати, фірма уклала з Фондом соціального захисту інвалідів договорів на виготовлення продукції на суму 234 172,8 тис. грн (при тому, що планові обсяги ПП «Форвард-Орто» становили 118 179,5 тис. грн.). Як наслідок, підприємством було несвоєчасно закрито попередню оплату на виготовлення крісел колісних на суму 6 330 тис. гривень.
А тепер кілька цифр (за результатами дворічної діяльності Львівського протезного заводу), які наочно демонструють, як «прибирали» з ринку державного конкурента. Сума неефективно використаних коштів та майна сягнула 8 412,4 тис. грн, сума не отриманого прибутку через низьку ефективність управління – 4 950 тис. грн. Неефективне використання необоротних активів державного підприємства (зокрема, тривале в часі введення в експлуатацію системи теплопостачання механоскладального цеху) вилилось в суму 4 972,9 тис. грн.
Коментарі тут, як кажуть, зайві.
Замість епілогу, або Чому з протезного заводу не звільняють найкращих
У ході розмови із заступником директора Львівського протезного заводу Андрієм Желтяковим поцікавився, які категорії працівників підпали під «скорочення чисельності», що вже оголошене на підприємстві.
Посадовець відповів, що у першу чергу звільнять тих, хто не хоче працювати, а також працівників пенсійного віку. Опісля додав, що найкращих звільняти ніхто не буде. У тому числі через те, що таких фахівців давно «перетягнули» працювати на ПП «Форвард-Орто».
Судячи з даних аудиту Рахункової палати, на ПП «Форвард-Орто» працевлаштовували також фахівців Тернопільського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (до речі, Сергій Суязов це державне підприємство також очолював – перед ти, як потрапив до Львова).
Зокрема, у цих матеріалах зазначено, що ПП «Форвард-Орто» при поданні документів до Мінсоцполітики на відповідність кваліфікаційним вимогам підприємства у 2017 році заявило трьох техніків-протезистів, що проходили підвищення кваліфікації як працівники Тернопільського КЕПОП.
Які ще ресурси державних підприємств набула ця фірма та якої це завдало їм, державним підприємствам) шкоди, чому ПП «Форвард-Орто» надавалися такі значні переваги при отриманні замовлень (у той час, коли Львівський протезний завод простоював), чому після доведення державного підприємства «до ручки» ніхто з його бувших керівників не був притягягнутий до відповідальності – на ці питання Westnevs.info сподівається відповісти після продовження журналістського розслідування.
Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування, більше відоме як Львівський протезний завод, за майже 100 років своєї історії з маленької майстерні стало одним із найбільших в Україні. Підприємство обслуговує людей з інвалідністю п’яти областей західного регіону: Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Рівненської. За наявною інформацією, з Львівського протезного заводу та його підрозділів в інших областях, де за підсумками травня 2018 року загалом працювало 292 людини, у зв’язку з проведенням реорганізації та скороченням посад буде звільнено близько 60 працівників.
Віктор Корнієнко, член Національної спілки журналістів України.
Станом натепер в Господарському суді Львівської області розглядається низка справ про банкрутство юросіб, які мають мільйонні борги перед міськрадою...
У процесі дослідження закупівель Квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) м. Львова було виявлено, що популярні упродовж останнього часу оборудки на постачанні дров для ЗСУ, про...
Упродовж останнього часу львівські правоохоронці почали притягувати до кримінальної відповідальності посадовців органів місцевого самоврядування та підпорядкованих їм комунальних підприємств, з...
Правком відстежує хід розслідування кримінальних справ, пов'язаних з розкраданнями бюджетних коштів, виділених для забезпечення потреб Збройних Сил України,...
