ГЕШЕФТ НА МУЗИЦІ

Про те, як у Львівській музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької організували торгівлю німецькими роялями за ціною понад 27 тисяч євро.
 

                                Така дивна турбота про молоді таланти

  Це була реклама, на яку важко не звернути увагу. Надто гучна назва: «Перший міжнародний конкурс молодих піаністів «Feurich Piano Virtuoz». Трохи дивне коло організаторів. У їхньому числі директор ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Лев Закопець, виконавчий директор конкурсу – Людмила Закопець (викладач названої школи), гендиректор і власник компанії «Feurich» Ернест Біттнер та два представника цієї фірми – у Східній та Західній Європі (Володимир Ханас та Шимон Ясновський).

Тобто цілий «міжнародний конкурс» організували директор та викладач державного навчального закладу (під одним прізвищем), керівник та  представники німецької компанії – виробника роялів та піаніно.

Ще більшу зацікавленість викликало положення про музичний конкурс. Зі  стислим та хвацьким обґрунтуванням (на кшталт – «творчий ріст молодих талантів з України та Європи») та детальною інформацією про організаційний внесок (від 20 до 50 євро залежно від вікової категорії), без якого «молодим талантам» на конкурс потрапити зась.

 Як «рахунки для оплати» були наведені реквізити  громадської організації   «Світ музики» - в гривнях, євро, доларах.

Вся вище названа інформація містилася на сайті конкурсу (активне посилання-http://feurich-virtuoz.com/), доволі якісному,  гарно проілюстрованому, з онлайн-магазином продукції компанії «Feurich» (роялів та піаніно ціною  від 3,6 до понад 27 тисяч євро).

А ще на цьому сайті, який, до речі, функціонував кілька останніх місяців,  була інформація про те,  що ексклюзивним представником німецької фірми на Україні «являється» ТзОВ «Feurich Україна» та компанія «Fortepiano». З неї і почнемо…

                          Слідами «ексклюзивного представника»

Віднайти в реєстрах бодай щось про компанію «Fortepiano» не вдається. З ТзОВ «Feurich Україна» простіше. Таке товариство, щоправда під назвою «Фойріх Україна», «відшуковується» у Сихівському районі Львова, за адресою: вул. Мишуги, буд. 3, кв. 48.

Єдиний засновник юридичної особи – Володимир Ханас, «той самий», що на сайті музичного конкурсу «фігурує» як представник компанії «Feurich» у Східній Європі. Адреса засновника така ж сама як ТзОВ. У переліку діяльності «Фойріх Україна» – оптова торгівля товарами господарського значення, прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку, роздрібна торгівля меблями. У цій же квартирі «прописана» ще одна фірма – ТзОВ «Еко-Клас», яка займається торгівлею зерном, кормами для тварин, м’ясом та  м’ясними продуктами.

Конкретної інформації про зв’язок Володимира Ханаса із компанією «Feurich» у відкритому доступі  обмаль. Деякі цікаві фати містить публікація «Karpaty Art»: мистецтво і… рекет», що була розміщена на сайті івано-франківської газети «Галичина» 6 липня 2013 року. У ній розповідається про фестиваль камерної музики в Яремче, у якому  взяв участь диригент Володимир Ханас - «український маестро, котрий нині працює у Варшаві», та під час проведення якого фірма «Feurich» презентувала два своїх роялі.

З цієї та інших публікацій про фестиваль в Яремче стають відомі такі факти. Музичні інструменти фірми «Feurich» були доправлені в Україну з Польщі і надані на всі акції фестивалю – репетиції, лекції,  концерти. Після його закінчення  група іноземних музикантів, яка ввезла ці інструменти, повернулася до Польщі, а німецькі роялі і піаніно  лишилися в Україні – на тимчасовому зберіганні в Івано-Франківській філармонії. Під приводом того, що філармонія можливо віднайде спосіб, як їх придбати.

                               Конкурс організували близькі родичі  

Ще одна показова дрібниця, що «вилізла» в ході журналістського розслідування, стосується головних організаторів конкурсу. Вияснилося, що вони  абсолютно не чужі одне одному люди. А якщо бути більш точним - близькі родичі. Оскільки  виконавчий директор конкурсу Людмили Закопець  - це  дружина   директора ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Левка Закопця.

Дивні збіги на цьому не закінчуються. ГО «Світ музики», що була зареєстрована у минулому році, та реквізити якої  конкурсантам надали для перерахування організаційних внесків, виявилась  організацією-«невидимкою». У тому сенсі, що жодної інформації про її попередню діяльність у відкритому доступі немає.

Про керівника (засновника) цієї організації – Надію Вайс вдається вияснити лише те, що своєю адресою (згідно з даними реєстрів) вона вказує селище міського типу Брюховичі.

Водночас викладачі школи, з якими довелось спілкуватися, розповіли, що це прізвище чують перше. Не допоміг з інформацією про керівника ГО «Світ музики» й  директор навчального закладу Лев Закопець, який, до речі,  також проживає з родиною в смт. Брюховичі і який порадив мені за відомостями  «про Вайс» звертатися до…батьківського комітету школи.             

        Прокурору на замітку, або як я купував піаніно в державній музичній школі

 

Заходжу на сайт конкурсу – в рубрику «магазин». Обираю найдешевше піаніно фірми «Feurich»: модель 115, за ціною 3,6 тисяч євро. Натискаю «замовити». На сторінці, що відкривається, контакти (номери телефонів, адреси електронної пошти) виконавчого директора конкурсу Людмили Закопець, секретаря конкурсу Лимарєва Максима та «ексклюзивного представника компанії на території України». Адреси місцезнаходження представника, його імені та прізвища, певна річ, немає...

Набираю один з телефонних номерів виконавчого директора. Телефон не відповідає. Однак вже через кілька хвилин «пані Людмила» (так себе називає виконавчий директор) передзвонює з іншого номеру.

Називаюсь особою, яка хоче купити піаніно для своєї доньки. Розповідаю, що сайт про музичний конкурс з оголошеннями про продаж роялів і піаніно побачила моя дружина. Запитую, чи можна під’їхати, щоб подивитися на музичні інструменти.

Пані Людмила перепитує про який сайт йде мова, опісля розповідає, що в них в школі стоїть два роялі – «маленьких». Всього було три, однак один нещодавно продали. Також продали піаніно – за 10 тисяч євро. Іншого піаніно, за її словами, у них зараз немає. Після цього уточнює: «це школа Крушельницької».

Під час подальшої розмови дізнаюся, що роялі, які стоять в школі, не є великими концертними інструментами. Ідеться про салонно-кабінетні роялі вартістю  понад 27 тисяч євро кожний. Під’їхати подивитися на ці інструменти я можу у зручний для себе час, оскільки моя співрозмовниця «постійно в школі».

Наприкінці розмови пані Людмила дає пораду, як я можу придбати «потрібне» піаніно.

Для цього мені треба вибрати на сайті модель музичного інструменту, десь то занотувати і прийти 25 жовтня на третю годину дня в Палац Потоцьких, де відбудеться офіційне відкриття конкурсу. На цьому заході буде присутнім генеральний директор фірми «Feurich» Ернест Біттнер,  представник компанії з Польщі, до яких я зможу підійти і вибране піаніно замовити.

Наприкінці запитую, чи розуміють гендиректор та представник українську мову. Пані Людмила мене заспокоює: каже, що там будуть перекладачі.

 

      Директор  стверджує, що роялі в школі не продають, а зберігають                      

 

Під час нашої зустрічі директор ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької Лев Закопець ситуацію із шкільним ґешефтом на роялях, які до того ж, скоріше за все, є контрабандними, коментував не охоче. Пояснював, що компанія «Feurich»  залишила в школі два роялі на тимчасове зберігання. Аби за цей період, навчальний заклад віднайшов можливість їх купити. Ці роялі  стоять у чохлах, ними ніхто не користується і їх ніхто не продає…

Після розмови з керівником школи ще раз заходжу на сайт музичного конкурсу: аби переписати моделі роялів вартістю понад 27 тисяч євро (оскільки саме такі музичні інструменти є в навчальному закладі «на зберіганні»). Однак цих музичних інструментів в онлайн-магазині вже не виявилось – вони звідти «щезли»…

 

                                                 Замість епілога

 

Журналістське розслідування щодо вище описаної схеми буде продовжено. У тому числі, через звернення в правоохоронні ргани, у яких, зокрема, будуть порушені такі питання: з якого часу ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької задіяна в незаконну торгівлю роялями та піаніно компанії «Feurich», чи сплачувалися за ці роялі та піаніно, що були ввезені на територію України «під» музичні конкурси та фестивалі, митні платежі,  як діє схема розрахунку при торгівлі музичними інструментами фірми «Feurich», яку роль у всьому цьому відіграє «ексклюзивний представник німецької фірми на Україні ТзОВ «Feurich Україна», щодо офіційного представництва якого немає жодних підтверджень.

Віктор Корнієнко.

БУДІВЕЛЬНЕ СВАВІЛЛЯ "ПО-СУСІДСЬКИ"

Про самочинне будівництво на вул. Генерала Чупринки, 126 «Гал-інфо» довідалось від обурених мешканців будинку №128. Щоб його зупинити, протягом останніх двох місяців вони подавали скарги до міського голови Львова, голови Франківської рай адміністрації. Зверталися до органів контролю та в правоохоронні інстанції. Однак припинити незаконні дії з боку власників будинку №126 ніхто не квапиться.

Щоб розібратися в ситуації, автор цих рядків спробував з’ясувати, хто саме затіяв самочинне будівництво і вніс у життя своїх сусідів дискомфорт і  нестерпні труднощі. Результат виявився вельми показовим.

                  Замість городів – звалище сміття на приватизованій землі

Будинки №126 та №128 (що налічують три та чотири квартири відповідно) на вул. Генерала Чупринки знаходяться навпроти  лісотехнічного інституту.  Це суміжні будівлі, які мають одну спільну стіну та розміщені на земельній ділянці,  яка була спільною.

Дана земельна ділянка, перебуваючи багато років у спільному користуванні, мешканцями обох будинків використовувалась для садівництва та городництва. «Свій» город, де були посаджені фруктові дерева, кущі, квіти, «умовно» був закріплений за кожною квартирою.  З початком незаконного будівництва право користуватися городами мешканці будинку №128 втратили, а частина цієї   території була перетворена  на звалище будівельного сміття.

У подальшому, коли будівництво пішло «повним ходом», життя мешканців будинку №128 ще більше ускладнилось. Добиратися до своїх помешкань їм довелось  дерев’яними містками, що були нашвидкуруч прокладені над розритими ямами та купами землі. Найбільше від цього страждали літні люди та  сім’ї з малолітніми дітьми.

А тепер трохи хронології і конкретних фактів. Як вдалося з’ясувати, усі три квартири у будинку №126 віднедавна належать одній особі  – Могилевич Вірі Петрівні. У минулому році, згідно ухвали Львівської міськради №5098 від 27.08.2015 року, Могилевич В.П. було передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку земельну ділянку розміром 1000 кв. м. (за адресою: вул. Генерала Чупринки, 126). Відбулося це без погодження меж земельної ділянки із користувачами – мешканцями суміжного будинку. Тобто зазначена ухвала міськради була прийнята з порушеннями і є  явно незаконною.

                              Чим прикриваються самочинні дії?

– Ремонтно-будівельні роботи наші сусіди розпочали в квітні цього року - з  укріплення фундаменту і улаштування його гідроізоляції. – розповідає мешканка будинку №128 Лариса Лонич. – Ми до цього поставили з розумінням,  незручності, що виникали, терпіли і ніяк на них не реагували. Конфлікт розгорівся на початку серпня. Після того, як з однієї сторони будинку  почали споруджувати веранду, а з іншої сторони будівельники вибрали землю, опустили фундамент будинку і «реконструювали» підвальне приміщення. У результаті там було «вибито» ширше вікно, а замість іншого віконного прорізу  улаштовано дверний. Біля нашого будинку відразу почала осідати земля, фундамент оголився, з’явилися тріщини. Ще більше обурення викликала спроба демонтувати сходи, що ведуть до будинків та які є спільною власністю. «Взамін» нам було запропоновано  облаштувати «окремі» сходи до нашого будинку з іншого боку. Для цього на схилі  перед будинком почали вирубувати дерева  і кущі, які ми саджали протягом багатьох років. Зупинити це свавілля вдалося після виклику патрульної поліції.

– Про ухвалу Львівської міськради, за якою власник сусіднього будинку отримала у приватну власність 10 соток спільної земельної ділянки, ми дізналися з інформації в Інтернеті, коли почали з’ясовувати, а що ж передувало будівельним роботам в будинку №126, – продовжує Лариса Лонич. – Набагато складніше було з’ясувати, на підставі яких дозволів проводяться ці роботи, чи є такі дозволи взагалі. Оскільки нам  ніхто ніяких документів не показав і показувати не збирається.   Дізнатися вдалося лише те (після того, як нами «на місце події»  була викликана комісія з ЖЕКу), що у наявності в «забудовників» є тільки погоджений проект щодо укріплення фундаменту, улаштування його гідроізоляції та проведення утеплення фасаду. Тобто виходить так, що під прикриттям цього проекту було вчинено самочинні  дії з опущення фундаменту будинку, замінено віконний проріз на дверний, споруджено веранду, здійснено спробу демонтувати спільні сходи (для того, щоб на їхньому місці облаштувати заїзд). Куди мав вести цей заїзд,  під що саме переобладнується будинок №126 – нам невідомо. Можливо, що під магазин, кафе, ресторан. Знаємо лише, що останнім часом до нас у двір почали заходити менеджери з продажу пива. Це при тому, що поруч знаходиться школа.

               Що дозволено «будівельним юпітерам»

Цілком логічно виникає питання: в чому причина такої зухвалості? Чому так відверто  нехтують правами та інтересами мешканців будинку №128, які, до речі, проживають в одному з елітних районів Львова? Чому ті, хто затіяв самочинство, взагалі не переймаються відповідальністю? Судячи з того, як безцеремонно вони діють.

З відкритих джерел, зокрема, вдалося дізнатися, що близьким родичем (чоловіком) Могилевич Віри Петрівни є  Могилевич Михайло Миколайович, який тривалий час працював на керівних посадах в будівельній сфері,  а на даний час обіймає посаду директора з будівництва будівельної корпорації «Ріел-груп». Можливо пояснення того, що нині відбувається на вул. Генерала Чупринки, 126,  криється саме в цьому?

Зазначу, що саме цей забудовник кілька років тому зруйнував у Львові пам’ятку архітектури – садибу відомого композитора Ярослава Ярославенка – та поставив під загрозу життя мешканців будинку на вулиці Олени Степанівни.

                                                     Замість епілогу

12 вересня на адресу Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові мною як журналістом було скеровано кілька запитів на отримання публічної інформації. В цих зверненнях   я просив надати відомості щодо наявності дозволів на виконання будівельних робіт у власників будинку на вул. Генерала Чупринки, 126 та інформацію щодо законності передачі у приватну власність гр. Могилевич В.П. земельної ділянки згідно ухвали Львівської міськради №5098 від 27.08.2015 року. Однак відповіді на запити у встановлений законом строк  надано не було.

Після цього тим же адресатам були скеровані повторні запити. Одночасно я зателефонував в юридичний відділ Львівської міськради і від його працівників отримав запевнення, що відповіді мені надішлють найближчим часом. Обіцяного чекаю вже більше тижня…

Загалом це схоже на те, що посадові особи міськради відповіді на запити не дають умисно. Як правило, таке відбувається, коли є що приховувати.

«Гал-інфо» має намір і надалі стежити за конфліктною ситуацією, що виникла через самочинне  будівництво на вул. Генерала Чупринки, 126. Найближчим часом на цю тему буде проведено ґрунтовне журналістське розслідування.

Віктор Корнієнко.

"ЕНЕРГЕТИЧНА" КОРУПЦІЯ - ГАЛИЦЬКИЙ ВАРІАНТ

Судячи з того, що останнім часом відбувається в ВП Держенергонагляд у Західному регіоні, в енергетичному господарстві Львівщини з часів режиму Януковича мало що змінилося. Керівні посади дістаються особам, замішеним в зухвалих корупційних схемах. Працівників, які виступають проти зловживань посадовців, звільняють – нахабно та незаконно.

 

                     Скандальне призначення, що обурило громадських активістів   

 Про скандал навколо призначення керівником Держенергонагляду у Західному регіоні колишнього члена Партії регіонів Євгена Бентковського  Гал-інфо писало в травні минулого року.

Нагадаємо, що на цю посаду  бувалого «регіонала-господарника»  - колишнього начальника управління житлово-комунального господарства Львівської ОДА Євгена Бентковського призначив директор ВП «Головдерженергонагляд» (загальноукраїнська організація) ДП НЕК Укренерго Володимир Рубанка. Проти цього рішення виступили ряд громадських організацій Львова. Активісти завітали до Євгена Бентковського та вимагали підписати заяву про звільнення, підготували звернення  до  директора ВП «Головдерженергонагляд» – з вимогою офіційно перервати  відрядження «екс-регіонала» до Львова.

Однак Бентковський, попри громадський спротив, лишився «при посаді» – виконуючим обов’язки начальника у контролюючій «енергетичній» структурі. І, як й попереджало в минулоріч Гал-інфо, дуже швидко «на контролював»...

                Майже 10 мільйонів бюджетних коштів на …трансформаторах

Щоб отримати загальні відомості про хід розслідування цієї справи, в прокуратуру Львівської області автор цих рядків скерував три запити на публічну інформацію. І вперше за тривалу журналістську практику у відповідь отримав суцільні відписки. Не вдалося навіть  з’ясувати прізвища слідчого і прокурора - процесуального керівника по справі. Отаке вельми «старанне»  забезпечення «таємниці слідства»…

Від львівських правоохоронців офіційно вдалося дізнатися лише те, що 27.11.2015 року у  Залізничний відділ поліції обласного ГУНП  «надійшло звернення гр. Брень А.Я. щодо неправомірних дій працівників Держенергонагляду у Львівській області».  І що було відкрито кримінальне провадження №12015140060003342, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 України  - «про те, що службовою особою інспекції Держенергонагляду у Львівській області внесено завідомо неправдиві відомості в інвестпрограму ПАТ «Львівобленерго».

Насправді ідеться про внесення неправдивих відомостей в документи погодження цієї програми

Що за цією скупою інформацією криється? Схоже на те, що зухвалі енергетичні оборудки, через які було безпідставно витрачено мільйони державних коштів. До речі, це і наші з вами кошти, які ми, попри непомірні тарифи, сплачуємо за спожиту електроенергію.

Із звернення до редакції Андрія Бреня – заступника начальника інспекції Держенергонагляду у Львівській області (далі – ІДЕН) - Гал-інфо стало відомо про такі факти.

Справа, яку у даний час розслідує Залізничний відділ поліції, стосується службових зловживань начальника ІДЕН у Львівській області Ігоря  Лавровського. В 2013 році Лавровським було погоджено інвестиційну  програму ПАТ «Львівобленерго» на 2014 рік. У результаті  «туди» потрапили об’єкти, у ході перевірки яких інспекторами ІДЕН були встановлено недоцільність їх внесення до інвестпрограми.

Дані два об’єкта не могли переоснащатися за рахунок коштів, призначених для фінансування цієї інвестпрограми, оскільки один із них взагалі не належав ПАТ «Львівобленерго», а по другому  був відсутній експертний висновок про необхідність заміни відповідного електроенергетичного обладнання.

Ідеться про об’єкт на вул. Театральна, 17 у Львові – трансформаторну підстанцію та підстанцію шахтного РЕМ «Межиріччя» №216, що в Мостиському районі, на яких завдяки «сприянню» Лавровського було замінено трансформатори. Незаконні дії посадовця призвели  до безпідставної витрати коштів  на суму близько 10 млн. грн. У 2013 році це складало 1,2 млн. доларів.

                                               Службові зловживання як норма

«В червні 2015 року за ініціативою Лавровського І.Є. ПАТ «Львівобленерго» було перевірено на предмет виконання енергопостачальником вимог чинного законодавства стосовно забезпечення якісного електропостачання. – зазначає у зверненні до редакції Андрій Брень. – Під час перевірки було виявлено багато порушень, які постачальник електроенергії зобов’язаний був усунути на підставі виданих інспекцією Держенергонагляду у Львівській області приписів. Внаслідок цього ПАТ «Львівобленерго» неодноразово зверталося до Лавровського І.Є. з питанням скасування частини приписів, але отримувало відмову. Однак після проведення переговорів з ПАТ «Львівобленерго», після цих всіх відмов Лавровський І.Є. раптово, незважаючи на попередні наполягання на виконанні вимог приписів, відкликав один з приписів. А пояснення виявилося простим, адже для виконання  відкликаного припису ПАТ «Львівобленерго» необхідно було потратити сотні тисяч гривень, оскільки необхідно було замінити аварійні опори та усунути інші технічні порушення. Крім того, в разі виявлення невиконання вимог відкликаного припису під час його перевірки, можна було б ще отримати солідний штраф».

Керівник Держенергонагляду у Західному регіоні Євген Бентковський очевидно протиправні дії Лавровського «чомусь» не помічає. Це попри те, що вони повторюються з «дивною» регулярністю.

У серпні 2015 року ПАТ «Львівобленерго»  перевіряють на предмет підготовки його обладнання  до роботи в осінньо-зимовий період. Інспектори ІДЕН знову виявляють багато порушень, які були відображені в акті перевірки. Однак все закінчується так само,  як у попередньому випадку.  Лавровський  за мовчазної згоди Бентковського після переговорів з ПАТ «Львівобленерго» не вносить у припис «окремі вимоги» (хоча у акті вони є), виконання яких передбачає витрачання мільйонів гривень.

Те, що трапилося далі, є найбільш показовим фактом. З контролюючої структури починають звільняти «не своїх» людей. Потрапляє під цей «каток» і Андрій Брень, який насмілюється виступити проти протиправних дій Ігоря Лавровського.

                                                  «Темна» справа «Львівсвітла»                              

Аби краще зрозуміти процеси, що відбувають останнім часом в «західному»  Держенергонагляді, насамперед, вочевидь, слід звернути увагу на те, а кому ж довірили відстоювати інтереси держави в енергетичній сфері  у Західному регіоні. Почнемо з колишнього члена Партії регіонів Бентковського Євгена Ромуальдовича…

До того, як обійняти посаду начальника управління житлово-комунального господарства Львівської ОДА пан Бентковський, як відомо,  був директором ЛКП «Львівсвітло». Найгучніша «темна» справа, пов’язана з цим періодом, стосується правомірності отримання «Львівсвітлом» кредиту на впровадження та реалізацію інвестиційного проекту «Реконструкція зовнішнього освітлення  м. Львова з використанням сучасних енергозберігаючих технологій» в сумі 22 млн. грн. Ще одне питання, яке у той час цікавило правоохоронців, стосувалося законності використання даних кредитних коштів. Зокрема того, навіщо було ЛКП «Львівсвітло» залучати  до розробки робочого проекту ТзОВ НВП «Західсвітло», якщо підприємство могло самостійно освоювати бюджетні кошти  у розмірі 22 млн  грн, отримані від Української державної інноваційної компанії.

Віднайти вичерпну інформацію про цю оборудку не вдалося. Скоріше за все, правоохоронні органи її серйозно не розслідували, а матеріали ревізії фінансово-господарської  діяльності «Львівсвітла», яку проводило обласне КРУ, десь «загубилися». З того, що потрапило в ЗМІ, відомо небагато. Зокрема, те, що службові особи ЛКП Львівсвітло» у підконтрольній їм комерційній структурі  – ТзОВ «Західсвітло» замовляли два проекти: по суті, протилежні  один одному як щодо технічних характеристиках, так і щодо вартісних показників. Вартість «другого» виготовленого проекту була погашена сторонами («Львівсвітлом» та «Західсвітлом») в сумі 1,1 млн грн, які комерційна структура отримала відразу після укладання договору. При цьому на сьогодні проектні роботи досі не виконані.

                                                    Індульгенція «по судовій лінії»?            

Відомості про цю кримінальну справу є у реєстрі судових рішень. 24.12.2009 року. Галицький райсуд Львова розглянув скаргу на постанову про порушення кримінальної справи від начальника  управління житлово-комунального господарства  ЛОДА.

Посадова особа, відносно якої кримінальна справа була порушена за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки), скаржилася на те, що постанова слідчого винесена «без достатніх для цього приводів та підстав, з порушенням норм кримінально-процесуального права».

Даним посадовцем, як вдалося з’ясувати у ході журналістського розслідування, був Євген Бентковський, якого правоохоронці підозрювали в заволодінні бюджетними коштами  в сумі 423,6 тис. гривен – шляхом вчинення службових підробок, за попередньою змовою з групою осіб.

Що ж це за спільники? В постанові суду згадуються посадові особи ТзОВ НВП «Теплокомуненерго». Ідеться про комерційну фірму, зареєстровану в серпні 2008 року, на яку пізніше, за президентства Віктора Федоровича, як сніг на голову посипались мільйонні тендерні замовлення. У тому числі величезні замовлення без конкурсу. І все це - здебільшого від управління житлово-комунального господарства  ЛОДА…

Стосовно рішення, винесеного Галицьким райсудом. Суд постановив скаргу задовольнити, постанову слідчого про порушення кримінальної справи відносно начальника управління житлово-комунального господарства  ЛОДА скасувати. Хоча «достатніх даних та підстав» для цього не було (якщо судити за фактам, викладеним в постанові).

Окрім того, невідомо, чи дана постанова оскаржувалась в апеляційному порядку. В реєстрі судових рішень відомості про це відсутні.

                                Чому  правоохоронці не помічають очевидного?          

Серед засновників (учасників) ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго», згідно з даними реєстру,  – Бредєлєва Валерія Едмундівна і … ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго».

Місцезнаходженням товариства вказано Франківський район, вул. Наукова, будинок 7, корпус, 10. Керівник – Лацик Зіновій Львович (з 24.09.2012 р.).

Відомості про здійснення зв’язку з юридичною особою відсутні.

Водночас у відкритих джерелах лишилася інформація про те, що попереднім керівником та бухгалтером ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Теплокомуненерго» був Борис Олег Васильович, з яким можна було зв’язатися за телефоном (0322) 2244743.

Телефонуємо за вказаним номером. Потрапляємо до ТзОВ «ЛІХТ ФОРУМ», фактична адреса якого вул. Наукова, 7а.  Про НВП «Теплокомуненерго» «там» нічого не знають. Так само, як про корпус №10, у якому воно нібито розміщувалось (рорзміщується). Оскільки такого корпуса нема.

Зате збереглася інформація з «Вісника держзакупівель», згідно з якою  протягом 2010-2012 років ТзОВ НВП «Теплокомуненерго» отримало шість замовлень на загальну суму 25,57 мільйонів гривень (найбільше замовлення – на 18,25 млн грн – стосувалося реконструкції очисних споруд міста Турки). Всі ці замовлення оплачувало управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації. При цьому  замовником під час засідання комітету конкурсних торгів неодноразово приймалися рішення про застосування процедури «закупівлі в одного учасника» - у ТзОВ НВП «Теплокомуненерго».

Ще одна інформація «для роздумів» і для правоохоронних органів. В 2013 році ЛКП «Львівсвітло» за результатами відкритих торгів замовило проводи, стрічки затискачі на 1,360 млн грн у ТзОВ «Захід-Енерго Інвест». Окрім цього товариства, продукцію пропонувало ТзОВ «ТФ-К» та ТзОВ «Львівська ізоляція» – на 425 тис. грн дешевше, однак договір був підписаний із «Захід-Енерго Інвест».

 Що  це за товариство? Зареєстровано воно було наприкінці 2012 року у Городку. У числі його засновників та власників – «знайомий» по ТзОВ НВП «Теплокомуненерго» Борис Олег Васильович. Єдиний на той час досвід фірми у тендерах – це одночасна перемога в ще одному тендері «Львівсвітла» на постачання ламп на 492,5 тис. грн. У цьому випадку дешевший (на понад 200 тис. грн) товар пропонувало ТзОВ «Союз-Світло-Україна». Однак ЛКП «Львівсвітло», яке раніше очолював Євген Бентковський, підписало договір з ТзОВ «Захід-Енерго Інвест», засновником якого є Олег Борис – особа, яка раніше керувала ТзОВ НВП «Теплокомуненерго», яке за часів Януковича та у період перебування на керівних посадах в управлінні ЖКГ ЛОДА Євгена Бентковського, існуючи, вочевидь, лише на папері, отримувало мільйонні тендерні замовлення.

Віктор Пасічник.

"ЕНЕРГЕТИЧНА" КОРУПЦІЯ - ГАЛИЦЬКИЙ ВАРІАНТ. Ч.2

   У першій частині публікації ми намагалися відповісти на питання, чому в енергетичному господарстві Львівщини досі діють зухвалі корупційні  схеми. Як наглядний приклад наводилися факти із звернення до редакції Андрія Бреня – заступника начальника інспекції Держенергонагляду у Львівській області (далі – ІДЕН). Стосуються вони службових зловживань начальника обласного ІДЕН Ігоря  Лавровського, протиправні дії якого, судячи з зазначених фактів,  прикривав керівник Держенергонагляду у Західному регіоні колишній член Партії регіонів Євген Бентковський. 

   Ігор Лавровський у даний час є головним фігурантом кримінального провадження за статтею «службове підроблення» (ч. 1 ст. 366 України). Окрім цього, посадовці Держенергонагляду у Західному регіоні фігурують ще в двох кримінальних справах, відкритих за ч. 1 ст.172 КК України (грубе порушення законодавства про працю).

   Постраждалим в одній з цих  справ є «той самий» Андрій Брень, який насмілився виступити проти протиправних дій Ігоря Лавровського і якого «рідне» керівництво останнім часом украй наполегливо намагається звільнити з роботи (фактично ідеться про переслідування). Підставою для другої справи стало звернення начальника юридичного відділу ВП Держенергонагляд у Західному регіоні Олександра Настюка, якого з роботи вже звільнили - незаконно, з особистих мотивів, грубо порушуючи законодавство про працю.

 

               Як «правильно» звільнити з роботи неугодного працівника у ході перетрубацій

 

   Для того, щоб позбутися «не своїх» людей (у першу чергу працівників, які відкрито висловлювати незгоду з протиправними діями керівництва), «енергетичні» посадовці скористалися перетрубаціями в системі Держенергонагляду. Ідеться про реорганізацію цієї структури, перетворення її на відокремлений  підрозділ «Головдерженергонагляд» у складі ДП «НЕК Укренерго». Цей процес передбачав переведення усіх працівників в склад нової структури. І, як виявилося, відкрив необмежені можливості для зловживань…

    За словами Олександра Настюка, спочатку з займаної посади його намагалися просто вижити, щоб провести на його місце «свою» людину – Панаса Ю.А., який в сфері енергетики пропрацював  лише три місяці і «під якого» спеціально створили посаду заступника начальника юридичного відділу./ «З травня по жовтень 2015 року Бентковський Є.Р. разом з заступником начальника регіональної інспекції Червінчаком Ф.С., якого він сам привів у Держенергонагляд з «Львівобленерго», робили все можливе, щоб я сам пішов з посади за власним бажанням. – зазначає в зверненні до редакції Олександр.- Для прикладу, мене закидували різними запитами – із терміном виконання «через годину», хоча інформацію необхідно  було збирати по п’яти західних областях (і при цьому всі ці запити готував Панас Ю.А.). Завдання, які ставилися в цих запитах, нікого взагалі не цікавили, просто потрібно було мене підштовхнути до звільнення».

   Не досягши своєї мети тиском, посадовці-«реорганізатори» вирішили Олександра Настюка звільнити. Під прикриттям реорганізації та у вельми «єзуїтський» спосіб.

   Із матеріалів перевірки, проведеної Головним управлінням держпраці у Львівській області (у ході якої були зафіксовані грубі порушення законодавства про працю з боку посадових осіб ВП Держенергонагляд у Західному регіоні):

   «Відтак, керівництвом не забезпечено продовження дії трудового договору Настюка О.В, який обіймав посаду начальника юридичного відділу  ВП «Держенергонагляд у Західному регіоні» ДП «НЕК «Укренерго»  з посадовим окладом 7440 грн., а саме, не запропоновано тотожної посади (тобто, для виконання вимоги Закону про продовження умов трудового договору) – начальника сектору правового забезпечення  Державної інспекції з енергетичного нагляду  за режимами споживання електричної і теплової енергії у Західному регіоні  ВП «Головдерженергонагляд»  ДП «НЕК «Укренерго», натомість запропоновано посаду провідного юрисконсульта сектора  правового забезпечення (…) з посадовим окладом 4595 грн. При цьому слід зазначити, що за вказаною  запропонованою посадою визначене робоче місце в іншій області – за адресою: Луцький район, с. Струмівка, вул. Липинського, 5.

   В ході проведення перевірки не представлено іншої письмової пропозиції Настюку О.В. щодо конкретної вакантної посади, яка б відповідала його кваліфікації, посаді, яку він обіймав, та не передбачала зміни місця проживання працівника».

   - На пропозицію керівництва я відповів листом про незаконність таких дій – розповідає Олександр. – Після цього у ситуацію втрутився на той час в.о. начальника інспекції Держенергонагляду у Західному регіоні   Віхрущ В.Б., який, не маючи жодного відношення до  ВП Держенергонагляд у Західному регіоні, перевищивши свої службові повноваження ініціював моє звільнення шляхом звернення до профспілкової організації (з проханням надати на звільнення згоду). Профком такої згоди не дав. Однак екс-регіоналу Євгену Бентковському це абсолютно не завадило  звільнити мене з займаної посади. Тобто при процедурі звільнення ці «спеціалісти» фактично порушили все, що тільки можна було порушити.

   

                                       «Зловживання посадовців наростали як сніжний ком»         

 

   У висновках перевірки, проведеної Головним управлінням держпраці у Львівській області, зазначається, що аналогічні порушення трудового законодавства були допущені  й відносно  Андрія Бреня, який обіймав посаду заступника начальника інспекції Держенергонагляду у Львівській області і якому під час реорганізації заступником начальника  ВП Держенергонагляд у Західному регіоні Червінчаком Ф.С. (який згідно своєї довіреності взагалі не був уповноважений на такі дії) було запропоновано продовжити роботу на посаді інженера 2 категорії. Водночас повідомлено, що в разі відмови, він буде звільнений з роботи  «за пунктом 6 статті 36 КЗпП України» (ідеться про  відмову від продовження  роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).

   У новій структурі такої посади, яку обіймав Андрій Брень, не має, однак є посада заступника начальника держінспекції з енергетичного нагляду, начальника відділу з аналогічною назвою. – коментує Олександр Настюк. – Тобто запропонувати йому повинні були одну з цих двох посад. Натомість, аби вижити, запропонували «саме нижче», що є.  Самі за себе говорять і такі факти. Останнім часом (починаючи з липня 2015 року) Андрій сім  (!) разів звертався до керівництва, щоб йому надали відпустку. Однак Лавровський та Бентковський йому у цьому проханні відмовляли. Хоча йшлося про чергову щорічну  відпустку  згідно затвердженого графіку відпусток. Наростаючи як сніговий ком, зловживання посадовців досягли «апогею» під час проведення зборів трудового колективу інспекції. Це вже були збори профспілкової організації  новоствореної структури, тобто до Бреня вона відношення не мала, оскільки він лишився  в «старій». Низка фактів свідчить про те, що Лавровський на цих зборах, керуючись особистими мотивами,  змушував колектив протизаконно голосувати  за вигідних йому кандидатів на керівні посади інспекції. Що протокол зборів складався фактично під його диктовку – аби зафіксувати погодження на звільнення з роботи Андрія Бреня, тобто це все вже вказує на тиск та свідоме переслідування Андрія Бреня, а останнім проявом цього тиску є звернення заступника Червінчака Ф.С. у лікарню, де лікувався Андрій, про те, що листки непрацездатності Андрію видані незаконно із наполяганням на тому, щоб їх скасували, в той час як самі лікарі наполягали на тому, щоб Андрій ліг на операцію (і це все відбувається за мовчазним погодженням директора Головдерженергонагляду Рубанки В.М.). Дуже хочеться сподіватися, що під час досудового розслідування правоохоронці на дані факти звернуть особливу увагу.

 

                                                                    Замість епілогу

 

   Зазначимо, що матеріали перевірки, яку провело Головне управління держпраці у Львівській області, у подальшому були скеровані в Залізничний відділ поліції обласного ГУНП  - «для надання юридичної оцінки» діянням Євгена Бенковского, а також «інших посадових осіб, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, що передбачено статтею 172  Кримінального кодексу України».

  Незаконність звільнення Олександра Настюка на сьогоднішній день також підтвердило Об’єднання профспілок Львівщини.

   Зважаючи на  вищевикладене, на численні очевидні факти порушень, службових зловживань, що були наведені в  заявах в правоохоронні органи Андрія Бреня та Олександра Настюка, є всі підстави сподіватися на те, що на цей раз «засвіченим» у корупційних схемах «енергетичним» посадовцям викрутитися та уникнути покарання просто так  не вдасться.

 

   «Правком» має намір ретельно стежити за ходом досудового розслідування усіх кримінальних проваджень, про які розповідається у публікації «Енергетична» корупція – галицький варіант».

                                                                                                                    Віктор Пасічник

 

Журналістські розслідування

СУДДІВСЬКА "ВЕНДЕТТА" ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

СУДДІВСЬКА ВЕНДЕТТА ЗАМІСТЬ ПРАВОСУДДЯ

   21 травня в Чернівцях оголосили вирок колишнім бійцям АТО, яких затримали за розбійний напад на  сім’ю голови обласного господарського...

МЕГА-КУРОРТ ЧИ МЕГА-АФЕРА?

МЕГА-КУРОРТ ЧИ МЕГА-АФЕРА?

Новий гірськолижний курорт-гігант хочуть побудувати у Закарпатській області на Свидовецькому хребті. Йдеться про одну з найкрасивіших і найцінніших гірських зон...

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

СУД ЧИ СУДИЛИЩЕ?

   Або як на Буковині, порушуючи законодавчі норми,  судять колишніх бійців  АТО, яких звинувачують у розбійному нападі на сім’ю голови...

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

ЯК ФІНАНСОВІ ШАХРАЇ ПОСВІДКАМИ ЖУРНАЛІСТА ТОРГУЮТЬ

Організатори фінансової запорізької піраміди «Мурзілка», які були засуджені за шахрайство, придумали новий спосіб «заробітку». Заснували в невеличкому містечку на Київщині...


ПРАВКОМЖурналістські розлідування
UkrNET - поисково-информационный ресурс
каталог веб ресурсів